Протягом двох днів, 31 серпня – 1 вересня у селі Солочин Свалявського району проходило Свято гуцульського коня. Це вже сьомий за рахунком конкурс коней гуцульської породи, в рамках якого також проходить Державна атестація жеребців-плідників для племінного використання.
Організатор дійства обласний Племконецентр, що функціонує при санаторії «Квітка полонини».
Обмінятися досвідом та помірятися «кінськими силами» до Солочина приїхали спортсмени із Закарпаття, Івано-Франківщини та Львівщини.
Першого дня проходила Міжнародна науково-практична конференція, а наступного – перейшли до практичної частини.
Під пильним поглядом журі та глядачів відбувся показ та екстер’єрна оцінка коней та найцікавіша частина свята – випробування коней на іподромі «Гуцульська стежка». Осідлані наїзниками «гуцулики» демонстрували витримку своєї нервової системи. Для цього вони мали подолати смугу перешкод. Серед завдань було відкривання хвіртки, стрибки через перекладину та колоду, перехід річки, перешкоди «вузький перехід», «рівновага», «бурелом», швидкий спуск-підйом та інші.
Довідка:
Гуцульський кінь, іноді Гуцулик або Гуцул – аборигенна гірська порода свійських коней, яка розповсюджена в Карпатах та у багатьох країнах Східної Європи, належить до світового генофонду. В 1979 році гуцульські коні одержали статус реліктової породи і були взяті під охорону.
Це невеликі коні гірського типу верхово-запряжного складу. Зріст у них гарний та масті найрізноманітніші. Гуцульські коні мають спокійний норов і поведінку, досить швидкісні, тому добре піддаються для верхової їзди. Вони є надійними помічниками горян, як транспортний засіб при веденні сільськогосподарських і лісозаготівельних робіт.
З метою популяризації коней гуцульської породи, відновлення їх генофонду в Карпатах, а також застосування нових методів їх використання в гірському туризмі, гіпотерапії тощо, із 2006 року на Закарпатті проводиться Свято гуцульського коня.
Данило БАНИК, фото автора
