На Перечинщині люди почали їсти жаб

Французька мода на делікатеси прижилася у закарпатському селі Тур’я Ремета. Звичною стравою для селян тут стали смажені жаб’ячі лапки. За легендою, смакувати цим м’ясом їх навчили предки-французи, котрі, після поразки Наполеона під Ватерлоо, відбували заслання на Закарпатті. Сезон полювання на квакух триває лише кілька весняних тижнів.Селяни добре заробляють на делікатесному м’ясі. Його продають у місцеві ресторани та супермаркети. Закарпатські біологи б’ють на сполох. Бо вважають: щорічне масове виловлювання загрожує зникненням жаб.

Сашко та Віталій жаб ловлять з дитинства. На полюванні, кажуть, треба бути уважним, щоб помітити у траві чи воді жабу. І спритним, щоб встигнути упіймати її. Сезон полювання триває лише кілька тижнів. Бурі жаби живуть у лісі. І лише навесні йдуть до води, щоб відкласти там ікру.

«Хороші жаби ті, що ловляться. Вони спускаються перші з ліса до першої водойми. Після того, як вони вже розплодилися, тоді вже ловлять», - розповідає мешканець села Тур’я Ремета Олександр Турянський.

Жаболови споживають лише задні лапи, з яких одразу здирають шкіру і зв’язують у вузлик. Так зручніше потім ніжки смажити. На кілограм делікатесного м’яса треба зловити майже 80 жаб. Досвідчені жаболови таку кількість земноводних вполюють за півгодини. М’ясо залишають собі, а також продають у місцеві ресторани та супермаркети – майже по 150 гривень за кілограм. Місцеві господині знають десятки рецептів приготування делікатесу. Найчастіше його обсмажують у яйці. Перед цим маринують з часником, сіллю, червоним та чорним перцем.

«К муку, яйце, потім сухарі, і на розжарену сковорідку. Смажиться 2-3 хвилини буквально. Щоб не перебити смак жаб’ячих лапок, їх краще їсти без нічого», - розповідає мешканка села Тур’я Ремета Ірина Слава.

Селяни запевняють: смачнішого м’яса за жаб’яче немає. Воно напрочуд ніжне. За смаком схоже до курячого або кролячого. Майже не містить жиру, але поживне. За легендою, смакувати жаб’ячим м’ясом селян навчили предки-французи, котрі після поразки Наполеона під Ватерлоо відбували заслання на Закарпатті.

Закарпатських біологів масове виловлювання жаб непокоїть. Популяція цих земноводних поблизу села уже зменшилася, кажуть вчені. Бурі лісові жаби, якими смакують гурмани, занесені до природоохоронних списків.

«Влітку вони ведуть потаємний спосіб життя. Вилучити їх майже неможливо. І тому місцеві жителі вилучають їх навесні, перед початком нересту. Коли вони збираються саме для цього на водойми. У цьому полягає небезпека такого вилову, що дає свої наслідки для популяції», - розповідає кандидат біологічних наук Ужгородського національного університету Федір Куртяк.

Селяни ж запевняють: жаб ловлять після нересту. Одна самка відкладає понад тисячу яєць. Як доказ – показують мільйони чорних личинок-головастиків у кожній водоймі. За кілька місяців вони стануть дорослими жабами. Та й виловити всіх спритних квакух, які миттю ховаються від людей під камінням та у траві, неможливо.