ГУ ДФС у Черкаській області звертає увагу на розміщені в базі «ЗІР» питання – відповіді щодо податкових змін – 2016 (ПДВ та акцизний податок).
1. Який порядок заповнення колонки 2 табличної частини додатка 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»?
Відповідь: Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. У разі, якщо за результатами (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання у платника формується від’ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображається у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», порядок заповнення і подання якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21. Отже, для відображення сум ПДВ, за рахунок яких сформовано від’ємне значення звітного (податкового) періоду, у колонці 2 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» слід зазначати індивідуальний податковий номер постачальника. Питання – відповідь розміщено у категорії 101.27
2. Чи передбачена адміністративна відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідь: Відсутність факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної або порушення строків такої реєстрації не є підставою для не відображення платником податку – продавцем товарів/послуг суми податку на додану вартість за такими податковими накладними в податкових зобов’язаннях відповідного звітного періоду, а отже не призводить до порушення порядку ведення податкового обліку. Тобто відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відображення сум податку на додану вартість за такою податковою накладною у податкових зобов’язаннях звітного податкового періоду не передбачає притягнення до адміністративної відповідальності платника податку – продавця товарів/послуг. Питання – відповідь розміщено у категорії 101.31
3. Який порядок відображення податкових зобов’язань в податковій декларації з ПДВ у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг)?
Відповідь: У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21. До податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку). Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. ІІІ Порядку). Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації. Питання – відповідь розміщено у категорії 101.23
4. Чи повинен суб’єкт господарювання реєструватись до 01.03.2016 платником акцизного податку, що реалізує пальне, у тому числі у разі його реєстрації платником акцизного податку з інших підстав (виробник або імпортер підакцизних товарів, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі тощо)?
Відповідь: Норми щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального набирають чинності з 01.03.2016. Платники акцизного податку, які реалізують пальне, для роботи в системі електронного адміністрування пального мають бути зареєстровані в контролюючих органах не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального. Питання – відповідь розміщено у категорії 116.13
5. Як при заповненні декларації акцизного податку слід поділяти алкогольні напої на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. одиниць та більше, пиво?
Відповідь: Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14. Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок заповнення Додатка 6 до декларації акцизного податку визначено у п. 6 розд. V Порядку № 14. При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:
рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. За ДСТУ 4257:2003 лікеро-горілчаний напій визначається як спиртний напій міцністю від 1,2 до 60 відс. об., виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами та інгредієнтами. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відс. об. та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)), зокрема – «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;
рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше. Виноробна продукції - вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відс. об., а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;
рядок 3 – пиво. Пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об., отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – «BEERMIX». При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.
Пунктом 1 ст. 11 Закону № 481 визначено, що на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються загальна та власна назви виробу, вміст спирту (відс. об.). Таким чином, визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Декларації, здійснюється на підставі інформації, яка зазначена на відповідному виробі. Розділ Ґ Декларації заповнюється на підставі Додатка 6. Питання – відповідь розміщено у категорії 116.07
6. Скільки декларацій акцизного податку та додатків 6 потрібно подавати до контролюючого органу СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів в декількох пунктах продажу (в т.ч. розташованих в населених пунктах з різними КОАТУУ), які обслуговуються в одному контролюючому органі, та яким чином в даному випадку заповнюється гр. 7 «Місцезнаходження пункту продажу товарів» загальної частини декларації?
Відповідь: Форма декларації акцизного податку, порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14. Відповідно до п. 2 розд. І Порядку Декларація складається та подається особами, визначеними ст. 212 розд. VI ПКУ як платники акцизного податку. Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці «Ознака подачі» на останньому аркуші Декларації. При цьому суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один код КОАТУУ) формує Декларацію та заповнює один додаток 6 до Декларації відповідно до цього КОАТУУ. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на території підпорядкованій різним органам самоврядування (різні коди КОАТУУ), формує Декларацію та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ. Якщо у суб’єкта господарювання точки продажу зареєстровані в декількох органах самоврядування, які обслуговуються одним контролюючим органом (наприклад об’єднана ДПІ), то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з відповідною кількістю Додатків 6. При цьому у гр. 7 «Місцезнаходження пункту продажу товарів» загальної частини Декларації слід зазначати місцезнаходження всіх пунктів продажу підакцизних товарів, операції з реалізації яких відображені у такій Декларації.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс («ЗІР») створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу та розглядається як інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДФС, у якому уся направленість діяльності Державної фіскальної служби України, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються відповідними інформаційно-комп’ютерними технологіями.
Інформаційне наповнення «ЗІР» здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру (щорічно понад 1 млн. звернень) та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.
У розділах «ЗІР»: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» інформація систематизована по тематиках: оподаткування; митна справа; єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; електронний цифровий підпис.
Адреса розміщення ресурсу:
