Оподаткування анульованого боргу

2015-09-01 11:11 Подобається

Начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області Володимир Жаврід роз`яснив, як діяти в ситуації, коли фізична особа через фінансові труднощі має заборгованість з банківського кредиту, який складається із суми основного боргу, а також штрафних санкцій, нарахованих за порушення строків погашення кредиту.

Якщо у 2015 р. банком прийнято рішення про анулювання боргу такої особи. Чи оподатковується сума прощеного банком боргу?

Коментуючи це питання, Володимир Жаврід звернувся до ст. 1054 Цивіль­ного кодексу України. Відповідно до неї за кредитним договором банк або інша фі­нансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встанов­лених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, Законом визначено, що банківський кре­дит — це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму гро­шей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право ви­моги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке нада­но в обмін на зобов'язання борж­ника щодо повернення заборгова­ної суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших збо­рів з такої суми.

Також передбачено, що у разі порушення зобов'язань, встановлених договором або законом, передбачено пра­вові наслідки, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односто­ронньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання до­говору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки.

При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен пере­дати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що об­числюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно ви­конаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчис­люється у відсотках від суми не­своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день про­строчення виконання.

Об'єктом оподаткування податком на дохо­ди фізичних осіб є загальний мі­сячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку.

До за­гального місячного (річного) оподат­ковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий плат­ником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 зазначеного Кодексу), у вигляді осно­вної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рі­шенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку по­зовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної за­робітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного по­даткового року (у 2015 р. — 609 грн.). Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку — боржника шля­хом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) бор­гу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за під­сумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній по­датковій декларації. У разі неповідо­млення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у по­рядку, визначеному цим підпунк­том, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас Володимир Жаврід зауважив, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (ану­льованого) кредитором за його са­мостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до за­кінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50% од­нієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановле­ної на 1 січня звітного податково­го року, не включається до загального мі­сячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

У зв`язку з доповненнями до Закону сума процентів, комі­сії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредито­ром за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Також об'єктом оподатку­вання військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зо­крема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається додаткове благо.

Звільняються від оподатку­вання військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Ко­дексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи та/або доходи, які оподаткову­ються за нульовою ставкою податку.

Враховуючи зазначене, начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб зазначив, що у разі якщо основна сума боргу (кре­диту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням креди­тора, не пов'язаним з процедурою банкрутства до закінчення стро­ку позовної давності, у 2015 р.перевищує 609 грн., то така сума включається до загального мі­сячного (річного) оподаткову­ваного доходу платника податку. Ця сума є об'єктом оподаткування по­датком на доходи фізичних осіб і військовим збором. При цьому сума неустойки (штрафу, пені), нарахована банком за порушен­ня строків погашення кредиту не включається до загального місячного (річного) оподаткову­ваного доходу платника податку.

Таким чином, підкреслює Володимир Жаврід, якщо основна сума боргу (кре­диту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредито­ра, не пов'язаним з процедурою бан­крутства, до закінчення строку позо­вної давності не перевищує 609 грн., то така сума основного боргу (кре­диту) та сума неустойки (штрафу, пені) не включаються до загального місячного (річного) оподатковувано­го доходу платника податку.

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів
Додати новини
Реклама

Опитування

Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

Реклама

Зараз коментують

Всі