Не секрет, питання власного житла в житті людини - одне з приорітетних. Погодьтеся, наявність власного житла дозволяє почуватися впевнено і незалежно. Найбільш гостро це питання стоїть перед молоддю - майбутнім держави.
Сьогодні молоді сім'ї не наважуються народжувати навіть одну дитину. Аргументація проста - а де ми будемо жити, разом з батьками, в одно- чи двокімнатній квартирі? Чи, можливо, в гуртожитках, де «жеки» часто-густо відключають газ, електроенергію, воду?
Але зробивши такий умовивід, ми закладаємо вибухівку уповільненої дії під власне майбутнє. З кожним роком українців стає все менше і менше. До слова, кілька тижнів тому Дніпропетровськ втратив статус міста-мільйонника.
З часом кількість пенсіонерів може перевищити кількість працюючого населення. Це не може не вплинути на стан економіки держави, значить, на рівень життя кожного з нас. По простому: працювати не буде кому.
Як ви думаєте, скільки років треба «пропахати» (інше слово важко підібрати) середньостатичному українцю для того, щоб обзавестися власним житлом? За підрахунками аналітиків однієї з дніпропетровських будівельних компаній, не менше 15 років!
Ми часто приводимо в приклад США, Європу, Австралію. Там працююча людина спроможна, в середньому, за 3,5-5 років збудувати собі власний будинок.
«Якщо ж взяти середній дохід українця, то ми можемо побачити, що перевищуємо ці показники в 3-4 рази. Треба 15, а то і 20 років пропрацювати, щоб заробити на власне житло», - продовжує думку керівник будівельної компанії «Доступне житло» Іван Перегінець.
Водночас, забудовник переконаний: в держави є можливість допомогти переважній більшості своїх громадян побудувати власне житло...
за 4 роки! Так, як це є в розвинених країнах світу.
«Вистачить 400 доларів в місяць, які ви будете інвестувати у власний будинок, - говорить Іван Іванович. - Беремо 400 доларів, множимо на 12 місяців і потім ще на 4 роки. Виходить 24 тисячі доларів». За цю суму будівельні компанії готові будувати будинки площею не менше 2-кімнатної квартири «під ключ». Це буде будинок з усіма зручностями: наявними електроосвітлювальними приладами, сантехнікою, кухонними меблями і навіть пральною машиною!
«На дану одиницю житла треба орієнтувати всю структуру. Серед учасників цього процесу перше - це замовник, тобто людина, якій потрібне житло, друге - це держава. Третє - органи місцевого самоврядування, четверте - будівельні компанії», - підкреслив Іван Перегінець.
Але навіть 400 доларів «в країні для людей» зразка 2011 року сума майже непідйомна...
Минулого літа троє моїх знайомих отримали дипломи про вищу освіту. На сьогоднішній день двоє з них безробітні - державі не потрібні дипломовані спеціалісти. Про це свідчать неодноразові спроби молодих людей (між іншим, випускників дніпропетровського регіонального інституту Національної академії управління при президентові України) влаштуватися на роботу по спеціальності. В органах місцевого самоврядування випускників запрошували на конкурси, які були фікцією. «Посади отримували родичі або друзі чиновників», - розповідають вчорашні студенти. У комерційних структурах від випускників вимагали досвіду роботи.
Щоправда, третій влаштувався працювати в одну з районних райдержадміністрацій... Але його батько - держслужбовець. І це тільки підтверджує вище написане.
Якщо ж молода людина знайшла стабільну роботу, то наступними питаннями, як правило, є - де придбати недороге житло. «І тут треба ознайомитись з законодавством, з власними правами», - радить Іван Перегінець.
Виявляється, Україна - одна з небагатьох країн світу, де законодавчо закріплено положення про безкоштовну передачу землі для будівництва індивідуального житла для кожного з громадян України!
Якщо держава безкоштовно передасть громадянам земельні ділянки, то придбання будинку за 25 тисяч доларів, справді, цілком реальні речі.
Інше питання, чи багато ми знаємо людей, які на практиці безкоштовно отримали землю?
Як держава може посприяти своєму ж громадянину? Варіантів багато. «Наприклад, надати кредит, виплата по якому не перевищуватиме орендну плату за житло. Отримавши необхідні гроші, люди простимулюють будівництво нового житла», - переконані будівельники. А це сприятиме зростанню економіки - створенню нових робочих місць. І, думаю, зарплат.
«Є перевірений норматив, що застосовується в розвинених країнах щодо кількості новозбудованого житла на жителя країни в рік. Він становить 1-1,5 кв. м на одного жителя.
А значить, ми виходимо на цифру 40-60 млн кв. м житла в рік. Натомість, в минулому році в Україні було побудовано лише 3,5 млн кв. м житла. Ви уявляєте, який дефіцит житла існує?» - говорить Іван Перегінець.
Таким чином, що ми маємо? Нових «квадратиків» мало, а люди, які раніше скупили велику кількість житла (т. зв. продавці вторинного житла), знижувати ціни на ринку не збираються.
В Дніпропетровську просто немає пропозицій доступного житла! І наразі держава не заохочує будівельників його будувати. Хоча, повторимось, це більш, ніж можливо.
Тож де ще можна взяти гроші?
За даними урядових аналітиків, приблизно 5 відсотків з 1 млрд 500 млн кв. м наявного в Україні підпадає під визначення елітне - це 50 мільйонів кв. м. Помножте їх на 10 гривень (пропонована ставка податку на розкіш, коли у людини у власності більше 100 кв. м житлової площі у місті, і більше 200 м кв. в селі, - 10 гривень за кожен «лишній» квадрат - авт.). Отримуємо півмільярда гривень - і це достатньо велика сума, яку теж можна направити на будівництво житла.
Наша чорноморська сусідка Туреччина проблему доступного житла вирішувала наступним чином - турки ввели додатковий податок на виїзд за кордон. Маєш гроші, щоб поїхати за межі Туреччини - заплати 100 доларів в фонд держбюджету, а держава направить ці кошти на будівництво соціального житла для молоді та просто небагатих людей.
ДО РЕЧІ
Найбільш дорогим районом Дніпропетровська, як і раніше, залишається Жовтневий, де середня ціна квадрата складає $968. У Кіровському просять біля $947, а в Самарському - $713, пише «Ділова столиця».
За даними компанії RealNest, найдешевша «гостинка» на сьогодні пропонується за $15 тис., однокімнатна «хрущовка» - за $24-25 тис., «двушка» - за $28-30 тис., трикімнатна квартира з дерев'яними перекриттями в старому будинку - за $35 тис. Пристойні «чешки» і відносно нові масові серії виставляли в січні по $28-35 тис. за однокімнатні, $35-45 тис. - за двокімнатні і $40-60 тис. - за трикімнатні. Ціни в нових будинках стартують з $820-1100 за м кв.
«На дешеве житло припало 20% усіх угод за рік», - повідомила керівник департаменту житлової нерухомості АН RealNest Вікторія Калюжна.
Основними клієнтами були жителі міста, що здійснюють першу купівлю житла.
У 2010 році в області побудовано і здано в експлуатацію 226 тисяч квадратних метрів житла, що на одну тисячу квадратних метрів більше запланованого.
Цікаво, якщо подивитися ціни на житло в Берліні, Празі та Києві, то ми можемо констатувати: в українській столиці житло дорожче! «Це від того, що в країнах ЄС попит не перевищує пропозицію, - додає Іван Перегінець. - Розвинені держави регулюють ці процеси». Тож не треба видумувати велосипед, коли можна скористатися успішним досвідом інших країн.
Доволі вдалий проект соціального житла реалізовується в Росії. Сусіди роблять ставку на малоповерхову забудову. Що є повторенням того ж таки європейського досвіду, де зараз масово будують приватні будинки недалеко за містом. А в місто їздять на роботу. Є в росіян і своє ноу-хау: там будують дерев'яні екологічно чисті будиночки. Їх збирають та монтують так звані дерев'яно каркасні заводи, переважно в Ленінградській та Ростовській областях.
Зі слів спеціалістів компанії «Доступне житло», такі будинки достатньо надійні - терміни їх експлуатації дорівнюють тривалості життя 3-4 поколінь сім'ї.
Проект соціального будівництва на минулорічній підсумковій прес-конференції року презентував дніпропетровський градоначальник Іван Куліченко.
«Планується побудувати чотириповерховий будинок з розрізних панелей - це найдешевший метод. Ми запропонували на Лівобережному, між озером Курячим та існуючою забудовою Лівобережного-3, розмістити низькоповерхову високощільну забудову», - сказав Куліченко.
Терміни здійснення цього проекту поки що невідомі. Але, зі слів спеціалістів-будівельників, такий будинок може бути введений в експлуатацію не раніше, ніж за два роки.
Натомість, заміський будинок «під ключ» представники будівельних компаній обіцяють побудувати максимум за 8 тижнів! І це ще один аргумент зробити вибір на користь власного будинку.
Свого часу Іван Перегінець спілкувався з українськими вченими з НАН (Національна академія наук). Так от, вчені переконані, що житло для людей треба будувати в радіусі 50 км від великих українських міст. «Це не завдасть жодної шкоди для сільського господарства, тому що це дуже не значна частка від загальної кількості українських земель. При цьому істотно покращився б рівень дорожньої, інженерної, соціальної інфраструктури. До того ж, люди жили б в значно кращих екологічних умовах», - думку підтримав і президент НАН України академік О. Оніпко.
В середині січня поточного року Верховна Рада прийняла новий градобудівельний закон, який покликаний зменшити кількість бюрократичних процедур (а значить, пришвидшити будівництво та зберегти гроші забудовників, які витрачаються на хабарі - авт.) для отримання дозволу на будівництво.
На прес-конференції, яка нещодавно відбулася в ІА «Новий міст», зібралися провідні спеціалісти Дніпропетровщини в галузі будівництва. Їх загальна думка така: закон непоганий, але його ще треба реалізувати на практиці. До того ж ще треба прийняти велику кількість підзаконних актів. І то це все ще не гарантує зниження цін на житло. Бо ціни на пальне та будівельні матеріали ростуть, збільшується інфляція - і це нівелює можливу економію...
«Назагал же, питання доступного житла - це компетенція виключно органів місцевого самоврядування», - вважає координатор громадської організації «ГРАД» Андрій Денисенко. - Згідно українського законодавства, саме міськради приймають містобудівні і земельні рішення. І те, що в Дніпропетровську, на відміну від багатьох інших українських міст, немає доступного житла для молодих родин, бюджетників, військовослужбовців та працівників правоохоронних органів - це «заслуга» міського голови, минулого і вже чинного складу міської ради».
Денисенко нагадав, що в Україні розроблено ефективні будівельні технології, які дозволяють швидко і порівняно недорого будувати житло.
«Є і фінансові, і чисто адміністративні відомі механізми (зокрема, згадане нами прозоре землевідведення), які могла б і мусила б задіяти місцева влада», - резюмував координатор «ГРАДу».
Головна проблема, погоджуються всі без виключення спеціалісти - це те, що місцеві можновладці використовують свій час не для реалізації амбітних соціальних проектів, а виключно для власного збагачення. У тому числі і за рахунок землевідведення.
Один колега розповідав, що ще недавно в Китаї чиновникам, які багато крадуть, відрубали руки. А мені згадалась казочка - теж китайська, там «в фіналі» герой відрубав голову самому дракону. І все змінилося на краще.
