У селі Залісці Тернопільської області народжується найбільша кількість майбутніх православних батюшок. 230 священнослужителів родом звідси сьогодні служать Богу по всьому світу, пише у свіжому випуску журнал Корреспондент.
За останні півстоліття з цієї західноукраїнської глибинки вийшли понад 200 священиків, які служать у храмах Української православної церкви (Московського патріархату), а також у Російській православній церкві, і за традицією, що склалася роками, у свято пророка Іллі батюшки, що народилися в Залісці, з'їжджаються на свою малу батьківщину.
У цьому селі живуть родини, в яких склалися цілі династії церковнослужителів - сини, брати, зяті. Наприклад, у сродині Гечко семеро священиків, в родині Гутович - шестеро.
У Залісцях вважають, що свою пастирську спеціалізацію село отримало через близькість до однієї з найбільших святинь православ'я - Свято-Успенської Почаївської лаври, розташованої в 10 км, а також завдяки сильній вірі місцевих жителів. Православні храми тут не закривалися ні при одній владі.
"У нас же [в Залісці] і Австро-Угорщина була, і Польща, і Радянський Союз, і фашистська окупація. А віра залишалася", - розповідає Матвій Стаднюк, настоятель Богоявленського кафедрального собору Москви, який раніше служив секретарем у Патріарха Алексія II.
Сьогодні Стаднюк - один з найбільш високопоставлених залісчан, а його земляки і колеги свого часу побували на відповідальних постах у закордонних єпархіях РПЦ - у США, Європі і навіть Африці.
Стаднюк пояснює місцеві особливості потужним впливом Почаївської лаври. "Благодать у цій обителі така", - говорить колишній залісчанин.
Стаднюк служив у різних країнах - в єгипетській Александрії він був настоятелем Олександро-Невського храму, в Нью-Йорку - секретарем патріаршого екзарха Північної та Південної Америки архієпископа Іонафана.
Однак, як пише Корреспондент, основна маса залісчан-священників осіли в Росії.
Детальніше про найрелігійніше село України читайте в № 33 видання Корреспондент від 26 серпня 2011 року.
