Платниками туристичного збору згідно з пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Особливістю справляння збору є те, що податкові агенти справляють його під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Відповідно до пп. «б» пп. 268.2.2 вищезазначеної статті Кодексу не можуть бути платниками туристичного збору, зокрема, особи, які прибули у відрядження.
Отже, іноземці, які прибувають у відрядження на територію адміністративно-територіальної одиниці України, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання, не є платниками цього збору. При цьому такі особи мають надати податковим агентам копії документів, що підтверджують їх перебування у відрядженні (запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, яке направляє у відрядження, укладений договір чи контракт, повідомлення про відрядження або інший документ, що засвідчує факт відрядження).
У разі якщо такі особи не надали відповідних документів, що засвідчують їх перебування у відрядженні, вони є платниками туристичного збору на загальних підставах.
