Відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Згідно частини 11 ст. 8 Закону № 2464 у разі бажання осіб, зазначених у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 брати участь на добровільних засадах:
у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, ЄВ встановлюється у розмірі 36,6 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування ЄВ;
у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, ЄВ встановлюється у розмірі 36,21 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування ЄВ.
У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) ЄВ встановлюється у розмірі 38,11 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування ЄВ.
Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Нарахування ЄВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (частина 3 ст. 7 Закону № 2464).
Отже, у разі участі фізичних осіб - підприємців, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю у добровільній системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, ЄВ встановлюється у розмірі:
36,6 відс. - у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням,
36,21 відс. - від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,
38,11 відс. - за всіма видами (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), але не менше за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) та не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464.
