Відповідно до п. 10.4 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради у межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання щодо запровадження збору. Тобто туристичний збір справляється лише у разі, якщо він запроваджений органом місцевого самоврядування на території, де надаються послуги з тимчасового розміщення відпочиваючих.
Платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в територіальних органах Міндоходів України за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України).
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в територіальному органі Міндоходів України за місцезнаходженням підрозділу (пп. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України).
Податкова декларація подається за звітний період у встановлені Податковим кодексом строки до територіального органу Міндоходів України, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).
Таким чином, фізична особа — підприємець, яка надає послуги з тимчасового проживання та виступає як податковий агент, має подавати декларацію з туристичного збору та сплачувати туристичний збір до територіального органу Міндоходів України за місцем реєстрації. Якщо така особа надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем свого проживання (реєстрації), то декларування та сплата туристичного збору здійснюються за місцем провадження діяльності, де надаються зазначені послуги.
