ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

2018-09-22 12:18 Подобається

Подання фінансової звітності: відповідальність передбачена

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою штраф в розмірі 170 гривень за кожне.

Подання звітних документів в електронному вигляді

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що більшість декларацій, які подані суб’єктами господарювання протягом цього року, надійшли в електронному вигляді. Традиційно, більшу перевагу електронному спілкуванню з податківцями надають юридичні особи.

Фахівці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертаються до всіх суб'єктів господарювання з проханням активніше впроваджувати в свою діяльність сучасні електронні сервіси. Адже в наш час будь-яка сфера діяльності стає практично повністю комп’ютеризованою, і буквально всі операції здійснюються в електронному вигляді. Це стосується і звітності.

Для тих, хто не марнує свій час та планує здавати звіти прямо з будинку або офісу, місцеві податківці нагадують переваги надання електронної звітності:

- економія робочого часу платників податків і коштів на придбання бланків звітних документів;

- економія часу на уникненні черг під час традиційного подання звітності;

- скорочення строків проведення перевірки стосовно правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ і забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податків;

- підтвердження доставки звітності;

- конфіденційність інформації;

- оперативність обробки отриманої інформації.

Для подання звітів в електронному вигляді безкоштовно платнику податків необхідно:

- отримати ключ електронно-цифрового підпису в одному з Акредитованих центрів сертифікації ключів;

- зареєструватися користувачем Електронного кабінету, розміщеному на сайті ДФС України, за допомогою отриманого електронного ключа;

- заповнити та надіслати засобами електронного зв’язку Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів;

- після отримання підтвердження про приєднання до електронного документообігу звітувати до контролюючого органу можна в електронному вигляді.

У Центрі обслуговування платників в приміщенні ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (49047, м. Дніпро, вул. Театральна, 1а) з понеділка по п`ятницю з 9.00 до 13.00 та з 13.45 до 18.00 (у п`ятницю до 16.45) кожен має можливість отримати практичну допомогу з питань податкової тематики та електронного заповнення звітності. Телефони для довідок: 098-739-41-36, 095-850-36-99.

Не забудьте сплатити транспортний податок у 2018 році

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що у 2018 році фізична особа, яка володіє легковим автомобілем, з року випуску якого минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість якого становить понад 1 млн. 396 тис. 125 грн., повинна сплатити до бюджету транспортний податок. Статтею 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено особливості справляння транспортного податку. Відповідно до цієї статті ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі. Згідно з пп.267.2 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. У зв’язку з тим, що з 1 січня 2018 року розмір мінімальної заробітної плати становить 3723 грн., середньоринкова вартість легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком збільшилась до 1 млн. 396 тис. 125 гривень.

Контролюючий орган направляє фізичній особі-платнику податку податкове повідомлення-рішення про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити за місцем її реєстрації до 1 липня звітного року. Фізична особа сплачує транспортний податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення - рішення.

Платник податку - юридична особа самостійно обчислює суму податку, станом на 1 січня звітного року, і до 20 лютого цього року подає контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію, а також сплачує транспортний податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації. Нагадуємо, що у 2018 році до контролюючих органів подається оновлена форма декларації з транспортного податку, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку».

Шановні громадяни, сплачуйте транспортний податок вчасно! У випадку несплати або несвоєчасної сплати податку, відповідно до норм ПКУ контролюючий орган повинен притягнути платника податків до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 10 до 20 відс. своєчасно несплаченої суми.

Про надання інформації на сервіс ДФС України «Пульс»

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].

Інформація приймається цілодобово.

При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів.

У Дніпропетровській області ліквідовано підпільний цех, де виробляли алкоголь під виглядом відомих торгових марок

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували незаконне виробництво та припинили незаконну реалізацію фальсифікованого алкоголю.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено жителів м. Кам’янське, які незаконно виробляли та зберігали алкоголь з метою подальшого незаконногопродажу.

Виробництво алкоголю відбувалось у трьох гаражних приміщеннях міста. Доставляли фальсифікат до місця реалізації власним автомобілем.

На підставі ухвал суду проведено обшуки за місцями незаконного виробництва та реалізації товарів, а також за місцями проживання фігурантів та в автомобілі, який використовували для перевезення товару.

За результатами обшуків з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання більше 1,3 тис. літрів спирту та фальсифікованого алкоголю відомих торгових марок (горілка, коньяк, віскі), розфасованого як в тетрапаки, так і в скляні пляшки з етикетками відомих торгових марок, а також пусті пляшки та обладнання для незаконного виробництва та автомобіль.

Загальна вартість вилученого перевищує півмільйона гривень.

Триває слідство.

Олександр Власов: ДФС докладе максимум зусиль для виконання запланованих показників бюджету на 2019 рік

Уряд подав до парламенту проект бюджету на 2019 рік. Як того і вимагає Бюджетний кодекс, документ був переданий на розгляд депутатів вчасно – до 15 вересня. Законопроектом передбачено, що доходи держбюджету плануються на рівні 1,008 трлн грн, що майже на 10% більше, ніж у 2018 році, загального фонду - 916,14 млрд грн (плюс 8,6%).

Видатки заплановані в обсязі 1,09 млрд грн (зростання на 9,8%), у тому числі загального фонду - 993,4 млрд грн (плюс 9,3% до показника поточного року).

Зокрема, проектом передбачено, що обсяг податкових надходжень держбюджету збільшиться на 11,7% – до 849,12 млрд грн. Видатки для Державної фіскальної служби України плануються на рівні 11,45 млрд грн, що майже на 3% менше, ніж передбачено на 2018 рік.

За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, ДФС докладе максимум зусиль для виконання дохідної частини бюджету, що має забезпечити вчасне фінансування армії, соціальних виплат та інших державних програм.

«Наступного року ми плануємо завершити реалізацію низки вже розпочатих цього року проектів. Це, зокрема, стосується нових сервісів для платників, у тому числі спеціалізованих програмних продуктів для представників малого та середнього бізнесу, впровадження електронного чеку при розрахункових операціях, системи електронного аудиту. А вже з 2019 року плануємо запускати електронну акцизну марку для контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Все це потребуватиме модернізації технічного обладнання для забезпечення надійного функціонування інформаційних систем ДФС. Над цим ДФС продовжить працювати наступного року», - зазначив Олександр Власов.

Крім того, за словами в.о. Голови ДФС, продовжиться робота з модернізації та технічного оснащення пунктів пропуску сучасним обладнанням, розбудови інфраструктури цих об’єктів. Також ДФС, відповідно до нещодавно ухваленого закону про запровадження механізму «єдиного вікна», має створити та забезпечити функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Запровадження такої системи надасть змогу оптимізувати здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон, скоротити час огляду та зменшити кількість документів.

«Ще до кінця поточного року ми плануємо забезпечити переведення 100% послуг, які надає ДФС платникам податків, в електронний вигляд. У подальшому Електронний кабінет також буде доповнюватися новими сервісами, яких потребуватиме бізнес та громадськість», - підкреслив Олександр Власов.

Вже цього пленарного тижня проект бюджету на 2019 рік буде представлено у Верховній Раді України.

ДФС вивчатиме досвід шведських колег у запровадженні мобільного доступу до онлайн послуг

Впровадження нових електронних сервісів для платників – один із пріоритетів для Державної фіскальної служби, визначений Стратегічними ініціативами розвитку ДФС до 2020 року. Це питання, а також напрямки реформування відомства обговорювались під час зустрічі в.о. Голови ДФС Олександра Власова та представників Шведської податкової агенції та Посольства Королівства Швеції в Україні.

Зокрема, розглядаються можливості для співпраці українських та шведських фахівців у процесі розробки та впровадження мобільних додатків – спеціалізованого програмного забезпечення для доступу до онлайнових послуг ДФС. Також актуальною на сьогодні є розробка профільного програмного забезпечення для адміністрування податків для малого та середнього бізнесу і фізичних осіб.

«Досвід однієї з найрозвинутіших країн Європейського Союзу, яка має соціальне спрямування, для нас дуже позитивний та важливий. Так, у ДФС триває системна робота із запровадження нових послуг і електронних сервісів для платників, і допомога Швеції у реалізації таких проектів для нас буде вчасною. Хочу запевнити, що той курс, який взяла служба щодо спрощення сплати та адміністрування податків, електронізації всіх процесів, буде продовжений», - зазначив Олександр Власов.

Фахівці Шведської податкової агенції у свою чергу запевнили, що Швеція має успішний досвід з впровадження проектів з сервісного обслуговування, який буде корисним для України, та висловили готовність до співпраці у цих питаннях. Уряд Швеції вже близько 20 років підтримує проекти розвитку в Україні, і, зокрема, разом зі Світовим банком фінансував модернізацію фіскальних органів.

Серед інших напрямів можливого співробітництва шведські експерти визначили удосконалення роботи з персоналом, яка передбачає забезпечення служби висококваліфікованими фахівцями та підтримку належного професійного рівня в ДФС, а також посилення превентивної діяльності для недопущення порушень доброчесності.

Також шведські експерти зацікавлені у спільній роботі з українськими фахівцями у напрямах підвищення рівня добровільності сплати податків, розвитку управління ризиками при адмініструванні податків та удосконалення механізмів і методів здійснення податкового контролю.

«Мета нашої ознайомчої місії – визначити напрями співробітництва, де шведський досвід може бути корисним для України, адже всі стадії розвитку і реформування ми вже проходили. Ми зустрічалися з представниками департаментів ДФС і нас поінформували про процеси, які відбуваються в службі, і проблеми, з якими стикаються співробітники. Для нас це важливо, тому що з такої інформації і виникає уява і розуміння, над чим ми можемо разом працювати», - зазначила менеджер проектів Офісу міжнародних проектів Шведської міжнародної агенції.

Сторони домовилися про проведення найближчим часом навчального візиту фахівців ДФС до Швеції, за результатами якого будуть остаточно визначені конкретні напрями, за якими буде сконцентрована співпраця фахівців двох країн, а також розроблений детальний план заходів.

ДФС та Національна поліція Румунії обмінюватимуться оперативною інформацію про виявлені злочинні схеми та їх учасників

ДФС та Генеральний інспекторат Національної поліції Румунії активізують співпрацю у напрямі протидії митним та податковим правопорушенням. Одним з актуальних питань, ефективність вирішення якого безпосередньо залежить від спільних дій української та румунської сторони, учасники зустрічі визначили протидію контрабанді та незаконному переміщенню товарів.

«Сьогодні в ДФС та в Україні в цілому тривають посилені заходи щодо упередження незаконного переміщення товарів через український кордон. Результатом таких заходів стали реальні надходження до бюджету. Однак ми розуміємо, що для ефективного подолання такого явища як контрабанда потрібні скоординовані дії не лише українських митників, а й представників відповідних органів інших країн, особливо країн-сусідів. Враховуючи це, ініціатива румунської сторони щодо посилення співпраці є надзвичайно актуальною і ДФС готова до цього», – наголосив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.

За його словами, головним напрямом взаємодії є боротьба зі здійсненням незаконних експортно-імпортних операцій та митним шахрайством. Так, лише протягом 2018 року ДФС на українсько-румунській ділянці кордону було встановлено понад 2 тис. фактів порушення митного законодавства щодо незаконного переміщення товарів на загальну суму 86,5 млн. грн. З незаконного обігу вилучено товарів вартістю майже 60 млн. гривень.

Як відзначив очільник ДФС, особливої уваги потребують питання відпрацювання та ліквідації схем незаконного переміщення через українсько-румунський кордон цигарок, Зокрема, у 2018 році під час здійснення заходів контролю, спрямованих на недопущення незаконного переміщення через українсько-румунський кордон тютюнових виробів, упереджено 312 фактів переміщення 8 млн шт. цигарок. Українські митниці також були активними учасниками спецоперації з протидії незаконному переміщенню тютюнових виробів, ініційованою митними органами Румунії. Основною метою операції було виявлення незаконних каналів переміщення цигарок через українсько-румунських кордон автомобільним та залізничним транспортом, встановлення причетних фізичних та юридичних осіб, притягнення їх до відповідальності.

Крім того, актуальною на сьогодні є проблема незаконного вивезення лісу-кругляку під виглядом паливної деревини. За даними ДФС, у 2018 році до Румунії було вивезено 406 тис. тонн деревини. Також фіксуються і факти застосування схем при експорті цієї категорії товару. Наприклад, ліс-кругляк декларується як паливна деревина низької якості із закупівельною ціною понад 20 євро/куб м. При цьому в Румунії вартість цього товару складає вже 5 разів більше.

У свою чергу представники Національної поліції Румунії відзначили, що ці питання є актуальними і для їх країни. І кроком до їх вирішення може стати оперативний обмін інформацією між двома відомствами.

Під час зустрічі представники ДФС запропонували румунським колегам обмінюватися інформацією про викриті схеми з ухилення від оподаткування, учасників таких махінацій та іншою оперативною інформацією, що дозволить відпрацьовувати виявлені факти одночасно двома відомствами. Адже зафіксовані непоодинокі випадки створення злочинних угрупувань, у складі яких є громадяни обох країн.

За рахунок таких спільний дій в ДФС очікують і вирішити питання з незаконним експортом лісоматеріалів. Так, представники Національної поліції Румунії, зокрема, відзначили одним з важливих кроків у напрямі протидії контрабанді в Україні – введення кримінальної відповідальності за такі злочини. Крім того, румунські колеги заявили про підтримку з їх сторони реформ фіскальної системи України та готовність до співпраці у загальних питаннях, у тому числі і в оперативній роботі.

Щоденно контакт-центром ДФС надаються відповіді на 2,5 тис. запитань платників податків

Протягом січня-серпня 2018 року Контакт-центром ДФС надано 618,6 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 600,9 тис. надано у телефонному режимі, 15,9 тис. – електронною поштою і факсом, 1,8 тис. – із використанням автовідповідача.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців та податку на прибуток підприємств.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань - автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 вересня цього року База знань налічує 5,2 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня-серпня 2018 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1078 запитань-відповідей та внесено 1252 їх нових редакції.

За вказаний період платникам надано 153 консультації у письмовій формі з використанням Бази знань.

Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2018 року скористалося майже 1,9 млн клієнтів.

У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.

Також для користувачів ЗІР є можливість завантаження у форматі PDF відповідей на запитання з розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» та їх друк.

Користувачі мережі Інтернет можуть використовувати ЗІР у якості комутатора зв’язку з оператором Контакт-центру, а саме: на сторінці в розділі ЗІР «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону: «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з IVR Контакт-центру ДФС.

За вказаний період в пошуковій системі ЗІР запроваджено динамічний список, який дозволить користувачам ЗІР деталізувати пошук по обраному податку (збору, платежу, внеску) чи тематиці за типами платників: «Всі типи платників», «Юридичні особи», «Фізичні особи», «Самозайняті особи».

ДФС та Представництво ЄС реформуватимуть податковий блок фіскальної служби

Державна фіскальна служба України разом з європейськими партнерами перейшли до активної стадії реформування податкового блоку. Ще на початку 2018 року ДФС разом з Представництвом ЄС обговорили конкретні напрями та практичні кроки щодо реалізації спільних проектів в рамках Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Документ планується до підписання найближчим часом та передбачає виділення коштів в обсязі 75 млн євро, більшу частину з яких може отримати ДФС.

Зокрема, стратегічні ініціативи розвитку служби обговорив в.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов з керівниками підрозділів ЄС, відповідальних за реформу публічних фінансів. Варто відзначити, що відпрацювання основних напрямів співробітництва з ЄС базувалося на Стратегічних ініціативах розвитку служби до 2020 року.

Переформатування роботи ДФС планується за трьома основними напрямами:

Впровадження сучасних методів підтримки платників для підвищення рівня добровільної сплати податків.

Мова йде про розробку стратегій та програм для забезпечення добровільного дотримання вимог податкового законодавства та стимулювання добровільної сплати податків, зборів, платежів, в тому числі, розробка мікро-кампаній, орієнтованих на окремі галузі економіки. Крім того, планується створення окремого структурного підрозділу з питань добровільного дотримання вимог податкового та митного законодавства, законодавства зі сплати ЄСВ, а також активізація роз'яснювальної та консультативної діяльності.

Посилення спроможності бізнес-процесів у податковій сфері.

Суть полягає у застосуванні міжнародної практики та інструментів для аудиту електронних даних (е-аудит), розробці та оновленні критеріїв оцінки ризиків з метою відбору справ для проведення інших, ніж контролюючих, заходів, наприклад, моніторинг, інформаційні кампанії, інформаційні листи, семінари тощо. Тобто це – практичні кроки для вдосконалення механізмів та методів податкового контролю з метою зменшення кількості перевірок суб'єктів господарювання та підвищення їх якості.

Розширення податкової бази України, зокрема, шляхом поліпшення інформаційних податкових потоків.

Ключове завдання - обмеження можливостей ухилення від податкових зобов'язань, а також врегулювання питань контролю та оподаткування електронної комерції, у тому числі транскордонної електронної комерції.

Співпраця у цих напрямах передбачає як експертну підтримку, так і допомогу в модернізації ІТ-системи ДФС.

У свою чергу Євген Бамбізов підкреслив, що ДФС максимально відкрита для того, щоб змінювати систему на краще.

«Сьогодні в ДФС відбувається достатньо динамічний розвиток у всіх напрямах, зокрема, у напрямі аудиту, розвитку електронних сервісів, створенні умов для підвищення рівня добровільної сплати податків. Ми маємо чимало проектів, які знаходяться на різних стадіях завершення, тому підтримка міжнародних експертів стане дуже доречною», - зазначив в.о. заступника Голови ДФС.

Серед таких проектів Євген Бамбізов назвав впровадження електронного аудиту, над яким активно працює ДФС. Планується, що до кінця поточного року мають бути завершені всі підготовчі заходи з його впровадження. Новації дозволять мінімізувати виробничі витрати, знизити корупційні ризики та підвищити ефективність перевірок.

Важливим проектом в.о. заступника Голови ДФС назвав й впровадження системи e-Receipt («Електронного чеку»), яка дозволить перевести на абсолютно новий рівень реєстрацію розрахункових операцій.

Серед пріоритетів також запровадження електронної акцизної марки, що сприятиме повному контролю на ринку підакцизної продукції від виробника до кінцевого споживача.

Євген Бамбізов також зазначив, що ДФС потребує допомоги міжнародних експертів у напрямі трансфертного ціноутворення.

Протягом 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 185 письмових запитів на публічну інформацію

Протягом січня - серпня 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 185 письмових запитів на публічну інформацію, що у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року більше на 84 запита.

Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 49 запитів, від громадян - 136.За наслідками розгляду запитів: задоволено – 126, направлено за належністю – 11, надано роз’яснення – 47, знаходиться на виконанні, термін розгляду не настав – 1.

Всі запити виконані в термін, встановлений законодавством.

До уваги платників податку на додану вартість!

Звертаємо увагу, що згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

· товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

· газу, який постачається для потреб населення.

Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, тобто ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).

Отже, з метою нарахування податкових зобов’язань при подальшому постачанні раніше імпортованих товарів ціна придбання таких товарів визначається на дату переходу прав власності на такий товар за ціною, зазначеною в договорі на придбання товару (контрактною вартістю).

Податок на прибуток: визначення об’єкта оподаткування з урахуванням сум ПДВ

Відповідно до п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Ведення бухгалтерського обліку сум податку на додану вартість здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція).

Отже, при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток суми ПДВ враховуються відповідно до Інструкції.

Період, з якого застосовуються рішення місцевої ради щодо нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок

Згідно зі ст. 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування, є зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ ПКУ (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, прийнято та офіційно оприлюднене відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного року (з початку планового періоду).

У разі оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, після 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Виробник алкоголю та тютюнових виробів для їх експорту повинен мати ліцензію на право експорту таких виробів

Доводимо до відома, що згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Ліцензія на право експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються терміном на пять років. Плата за ліцензії становить 780 гривень за рік.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» органом ліцензування такого виду господарської діяльності як експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено Мінекономрозвитку.

Пунктом 3 Положення про марки акцизного збору, затвердженого Указом Президента України від 18 вересня 1995 року № 849/95 «Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби» (далі – Положення № 849) визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не підлягають маркуванню українськими марками акцизного збору.

Продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт (абзац п’ятнадцятий частини першої ст. 11 Закону № 481).

Пунктом 4 Положення № 849 встановлено, що митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовлених для експорту, проводиться лише за місцем їх виробництва відповідними митними органами. Транспортування та зберігання таких товарів на території України здійснюється під митним контролем.

Отже, експорт власної продукції виробником алкогольних напоїв (тютюнових виробів) може здійснюватися за наявності у виробника ліцензії на право експорту алкогольних напоїв (тютюнових виробів).

До кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано майже на три мільярди гривень більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – серпень 2018 року склали 15,9 млрд грн, що на 2,6 млрд грн більше аналогічного періоду 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала понад 9 млрд грн, що перевищує минулорічні показники майже на 2 млрд грн.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2018 року майже 2,5 млрд грн.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж восьми місяців 2018 року спрощенці області сплатили 1,5 млрд грн, що на 329,4 млн грн більше рівня минулого року.

Податок на додану вартість: порядок оподаткування операцій з тимчасового ввезення (імпорту)/вивезення (експорту) товарів

Відповідно до п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:

► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ (п. 206.8 ст. 206 ПКУ).

Спадкоємець не має права отримати інформацію про доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у разі смерті фізособи

Відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.

Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).

Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Положення № 822).

Так, відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною у додатку 17Положення № 822 (п. 8 розділу Х Положення № 822).

Пунктом 3 розділу VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2015 року № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані у Державному реєстрі зберігаються протягом усього життя фізичної особи – платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися, зокрема, за рішенням суду або коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розділу VII Порядку № 210).

На підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в Державному реєстрі закриваються і не підлягають подальшому використанню.

Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з Державного реєстру інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла. Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розділу VII Порядку № 210.

Статус нерезидента як резидента країни, з якою укладено міжнародний договір, підтверджує довідка

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п. 103.6 ст. 103 ПКУ).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 ПКУ).

Отже, довідка дійсна у межах календарного року, в якому вона видана.

У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено лекцію для першокурсників Університету митної справи та фінансів

Сьогодні у приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) з метою ознайомлення молоді з діяльністю органів ДФС та посилення практичної підготовки студентів відбулась лекція для першокурсників Університету митної справи та фінансів.

Студентів привітала заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна, яка запевнила, що обраний ними учбовий заклад обов’язково допоможе реалізувати їх кар’єрні прагнення та досягти успіху. Вона зазначила, що серед податківців та митників ГУ ДФС багато випускників Університету митної справи та фінансів. Ірина Сікіріна побажала першокурсникам успіхів в навчанні, цікавого студентського життя та запропонувала по закінченню університету поповнити ряди податківців області, щоб приймати участь у побудові майбутнього нашої держави та долучитися до зміцнення економіки України.

Фахівці ГУ ДФС ознайомили студентів з основними завданнями фіскальної та митної служб, що направлені на ефективне адміністрування процесу збору податків, консультування та допомогу бізнесу. Наприкінці заходу особливу увагу приділено умовам працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах ДФС.

Інтернет-конференція начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Актуальні питання щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Питання 1. Доброго дня!

Я є пенсіонером за віком, займаюсь підприємницькою діяльністю та у мене працюють наймані особи. Скажіть, будь ласка, чи повинен я сплачувати єдиний внесок та надавати звітність?

Відповідь. Доброго дня!

У першу чергу слід зазначити, що умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.

При цьому, частиною четвертою статті 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, тобто ФОП, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (далі – Закон № 1058).

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже Ви, як ФОП, яка отримує пенсію за віком, звільняєтесь від сплати за себе єдиного внеску. Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) Вами не подається. Це визначено пунктом 3 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Мінфіну від 15 травня 2018 року № 511), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі – Наказ № 435).

Стосовно найманих осіб слід зазначити наступне. Ви, як страхувальник, який використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору, на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, зобов’язані формувати та щомісячно подавати до податкового органу за основним місцем взяття на облік, як платника єдиного внеску, Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця.

Питання 2. Доброго дня!

Я зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи. У мене працює пенсіонер за віком. Скажіть, будь ласка, чи повинна я за нього сплачувати єдиний внесок?

Відповідь. Сплата єдиного внеску регулюється Законом № 2464.

Абзацом третім пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Платники єдиного внеску, зокрема роботодавці, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Звільнення від сплати єдиного внеску для працюючих пенсіонерів законодавством не передбачено.

Питання 3. Хочу запитати, чи вносились у цьому році якісь зміни до переліку платників єдиного внеску?

Відповідь. Так, вносились.

З 01 серпня поточного року розширено перелік платників єдиного внеску.

Відповідно до пункту 5? частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, звертаю Вашу увагу, якщо члени фермерського господарства одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами (далі – Закон № 108) та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, такі члени фермерського господарства не є платниками єдиного внеску у розумінні пункту 5? частини першої статті 4 Закону № 2464.

Також зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств які є фізичними особами –підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб так і фізичних осіб – підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 також зазначена норма не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Питання 4. Доброго дня!

Скажіть, будь ласка, який розмір єдиного внеску нараховується фізичною особою – підприємцем на суму заробітної плати її працівників – осіб з інвалідністю?

Відповідь. Вітаю!

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників визначається статтею 8 Закону № 2464.

Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону № 2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю.

Таким чином, вказана пільга не розповсюджується на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.

Іншого Законом № 2464 не передбачено.

Враховуючи зазначене, ФОП нараховують єдиний внесок на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Питання 5. Доброго дня!

Хочу запитати, чи нараховується єдиний внесок на доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого або нерухомого майна?

Відповідь. Вітаю!

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108 та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях тощо, чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5).

Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого або нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Таким чином, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого або нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

Питання 6. Мене цікавить питання, чи необхідно нараховувати єдиний внесок на вартість санаторних путівок, що надаються підприємством своїм працівникам?

Відповідь. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску встановлено Інструкцією № 5.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розділу 3 Інструкції № 5 – допомога та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Отже, вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування єдиного внеску.

Питання 7. Скажіть, будь, ласка, яким чином фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного внеску знятись з обліку у податковому органі у разі припинення ним підприємницької діяльності?

Відповідь. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина 4 статті 6 Закону № 2464).

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Отже, платник єдиного внеску – фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Бізнес Дніпропетровщини збільшив сплату податків і зборів на суму понад 12 мільярдів гривень

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області разом з Дніпропетровським управлінням офісу ВПП ДФС протягом січня-серпня 2018 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму майже 48,4 млрд грн, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року на 12,3 млрд грн.

Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук, із загальної суми надходжень 32,5 млрд грн спрямовано до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 9,7 млрд грн.

Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено надходжень на 9,6 млрд грн більше, ніж торік.

Так, податку на додану вартість перераховано 13,2 млрд грн, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 4,7 млрд грн.

Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 11,9 млрд грн, що на 4,2 млрд грн випереджає дані 2017 року.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено 3,1 млрд грн. Це на 0,7 млрд грн більше рівня січня-серпня 2017 року.

Також, з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 1,1 млрд грн військового збору. Показники відрахувань на потреби армії порівняно з минулим роком зросли на 224 млн грн.

ДФС запроваджує нові електронні формати для фізичних осіб

Державною фіскальною службою України з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді доопрацьовано електронні формати. Вони будуть запроваджені з 01.10.2018.

Перелік доопрацьованих електронних форматів:

№ п/п

Назва форми

Діючий електронний формат

Новий електронний формат

1

Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді

F1301801

F1301802

2

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит в електронному вигляді)

F1401801

F1401802

Запровадження нової форми передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яку будуть отримувати платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді.

Відповідь за новою формою доповнена інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

Зазначені електронні формати розміщені на веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці «Електронна звітність» у розділі «Платникам податків про електронну звітність» у підрозділі «Інформаційно-аналітичне забезпечення» в Реєстрі електронних форм податкових документів.

Більше інформації про електронний сервіс у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді – http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Також нагадуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді та отримати відповідь за новими формами можна в «Електронному кабінеті» (cabinet.sfs.gov.ua).

Інформація розміщена на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/350559.html

До уваги роботодавців: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору

Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Важливо: згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перехід юридичної особи зі спрощеної системи оподаткування на загальну: нарахування амортизації

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 та пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі – П(с)БО 7) із змінами та доповненнями; Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(с)БО 8) із змінами та доповненнями; Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014 із змінами та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 із змінами.

Згідно з п. 7 П(с)БО 7 та п. 10 П(с)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно з п. 15 МСБО 16 та п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначений п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Отже, при переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

Умови, за яких адресна грошова допомога випускникам вищих навчальних закладів, не є об`єктом оподаткування ПДФО

Доводимо до відома, що відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями передбачено випадки, коли адресна грошова допомога, що виплачується фізичним особам за рахунок коштів бюджету не підлягає оподаткуванню. Зокрема, це суми державної та соціальної матеріальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів, які отримуються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» із змінами (далі – Постанова № 524) випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу в закладах охорони здоров’я, що розташовані у сільській місцевості та селищах міського типу, а також про роботу в інших закладах охорони здоров’я на посадах лікарів загальної практики (сімейних лікарів), дільничних лікарів-педіатрів і лікарів-терапевтів, надається одноразова адресна грошова допомога у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати у порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Отже, адресна грошова допомога, яка видається випускникам вищих навчальних закладів, не є об`єктом оподаткування ПДФО за умови виконання п. 2 Постанови № 524.

Витрати, понесені «незалежником» до взяття на облік його як платника податків, не враховуються при визначенні доходу

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).

У разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями).

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 із змінами і доповненнями, визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Отже, витрати, пов’язані з організацією провадження фізичною особою незалежної професійної діяльності (організація робочого місця, отримання посвідчення, дозволів тощо), які понесені до взяття її на облік як платника податків, не відносяться до витрат такої самозайнятої особи.

За 8 місяців 2018 року до бюджету зібрано 72,5 млрд грн податку на прибуток

Протягом січня-серпня 2018 року до загального фонду державного бюджету зібрано 72,5 млрд грн податку на прибуток. Це на 12,2 млрд грн, або на 20,2% більше від запланованого. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума сплаченого податку зросла на 25,2 млрд грн, або на 53%.

Із загальної суми зібраного податку на прибуток 18,5 млрд грн надійшло у серпні цього року, що перевищує запланований показник на 1,5 млрд грн, або на 8,8%.

За результатами поданих декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2018 року платниками задекларовано дохід у сумі 4019,8 млрд грн, що на 669,3 млрд грн, або на 20% більше відповідного показника минулого року. Сума позитивного об’єкту оподаткування склала 264 млрд грн, з якої визначено до сплати 22,2 млрд грн податку на прибуток.

Суб’єктами господарювання подано 26,7 тис. декларацій за перше півріччя 2018 року з податку на прибуток. Це на 3,5 тис., або на 15,2% перевищує відповідний показник 2017 року. З цих декларацій прибутковими є 18,9 тис., або 70,7% від загальної кількості, збитковими – 7,4 тис., або 27,8%. Варто зауважити, що порівняно з поданими деклараціями за І півріччя 2017 року кількість збиткових зменшилася майже на 2%.

Платникам Дніпропетровщини протягом 2018 року відшкодовано з бюджету майже 2 млрд гривень ПДВ

Протягом 2018 року платникам Дніпропетровського регіону відшкодовано 1 млрд 974,42 млн грн податку на додану вартість, що на 1 млрд 457,7 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

«Серед чинників, що сприяють відшкодуванню ПДВ, – запровадження єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Загалом впровадження сервісних податкових новацій робить процес нарахування, сплати ПДВ та повернення бюджетних коштів бізнесу максимально прозорим і комфортним водночас. Сьогодні Державна фіскальна служба реально захищає інтереси легального бізнесу, упереджуючи формування, так званого схемного кредиту і таким чином створюючи рівні конкурентні умови для бізнесу», - проінформувала в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Документи, які підтверджують міжнародне перевезення з метою застосування ставки ПДВ нуль відсотків

Відповідно до пп. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (пп. «а» пп. 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ).

Згідно із ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR);

- накладна СМГС (накладна УМВС);

- коносамент (Bill of Lading);

- накладна ЦІМ (CIM);

- вантажна відомість (Cargo Manifest).

Відрядження до країни з візовим режимом: оподаткування ПДФО

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену пп 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Сума добових визначається у разі відрядження, зокрема до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, у разі відрядження до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), сума добових витрат не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (зокрема, відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів (транспортних квитків) рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні) та виконання інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Строки зберігання товарів та транспортних засобів комерційного призначення на складах контролюючих органів

Згідно з частини 1 ст. 240 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1 – 3 і 5 частини 1 та у пунктах 1 – 4 і 7 частини 5 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 90 днів за винятком випадків, передбачених частиною 7 ст. 240 МКУ.

Товари, зазначені у пунктах 4 і 6 частини 1 ст. 238 МКУ, зберігаються на складах контролюючих органів протягом строків, необхідних для організації процедури розпорядження ними, але не більше 90 днів (частина 2 ст. 240 МКУ).

Товари, зазначені у п. 5 частини 5 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом строків, установлених ст. 125 МКУ (частина 3 ст. 240 МКУ).

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у п. 6 частини 5 ст. 238 МКУ, що підлягають поверненню власнику, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 90 днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням (частина 4 ст. 240 МКУ).

Товари, зазначені у п. 7 частини 1 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 180 днів (частина 5 ст. 240 МКУ).

Товари і документація, зазначені у пунктах 8 – 11 частини 1 та у п. 8 частини 5 ст. 238 МКУ, зберігаються на складах контролюючих органів протягом строків, визначених законодавством (частина 6 ст. 240 МКУ).

Валюта України та іноземна валюта, депоновані в уповноважених банках, можуть зберігатися в них протягом 1095 днів (частина 7 ст. 240 МКУ).

До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!

Звертаємо увагу, що джерела інформації, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені пп. 39.5.3.1 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (пп. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Згідно з пп. 39.5.3.3 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Вимоги пп. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до пп 39.5.2.13 п.п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Для платників правобережжя м. Дніпра проведено кущовий семінар

Днями за організацією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра спільно з податковими інспекціями правого берега проведено кущовий семінар для платників податків.

Під час заходу були розглянуті актуальні питання стосовно адміністрування ПДВ, транспортного податку, проведення готівкових платежів тощо. Окремо роз’яснені особливості обрання або переходу на спрощену систему оподаткування фізичними особами - підприємцями.

У ході семінару податківці ознайомили присутніх з новаціями законодавства: зокрема, зі змінами форми звітності з ЄСВ.

Фахівці фіскальної служби приділили окрему увагу помилкам, які часто допускаються платниками при складанні звітності, надали практичні поради стосовно заповнення документів та нагадали про право платників на отримання податкової знижки.

Наприкінці заходу присутнім надана друкована продукція, підготовлена фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра.

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів
Додати новини
Реклама

Опитування

Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

Реклама