Особливості заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 8.1 Порядку № 1588 встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі повідомлення за формою № 20-ОПП) у порядку, встановленому розділом VIII зазначеного Порядку.

Порядок заповнення повідомлення за формою № 20-ОПП визначено Пам’яткою для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

У разі наявності у платника податків однотипних об’єктів оподаткування (окремі кімнати, офіси, квадратні метри), які розташовані за одним місцезнаходженням, при заповненні розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП слід дотримуватися принципу «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування та відображати їх у вигляді одного об’єкта оподаткування. Якщо однотипні об’єкти оподаткування розташовані за різним місцезнаходженням, то їх необхідно показувати окремо. Також, при заповненні графи 12 розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП принцип «укрупнення інформації» не застосовується до об’єктів оподаткування, які мають реєстраційний номер, тобто інформація щодо таких об’єктів оподаткування зазначається за кожним об’єктом окремо.

Згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, графи 6-7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюються відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, розміщеного на офіційному веб-сайті Держстату України. У разі придбання транспортного засобу для використання по всій території України або передачі його в оренду платник податків зазначає у графах 6-7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» та 8 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП адресу місця реєстрації транспортного засобу.

Про використовування РРО при проведенні розрахункових операцій ФОП

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі - РК);

• видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання винятково через банківські установи РРО не застосовується.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

Зазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Змінилося керівництво – подбайте про зміну електронних ключів цифрового підпису

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що у випадку, якщо у суб’єкта господарювання змінюються дані щодо посадових осіб (змінюється директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена на ведення бухгалтерського обліку), такому суб’єкту господарювання необхідно до подання наступної електронної звітності отримати посилені сертифікати відкритих ключів на новопризначених посадових осіб, які мають право підпису документів.

Звертаємо увагу, що у випадку, коли суб'єкт господарювання не змінив електронні ключі цифрового підпису при зміні керівництва – застосування штрафних санкцій не передбачено, однак виникають інші негативні наслідки, у вигляді відмови у прийняті звітності та відмови у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Більш детально з деталями оформлення електронного цифрового підпису можна ознайомитись на офіційному ресурсі Акредитованого центру сертифкації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, за посиланням:

Що необхідно зберігати на робочому місці власнику РРО

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:

- зберігати у господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО (касового апарату), здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;

- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

З початку року митна вартість зросла на 16%

Протягом січня-липня 2018 року до державного бюджету перераховано 195,3 млрд грн. митних платежів. Це на 15%, або на 25,9 млрд грн перевищує показник 7 місяців 2017 року.

Порівняно з відповідним періодом минулого року фіксується позитивна динаміка та поступове зростання обсягів ввезення товарів на митну територію України, рівня митної вартості та митних платежів.

Так, обсяги оподаткованого імпорту товарів у січні-липні 2018 року зросли по вазі до 37,8 млн тонн, що на 5% більше січня-липня 2017 року, та по митній вартості – майже до 28,4 млрд $, або на 16% більше відповідного періоду минулого року.

За вказаний період митні платежі з імпорту склали 7,4 млрд $. Це на 15% перевищує відповідний показник минулого року.

Рівень митної вартості оподаткованого імпорту збільшився на 9,8% до 0,75 $/кг.

Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилося до 5,21 грн/кг, або на 9,1%.

Основними бюджетоформуючими товарами за 7 місяців 2018 року стали:

− нафта або нафтопродукти – 43,1 млрд грн;

− гази нафтові – 12,5 млрд грн;

− автомобілі легкові – 11,7 млрд грн;

− вугілля кам’яне – 9,6 млрд грн;

− інсектициди, фунгіциди – 4 млрд грн;

− телефонні апарати – 2,6 млрд грн;

− добрива мінеральні – 2,4 млрд грн;

− трактори – 2,3 млрд грн

У липні до державного бюджету надійшло 31,9 млрд грн митних платежів, що на 5,9 млрд грн більше липня 2017 року та на 5,3 млрд грн – червня 2018 року.

При цьому середньоденні надходження митних платежів у липні зросли до майже 1,5 млрд грн. Це на 214 млн грн перевищує середньоденний показник липня 2017 року та на понад 121 млн грн червня 2018 року.

Обсяги оподаткованого імпорту товарів за цей період зросли по вазі на 12% та по митній вартості – на 29% порівняно з липнем 2017 року.

Рівень митної вартості оподаткованого імпорту збільшився на 16% - до 0,78 $/кг, податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту - на 12% до 5,4 грн./кг.

У липні 2018 року відбулося збільшення податкового навантаження при ввезенні товарів у контейнерах на 21,6%, у тому числі при оформленні таких категорій вантажів:

- тканин синтетичних або штучних – на 33,8%;

- тканин спеціальних – на 57,3%;

- іграшок – на 16,7%.

Представники ДФС та Фінансового директорату Словацької Республіки обговорили шляхи посилення співпраці у митному напрямі

Взаємодія між ДФС та Фінансовим директоратом Словацької Республіки повинна бути посилена за рахунок гармонізації митних процедур та запровадження спільного контролю на пунктах пропуску. Про це йшла мова під час робочої зустрічі в.о. заступника Голови ДФС Віктора Кривіцького, Державного секретаря Фінансового директорату Словацької Республіки Дани Мігер та Посла Словацької Республіки в Україні Марека Шафіна.

«Сьогодні співпраця між Україною та Словаччиною має вийти на новий рівень, особливо у рамках розвитку ініціативи «Новий Шовковий шлях». Для українських та словацьких митників необхідно налагодити дієвий обмін інформацією для упередження нелегального перевезення товарів», – зазначив Віктор Кривіцький.

За його словами, одним із кроків такої співпраці має стати підписання Меморандуму про взаєморозуміння між митними органами двох країн. Відповідний документ вже розроблено ДФС та направлено до словацької сторони у рамках виконання двохсторонніх домовленостей між в.о Голови ДФС Мирославом Проданом та Даною Мігер на Глобальній конференції з питань транскордонної електронної торгівлі у Пекіні.

Меморандумом передбачені такі напрями співробітництва як обмін інформацією про зміни в національному законодавстві обох країн, що стосуються митної сфери, оптимізація функціонування пунктів пропуску на українсько-словацькому кордоні, професійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів.

Особлива увага приділятиметься і питанням протидії митним правопорушенням. Протягом 2018 року на українсько-словацькій ділянці кордону упереджено 1,1 тис. порушень, пов’язаних з незаконним переміщенням товарів, вартістю 8,4 млн грн.

З незаконного обігу вилучено товарів промислового значення вартістю 0,8 млн грн, продовольчих товарів – 3,7 млн грн, при цьому у 18 випадках це були тютюнові вироби у загальній кількості понад 3,4 млн шт, що більше ніж за увесь 2017 рік (3 млн шт). Також вилучено транспортних засобів на 2,3 млн гривень.

Зацікавленість у підписанні Меморандуму висловили і представники Словацької Республіки. Зокрема, за їх словами, необхідно обговорити усі питання щодо напрацювання механізму ведення спільного митного контролю фізичних осіб, товарів і транспортних засобів, які переміщуються через спільний кордон. У 2018 році проводились консультації зі словацькою стороною щодо погодження відповідного проекту Угоди. Мова йде про перспективи введення спільного контролю в діючих пунктах пропуску, зокрема, «Малий Березний – Убля», та майбутніх, будівництво яких заплановане – «Соломоново – Чиєрна».

Крім того, на порядку денному налагодження обміну інформацією між ДФС та Фінансовим директоратом Словацької Республіки, що сприяло б скороченню часу на проходження митного контролю, оформлення вантажів та ефективному попередженню незаконного переміщення товарів через українсько-словацький кордон.

Довідково:

Протягом січня-липня 2018 року обсяг товарообігу зі Словаччиною займає 10 місце серед 216 країн-торгових партнерів. Питома вага зовнішньої торгівлі між Україною та Словаччиною в 2018 році складає 3% загального товарообігу.

Євген Бамбізов: У серпні будуть здійснені планові перевірки 60 експортерів лісоматеріалів

ДФС посилює заходи з протидії незаконному вивезенню лісоматеріалів.

В.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов провів відеоселекторну нараду з головними управліннями ДФС та Офісом великих платників податків, де було обговорено виконання доручення Уряду щодо організації контрольно-перевірочних заходів на підприємствах, які належать до сфери управління Держлісагентства, та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів.

ДФС вже здійснено планові перевірки 102 суб’єктів господарювання, які здійснюють експорт деревини. З них за результатами 82 перевірок контролюючими органами вже винесено податкові повідомлення-рішення. Донараховано 63,6 млн грн, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток 26,2 млн грн, зменшено від’ємне значення ПДВ на суму 16,9 млн грн, зменшено відшкодування ПДВ на суму 0,9 млн гривень.

До кінця року будуть перевірені ще 133 платника. З них на серпень заплановано проведення 60 перевірок зазначених підприємств.

Під час селектору Євген Бамбізов наголосив на необхідності підготовчої роботи аудиторів до перевірок.

«У першу чергу – це вивчення інформації з баз даних ДФС, співставлення відомостей обласних управлінь Держлісагенства та Держекоінспекції щодо обсягів заготівель за видами деревини та рубок, експортних операцій, а також дослідження діяльності контрагентів, у тому числі нерезидентів. Така робота має бути скоординована з підрозділами боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом», – зазначив Євген Бамбізов.

За його словами, основними питаннями для контролю є операції з нерезидентами, супутні послуги, рента за користування лісовими ресурсами. Це дасть можливість визначити реальність операцій з переробки та обробки деревини на території України, а за допомогою компетентних органів інших країн перевірити обсяги еспортних операцій, правильність класифікації експортованої деревини.

В.о. заступника Голови ДФС також підкреслив, що за ходом цієї роботи установлено системний контроль ДФС.

ДФС посилено заходи з детінізації заробітних плат

У рамках виконання доручення Прем’єр-міністра України щодо посилення контролю та вжиття заходів для запобігання ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, ДФС посилено заходи з детінізації заробітних плат.

Особлива увага приділяється платникам, які задіяні у схемах мінімізації та ухилення від сплати податків, зборів та єдиного внеску, утримують податки, але ці кошти до бюджетів не перераховують.

За результатами перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували своїм найманим працівникам заробітну плату та інші доходи з порушенням законодавства, протягом січня-липня поточного року донараховано до сплати 607 млн грн. податку на доходи фізичних осіб, 167 млн грн. ЄСВ та 26 млн грн. військового збору.

До територіальних органів Держпраці передано інформацію про виявлені під час заходів контролю порушення законодавства про працю щодо 0,67 тис. роботодавців.

Крім того, для упередження мінімізації суб’єктами господарювання виплати зарплат найманцям одночасно з контрольно-перевірочними заходами проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з роботодавцями про збільшення фонду оплати праці. За результатами цього підвищили рівень виплат 29,2 тис. платників.

На засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади, в яких беруть участь представники фіскальних органів, заслухано 11,7 тис. роботодавців, які нараховують зарплату у незначних розмірах або на рівні законодавчо встановленого мінімуму. Внаслідок такої роботи рівень оплати праці підвищили 10,4 тис. підприємств.

Загалом протягом січня-липня 2018 року виявлено 4,2 тис. осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцями.

Так, наприклад, на Закарпатті під час перевірки фізичної особи-підприємця встановлено використання праці 186 найманих працівників без належного оформлення трудових відносин. Зазначений підприємець надавав послуги з міжнародних вантажних перевезень.

Відповідно до поданої звітності, наказів, відомостей про нарахування заробітної плати та табелів обліку виходу на роботу штатна чисельність працюючих складала 42 найманих працівника. Однак за результатами аналізу інформації з баз даних, податкових розрахунків та наданих підприємцем документів реальна чисельність працюючих водіїв виявилася значно більша – 228 осіб. Тобто 186 найманців працювали на підприємстві нелегально.

Матеріали перевірки були направлені до Управління Держпраці у Закарпатській області, за результатами розгляду яких на підприємця накладено штраф на суму майже 21 млн гривень.

За 7 місяців зафіксовано майже 4,2 тис. випадків призупинення митного оформлення товарів через можливе порушення прав інтелектуальної власності

Протягом січня-липня поточного року митницями здійснено майже 4,2 тис. випадків призупинень митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

За вказаний період порушено 7 справ про порушення митних правил за фактами ввезення та вивезення товарів, які включені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, на загальну суму майже 1,4 млн гривень (за ст. 476 Митного кодексу України).

Загалом, станом на 1 серпня поточного року у митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності за заявами правовласників внесено 3818 об’єктів. З них 206 ­– внесено з початку 2018 року.

Нагадаємо, що для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час зовнішньоекономічної діяльності Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Так, наприклад, Одеською митницею було виявлено декілька випадків ввезення партії товарів з порушенням прав інтелектуальної власності.

У першому випадку було виявлено 4,4 тис. пар кросівок із позначеннями, що схожі на знаки «ADIDAS»,«NIKE»,«PUMA». Контрафактну продукцію намагалось ввезти з Китаю одне з українських товариств. Під час здійснення митного контролю та оформлення товару було встановлено, що товар переміщується з порушенням прав інтелектуальної власності. Митне оформлення було призупинено та справу направлено до суду. За рішенням суду було підтверджено, що товар переміщувався з порушенням прав інтелектуальної власності, тому його було конфісковано. Загальна сума конфіскованого товару склала понад 1 млн грн. Також за рішенням суду було накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.

У другому випадку одним з українських приватних підприємств була спроба ввезення 417 навушників з Китаю, на яких неправомірно використовувалось зображення та логотип «APPLE», який включений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності. Представника правовласника було повідомлено про факт виявлення товару та встановлено, що зображення та логотип використовувалися без його дозволу. Було складено протокол про порушення митних правил за ст. 476 Митного кодексу України та матеріали справи направлено до суду. За рішенням суду товар на загальну суму 104,2 тис. грн було конфісковано, на порушника накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.

Митницями ДФС виявлено понад 27 тис. порушень митних правил на суму 1,3 млрд гривень

Протягом січня-липня 2018 року митницями ДФС виявлено понад 27 тис. митних правопорушень, вартість предметів правопорушень у яких склала 1,3 млрд гривень. Про це повідомив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.

Він наголосив, що кількість складених протоколів про порушення митних правил зросла на 55% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Із незаконного обігу вилучено предмети правопорушень вартістю більш як 474 млн гривень.

«Найчастіше вилучались промислові товари. За вказаний період припинено незаконне переміщення таких товарів на суму понад 236,5 млн гривень. Крім того, вилучено транспортних засобів вартістю понад 115,8 млн грн, продовольчих товарів – 73,5 млн грн, валюти – 48,4 млн грн», – розповів Василь Поїзд.

За результатами розгляду митницями 20 тис. справ про порушення митних правил накладено штрафів на суму 9,3 млрд грн.

Судами за результатами розгляду справ прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму понад 148,6 млн грн. Також накладено штрафів на суму понад 114 млн грн.

Як відзначив посадовець, одним із ефективних методів протидії митним правопорушенням на сьогодні є співпраця та обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав у рамках взаємної адміністративної допомоги, яка забезпечує попередження і виявлення незаконних експортно-імпортних операцій та факти несплати до бюджету обов’язкових митних платежів.

«За результатами міжнародної взаємодії за 7 місяців 2018 року порушено майже 400 справ про порушення митних правил на суму 399 млн грн. Крім того, у ході міжнародної співпраці встановлено несплату понад 16,6 млн грн обов’язкових митних платежів», – зазначив Василь Поїзд.

Внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

З 24 серпня 2018 року набирають чинності зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2018 № 589.

Зокрема, визначено порядок обліку в контролюючих органах представництв донорських установ в Україні, після проведення Мінекономрозвитку їх реєстрації в Україні.

Взяття на облік здійснюється контролюючим органом за адресою представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.

Підставою для взяття на облік такого представництва є:

копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана від Мінекономрозвитку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153;

або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом.

Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік представництва донорської установи в Україні йому надсилається лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.

Також спрощується порядок подання постійними представництвами нерезидентів заяви на реєстрацію як платника податку на прибуток (за ф.№1-РПП).

При поданні такої заяви з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» необхідно заповнювати тільки дані про контролюючий орган, код ЄДРПОУ, повне найменування та головного бухгалтера постійного представництва нерезидента в Україні. До зазначених змін необхідно було заповнювати форму заяви повністю.

Крім того, врегульовано порядок дій та обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій у разі неподання у встановлені строки документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Так, якщо контролюючим органом встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до ЄДРПОУ та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо подання документів для взяття його на облік. Такий відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації обліковується в контролюючих органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Також зазначеним наказом Міністерства фінансів України уточняється, що підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

На українсько-молдовському кордоні заплановано експеримент із запровадження Електронного талону (E-Ticket)

Питання розробки та впровадження Електронного талону (E-Ticket) в пункті пропуску «Паланка – Маяки – Удобне» на українсько-молдовському кордоні обговорювались під час технічної зустрічі в м. Одесі представників митних і прикордонних служб України та Республіки Молдова з експертами Місії Європейського Союзу по наданню прикордонної допомоги Молдові та Україні.

Зазначалося, що головною метою впровадження Електронного талону є спрощення перетину державного кордону громадянами та транспортними засобами, виключення повторного вводу інформації в інформаційні системи митними та прикордонними відомствами двох країн, а також встановлення єдиної та системної процедури перетину державного кордону у міжнародному пункті пропуску «Паланка».

Розробка Електронного талону не потребує суттєвої модифікації існуючих інформаційних систем служб-учасників експерименту, а підключення до «E-Ticket» надасть змогу обмінюватися інформацією щодо громадян та транспортних засобів між усіма службами на кожному етапі контролю.

Практичне застосування Електронного талону буде розпочинатися з автоматичного зчитування номерних знаків транспортних засобів відеосистемою, а також генеруванням у системі електронної картки «E-Ticket» перед шлагбаумом зі сторони в’їзду у пункт пропуску. Після пред’явлення документів першій контролюючій службі (прикордонна поліція Республіки Молдова, або прикордонна служба України), співробітники служб вноситимуть необхідну інформацію до системи «E-Ticket», і ця інформація одразу автоматично буде доступна іншим службам, які здійснюють контроль у пункті пропуску.

Запуск системи «E-Ticket» у пункті пропуску «Паланка» на Молдовсько-Українському кордоні планується здійснити до кінця поточного року в залежності від фінансування проекту європейськими партнерами. Після проведенні дослідної експлуатації, експеримент планується розповсюдити на інші пункти пропуску.

За результатами технічної зустрічі усі сторони підписали Протокол зустрічі з подальших заходів в рамках спільного контролю на українсько-молдавському кордоні.

Розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування я на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Звіт та сплата єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця

Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку.

Фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, формують та подають до органів фіскальної служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, така особа зобов’язана подати сама за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» фізичні особи – підприємці формують та подають до органу фіскальної служби протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Штрафи за порушення строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 138.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

З початку року сервісом ДФС України «Пульс» скористався 391 платник Дніпропетровщини

Протягом січня - липня 2018 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернувся 391 заявник Дніпропетровської області.

За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались щодо звітності та реєстрації накладних (236 звернень). З приводу роботи органів ДФС зателефонував 91 платник. Робота системи електронного адміністрування ПДВ турбувала 25-х відвідувачів тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 6 звернень.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0-800-501-007 (напрямок «4»).

Режим роботи ЦОП Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні серпня

З метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні серпня працюватимуть за наступним режимом:

23 серпня 2018 року –– відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;

24, 26 серпня 2018 року – вихідні дні;

25 серпня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.

ДФСУ оприлюднила проект форми бланка фінансової гарантії

На веб-порталі ДФСУ розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми бланка фінансової гарантії».

Відповідно до вимог частини першої ст. 311 Митного кодексу України від 13 березня 2010 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) органи доходів і зборів як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов’язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань зі сплати митних платежів.

Частиною третьою статті 311 МКУ передбачено встановлення форми бланка фінансової гарантії центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З огляду на це й розроблено вищезазначений проект наказу Мінфіну, яким:

• затверджується форма бланку фінансової гарантії (завантажити);
• встановлюється перелік відомостей, що вносяться до гарантійного документа.

Планується, що реалізація положень наказу сприятиме забезпеченню проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з використанням бланка фінансової гарантії, поданої у вигляді електронного документа або у паперовому вигляді разом з її електронною копією.

Зауваження та пропозиції стосовно змісту регуляторного акта надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за адресами:

• Державна фіскальна служба України, Львівська пл., 8 м. Київ-53, МСП 04655, e-mail: [email protected] ;
• Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2, e-mail: [email protected].

Щодо складання податкової накладної за щоденними підсумками.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити як, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Згідно з п. 8 та п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер «100000000000».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» фіскальний звітний чек (Z-звіт) містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості.

Тому платник податку згруповує в податковій накладній в графі «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, та графи 4, 5, 6 та 7 не заповнює.

Згідно з п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

При складанні податкової накладної для операцій, що оподатковуються ПДВ, у графі 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг без урахування ПДВ.

Які суми не включаються до складу доходу ЮО - платника ЄП

Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.

Податкова вимога

Згідно з п.п 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) «податкова вимога» - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Статтею 59 ПКУ передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 42 ПКУ:

- податкові вимоги повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу;

- листування контролюючих органів з платниками податків здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) платнику податків:

- якщо її передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення;

- якщо її вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення; у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Мінімальна сума податкового боргу, менше якої платнику податків не направляється податкова вимога, становить 1020 гривень (60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Податкова вимога є документом, яким платнику податків, що має податковий борг, повідомляється про факт появи у нього податкового боргу і виникнення права податкової застави, обов'язок щодо погашення такого боргу, наслідки невиконання такої вимоги, попередження про опис майна у податкову заставу та можливість продажу на публічних торгах заставного майна.

Податкова вимога вважається відкликаною у разі: погашення суми податкового боргу, скасування раніше прийнятих податкового повідомлення-рішення (або зменшення суми грошового зобов'язання, визначеної у ньому) чи податкової вимоги (або скасовується сума податкового боргу, визначена у ній).

Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 N 610.

Право на податкову знижку за освітні послуги

У зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 28 липня поточного року громадяни, які сплачують за освітні послуги, що надаються дошкільними, шкільними та позашкільними закладами освіти, мають право на податкову знижку.

Раніше таке право надавалося лише за послуги, сплачені на користь вітчизняних закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Право на отримання податкової знижки мають лише члени сім’ї першого ступеня спорідненості, тобто – чоловік, дружина, діти, батьки. Відповідно, якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може звернутися до органів фіскальної служби для отримання податкової знижки. Для цього йому після закінчення податкового року необхідно подати до 31 грудня декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги

Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.

Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку платник складає із закладом освіти. В такій угоді має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, яка сума та термін надання послуги. Угоди та розрахункові документи, які підтверджують сплату коштів, платник має зберігати протягом трьох років.

Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.

29 серпня — граничний термін сплати громадянами податку на нерухоме майно та земельного податку

29 серпня спливає термін сплати майнових податків - за нерухоме майно та земельного податку.

Власники землі та землекористувачі, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, сплачують до відповідного місцевого бюджету плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.

Податок на нерухомість сплачується щорічно за минулий рік. Відповідно, у 2018 р. платники податку зобов’язані сплатити податок на нерухомість за 2017 р., який сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізособи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання. Якщо ж платники податків протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю та податку на нерухоме майно, то вони притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Водночас на суму податкового зобов’язання, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

Випадки, коли не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

Відповідно до пп. 57.1?.3 п. 57.1? ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений пп. 57.1?.2 п. 57.1? ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.1?.2 п. 57.1? ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

► фізичним особам.

Згідно з пп. 57.1?.4. п. 57.1? ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому, така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (пп. 57.1?.6 п. 57.1? ст. 57 ПКУ).

Підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної під час здійснення операцій з неплатником ПДВ

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування (далі – РК) до ПН, складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).

У такому випадку постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

ДФС України з метою надання методологічної допомоги у вирішенні питань при адмініструванні рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) листом від 14 серпня 2018 року № 25068/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування рентної плати за спеціальне використання води» (далі – лист № 25068) повідомила про те, що розширені податкові консультації від 03 серпня 2018 року № 3415/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та № 34166/99-99-12-02-03-15/ІПК щодо визначення об’єкта оподаткування Рентною платою та її справляння розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України (cabinet.sfs.gov.ua/registers/ipk).

З листом № 25068 можливо ознайомитись на офіціфіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72995.html

Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України

ДФС України листом від 10 серпня 2018 року № 24767/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» (далі – лист № 24767) проінформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІ кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

Так, у випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У ІІ кварталі 2018 року діяла 1 (одна) облікова ставка – 17 відс., затверджена рішеннями Правління Національного банку України від 01.03.2018 № 133-рш, від 12.04.2018 № 204-рш та від 24.05.2018 № 287-рш відповідно.

З метою уникнення різнотлумачень ДФС України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки:17 відс. – 91 днів (01.04.2018 – 30.06.2018).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 51 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.

Лист № 24767 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72996.html

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему: «Питання супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності органів ДФС»

Питання 1. Доброго дня. Будь ласка, скажіть, чи повинен (має право) суб’єкт господарювання, реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та подавати податкову звітність з ПДВ за період з дати анулювання його реєстрації платником ПДВ за рішенням органу ДФС до дати поновлення в Реєстрі платників ПДВ на підставі судового рішення?

Відповідь. Доброго дня. Починаючи з дати виключення особи з Реєстру платників ПДВ, зазначеної у Рішенні про анулювання реєстрації до дати поновлення такої особи у Реєстрі платників ПДВ на підставі прийнятого судовим органом рішення, яке набрало законної сили, про скасування Рішення про анулювання реєстрації, у такої особи відсутній обов’язок щодо складання податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Крім того, така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.

Питання 2. Хочу запитати, Як оподатковуються операції з безоплатного забезпечення працівників платника податку спецхарчуванням (молоком)?

Відповідь. Якщо забезпечення спецхарчуванням здійснюється за ініціатіви работодавця, то така операція є операцією з продажу такого спецхарчування, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

Якщо здійснюється обов’язкове забезпечення працівників спецхарчуванням, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням спецхарчування, зокрема, молока, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження.

При цьому, якщо вартість зазначеного спецхарчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, не здійснюється.

Питання 3. На який бюджетний рахунок має сплачуватися ПДВ особами, не зареєстрованими платниками ПДВ. при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України?

Відповідь. «Про бюджетну класифікацію» та наказу ДФС України від 10 квітня 2015 року № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними наказом ДФС України 03 травня.2018 року №249 (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14010100 (після перекодування 14060100) «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ. від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.

Питання 4. В мене таке питання: чи мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування, складені до 01.12.2017, реєстрацію яких було зупинено, та щодо яких не подано пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування?

Відповідь. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 117) платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, що діяв до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 01 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується Постановою № 117.

Питання 5. До кого застосовується штраф за порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг?

Відповідь. Штраф за порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг застосовується до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

Про застосування штрафних санкцій за неподання копій податкових декларацій відповідно до ПКУ

Відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Згідно із п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

При цьому, застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 120 ПКУ за неподання копій податкових декларацій ПКУ не передбачено.

Рентна плата: звітуємо за придбану земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води

Відповідно до пп. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Згідно з п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Отже, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПКУ дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.23 ст. 252 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розділом ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив дозвіл на спеціальне водокористування.

Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання за наслідками звітного податкового року

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Отже, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:

· визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

· на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

· розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки ПДФО.

Слід зазначити, що відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ законодавством не передбачено

Звертаємо увагу платників, що чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Підприємці – «спрощенці» Дніпропетровщини збагатили скарбниці місцевих громад більше ніж на 900 млн. грн.

У Дніпропетровській області за спрощеною системою оподаткування працюють більше 88,7 тисяч фізичних осіб - підприємців. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна

Традиційно найпопулярнішою серед приватних підприємців Дніпропетровської області залишається друга група спрощеної системи оподаткування – за нею працюють майже 41,2 тисяча ФОП. На другому місці – третя група, за якою працює майже 36 тисяч підприємців. Понад 11,5 тисяч суб’єктів господарювання – фізичних осіб обрали першу групу.

Підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, протягом січня - липня 2018 року сплачено 905,5 млн. грн. єдиного податку, що перевищує надходження минулого року на 319,1 млн. грн., або на 54,4 %.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової на тему: «Реалізація експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».

Питання 1. Доброго дня. Який принцип роботи нової системи, чи передбачає вона придбання особливого обладнання?

Відповідь. Доброго дня. Нова система e-Receipt, що буде реалізована у галузі застосування РРО, – це суттєве спрощення використання систем обліку.

Вона є новітнім програмним засобом, що буде підтримуватись на будь-якому цифровому обладнанні – ноутбуці, планшеті, смартфоні. Програмний засіб інтегрує продавця, покупця та фіскальні органи, буде сумісним з Електронним кабінетом.

Кабінетом Міністрів передбачено безкоштовне використання програмного забезпечення, без абонентської плати користувача. Процес передбачає виключно оnline реєстрацію пристрою через Електронний кабінет та оnline передачу/отримання даних.

Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

Питання 2. Вітаю. Чи буде передбачений у системі чек та як він буде наданий покупцю?

Відповідь. Доброго дня. РРО, до яких ми звикли, друкують паперові чеки. Нова система працює на цифрових технологіях, тому чек буде надаватись у вигляді QR-коду.

Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті як платником, так і покупцем.

Питання 3. Хочу запитати. Сучасний бухгалтерський та податковий облік ведеться за допомогою певного програмного забезпечення. Чи буде можливість синхронізації нового програмного забезпечення з тим, що вже використовується суб’єктом господарювання?

Відповідь. Доброго дня. Так, ДФС розглядає можливість інтеграції системи з більшістю бухгалтерських програм, тому вона не буде створювати проблем у частині ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Питання 4. Доброго дня. Коли буде здійснено остаточний перехід на користування тільки цим програмним забезпеченням?

Відповідь. Доброго дня. Остаточний перехід на користування новим програмним забезпеченням можливий тільки після завершення тестової експлуатації, орієнтовно – у кінці 2019 року. Окрім того, цей час надасть можливість бізнесу оцінити переваги користування новою системою, підвищити, за необхідністю, комп’ютерну грамотність.

Конвертаційний центр з обігом більше 180 млн. грн. ліквідовано на Дніпропетровщині

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинили діяльність конвертаційного центру, обіг якого протягом 2017-2018 рр. перевищив 180 млн. грн.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 205 КК України було встановлено організовану групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки, переважно Дніпропетровської та Київської областей, послуги в ухиленні від сплати податків та незаконного переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівку.

Для реалізації злочинних намірів учасниками угрупування було зареєстровано на підставних осіб, без мети здійснення підприємницької діяльності, виключно з метою переводу безготівкових коштів у готівку,низку суб’єктів господарювання. На їх рахунки підприємства - вигодонабувачі перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані ТМЦ (товари та послуги), які у подальшому знімались готівкою у банківських установах та повертались замовникам послуг за вирахуванням 12% «винагороди» за послугу конвертації.

Таким чином протягом 2017-2018 років через підконтрольні підприємства було проконвертовано більше 180 млн. грн.

На підставі ухвал суду проведено низку обшуків у офісних та складських приміщеннях «конверту», а також за адресами проживання фігурантів та номінальних директорів. За результатами обшуків вилучено бухгалтерські документи підконтрольних СГД та компаній - вигодунабувачів, чорнові записи, печатки та відбитки печаток, комп’ютерну техніку та мобільні телефони, 36 тонн виробів з алюмінію загальною вартістю 2,1 млн. грн.

Окрім того, накладено арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ підконтрольних підприємств на загальну суму 208,5 тис. грн., а також на розрахункові рахунки підприємств в банківських установах із залишком коштів більше 2,2 млн. грн.

Триває слідство.