Щодо запровадження сервісу надання електронних документів з підтвердженим QR-кодом
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що з метою наближення послуг до громадян та дистанційного обслуговування (отримання послуг без відвідування органів Пенсійного Фонду) запроваджено новий сервіс надання електронних документів з підтвердженим QR-кодoм. Сервіс надається для користувачів веб-порталу Пенсійного фонду України, які увійшли на Портал за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП). Через веб-портал Пенсійного фонду України платники мають право отримати такі електронні документи з QR-кодoм:
- довідку про доходи пенсіонера для призначення субсидій (містить дані про розмір пенсії, без урахування окремих видів виплат);
- довідку про доходи пенсіонера (загальний розмір призначеної пенсії);
- індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) (містять інформацію про страховий стаж, заробітну плату та сплату страхових внесків страхувальниками);
- витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (містить дані про статус застрахованої особи/отримувача страхової виплати; дані про набутий страховий стаж; відомості про страхувальників, про періоди трудових відносин; відомості щодо нарахованої заробітної плати, що враховується для розрахунку страхових виплат та страхового стажу; відомості про особливі умови праці, про суми добровільних внесків; дані пенсійної справи; відомості про інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Зазначені електронні документи дійсні для пред’явлення до органів фіскальної служби. Перевірити достовірність видачі електронних документів з QR-кодом можна через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України у розділі «Верифікація виданих документів»
Електронний документ з QR-кодом, підписаний електронним цифровим підписом Пенсійного фонду України, згідно чинного законодавства, є аналогом паперового документу, підписаного відповідальною особою в органі Фонду.
Перевірку чинності та терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП можна здійснити самостійно
Відповідно до норм Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема перевірку правового статусу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті.
При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК) в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК.
У разі отримання послуг ЕЦП в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД), інформацію щодо терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП платник податків може отримати самостійно з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням .
Для цього необхідно здійснити пошук за реєстраційним номером облікової картки платника податків та завантажити посилений сертифікат ЕЦП.
Крім того, перевірку строку чинності посиленого сертифіката клієнт АЦСК ІДД може здійснити за допомогою надійного засобу ЕЦП «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна безкоштовно завантажити з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (розділ «Програмне забезпечення» вкладка «Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1»). Додатково у зазначеному розділі розміщено Настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1», що містить детальну інформацію щодо можливостей даного програмного забезпечення.
Зауважимо, якщо термін дії посиленого сертифіката ЕЦП сплинув або його статус змінено на заблокований, платнику необхідно звернутись до АЦСК ІДД.
У разі отримання послуг ЕЦП в інших АЦСК платнику податків за інформацією щодо терміну дії ЕЦП необхідно звернутись безпосередньо до надавача послуг ЕЦП.
При цьому контактну інформацію АЦСК розміщено в електронному реєстрі суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, за адресою .
За допомогою сервісу ДФС України «Пульс» реалізується право громадян на звернення
Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту, яке передбачено ст.40 Конституції України, та є однією із організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів.
З початку року платники отримали 75,2 млрд грн відшкодованого ПДВ
Протягом січня-липня поточного року платникам податків відшкодовано 75,2 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума бюджетного відшкодування зросла на 10,1%, або на 6,9 млрд грн. У січні-липні 2017 року платникам було повернуто 68,3 млрд грн ПДВ.
У липні 2018 року сума відшкодованого ПДВ склала 10,7 млрд гривень.
Позитивної динаміки з відшкодування податку на додану вартість вдалося досягти за рахунок ефективної роботи системи моніторингу оцінки ризиків СМКОР, що дозволяє блокувати реєстрацію ризикових податкових накладних, та електронному реєстру відшкодування ПДВ, який функціонує у відкритому режимі. На сьогодні відсутні будь-які можливості проведення маніпуляцій з відшкодуванням ПДВ, оскільки весь процес автоматичний та прозорий.
Динаміка зростання відшкодованих сум податку на додану вартість зберігається протягом останніх років. Так, якщо у 2016 році платники отримали 94,4 млрд грн. відшкодованого податку (за січень-липень 2016 року - 48,2 млрд. грн.), то у 2017 – 120,1 млрд грн, а за 7 місяців цього року сума вже склала 75,2 млрд гривень.
Платники Центральному районі м.Дніпра направили майже 326 тис. грн екологічного податку до бюджетів усіх рівнів.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з початку 2018 року надходження екологічного податку до зведеного бюджету склали 326,5 тис. гривень. Це на 122,9 тис. грн гривень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Індикативний показник надходження екоподатку склав 100,7 відсотка.
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників екологічного податку на застосування коефіцієнта до ставок екологічного податку (далі – коефіцієнт).
Так, відповідно до п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) коефіцієнт встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, а саме:
в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж застосовується коефіцієнт «3»;
на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту застосовується коефіцієнт «1».
Платникам екологічного податку слід ретельно визначати відстань від місця розміщення відходів на полігоні твердих побутових відходів до меж населеного пункту і застосовувати відповідну ставку коефіцієнта, щоб уникнути штрафних санкцій.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків на підставах, визначених пп. п. 54.3 ст.54 ПКУ,
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), нараховується пеня (ст. 129 ПКУ).
Платники Центрального району м.Дніпра сплатили до бюджету 397,4 мільйони гривень єдиного внеску
У січні – липні 2018 році від платників Центрального району м.Дніпра надійшло 397,4 млн. гривень єдиного внеску. Порівняно з 2017 роком показник надходження ЄВ зріс на 89,6 млн гривень. Темп росту склав 129,1 відсотки. Індикативний показник надходження виконано на 108,0 відсотки.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що з 1 серпня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 року №511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року N435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за N 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року N 441) та викладено його у новій редакції.
Цей Порядок визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів.
Зокрема, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, у разі прийняття рішення про ліквідацію, припинення діяльності, відповідно до п.11 розділу III Порядку формують та подають до органу доходів і зборів звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна" протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Щодо запровадження пілотного проекту щодо реалізації та експлуатації новітніх моделей комплексу
В ДПІ у Центральному районі мДніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Щодо запровадження пілотного проекту щодо реалізації та експлуатації новітніх моделей комплексу». На запитання платників податків, які цього дня зателефонували, відповідала начальник відділу обслуговування платників Світлана Іщенко.
Телефонувавших цього дня цікавили відповіді на такі питання:
Які зміни очікують бізнес щодо РРО, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності?
Відповідь: реалізація експериментального проекту триватиме до 31 грудня 2019 року, під час якого буде досліджено інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій, прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання. Зазначене сприятиме популяризації використання відповідних комплексів бізнесом, у зв’язку з тим, що використання окремих моделей надасть можливість здійснювати віддалений контроль за розрахунками та обігом товарів на підприємстві.
Таке рішення створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить умови їх введення в експлуатацію та використання, зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування;
Які особливості є у новому програмному забезпеченні?
Відповідь: ►виконання розрахункової операції та передачі контрольно-звітної інформації до системи обліку даних в режимі реального часу;
► друкування розрахункових та інших звітних документів;
► збереження даних про опис товарів, фіскальної інформації, даних, на основі яких формуються розрахункові документи та звіти про розрахункові операції;
► використання електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» для здійснення технологічних операцій;
► використання технології, розробленої Національним банком України, або електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» для захисту від підміни та модифікації даних реєстраторів;
Що передбачає інноваційна система e-Receipt?
Відповідь: інноваційна система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt, розроблена ДФС України, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.
Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм.
Ця система передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».
Всі кейси цієї системи безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування.
Підприємствами ДПІ у Центральному районі м.Дніпра у січні- липні п.р. сплачено понад 90 мільйонів гривень податку на прибуток
Платники податку на прибуток, які перебувають на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, упродовж січня - липня поточного року сплатили до зведеного бюджету 90,3 млн. грн., у тому числі до державного бюджету – 80,5 млн. гривень. У порівнянні з торішніми показниками надходження зросли на 36,5 млн. гривень, або на 41 відсотків.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що термін подання фінансової звітності за результатами І півріччя 2018 року до органів ДФС – 09 серпня 2018 року, разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств.
Так, положеннями п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, перелік форм фінансової звітності, яка складається платниками податку на прибуток передбачено у розділі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності 12». Платники проставляють позначку у графах, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої з цією декларацією.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 Кодексу, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 Кодексу).
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена в п. 120.1 ст. 120 Кодексу.
Таким чином, за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Місцевий бюджет Центрального району м.Дніпра отримали майже 67.4млн грн. єдиного податку
За січень - липень 2018 року ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено надходження до місцевого бюджету 67432,1 тис.грн єдиного податку, що на 14820,7 тис.грн більше, ніж за відповідний період 2017 року. Індикативний показник виконано на 113,6 відсотка.
Зокрема, від суб’єктів господарювання-фізичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, надійшло 45840,9 тис грн єдиного податку, від юридичних осіб – 21591,3 тис. гривень.
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадують, нагадує платникам, які звітують за квартал чи за півріччя, подають податкові декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Зокрема, платники єдиного податку – юридичні особи та фізичні особи – підприємці, віднесені до третьої групи, податкову декларацію за І півріччя 2018 року мають подати не пізніше 9 серпня.
Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Така сума сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.
Від власників нерухомості ДПІ у Центральному районі м.Дніпра отримала понад 13,3 мільйонів гривень
З початку року власники нерухомості Центрального району м.Дніпра перерахували до місцевого бюджету 13,3 млн.гривень. Доведений індикативний показник із надходжень податку на нерухоме майно виконано на 118,3 відс. при прогнозному завданні 11,2млн. гривень.
Від юридичних осіб надійшло 12,2 млн.грн. подату на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та 1,1млн.грн. від фізичних осіб.
Водночас ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС У Дніпропетровській області, про щорічне обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік
Це стосується громадян які мають у власності об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (квартири/частки загальна площа яких перевищує 60м2, будинків/їх часток, загальна площа яких перевищує 120м2, різних типів житлової нерухомості, загальна площа яких перевищує 180м2).
Нагадуємо, що платники-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до фіскальних органів за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Фізичній особі про суму сплати податку контролюючим органом надсилається повідомлення – рішення за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Сума податку має бути сплачена протягом 60 днів з дня отримання такого податкового повідомлення – рішення. Термін сплати податку до 30серпня 2018 року.
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем реєстрації для проведення звірки даних.
За консультацією про уточнення сум до сплати та реквізити, можна звернутися за адресою: м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.2 2, Центр обслуговування платників при ДПІ у Центральному районі м.ЛДніпра, якій розташований на третьому поверсі.
Графік роботи Центру обслуговування ДПІ:
понеділок - четвер з 9:00 до 18:00, п’ятниця з 9:00 до 16:45
обідня перерва з 13:00 до 13:45.
Платники земельного податку Центрального районі м.Дніпра спрямували до місцевих бюджетів понад 56 мільйона гривень
Землекористувачі та власники землі Центрального району м.Дніпра упродовж січня-липня2018 року сплатили до місцевого бюджету більш ніж 56,9 млн.грн.Додатково бюджет місцевої громади отримав 2,2млн.грн плати за землю.Темп росту склав 120,7 відс.
Як відзначила завідувач сектору адміністрування місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування платників ДПІ у Центральному районі м. Дніпра Захаренко Таїсія Василівна, юридичні особи-платники земельного податку збагатили казну на 51,9 млн.грн., фізичні особи – 5,1 млн.грн.
Посадовець нагадала, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Таїсія Василівна звернула увагу, що 9 липня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю», яким затверджено три узагальнюючі податкові консультації, а саме:
- щодо справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку. Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що безпосереднім платником плати за землю виступає особа, стосовно якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників);
- щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені.
Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що особу, яка володіє нерухомим майном, розташованим на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку згідно із записом, сформованим у Державному земельному кадастрі, у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Кодексу не повинна сплачувати земельний податок;
- щодо справляння земельного податку з фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку. Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності та який оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами, не повинен сплачувати земельний податок. Разом із тим, абзац четвертий п. 297.1 ст. 297 Кодексу не передбачає звільнення від земельного податку для фізичної особи підприємця – платника єдиного податку у випадку, коли обов’язок зі сплати податку виникає у нього як у співвласника багатоквартирного будинку у складі витрат на управління.
Детальніше з текстом зазначених Узагальнюючих податкових консультацій можна ознайомитися у розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ().
За 7 місяців п.р. від платників акцизного податку надійшло понад 8 млн.грн.
За січень – липень п.р. до Держаного бюджету України від платників ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшо 8,7млн грн.. акцизного податку.Індикативний показник надходження доходів виконано на 113,4вдс. , додатково до бюджету надійшло 1 млн.грн. податку.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Для таких осіб ПКУ передбачено обов’язковість реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Таким чином, до платників акцизного податку з реалізації пального віднесено юридичних осіб та ФОП.
Постійне представництво не є ні юридичною особою, ні ФОП, а отже воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку.
Щодо правомірності застосування до постійного представництва штрафних санкцій за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, слід зазначити, що у п. 117.3 ст. 117 ПКУ передбачено відповідальність у розмірі 100 % вартості реалізованого пального за такі дії тільки для юридичних осіб та ФОП.
Кошти, що потрапили на старі бюджетні рахунки, не втрачаються.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує , що з 2 липня почали діяти нові рахунки для зарахування доходів до державного та місцевого бюджетів. Проте, для зручності платників та з метою уникнення втрати бюджету, встановлено перехідний період – до 11 вересня 2018 року. Тож, якщо податок чи збір був випадково перерахований на старий рахунок, він не втрачається і не потребує додаткових зусиль не пере адресацію, а зараховується відповідно до визначених призначень та у відповідності до бюджетного законодавства.
Проте все ж таки радимо платникам бути уважнішими при перерахуванні бюджетних платежів і використовувати для цього саме нові рахунки. Ознайомитись з ними можна на субсайті Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у розділі «Бюджетні рахунки».
Крім того, звертаємо увагу, що рахунки для сплати ЄСВ з 2 липня 2018 року не змінилися.
Актуально: відпустка для підприємця - єдинника
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує фізичних осіб – підприємців, що відповідно до пп.295.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п.295.5 ст.295 ПКУ).
Зайво складена податкова накладна заблокована: чи необхідно надати пояснення та копії документів?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області області нагадує, що у разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної відсутні первинні документи щодо постачання товарів/послуг, тому з метою прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податків може подати лише письмові пояснення щодо зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Разом з цим, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок) визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Отже, враховуючи норми Порядку та п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України щодо заборони формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених, зокрема, первинними документами, платник податку може не надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування.
До якої групи основних засобів у податковому обліку належать РРО
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Електронний контрольно-касовий апарат – це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування кожного найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів.
Комп’ютерно-касова система – РРО, виконаний із застосуванням комп’ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів.
Електронний контрольно-касовий реєстратор – РРО, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) кожного найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.
Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, а також мінімально допустимі строки їх амортизації, визначені у п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України.
Так, машини та обладнання відносяться до групи 4 основних засобів, в якій у окрему підгрупу з мінімально допустимими строками корисного використання 2 роки виділено такі основні засоби: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень.
Із врахуванням викладеного, РРО (електронні контрольно-касові реєстратори, комп’ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо) відносяться до групи 4 основних засоби, і щодо них застосовуються мінімально допустимі строки корисного використання – 2 роки.
Якщо торгуєте в магазинах, які розташовані на території ринку
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що законодавством України, зокрема Податковим кодексом, передбачено можливість для платників податків обрати спрощену систему ведення обліку та звітності. В залежності від виду здійснення господарської діяльності платники обирають одну із чотирьох груп єдиного податку. Першу групу платників єдиного податку можуть обрати фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
Визначення торгового місця міститься в Інструкції № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209. Зокрема: торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Проте магазини та об’єкти ресторанного господарства, які сьогодні масово розташовані на ринках, не відносяться до торгових місць. Тож ті підприємці, які здійснюють роздрібний продаж товарів в магазинах, що розташовані на території ринку, не можуть бути платниками єдиного податку першої групи.
У фізичної особи не виникає об’єкт оподаткування ПДФО у разі придбання рухомого майна у юридичної особи
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Враховуючи те, що продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі, тобто фізична особа фактично несе витрати на придбання майна, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає.
Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.
Відповідно до п. п. «в» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.
При цьому, п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172-173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлений ст. 173 ПКУ.
Крім того, п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Отже,, якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).
Пільга з податку на нерухомість, якщо нерухоме майно використовується у підприємницькій діяльності
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що підпунктом 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України I, із змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) визначено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок).
Так, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:
¨ об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ;
¨ об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Несвоєчасне подання податкової звітності: застосування штрафних санкцій
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності.
Згідно з п.47.1 ст.47 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Відповідно до п.120.1 ст.120 Кодексу неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п.49,2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Так, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків у випадках, які визначені п.102.6 ст.102 Кодексу. При цьому згідно з пунктом 102.6 статті 102 Кодексу штрафні санкції не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової звітності.
Детальніше про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) та іншої звітності в листі ДФС України від 23.07.2018 р. N 3227/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.
Дохід від продажу вантажівки: особливості оподаткування
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області роз’яснюють правила оподаткування доходу фізичної особи – резидента (продавця), яка у звітному році продала іншій фізичній особі вантажний автомобіль, якщо ПДФО сплачено під час оформлення договору відчуження в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, або через товарну біржу?
Насамперед варто зазначити, що Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу.
Так, згідно цієї статті дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною податковим законодавством, тобто 5% від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, передбаченої у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, передбаченої у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньо ринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Як виняток із положень ПК, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) потягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Водночас дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПК.
Водночас податковим законодавством передбачено, що у разі, зокрема, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до Податкового кодексу під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна, суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому Податковим кодексом порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди) включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей зазначеного пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його бюджету через банківські установи.
Варто зазначити, що фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розділу IV Податкового кодексу за нарахування та утримання ПДФО та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою.
При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Розширено склад витрат на навчання, що включаються до податкової знижки
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу , що 28 липня 2018 року набрав чинності Закон України від 03.07.2018 р. № 2477-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України".
Законом України № 2477-VIII викладено у новій редакції п.п. 165.1.14 ст. 165 та п.п. 166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу.
Так, відповідно до нової редакції п.п. 165.1.14 ст. 165 Податкового кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.
Новою редакцією п.п. 166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу визначено, що до витрат, дозволених до включення до податкової знижки включаються сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований у виданні «Голос України» 27.07.2018 № 137).
Звичайна ціна в господарських операціях. Порядок визначення
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу.
Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Ринок товарів (робіт, послуг) – це сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території.
У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання.
Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого передбачено законом.
Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.218, п.п. 14.1.219 ст. 14 Податкового кодексу України.
Які форми фінансової звітності повинні подаватися платниками податку на прибуток та неприбутковими організаціями?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною. Формами Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467), та Звіту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації (Звіту). При цьому у таблиці «Наявність додатків» та відповідно у таблицях «Наявність поданих до Декларації форм фінансової звітності» та «Наявність поданих до Звіту форм фінансової звітності» проставляється позначка «+».
У формі Декларації передбачено відображення поданих до Декларації форм фінансової звітності: Баланс (звіт про фінансовий стан); Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); Звіт про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Примітки до річної фінансової звітності; Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати); Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати). Згідно з приміткою 13 до основної частини Декларації банки подають фінансову звітність за формами відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24 жовтня 2011 року № 373 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2011 року за № 1288/20026 зі змінами. У Звіті передбачено відображення поданих до Звіту форм фінансової звітності: Баланс (звіт про фінансовий стан); Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); Звіт про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Примітки до річної фінансової звітності; Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати); Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати) Згідно з приміткою 7 до основної частини Звіту бюджетні установи (організації) подають Звіт про результати фінансової діяльності.
Частиною третьою cт. 11 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди (частина перша ст. 13 Закону № 996). Згідно з частиною другою ст. 2 Закону № 996 підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств. Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:балансова вартість активів - до 350 тисяч євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро; середня кількість працівників - до 10 осіб. Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро; середня кількість працівників - до 50 осіб. Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро;чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 40 мільйонів євро; середня кількість працівників - до 250 осіб. Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро; середня кількість працівників - понад 250 осіб. Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. Пунктом 2 розд. 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) (далі – П(С)БО 25), встановлено, що норми П(С)БО 25 застосовуються (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності): 1) для складання Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м): суб’єктами малого підприємництва - юридичними особами, які визнані такими відповідно до законодавства (крім тих, які складають Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва); представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності; 2) для складання Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс): суб’єктами малого підприємництва - юридичними особами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства; суб’єктами малого підприємництва - юридичними особами, що відповідають критеріям мікропідприємництва.Для інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) згідно з п. 1 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, передбачено фінансову звітність, яка складається з Балансу (Звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), Звіту про рух грошових коштів і Звіту про власний капітал (форми №№ 1-4).Крім того, зазначені юридичні особи складають фінансову звітність за формою № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», затверджену наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності» у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.10.2003 № 602). Підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти для складання фінансової звітності, а також ті, які прийняли таке рішення самостійно (закріплено в обліковій політиці), роблять про це відмітку в перелічених формах звітності. Враховуючи зазначене, платниками податку на прибуток (крім суб’єктів мікропідприємств, малого підприємництва, неприбуткових установ та організацій, представництв іноземних суб’єктів господарювання) разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати. До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№ 1-5). Банки разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подають відповідну проміжну або річну фінансову звітність за формами, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 24 жовтня 2011 року № 373 зі змінами. Платниками податку на прибуток – суб’єктами мікропідприємств, малого підприємництва, представництвами іноземних суб’єктів господарювання, крім тих, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, подається разом з квартальною або річною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів. Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 976); Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 «Про затвердження типової форми № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності».
