З 1 липня 2018 року підвищено прожитковий мінімум

У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадали, що з 1 липня 2018 року встановлено нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць: з 1 липня − 1777 грн, з 1 грудня − 1853 гривні.

Для основних соціальних і демографічних груп населення встановлюються такі показники:

- для дітей віком до 6 років: з 1 липня −1559 грн; з 1 грудня − 1626 грн;

- для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня − 1944 грн; з 1 грудня − 2027 грн;

- для працездатних осіб: з 1 липня – 1841 грн; з 1 грудня − 1921 грн;

- для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня − 1435 грн; з 1 грудня − 1497 гривень.

Мінімальна заробітна плата на 2018 рік складає у місячному розмірі – 3723 грн, у погодинному розмірі − 22,41 гривень.

Нагадаємо: розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України від 7 грудня 2017 року № 2246 «Про державний бюджет України на 2018 рік».

Затверджено порядок подання та опрацювання запитів на отримання публічної інформації та форму для подання запиту на її отримання

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 26 червня 2018 набув чинності Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №468, зареєстрований в міністерстві юстиції України 29 травня 2018 р. за N 643/32095.

Порядок №468 створено, з метою реалізації Закону України "Про доступ до публічної інформації", Указу Президента України від 05 травня 2011 року N 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації", постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року N 835 "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних", відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375.

Порядок №468 регламентує процедури, які виконують структурні підрозділи органів ДФС в процесі опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, з врахуванням положень чинного законодавства та удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби. Так, передбачена можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у ньому відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».

Запит на інформацію подається в усній чи письмовій формі, особисто від запитувача або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, факсом, телефоном - на вибір запитувача.

Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем.

Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує про особливості обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отримали від роботодавця безоплатно майно – зобов’язані сплатити ПДФО та військовий збір

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє , що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Окрім того, дохід, отриманий платником ПДФО у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки ПДФО і військового збору.

Отже, якщо роботодавцем працівнику безоплатно передається майно, то його вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах за ставками 18 % та 1,5 %.

Вищевказані норми передбачені пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 «е», п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Задекларували доходи – до 01 серпня 2018 року сплатіть податок!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (далі – декларація), про обов’язок сплати до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкового зобов’язання, зазначеної в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Несвоєчасна сплата земельного податку: про відповідальність громадян

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, та якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

Штрафи за порушення правил застосування РРО

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що якщо при проведенні фіскальною службою перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлено:

- проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок (РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;

- невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, а в разі використання юридичною особою РК - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, то, якщо протягом календарного року порушення вчинене вперше, - застосовується штраф у розмірі 1 гривня.

За кожне наступне вчинене порушення застосовується штраф у розмірі 100 % вартості проданих з зазначеними порушеннями, товарів (послуг).

Зазначена норма передбачена п. 17 Закону України від 06.07.1999 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Про визначення об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України листом від 08.05.2018 N 1388/4/99-99-12-02-03-13 надала роз’яснення щодо визначення об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата) та повідомила таке.

Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 Кодексу, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.

Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 N 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за N 593/28723 (далі - Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю ("з" або "без" урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об'єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі - Задоволення питних потреб), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб - рядок 8, оскільки податкове зобов'язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина "0" (нуль);

обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі - Власні технологічні потреби), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб - рядок 8,

коефіцієнта 0,3 - рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу), ставки Рентної плати для відповідного водного об'єкта - рядок 9;

обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі - Потреби вторинних споживачів), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів - рядок 8,

оскільки податкове зобов'язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина "1" (один),

ставки Рентної плати для відповідного водного об'єкта - рядок 9.

Складання розрахунку коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в єдиному реєстрі податкових накладних, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарівпослуг. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадках виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних їх зміною суми компенсації вартості товарів послуг.

Особа, яка здійснює реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, визначена пп. 192.1.1. та 192.1.2 пп 192.1 ст 192 розділу V Податкового кодексу України.

Реєстрація розрахунку коригування в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст..102 Податкового кодексу.

Помилки, допущені у даті складання податкової накладної та її порядковому номері, виправленню не підлягають (шостий абзац п 21 Порядку).

Причини коригування, які можуть бути вказані в розрахунку коригування:

- повернення товару або авансових платежів – після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлення товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлення товарів;

- зміна кількості – після складання податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів);

- зміна ціни – після складання податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів);

- зміна номенклатури – після складання податкової накладної відбувається зміна ціни частини товарів/послуг та/або одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг.

У розрахунку коригування, який складається з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні попередніх коригувань податкової накладної, та відображення правильних показників товарних позицій, які утворились в результаті таких коригувань, вказується одна з причин коригування:

- усунення неоднозначностей;

- зменшення обсягу при нульовій кількості;

- зменшення кількості при нульовому обсязі.

Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Якщо одна і та ж сама причина коригування вказується в двох і більше рядках розрахунку коригування, запис в графі 2 в усіх таких рядках має бути ідентичним з точністю до знака.

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень.

Детальніше про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям платникам ПДВ у листі ДФС №18983/7/99-99-15-03-02-17 від 22.06.2018.

Про переклад довідки, що підтверджує резидентський статус нерезидента

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Проте переклад довідки, що підтверджує резидентський статус нерезидента, для застосування переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування не має такої ж юридичної сили, як її оригінал. Автентичність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналові) має бути засвідчено.

Зокрема, ст. 79 Закону України «Про нотаріат» передбачає засвідчення вірності перекладу.

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Строки для транзитних перевезень

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ч.1 ст.95 Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту:

1) для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб);

2) для залізничного транспорту – 28 діб;

3) для авіаційного транспорту – 5 діб;

4) для морського та річкового транспорту – 20 діб;

5) для трубопровідного транспорту – 31 доба;

6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) – 90 діб.

Згідно з ч.2 ст.95 МКУ до строків, зазначених у ч.1 ст.95 МКУ, не включається:

1) час дії обставин, зазначених у ст.192 МКУ;

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування контролюючого органу, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених р. V МКУ (за умови інформування контролюючого органу, який контролює переміщення цих товарів).

Індивідуальні податкові консультації: як та які строки надання

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.

Індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

- у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій. За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

Коли можуть відмовити в реєстрації платником ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.183.8 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180 і пп.181.1, 182.1 та 183.7 ПКУ, або за існування обставин, що є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст..184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пп.183.1,183.3-183.7 ПКУ.

Якщо підприємець -"єдинник" здійcнює діяльність не за місцем податкової адреси: ставки єдиного податку

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця, при цьому господарську діяльність вона може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса, в цьому випадку сплачується максимальний розмір ставки єдиного податку.

Платники податку на доходи фізичних осіб сплачуючи страхові платежі – мають право на податкову знижку

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних оіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених таким платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як самого платника, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 2 240 грн. у розрахунку на місяць);

при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2017 році – 1 120 грн. у розрахунку на місяць).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Слід зазначити, якщо платник податку до кінця податкового року, що настає за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс».

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:

(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

(6) - для залишення повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС

У ДНІПРІ ПРИПИНЕНО НЕЗАКОННЕ ВИРОБНИЦТВО ФАЛЬСИФІКОВАНОГО АЛКОГОЛЮ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідмляє, що співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, припинили діяльність підпільного цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції – сидру та елю.

В рамках проведення операції «#Акциз_2018» та розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 204 КК України, під процесуальним керівництвом прокуратури Дніпропетровської області, встановлено громадянина, який налагодив у промисловому приміщенні незаконне виготовлення, з недоброякісної сировини, та подальший збут зазначеної продукції.

Обладнання, яке використовувалось у виробництві, дозволяло виготовляти понад 2000 літрів продукції на добу. Збут фальсифікату був налагоджений через оптові склади та мережу продовольчих магазинів на території міста Дніпро.

За результатами проведених заходів всього з незаконного обігу вилучено спирту, готової продукції та обладнання на загальну суму близько 2,5 млн. грн.

Наразі проводяться відповідні експертизи відібраної рідини, триває слідство.

Українська армія отримала від платників Центрального району м.Дніпра майже 26,2 млн. грн.

Упродовж першого півріччя цього року на підтримку українських військових платниками податків, які знаходяться на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області сплачено до бюджету 26,2 млн.грн. військового збору з приростом до минулорічних надходжень - на 6,2 млн. гривень.

Загалом, із початку введення військового збору, чернівчани поповнили ним держскарбницю на 227,2 млн. грн.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що військовий збір був введений в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії, яка виконує завдання у зоні проведення АТО. Ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

Звертаємо увагу, що лише платники єдиного податку не сплачують військовий збір, решта податкових агентів є платниками військового збору.

Сплата військового збору - це свого роду суспільний індикатор дотримання законодавчих вимог у сфері оплати праці, оскільки цей податковий платіж утримується з легальних доходів громадян. Ріст його надходжень свідчить про відповідальну позицію більшості працедавців до залучення коштів на потреби українського війська, задля захисту державного суверенітету, гарантій стабільності та зміцнення економічної безпеки України.

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ! ЗМІНИ ДО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО КЛІЄНТСЬКОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ДО «ЄДИНОГО ВІКНА ПОДАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ»

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 22.06.2018 вийшло оновлення «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.8.0) (станом на 22.06.2018)

Нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 додано нові версії документів:

F0200120 – Податкова декларація з податку на додану вартість (фізична особа);

F0200420 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;

F0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

F0200520 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

F0299820 – Додаток 4 «ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;

F0215120 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

F0299320 – Додаток 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів»;

F0215720 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;

F0215820 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;

F0215320 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)»;

F0217020 – «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок»;

F0215520 – «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України»;

J0200120 – Податкова декларація з податку на додану вартість (юридична особа);

J0200520 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;

J0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

J0200620 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

J0299820 – Додаток 4 «ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;

J0215120 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

J0299320 – Додаток 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів»;

J0215720 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;

J0215820 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;

J0215320 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)»;

J0217020 – «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок»;

J0215520 – «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України».

З метою забезпечення приймання та автоматизованої обробки фінансової звітності банків, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток, відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України додано нові версії документів:

J0902203 – Звіт про фінансовий стан (Баланс);

J0902303 – Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);

J0902603 – Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);

J0902703 – Звіт про рух грошових коштів за прямим методом;

J0902803 – Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом

J0903701 – Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати).

Для забезпечення приймання Повідомлення в електронному вигляді за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2018 № 405 додано нову версію документу:

J0144702 – Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektr…/spetsializovane-klientske-program/

Платники Центрального району м.Дніпра сплатили до бюджету 337,9 мільйона гривень єдиного внеску

У січні - травні 2018 році надійшло 337,9 млн. гривень єдиного внеску. Порівняно з 2017 роком показником надходження ЄВ зросли на 86,6 млн гривень. Серед основних чинників позитивної динаміки сплати єдиного внеску – зростання фонду оплати праці, результати заходів щодо легалізації найманих працівників, адже, як відомо, ЄВ сплачується з легальних доходів.

Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. №24б4-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про ЄСВ), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують на­йману працю фізичних осіб на умовах трудо­вого договору (контракту) або на інших умо­вах, передбачених законодавством, чи за ци­вільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 цього За­кону визначено, що базою нарахування єди­ного внеску для роботодавців є сума нарахо­ваної кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають осно­вну та додаткову заробітну плату, інші заохо­чувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та су­ма винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-право­вими договорами.

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 За­кону про ЄСВ єдиний внесок для зазначеної категорії платників встановлено у розмірі 22 % бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єди­ного внеску розраховується як добуток роз­міру мінімальної заробітної плати, встанов­леної законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (дохо­дів) фізичним особам із джерел не за основ­ним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нараху­вання незалежно від її розміру.

Отже, якщо працівник підприємства, пе­ребуваючи у трудових відносинах з робото­давцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати, виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору й отримує винагороду, то до бази нараху­вання єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому якщо база на­рахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.

У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактич­но нараховану винагороду за договором цивільно-правового харак­теру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної ве­личини бази нарахування.

Якими електронними сервісами ДФС уже можуть скористатися платники ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники ПДВ мають змогу скористатися новими сервісами в Е-кабінеті під час реєстрації ПН/РК ДФС повідомляє, що розширює можливості Електронного кабінету платника.

Так, в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скористатися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК кількісних і вартісних показників.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК.

Можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді.

Місцевий бюджет Центрального району м.Дніпра отримали майже 57,2млн грн. єдиного податку

За січень - червень 2018 року ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено надходження до місцевого бюджету 57184,3 тис.грн єдиного податку, що на 11 987,5 тис.грн більше, ніж за відповідний період 2017 року. Індикативний показник виконано на 112,3 відсотка.

Зокрема, від суб’єктів господарювання-фізичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, надійшло 38 407,38 тис грн єдиного податку, від юридичних осіб – 18 777 тис. гривень.

Фахівці ДПІ нагадують, що у разі якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку у порядку та строки, визначені Податковим кодексом України, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.

Після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

На суму грошового зобов’язання, визначеного цим підпунктом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Нацбанку України, чинної на кожний такий день.

Наталія Болдаш: " Надходження до держбюджету від платників Центрального району м.Дніпра перевищили 77,5 млн. гривень"

За січень-червень 2018 року від платників податків Центрального району м.Дніпра до державного бюджету надійшло понад 410,2 млн. гривень.

Як зазначила начальник ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Наталія Болдаш, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла майже на 77,5 мільйонів або на 19,7 відсотка.

У розрізі податкових платежів питому вагу доходів державної казни займає податок на додану вартість – з початку року суб'єкти господарювання спрямували 225,9 мільйонів ПДВ, що на 68,8 мільйона або на 22,9 відсоткабільше, ніж торік.

Підприємства району за шість місяців перерахували 79,5 млн. гривень податку на прибуток, це на 32,3 мільйони або на 12,4 відсотків більше надходжень січня-червня 2017 року.

Від податку на доходи фізичних осіб державний бюджет отримав 81,1 мільйони, що перевищує рівень минулого року на 15,3 мільйони або на 23,3 відсотки.

Також значні відрахування забезпечені від військового збору – майже 26,2 мільйони та акцизного податку – 8.1 мільйонів гривень.

Від власників нерухомості ДПІ у Центральному районі м.Дніпра отримала понад 10 млн. гривень

З початку року власники нерухомості Центрального району м.Дніпра перерахували до місцевого бюджету 10,0 млн.гривень. Доведений індикативний показник із надходжень податку на нерухоме майно виконано на 126,8 відсотка.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок).

Так, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

¨ об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ;

¨ об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

В І півріччі п.року платниками Центрального району м. Дніпра перераховано до держбюжету 225,9 млн.ПДВ

За січень – червень п.року платниками Центрального району м.Дніпра перераховано до Державного бюджету України ПДВ 225 993,0тис.грн., що на 68 829,2 тис.грн. більше ніж за відповідний період минулого року. Індикативний показник надходження платежів виконано на 100,7 відсотка.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що нагадують, що з 1 червня 2018 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381).

Наказом № 381 внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення та подання.

Зокрема, в новій редакції викладені додатки 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними у статті 16 Закону України від 24.06.2004 № 1877 «Про державну підтримку сільського господарства України» та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)» податкової декларації з ПДВ. Також внесено відповідні зміни до Порядку № 21 у частині заповнення зазначених форм додатків.

Звертаємо увагу, подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 381, вперше здійснюється за звітний період червень 2018 (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання 10.08.2018 – у серпні 2018 року).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами внесеними Наказом № 381, подається починаючи з 1 червня 2018 року.

Про права платників податків – з представниками бізнесу Центрального району м.Дніпра

В рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!» в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області для суб’єктів господарювання райну проведено особисту зустріч з начальником ДПІ Болдаш Наталією Юріївною .

На порядку денному – права та обов’язки платників податків, передбачені чинним податковим законодавством. Йшлося про права фізичної особи на отримання інформації з Державного реєстру, про переваги електронних сервісів ДФС України, проблемні питання, які виникають під час застосування РРО, та про зміну з 2 липня поточного року бюджетних рахунків для сплати податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів.

Крім того, під час заходів податківці переконували платників працювати по-білому, а податкову звітність подавати в електронному вигляді. Для цього податківці надали роз’яснення, як це здійснити на практиці.

«Пріоритетним питанням у роботі податкової й надалі залишається сприяння створенню легальних робочих місць, підвищення рівня оплати праці та максимальна її легалізація», - підкреслила Наталія Юріївна.

Усі присутні отримали фахові роз’яснення та відповіді на свої питання.

Автовласники Центрального району м.Дніпра поповнили місцеву скарбницю майже на 0,8 млн.гривень

За перше півріччя 2018 року до місцевого бюджету Центрального району м.Дніпра надійшло майже 818,4тис. гривень транспортного податку. Це на 195,0 тис. грн більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Доведені індикативні показники виконанні на 160,9 відсотка.

Зазначимо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2018 році – це 1 мільйон 396,1 тисячі гривень. Ставка податку встановлена у розмірі 25 тисяч гривень на рік.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу на те, що відповідно до п.п.267.6.10 п.261.6 ст.261 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування.