За умови забезпечення належного зберігання касових документів установи/підприємства мають право вести касову книгу в електронній формі
Згідно з п. 41 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів.
Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді.
Відповідно до підпунктів 5 та 6 Пояснення до заповнення додатка 5 до Положення № 148 записи в касовій книзі здійснюються на підставі інформації з касових документів. Записи в касовій книзі здійснюються до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містять усі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги нумеруються автоматично в порядку зростання з початку року.
Під час складання електронного документа касової книги роздруковуються кожна з двох частин аркуша касової книги: «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира».
При цьому:
1) у разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця автоматично роздруковується загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року – їх загальна кількість за рік;
2) після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир перевіряє правильність складання цих документів, підписує їх і передає «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги»;
3) протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу;
4) після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.
До уваги платників рентної плати та екологічного податку: з 01.01.2018 підвищено ставки!
Відповідно до Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» з 1 січня 2018 року збільшено встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) абсолютні ставки рентної плати (крім рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України) та екологічного податку з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції (116,8%) та прогнозного індексу споживчих цін (111,2 %).
Так, зокрема, у 2018 році на 16,8 % підвищені ставки:
- рентної плати за спеціальне використання води (п. 255.5 ст. 255 ПКУ);
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (п. 256.3 ст. 256 ПКУ).
Ставки екологічного податку, які встановлені статтями 243-248 ПКУ, підвищено на 11,2 %.
Нові ставки застосовуються за результатами декларування зазначених платежів, починаючи з І кварталу 2018 року.
Водночас, ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у поточному році не змінилися.
Адміністративна відповідальність, якщо своєчасно не подано декларацію про майновий стан і доходи
Звертаємо увагу, що 02.05.2018 – останній день для подання декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи).
Відповідно до ст. 164? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164? КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації про доходи (у т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Слід зазначити, якщо норми законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для відповідного року (п. 5 підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ).
Режим роботи ЦОПів Дніпропетровської області у святкові і вихідні дні
З метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні працюватимуть за наступним режимом:
28 квітня, 5 травня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.;
30 квітня 2018 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 17 год. 00 хв.;
8 травня 2018 року – відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;
29 квітня, 1 та 9 травня 2018 року – вихідні дні.
Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документу на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу у березні 2018 року складає 12610 шт. або 99 відсотків від загальної кількості оформлених митних декларацій.
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.03.2017 по 31.03.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
У порівнянні з лютим 2018 року у березні 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
ДФС активізує міжнародні контакти у митній сфері
Державна фіскальна служба України розширює міжнародні контакти та вивчає європейський досвід боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.
Директор департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Василь Поїзд у Будапешті зустрівся із заступником Державного секретаря, Генеральним директором з митних та міжнародних справ Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NTCA) Тамашом Молнаром.
Українська делегація домовилася про ряд важливих напрямів взаємодії, що дозволить більш ефективно попереджати, виявляти та розслідувати митні правопорушення, пов'язані з незаконним переміщенням через українсько-угорську ділянку кордону високоліквідних товарів, тютюнових виробів, енергоносіїв та нафтопродуктів.
Перш за все, мова йде про обмін оперативною інформацією щодо ризикових та сумнівних зовнішньоекономічних операцій, спільне виявлення каналів незаконного переміщення товарів та транспортних засобів через українсько-угорську ділянку кордону.
«Державна фіскальна служба приділяє особливу увагу діяльності, направленій на попередження та виявлення спроб незаконного переміщення тютюну та тютюнових виробів до Європейського Союзу, усвідомлюючи той факт, що митне шахрайство у цій сфері наносить значний збиток як європейському співтовариству в цілому, так і, зокрема, Угорщині, через несплату необхідних податків та платежів, - зазначив на двосторонній зустрічі Василь Поїзд. - Ми солідарні з угорськими колегами і там, де можемо попередити спроби незаконного переміщення підакцизних товарів, обов’язково це робимо. Але ми звертаємося і до NTCA з проханням надавати нам оперативну інформацію щодо товарів, зокрема, широкого вжитку, які постачаються на митні склади Угорщини з Європи для подальшого переміщення в Україну. Саме тут відбувається зміна власника товару та його вартість. А це у подальшому не дозволяє забезпечити сплату обов’язкових митних платежів».
За словами Тамаш Молнара, Національна податкова та митна адміністрація Угорщини, враховуючи довготривалий позитивний досвід співробітництва з ДФС України, готова і в подальшому забезпечувати ефективну взаємодію та координацію всіх заходів, направлених на забезпечення економічних та фінансових інтересів обох країн.
Тому сторони домовились про проведення на українсько-угорському кордоні скоординованих спільних заходів та спеціальних операцій для попередження та виявлення митних правопорушень.
Крім того, угорські колеги ознайомили представників ДФС з функціонуванням мобільних груп по протидії порушенням митного та податкового законодавства, а також виявленню та припиненню фінансових порушень. Мобільні групи діють на території країни з 2011 року. Вони сформовані з 300 посадових осіб NTCA, 120 з яких є оперативними співробітниками. На чергуванні постійно знаходяться 12 мобільних груп для оперативного реагування на можливі порушення. Вказані підрозділи забезпечені високотехнологічним обладнанням, транспортними засобами, зброєю, програмно-інформаційними комплексами та засобами зв’язку, що дозволяє ефективно виконувати обов’язки по захисту національних інтересів Угорської Республіки.
У свою чергу, Василь Поїзд розказав і про результати ДФС у сфері протидії митним правопорушенням у 2017-2018 роках, в тому числі про попередження фактів незаконного переміщення тютюну та тютюнових виробів, наркотичних засобів, валютних цінностей, дорогоцінного каміння з використанням спеціально виготовлених схованок.
Так, протягом 2017 року митницями ДФС було вилучено понад 34 млн. шт. сигарет під час спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через митний кордон України. Лише за І квартал 2018 року припинені спроби нелегального перевезення 17 млн. шт. сигарет, що складає понад 50% від загальної кількості сигарет, вилучених у 2017 році.
Крім того, минулого року митницями ДФС виявлено майже 1250 фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, в тому числі попереджено 60 спроб незаконного переміщення таких засобів і речовин на кордоні з Угорщиною.
З початку року за матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС розпочато 102 кримінальних провадження
У січні – березні 2018 року за фактами вчинення посадовими особами органів фіскальної служби корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності, правоохоронними органами розпочато 110 кримінальних проваджень, з них 102 – за матеріалами підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.
У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено 29 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів.
До суду направлено 11 обвинувальних актів та 7 осіб судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.
За вказаний період за матеріалами підрозділів ГУВБ спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено та направлено до суду 45 адміністративних протоколів про скоєння правопорушень, пов’язаних з корупцією, за якими 5 осіб визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень.
Протягом трьох місяців поточного року підрозділами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС проведено 569 службових розслідувань та перевірок, у тому числі:
- за зверненнями фізичних та юридичних осіб – 196;
- за повідомленнями про можливі неправомірні дії працівників служби, що надійшли на сервіс «Пульс» – 42.
За результатами зазначених перевірочних заходів 149 працівникам ДФС винесено офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 82 працівники.
В Електронному кабінеті запроваджено сервіс з подання скарги на рішення комісій щодо відмови у реєстрації податкових накладних
Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс – подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) в електронному вигляді.
Створити та надіслати Скаргу а також заяву про відмову від поданої скарги (далі – Заява) платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: , а також через офіційний веб-портал ДФС.
Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Так, Скарга направляється за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
Новий сервіс подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в електронному вигляді запроваджено відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Мирослав Продан: Стартували тендерні процедури із закупівлі 10 стаціонарних скануючих систем
Державна фіскальна служба, як і було обіцяно минулої п‘ятниці, розпочала тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу для оснащення пунктів пропуску (). Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, загальна вартість цих закупівель складає близько 1,3 млрд грн.
«Закупівлі здійснюватимуться за принципом «під ключ», тобто забезпечуватиметься весь комплекс заходів: від закупівлі самого обладнання до введення його в експлуатацію та подальшого гарантійного обслуговування», - зазначив очільник ДФС.
Кошти, передбачені на закупівлю цих 10 скануючих систем, ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.
Мирослав Продан підкреслив, що з метою уникнення оскаржень тендерів, ДФС виважено підійшла до підготовки документів, саме обравши для цього закупівлю за принципом «під ключ». Крім того, весь процес проведення тендеру буде максимально прозорим і відкритим: вже від сьогодні громадськість може слідкувати за усім процесом.
«Встановлення цих скануючих систем в пунктах пропуску дозволить ефективно протидіяти проникненню контрабандних вантажів на митну територію України. У той же час, сканування вантажних транспортних засобів прискорить процедури митного контролю для сумлінного бізнесу. Пройшов сканування, питань немає - їдеш далі, бо фізичний огляд транспортного засобу не здійснюватиметься. Ускладнення, унеможливлення, я б сказав, перевезення поза митним контролем буде для ділків, контрабандистів, які роками будували ці схеми, спотворювали конкуренцію та заважали економічному росту», - наголосив в.о. Голови ДФС.
Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України
ДФС України листом від 17.04.2018 № 11457/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» (далі – лист ДФС № 11457) проінформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у І кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з підпунктами 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 ПКУ).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У І кварталі 2018 року діяли 3 (три) облікові ставки – 14,5 відс., 16 відс. та 17 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 14.12.2017 № 793-рш, від 25.01.2018 № 43-рш та від 01.03.2018 № 133-рш відповідно.
З метою уникнення різнотлумачень ДФС України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 14,5 відс. – 25 днів (01.01.2018 – 25.01.2018); 16 відс. – 35 днів (26.01.2018 – 01.03.2018); 17 відс. – 30 днів (02.03.2018 – 31.03.2018).
Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за І квартал 2018 року відповідає 15,92 відс. (14,5 відс. х 25 днів + 16 відс. х 35 днів + 17 відс. х 30 днів)/90).
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 47,76 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України..
Лист ДФС № 11457 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
Набули чинності нові закони про звільнення від оподаткування ПДВ, податком на прибуток, ввізним митом та від сплати ЄСВ у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА
19.04.2018 набрали чинності Закони України: від 22.03.2018:
► № 2373-VIII «Про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2373;
► № 2374-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2374);
► від 23.03.2018 № 2375-VIII «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку з організацією та проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2375).
Змінами, внесеними Законом № 2374, зокрема, передбачено: тимчасово, до 26.05.2018 включно, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (надання) Союзом європейських футбольних асоціацій (далі – УЄФА) або юридичними особами, уповноваженими УЄФА на здійснення організаційних заходів та/або проведення фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, квитків та послуг, що є їх невід’ємною частиною.
Також звільняється від оподаткування прибуток, отриманий до 26.05.2018 включно УЄФА та/або його пов’язаними особами від передачі та/або використання комерційних прав, що стосуються фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.
Законом № 2373 передбачено, що тимчасово, до 01.06.2018, не є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виплати, що здійснюються за виконання робіт та/або надання послуг на території України або за її межами у період підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, зокрема, але не виключно, у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових, оплати проживання, забезпечення медичного страхування та/або страхування життя таким особам або третім особам на користь таких осіб (крім резидентів України у розумінні пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу I Податкового кодексу України), незалежно від їх участі у проведенні зазначених фінальних матчів:
● представникам або посадовим особам асоціацій – членів УЄФА;
● членам делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у фінальних матчах;
● фізичним особам, акредитованим УЄФА, зокрема працівникам та тимчасовим працівникам, представникам засобів масової інформації, партнерам УЄФА, представникам спонсорів.
Дохід інших нерезидентів, отриманий у період підготовки та проведення фінальних матчів, є об’єктом нарахування та сплати ЄСВ на загальних підставах.
Законом № 2375, зокрема, передбачено, що тимчасово, до 26.05.2018, звільняються від оподаткування ввізним митом товари (крім підакцизних), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту УЄФА, уповноваженими УЄФА особами, футбольними клубами/командами, які беруть участь у фінальних матчах Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, необхідні для забезпечення організації та проведення зазначених заходів. Продаж таких товарів на території України забороняється.
Закони № 2373, № 2374 та № 2375 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.04.2018 № 72.
Про внесення змін до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю
Звертає увагу платників, що 12.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 1109 «Про внесення змін до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю» (далі – Постанова № 1109).
Постановою № 1109 внесено зміни до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 805 (далі – Порядок), зокрема, абзац другий п. 3 Порядку замінено абзацами такого змісту:
«Проведення органами державного фінансового контролю перевірок, запланованих на I квартал наступного року, погоджується до 20 грудня поточного року з відповідними контролюючими органами.
Планування органами державного фінансового контролю перевірок на II, III i IV квартали поточного року здійснюється з урахуванням плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік, оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДФС.
Про проведення перевірок, запланованих на II, III i IV квартали поточного року, органи державного фінансового контролю інформують відповідні контролюючі органи до 20 числа останнього місяця попереднього кварталу».
Також змінами, внесеними Постановою № 1109 в абзаці першому п. 5 Порядку слова «територіальний орган Міндоходів» замінено словами «контролюючий орган».
Постанову № 1109 опублікованоу в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 12.04.2018 № 70.
В «Електронному кабінеті» запроваджено сервіс з подання скарги на рішення комісій щодо відмови у реєстрації податкових накладних
ДФС України запровадила новий сервіс – подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) в електронному вигляді.
Створити та надіслати Скаргу а також заяву про відмову від поданої скарги (далі – Заява) платник ПДВ має змогу через «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: , а також через офіційний веб-портал ДФС України.
Слід зазначити, що для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник ПДВ самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Так, Скарга направляється за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник ПДВ має право подати Заяву за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Електронна звітність»/«Платникам податків про електронну звітність»/«Інформаційно-аналітичне забезпечення»/«Реєстр електронних форм податкових документів».
Новий сервіс подання Скарги в електронному вигляді запроваджено відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
Інтернет-конференція в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук на тему «Правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»
Питання 1. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, що передбачає проект «Я маю право!»?
Відповідь. Доброго дня!
Міністерство юстиції України у 2017 році звернулось з пропозицією до Кабінету Міністрів України стосовно реалізації у 2017-2019 роках правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Мета цього проекту – формування нової правової культури та правової свідомості у суспільстві, підвищення рівня знань громадян щодо гарантованих їм Конституцією та законами України прав у різних сферах життя та навчання громадян знати, реалізовувати та захищати свої права у повсякденному житті. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.
Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я маю право!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги.
Це, у свою чергу, дозволить консолідувати зусилля та поєднати цілі державних органів, приватних та громадських інституцій у напрямі утвердження та забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов’язком держави.
Гасло проекту: «Знаю! Дію! Захищаю!», тобто:
- «Знаю свої права»,
- «Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують»,
- «Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права».
Уряд підтримав ініціативу Мінюсту та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №155-р затвердив План заходів на 2018 рік щодо реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Із зазначеним документом Ви можете ознайомитись, зокрема, на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» ().
У поточному році планується, наприклад, надання методичної допомоги громадянам у консультуванні населення з правових питань, проведення роз’яснювальної роботи у засобах масової інформації, на офіційних сайтах центральних та місцевих органів виконавчої влади, у соціальних мережах щодо гарантованих Конституцією та законами України громадянам прав.
Органи фіскальної служби України усіх рівнів, у межах своїх повноважень, також приймають активну участь і вносять свою лепту в реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Питання 2. Де можна ознайомитись з матеріалами щодо проекту «Я маю право!» за напрямком оподаткування громадян?
Відповідь. З матеріалами стосовно проекту «Я маю право!» у частині оподаткування громадян можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України () та, зокрема, на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» () офіційного веб-порталу ДФС України (субсайт).
На теперішній час на офіційному веб-порталі ДФС України та на субсайті у розділі «Діяльність» створено підрозділ «Я маю право!», який містить актуальну важливу та цікаву інформацію для громадян у рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!» з питань оподаткування.
Питання 3. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, які права для громадян передбачені Законом України «Про звернення громадян»?
Відповідь. Доброго дня!
Слід зазначити, що Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (Закон №393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон № 393 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Законом №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, у тому числі до органів фіскальної служби; місцевого самоврядування; об’єднань громадян; підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; засобів масової інформації; посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, надісланих поштою або переданих ним до відповідного органу, установи; звернень, надісланих з
використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення); усних звернень, викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку.
З метою ознайомлення громадян з діяльністю органів ДФС стосовно роботи зі зверненнями громадян на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України та субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» на постійній основі розміщується інформація щодо порядку розгляду звернень та організації особистих прийомів громадян керівництвом і посадовими особами, аналітичних довідок щодо роботи зі зверненнями громадян тощо.
Питання 4. Хочу запитати, які права згідно з Податковим кодексом України мають громадяни при оподаткуванні отриманої ними заробітної плати?
Відповідь. Статтею 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (Кодекс) громадянину України надано право на податкову знижку за наслідками звітного року.
Згідно з підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу.
Крім того, відповідно до статті 169 Кодексу громадянин – платник податку на доходи фізичних осіб, за певних умов, має право на податкову соціальну пільгу, на яку зменшується отримувана від одного роботодавця сума заробітної плати, що підлягає оподаткуванню. У залежності від розміру податкова соціальна пільга може бути звичайною та підвищеною.
Для її отримання громадянин повинен надати до роботодавця заяву про застосування податкової соціальної пільги та документи, що підтверджують право на таку пільгу. Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги та їх перелік визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227.
Питання 5. Доброго дня!
Чи має громадянин право доступу до інформації про себе, якою володіє розпорядник інформації, та в який термін такий розпорядник зобов’язаний надати відповідь на запит на інформацію?
Відповідь. Добрий день!
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13 січня 2011 року №2939-VI зі змінами (Закон №2939).
Так, пунктом 1 статті 10 цього Закону встановлено, що кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Таким чином, Законом №2939 надано право кожній особі мати доступ до інформації про неї, яка збирається та зберігається розпорядниками інформації.
Строк розгляду запитів на інформацію визначено статтею 20 Закону №2939, відповідно до якої:
1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
До повноважень податкового керуючого належить функція вручення податкової вимоги платнику податків
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені ПКУ (п. 91.1 ст. 91 ПКУ).
Функції та повноваження податкового керуючого, зокрема, надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги, визначені розділом ІІІ Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Мністерства фінансів України від 25.05.2017 № 259.
До уваги платників акцизного податку!
Звертаємо увагу платників акцизного податку, що відповідальність за порушення ним граничного терміну реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) (а саме: не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання), визначеного п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), встановлена п. 120?.1 ст. 120? ПКУ у розмірі від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних, залежно від кількості днів порушення терміну їх реєстрації у ЄРАН.
Нагадуємо, що відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених, зокрема в ЄРАН, та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Слід зазначити, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН.
Порядок проведення камеральних перевірок визначено статтею 76 ПКУ.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролючого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладенеми в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Отже, платник податків, у разі отримання акта перевірки, в якому зазначено порушення граничних термінів реєстрації акцизної накладної (розрахунку коригування до акцизної накладної), де ним невірно вказано дату складання такої акцизної накладної/розрахунку коригування до акцизної накладної, має право подати свої заперечення на акт перевірки та додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків.
До уваги платників ПДВ! Показники для моніторингу ПН/РК можливо перевірити в «Електронному кабінеті»
В «Електронному кабінет» до розділу «Система електронного адміністрування ПДВ» додано новий підрозділ «Показники СМКОР», де можливо перевірити розрахункові показники D та P, які використовуються для моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).
Згідно з п. 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) ПН, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тис. гривень та керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рм x 1,4, де:
D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником ПДВ та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
P – сума ПДВ, зазначена платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;
Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником ПДВ в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику ПДВ в «Електронному кабінеті».
Питання практичної реалізації принципу «єдиного вікна»
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція виконуючої обов’язки заступника начальника митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС - начальника відділу митного оформлення №1 Олени Джумурат.
«Важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів», - зауважила Олена Джумурат.
Застосування принципу «єдиного вікна» є обов’язковим при електронному декларування товарів (крім ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, переміщення транзитом, вивезення іншим, ніж автомобільний, видом транспорту).
«З 1 лютого 2018 року у митниці оформлено більше 19 тисяч митних декларацій за принципом «єдиного вікна», що складає 85 % від загальної кількості оформлених митних декларацій на товари, що підлягають державним видам контролю. Наразі, у Дніпропетровській митниці ДФС спостерігається постійне збільшення кількості митних декларацій, оформлених за принципом «єдиного вікна», що є позитивною тенденцією. Цих показників вдалось досягти завдяки напруженій роботі співробітників Дніпропетровської митниці ДФС, контролюючих органів та бізнес спільноти регіону», - підсумувала Олена Джумурат.
До уваги платників податків!
27 квітня 2018 року у м. Харкові за організацією офіційного видання ДФС України «Вісник. Офіційно про податки» відбудеться Національний податковий форум для платників Харківської, Сумської, Полтавської та Дніпропетровської областей на тему: «Трансфертне ціноутворення. Прибуток. ПДВ».
Початок реєстрації: 08-30.
З питань щодо реєстрації звертатися: тел. (044) 501-06-42, (066) 042-21-74, ел.адреса [email protected].
Викрито посадовців приватного підприємства Дніпропетровщини, які здійснювали махінації з бюджетними коштами
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.
Так, посадові особи одного з приватних підприємств Дніпропетровської області протягом 2016-2017 років уклали низку договорів на проведення ремонту доріг з бюджетними організаціями Дніпропетровської, Черкаської, Рівненської та Харківської областей, в рамках яких отримали державні кошти в сумі близько 95 млн. грн.
У ході проведеного дослідження встановлено, що зазначене приватне підприємство не задекларувало у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції із отримання бюджетних грошових коштів в розмірі 13,2 млн. грн.
У подальшому, діючи з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, посадові особи приватного підприємства здійснили фінансові операції зі зняття готівкових коштів з рахунку підприємства за угодами надання фінансової допомоги.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Протягом першого кварталу надходження транспортного податку склали 352,8 тис.грн
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що протягом першого кварталу поточного року до бюджету міста надійшло 352,8 тис.грн. транспортного податку, при доведеному прогнозному завданні 282,0 тис.грн., так доведений показник надходжень виконано на 125,1 відсоток.
Одним з критеріїв для визначення об’єкта обкладення транспортним податком є вартісна оцінка легкового автомобіля. Оподатковуються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше, ніж п’ять років (включно) та середньоринкова вартість яких понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, тобто 1 млн. 396 тис. 125 грн. Податок складає 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Мирослав Продан: З початку 2018 року переплату з податку на прибуток скорочено до 13,3 млрд грн
ДФС скорочує борги перед бізнесом. Так, з 16 млрд. грн. борг скоротився до 13,3 млрд. грн. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю виданню «».
За його словами, це вражаючий результат, адже за весь 2017 рік повернуто близько 2,3 млрд. грн.
«Ви повинні розуміти, що в бюджеті на ці витрати кошти не закладені. Ми повертаємо борги за рахунок збільшення обсягу надходжень. Ми надаємо цьому процесу великого значення, бо повернення боргів - це відновлення довіри між державою та бізнесом. А довіра - це одна з складових інвестиційного клімату», – наголосив Мирослав Продан.
Він також підкреслив, що в ДФС повністю відмовилися від практики сплати податків «наперед» і яскравим прикладом цьому є цифри.
Загалом, за словами очільника ДФС, у першому кварталі 2018 року ДФС перераховано до загального фонду бюджету 201 млрд грн. Це на понад 16 млрд грн більше, ніж торік.
10 травня 2018 року – останній термін подання податкових декларацій з рентної плати за спеціальне використання води
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує суб’єктам господарювання, що граничний термін подання податкових декларацій з рентної плати за спеціальне використання води – 10 травня 2018 року.
Обов’язок платника рентної плати покладено на суб’єкти господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів. Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води.
Звертаємо увагу, податкові декларації з рентної плати подаються за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми податкової декларації з рентної плати» до контролюючого органу, за місцем реєстрації, до закінчення визначеного розділом ІІ Податкового кодексу України граничного строку подання податкових декларацій за звітний період, що дорівнює календарному кварталу.
Крім того, суб’єкти господарювання повинні сплатити податкове зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води не пізніше 18 травня 2018 року.
Як заповнювати декларацію якщо змінилося прізвище
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи у відповідності з паспортними даними, вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб. У разі, якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).
Нагадуємо, що з 01.01.2018 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556, яким внесено зміни до форми Декларації та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Наказом передбачено, що фізичні особи, які зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року мають звітувати виключно за новою формою Декларації.
Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи мають сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року (ст.179 ПКУ).
Питання своєчасності сплати податків і зборів
19 квітня 2018 року у виконкомі Новокодацької районної у м.Дніпрі раді за участю Голови районної у місті ради Денисенка О.О. відбулось чергове засідання районної комісії з питань забезпечення своєчасності та повноти сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.
Під час спілкування представникам бізнесу нагадали, що при виплаті роботодавцем заробітної плати працівнику у розмірі, меншому ніж мінімальна у разі фактичного виконання роботи таким працівником повний робочий час, передбачена фінансова відповідальність через накладання штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Про актуальні питання щодо застосування РРО та електронні сервіси ДФС під час «Гарячої лінії»
Днями у ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО та електронні сервіси ДФС».
Начальник відділу обслуговування платників Тетяна Тесленко відповідала на запитання громадян.
1. Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?
Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».
Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити звітність на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.
До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.
Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.
2. Які основні переваги у користуванні сервісом «Електронний кабінет платника податків?
«Електронний кабінет платника податків» має безліч переваг у роботі, а саме:
- унеможливлення помилок в обов’язкових реквізитах поданої декларації, оскільки при створенні податкової звітності ці реквізити заповнюються автоматично даними платника податків, які наявні у базі даних органів фіскальної служби;
- унеможливлення випадків подання звітності не в повному обсязі, оскільки звітність приймається пакетом (декларація з усіма додатками);
- можливість здійснення перевірки складеного звіту на наявність арифметичних помилок;
- можливість збереження заповненої форми звіту у режимі «Чернетки» та використання її при створенні наступних звітів;
- можливість імпорту з бухгалтерських програм (наприклад, 1-С) сформованої електронної звітності, перетворення її у пакет документів з послідуючим направленням до органів фіскальної служби;
- отримання квитанції про прийняття органами фіскальної служби надісланого звіту на протязі декількох хвилин;
- можливість перегляду всієї інформації щодо своїх розрахунків з бюджетом, у тому числі з урахуванням філій, відокремлених підрозділів, які знаходяться на території України, а також зобов’язань по сплаті певних податків, зборів, які, відповідно до чинного законодавства України, мають сплачуватися за місцем розташування об’єкта оподаткування (наприклад, плата за землю);
- наявність податкового календаря, який забезпечує нагадування строків подання звітності та сплати податків, зборів;
- отримання оперативної інформації щодо особистих реєстраційних даних, які наявні в базі даних органів фіскальної служби на час сеансу;
- можливість подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби.
3. Які граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО буде обов’язковим?
20 грудня 2017 року вступили в силу зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1336 "Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» якою установлено нові граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО буде обов’язковим.
Обмеження на один суб’єкт господарювання визначено у розмірі 500 тис. грн замість раніше установленого – 200 тис. грн для:
роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень;
роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);
продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;
надання послуг бібліотеками;
продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;
роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;
провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом № 56 надано статус гірських;
надання медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника;
приймання від населення та реалізації через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.
Обмеження на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)) встановлено у розмірі 250 тис. грн (попередньо було – 75 тис. грн) для:
роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;
роздрібної торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.
4. Коли граничний розмір не має значення?
Застосування РРО не є обов’язковим у разі використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, зокрема для:
роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок;
продажу товарів (за переліком, встановленим Кабінетом мінстрів України за поданням Мінінфраструктури) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах;
продажу газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних товарів;
продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах;
надання побутових послуг: на території села; з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів фізичними особами - підприємцями, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб;
продажу товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, встановленим Кабінетом міністрів України за поданням Мінінфраструктури;
приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту);
страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка»);
надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника;
організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності;
надання послуг: з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача;
продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах.
5. Чи можливо здійснювати роздрібну торгівлю пивом у пляшках ФОП, які сплачують єдиний податок?
Для форм і умов проведення діяльності, визначених у Переліку № 1336, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, обов’язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України.
При цьому звернемо увагу, що із зазначеного Переліку вилучено норму щодо можливості здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснювалася фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок. Тобто, роздрібний продаж пива має здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО.
Змінами також виключено з цього Переліку норми, згідно з якими без застосування РРО могли здійснюватися: надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставляння багажу пасажирів, а також реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством.
Виявлено 1,4 тис. найманих осіб, які працювали нелегально
23.04.2018 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Завдяки заходам податкового контролю з початку 2018 року виявлено 1,4 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, інформація про виявлені в ході перевірок факти порушень законодавства про працю передається органами ДФС до територіальних органів Держпраці для вжиття відповідних заходів.
Він зазначив, що з початку цього року за результатами документальних перевірок до бюджетів донараховано понад 175 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, майже 34 млн. грн. єдиного внеску та понад 11 млн. грн. військового збору.
Крім цього за результатами роботи робочих груп з питань легалізації зарплати та зайнятості населення, роз’яснювальної роботи роботодавцями додатково укладено понад 4 тис. трудових угод з найманими працівниками.
«Нажаль, негативне явище використання праці найманих осіб без оформлення трудових відносин, виплати зарплати повністю, або частково без оподаткування характерне для всіх регіонів країни, різних галузей економіки та сфер діяльності роботодавців незалежно від правової форми здійснення платником податків господарської діяльності», - підкреслив Павло Дроняк.
Як приклад цього, свідоме ухилення від сплати податків одного з підприємств, яке за рахунок готівкових коштів виплатило 31,6 млн. грн. зарплати своїм працівникам без оподаткування та перерахування до бюджетів належних сум податків, зборів та внесків, встановлено податківцями Запорізької області. За результатами перевірки донараховано майже 17 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.
Податківцями Одещини при перевірці підприємця, який надавав транспортні послуги, виявлено факт використання праці 463 найманих осіб без документального оформлення трудових відносин, яким виплачено близько 619 тис. грн. доходу без оподаткування. За її результатами донараховано 488 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску. Матеріали перевірки передано до територіальних органів Держпраці, на підставі яких застосовано штрафні санкції на суму 43,3 млн. гривень.
Використання праці 288 неоформлених працівників, яким виплачувалась зарплата без оподаткування, встановлено і податківцями Київської області в ході перевірки підприємця «І», який вирощує гриби та звітував про використання праці лише 1 найманої особи. При цьому на постійній основі щотижня до роботи додатково залучались ще два працівники. Це були різні особи, які винаймались на залізничному вокзалі столиці. Загалом, без укладання трудових угод було залучено до роботи 288 найманих осіб. Матеріали перевірки направлено до управління Держпраці у Київській області для вжиття відповідних заходів.
Працю 22 найманих осіб легалізовано податківцями Харківщини при перевірці підприємства, яке здійснює роздрібну торгівлю пивом у м. Харкові.
Як зазначив Павло Дроняк, на сьогодні одним із пріоритетних напрямів роботи ДФС є боротьба з «тіньовою» економікою та виплатою зарплати без оподаткування. Роботодавець, який виплачує таким чином зарплату, свідомо порушує законодавство та досить вагомо не доплачує до бюджетів податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок. І одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є невідворотність настання визначеної законодавством відповідальності у разі його порушення.
ДФС розробляє механізм контролю за поставками через поштові та експрес-відправлення
На сьогодні ДФС розробляє програмний продукт, за допомогою якого буде здійснюватися контроль за поставками через поштові та експрес-відправлення. Так в інтерв’ю виданню «Деловая столица» в.о. Голови ДФС Мирослав Продан прокоментував підготовку ДФС до введення в дію норми щодо обмеження кількості поштових пересилань, які людина має право отримувати без сплати податків.
Він також зазначив, що змінюватиметься і механізм отримання поштових відправлень.
«Сьогодні в одному пакуванні може бути тисяча одиниць товару, який нібито приходить сотні різним людям. А фактично весь товар отримує одна фірма-імпортер. Її представник приходить у відділення з дорученнями від ста людей й бере товар без сплати податків. Поштовому оператору не принципово, хто отримує відправлення», – підкреслив Мирослав Продан.
За його словами, ця схема досить масштабна, через неї держава втрачає мільярди гривень і ДФС вживатиме всіх заходів для її руйнування.
Щодо інших схем, якими користувалися порушники митного законодавства, то, як відзначив Мирослав Продан, на сьогодні завдяки законодавчим змінам вже знято питання «піджаків», в процесі рішення щодо ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією.
«Ми бачимо зростання обсягів легальних поставок, наприклад, побутової техніки. Бюджет від цього виграв. Практика, коли фуру перед кордоном розвантажували, фактично в руках переносили імпортний товар через пункт пропуску без розмитнення, а потім знову завантажували, відійшла у минуле», – розповів очільник ДФС.
Крім того, після встановлення скануючих систем на пунктах пропуску, над чим сьогодні активно працює ДФС, практично неможливим стане процес контрабанди товарів.
У І кварталі 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 56 запитів на публічну інформацію
Протягом січня - березня 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 56 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року кількість запитів зросла на 18.
Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 6 запитів, від громадян - 50.
Безпосередньо до ГУ ДФС у Дніпропетровській області за січень-березень 2018 року надійшло 20 запитів
За наслідками розгляду запитів: задоволено – 40, надано роз’яснення - 15, запит на виконанні - 1.
До уваги реалізаторів пального!
Наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за № 293/31745 (далі – Наказ № 288), який набув чинності 06.04.2018, внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
Так, пп. 1 і 2 п. 1 Наказу № 288 передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи ІІ та ІІІ до Положення № 13) новим реквізитом: «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках передбачених законодавством)».
Законом України від 20.12.2016 № 1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями щодо обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної продукції згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Отже, обов’язково зазначати код УКТ ЗЕД в фіскальних касових чеках, фіскальних касових чеках видачі коштів, а також фіскальних касових чеках, що друкуються ПТКС, мають ті суб’єкти, які здійснюють реалізацію пального.
Фізична особа – резидент України отримує щоквартальний дохід від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку: з якою періодичністю подається декларація про майновий стан і доходи?
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Зокрема, згідно з пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ для платників ПДФО податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Відповідно до п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, такий платник податку визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримує щоквартальний дохід від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, зобов’язана подати річну податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним.
Нагадуємо, що за наслідками 2017 року податкова декларація подається по 02.05.2018 включно.
У фізичної особи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах: до якого контролюючого органу необхідно звернутись для проведення звірки даних?
Доводимо до відома платників, що відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
* об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
* розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
* права на користування пільгою із сплати податку;
* розміру ставки податку;
* нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, якщо у фізичної особи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, то такій фізичній особі для проведення звірки даних необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
Для застосування пільги зі сплати земельного податку необхідно подати заяву до 1 травня 2018 року
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються:
? інваліди першої і другої групи;
? фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
? пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
? фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2. ст. 282 ПКУ звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше 2 гектарів;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.
Якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. (п. 281.4 ст. 281 ПКУ).
Тобто, про застосування пільги зі сплати земельного податку фізична особа до 1 травня поточного року має подати письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки.
Мирослав Продан: Ми створили систему критеріїв для блокування податкових накладних, які не перешкоджають легальному бізнесу
Завдяки новому механізму системи блокування податкових накладних всі суб’єкти, які намагаються маніпулювати «схемно-податковим кредитом», блокуються. Для легального бізнесу нова система загроз не несе. Про це в інтерв’ю виданню «Деловая столица» заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
«Цього року ДФС отримала відповідні повноваження, і нам вдалося створити систему критеріїв, які блокують схемні податкові кредити, не створюючи перешкод легальному бізнесу, який чесно сплачує податки. Впродовж останніх тижнів я особливих нарікань від бізнесу на СМКОР не чув», – підкреслив Мирослав Продан.
За його словами, ДФС створено ефективний механізм оскарження помилково заблокованих накладних. Якщо раніше всі скарги подавалися на рівень центрального апарату, що значно ускладнювало процедурні моменти, то сьогодні вони розглядаються у регіональних територіальних підрозділах.
«Якщо скарга не розглянута у певний термін - накладна автоматично розблоковується і реєструється. Усі ці механізми ми неодноразово проговорювали з представниками бізнес-асоціацій, експертами. На мій погляд, спільно ми знайшли компроміс, який задовольняє і державу, і бізнес», – зазначив очільник ДФС.
За три тижні роботи нового механізму СМКОР оброблено понад 11 млн. податкових накладних, із яких система зупинила 18 тис. документів. Це лише 0,16% загальної кількості податкових накладних.
З 23 березня, моменту перезапуску СМКОР, проблема «схемних кредитів» практично вирішена.
Крім того, за словами в.о. Голови ДФС, нові критерії розробляє центральний апарат ДФС, а рішення про блокування у більшості випадків приймаються автоматично. Тобто одна людина на ці процеси зараз впливати не може, а отже і домовлятися зі співробітниками ДФС про розблокування фіктивних накладних не має сенсу.
У Дніпрі ліквідовано міжрегіональний конвертаційний центр з обігом 300 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Сумській області під процесуальним керівництвом Київської місцевої прокуратури № 1 спільно із слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві припинили у Дніпрі діяльність потужного міжрегіонального конвертаційного центру.
На рахунки підконтрольних компаній замовники конвертації перераховували кошти нібито за придбані товари чи отримані послуги, які у подальшому знімалися готівкою та поверталися вигодонабувачам за винятком 10-12%, що слугували винагородою фігурантів.
З метою маскування злочинної діяльності фігуранти зареєстрували на території Київської, Дніпропетровської та Запорізької областей на підставних осіб 37 підконтрольних підприємств, у тому числі підприємства-нерезиденти.
Таким чином, протягом 2017-2018 років було проконвертовано 300 млн. грн.
За результатами проведенихобшуківвилучено 2,4 млн. грн. готівкою у національній та іноземній валюті, 32 печатки підприємств, у т.ч. підприємств – нерезидентів, первинні фінансово–господарські документи, чорнові записи, чекові книжки, комп’ютерну техніку, банківські картки та телефони.
Тривають слідчі дії.
За три місяці 2018 року до бюджетів надійшло 670,9 млн грн податку на нерухомість
Протягом січня-березня поточного року власники нерухомості перерахували до місцевих бюджетів 670,9 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Найбільша частина сплаченого податку надійшла від юридичних осіб. Так, за три місяці цього року вони сплатили 612,7 млн грн податку на нерухомість, що складає 91% від загальної суми.
З цих коштів власники об’єктів нежитлової нерухомості перерахували майже 584,9 млн грн, житлової – 27,8 млн гривень.
Фізичні особи-власники нерухомості сплатили 58,2 млн. грн., з яких 33 млн грн – за об’єкти житлової нерухомості, майже 25,2 млн грн – за об’єкти нежитлової нерухомості.
Нагадаємо, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період. Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
Загалом у 2017 році до місцевих бюджетів від юридичних та фізичних осіб надійшло понад 2,4 млрд. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, юридичні особи – власники об’єктів нежитлової нерухомості у 2017 році сплатили до бюджету майже 1,9 млрд грн цього податку, житлової –86,1 млн гривень.
Від фізичних осіб – власників об'єктів нежитлової нерухомості у минулому році надійшло понад 212,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фізичні особи – власники об’єктів житлової нерухомості сплатили 232,1 млн грн такого податку.
Слідчі органів ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 2 млн. грн. збитків, завданих державі
Протягом січня – березня 2018 року в провадженні слідчих підрозділів органів ДФС у Дніпропетровській області перебувало 335 кримінальних проваджень, з яких 217 - прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління, закінчено 53 кримінальних проваджень, з яких: направлено до суду з обвинувальним актом – 28; направлено до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 2; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення - 23.
Крім того, у І кварталі поточного року за підслідністю направлено 111 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 36.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 2 мільйон 217 тисяч гривень.
При списанні товарно-матеріальних цінностей, які не використовувались в оподатковуваних операціях, нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (длі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, що не є об’єктом оподаткування, що звільняються від оподаткування (п. 198.5 ст. 198 ПКУ).
Слід зазначити, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником ПДВ у зв’язку із придбанням продовольчих та господарських товарів, що будуть використовуватись для поточних потреб загального використання, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).
Якщо ж товарно-матеріальні цінності не використовувались у господарській діяльності і списуються платником ПДВ, то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Податок на прибуток: особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.
Так, відповідно до пп. 141.6.1 п. 146.1 ст. 146 ПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» зі змінами (далі – Закон № 1057), а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до Закону № 1057 (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
Депозит повертається банком на розрахунковий рахунок ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування: чи виникає дохід?
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП.
Згідно з п. 1.1 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 зі змінами та доповненнями вклад (депозит) – це кошти, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають поверненню згідно із законодавством України та умовами договору.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОП чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів;
- інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Отже, сума депозиту, яка зараховується на розрахунковий рахунок ФОП, не включається до складу доходу та не відображається у Книзі обліку доходів (далі – Книга) тільки за умови, що на момент внесення на депозитний рахунок ця сума вже була відображена у Книзі.
Який розмір граничної суми готівки при розрахунках підприємства з іншим підприємством на протязі одного дня ?
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно.
Платежі понад установлені граничні суми необхідно проводити через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Слід зазначити, що обмеження, встановлене в абзаці другому п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
