ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра повідомляє
Центр обслуговування ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра інформує
Для забезпечення комфортних умов для платників податків в ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра функціонує Центр обслуговування платників, у якому надається широкий спектр адміністративних, консультативних та інформаційних послуг.
Станом на 01.03.2018 року на обліку в ДПІ перебуває 14671 платник податків, з яких 4958 юридична особа та 9713 фізична особа – підприємець. Кількість платників ПДВ складає 1217 осіб, у тому числі 1118 юридичних осіб.
Протягом звітного періоду клієнтам Центру обслуговування платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра було надано 2135 адміністративних послуг .
Видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб залишається однією із найбільш запитуваних серед адміністративних послуг відвідувачів Центру. Їх було надано 1817 громадянам.
Також було зареєстровано 160 книг обліку доходів і витрат, 113 книг обліку розрахункових операцій, видано 186 витягів з реєстру платників єдиного податку, 25 довідок про подані декларації про майновий стан і доходи.
Крім того,фахівці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра прийняли 15779 податкових звітів.
У центрі створені всі умови для якісного обслуговування платників. Усе необхідне – консультації, надання адміністративних послуг, проведення звірок, прийом звітності, видача довідок – зосереджене в одному місці. У зонах очікування є місця для заповнення документів та заяв. Там же є зразки заповнених заяв та декларацій, а також інформаційні картки адміністративних послу.
Необхідна відвідувачам інформація розміщується на стендах і постійно оновлюється.
Координацію та контроль за своєчасним та якісним обслуговуванням, оперативне реагування на проблемні питання, а також надання допомоги відвідувачам у ЦОП здійснює консультант-модератор (контактний телефон 377-46-14).
Центр обслуговування платників надає послуги з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у п’ятницю – з 9:00 до 16:45, в суботу – з 09.00 до 13.00. Обідня перерва – з 13:00 до 13:45.
В останній день граничного строку подання податкової звітності час роботи ЦОП продовжується до 20-00 год.
Нагадуємо жителям Новокодацького району, які в минулому році отримали доходи, з яких не було сплачено податки, варто подбати про подання річної податкової декларації.
Цього року громадяни звітують про доходи за минулий рік за новою формою декларації. Заповнити і подати декларацію можна до 1 травня 2018 року в податковій інспекції за місцем реєстрації.
Щоб виконати свій конституційний обов’язок і подати річну податкову декларацію громадянам треба звернутися в Центр обслуговування платників, саме тут фахівці ДПІ нададуть необхідні консультації та допоможуть правильно заповнити декларацію про отримані доходи.
Кампанія декларування доходів триває: способи надання декларації
Нагадуємо, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2017 році. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси у будь-який зручний спосіб (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при цьому платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП), скориставшись Електронним кабінетом платника на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів.
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області закликає громадян своєчасно задекларувати доходи, отримані у 2017 році.
Наслідки неподання громадянами декларації про майновий стан та доходи
Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,
- тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Крім того, згідно з п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (далі ПКУ) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, –
тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,
Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 Розділу ХХ ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Декларування доходів держслужбовців - про електронний цифровий підпис
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами та доповненнями, починаючи з 1 січня до 1 квітня особи зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону (далі – суб’єкти декларування), зобов’язані щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) отриманий для виконання своїх службових обов’язків. Разом з цим, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.
Тож, для безперешкодного та комфортного отримання послуг ЕЦП рекомендуємо завчасно звернутися до АЦСК ІДД ДФС.
Додатково повідомляємо: для початку заповнення вказаної декларації необхідно перейти на веб-портал НАЗК та авторизуватись за допомогою особистого ключа ЕЦП (файл Key-6.dat) і ввести актуальну адресу електронної поштової скриньки (бажано використовувати поштові скриньки доменних зон «ua», «net» або «com»). Детальну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування розміщено на веб-сайті НАЗК.
«Рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій» та «Рекомендації до чергового етапу електронного декларування» розміщено на веб-сайті НАЗК у розділі «Декларування».
Довідкові служби НАЗК:
Довідка щодо заповнення декларацій: +38 (044) 200-08-29.
Технічна допомога: +38 (044) 200-06-94, .
Продаєте інвестиційні активи – подайте декларацію про майновий стан і доходи!
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 грн.);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
Отже, якщо продається інвестиційний актив, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року.
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Доходи нерезидента у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери: чи є об’єкт оподаткування?
Відповідно до п.п.141.4.10 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
До уваги платників ПДВ: нові правила зупинення реєстрації податкових накладних діють з 22.03.2018!
22.03.2018 набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117).
Податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК), які підлягають моніторингу – сукупності заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС України та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника ПДВ.
Зокрема, слід зазначити, що відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок) у разі, коли за результатами моніторингу платник ПДВ, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який має позитивну податкову історію платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
ДФС України формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з Додатком 1 до Порядку та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
Протягом місяця з дня набрання чинності Порядком окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.
Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, визначає ДФС України та надсилає на погодження Міністерству фінансів України в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
ДФС України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.
ДФС України розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника ПДВ щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника ПДВ в Електронному кабінеті.
Нагадуємо, що Постанову №117 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46.
Протягом січня – лютого поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали більше 70 тисяч адмінпослуг
На сьогодні 36 центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж двох місяців 2018 року ЦОПами області надано понад 70 тисяч таких послуг.
Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітний період надано понад 29 тисяч цих послуг.
Також користуються попитом суб’єктів господарювання та громадян послуги з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету. Так, за два місяці 2018 року центрами обслуговування платників регіону було надано 4,8; 4,2 та 3,9 тисячі послуг відповідно.
Станом на 01.03.2018 діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 187 працівників структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОП.
На науково-практичній конференції відбувся обмін досвідом щодо стабільного забезпечення водопостачання та водовідведення
З метою реалізації державної політики стратегічного напряму розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської області 22.03.2018 у м. Дніпрі відбулась І Регіональна науково-практична конференція «Дніпрові хвилі 2018» на тему: «Актуальні питання водопостачання та водовідведення в Україні».
У роботі конференції взяли участь провідний фахівець ГУ ДФС у Дніпропетровській області, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, керівники і спеціалісти підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, представники науки, бізнесу, громадських організацій.
Під час заходу учасники обмінялись досвідом щодо стабільного забезпечення водопостачання та водовідведення, перспективних напрямів технічного переоснащення водопровідних комплексів, поліпшення екологічного стану водних джерел і якості питної води, зменшення енергоспоживання та перспективи розвитку підприємств галузі.
До уваги платників Дніпропетровщини
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє про проведення зустрічі представників місцевої влади, бізнесу, громадськості та правоохоронних органів з учасниками авторського колективу по розробці законопроекту № 8157 «Про Національне бюро фінансової безпеки України», зокрема з народним депутатом України Максимом Курячим - Головою підкомітету з питань правового забезпечення діяльності податкових органів та запобігання правопорушень на митниці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та його помічниками-консультантами В’ячеславом Некрасовим та Вадимом Мельником.
Під час зустрічі будуть презентовані та роз’яснені ключові положення цього законопроекту, а також очікувані зміни в діяльності нового правоохоронного органу; надані відповіді на питання щодо нової моделі правоохоронної діяльності, яка змінить систему взаємовідносин з бізнесом, контролюючими органами, органами влади та іншими правоохоронними органами.
Під час зустрічі кожен буде мати змогу озвучити напрацьовані коментарі до цього документа, а також надати конструктивні зауваження та пропозиції.
Захід відбудеться 26 березня 2018 року об 11 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Надання фізичною особою в оренду земельної ділянки: чи зберігається пільга?
Відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Оподаткування податком на прибуток операцій за договорами управління майном здійснюється за загальними правилами
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Нормами розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено положень щодо окремого обліку операцій за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Отже, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток за договорами управління майном здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.
Коригування ПДВ при виправленні помилок, якщо послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримані від нерезидента
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до п.п.7 п.3 та п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами і доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ.
Отже, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначених ст.192 ПКУ, отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг.
Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК.
Зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набули чинності
21.03.2018набрав чинності Закон України від 21.12.2017 №2266-VIII (далі – Закон №2266), яким внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669) щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції, який офіційно опубліковано 20.03.2018 у виданні «Голос України» №51.
Так, відповідно до ст.2 Закону №1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Законом №2266 до ст.2 Закону №1669 внесено доповнення, а саме:
«Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою ст.4 Закону №2266, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».
Також ст.9 Закону №1669 доповнено частиною другою такого змісту:
«Положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) Закону України «Про іпотеку», не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 Закону №1669, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».
ДФС: Новий механізм СМКОР в десятки разів зменшить кількість блокувань податкових накладних
Доводимо до відома платників, що ДФС України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням повідомила наступне.
Новації, які запропоновані ДФС для реалізації в системі блокування податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), в десятки разів зменшать кількість зупинених документів. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС.
Він зазначив, що запропонований ДФС підхід до побудови нової системи блокування ПН значно відрізняється від тієї моделі, яка працювала минулого року. Так, раніше ПН проходила два етапи, перший з яких був «відсікаючий», коли ПН відповідала критеріям та реєструвалася. Якщо ПН не проходила цей етап, вона перевірялась на «пересорт» (проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформований фіктивний податковий кредит).
Нова система аналізу ПН/РК має чотири етапи:
- відсікаючий;
- контроль наявності ознак ризиковості платника податку;
- моніторинг відповідності показникам, яким визначається позитивна податкова історія платника;
- перевірка ризиковості здійснення операцій, тобто контроль наявного «пересорту».
«Ми вважаємо, що ця конструкція буде суттєво зменшувати кількість ПН, які будуть зупинятися. Вже проведені попередні розрахунки та тестування роботи даної системи, які підтвердили, що кількість ПН, які були зупинені у минулому році, при застосуванні критеріїв нової системи зменшиться в десятки разів», – підкреслив Микола Чмерук.
Так, до «відсікаючих» ознак, за якими ПН не буде проходити перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені:
- операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування;
- обсяг постачання менше 500 тис.грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ;
- податкове навантаження більше 3%.
«Після цього ПН перевіряється, чи виписана вона платником податків, який визначений як ризиковий. Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, який займається «пересортом». Власне, це – платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб тощо», – зазначив Микола Чмерук.
Далі, якщо платник податків не внесений до переліку ризикових платників, він перевіряється на наявність позитивної історії. Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, за словами посадовця, виписані достатньо широко, завдяки чому кількість ПН, яка не буде зупинятися у зв’язку з впровадженням нової системи значно збільшиться. Серед таких показників, зокрема, загальна сума сплати ЄСВ та податків і зборів становить більше 5 млн. грн., наявність власних (орендованих) земельних ділянок більше 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га, торгівля однаковими товарами.
І лише у разі невідповідності всім вищезазначеним критеріям буде робитися перевірка ризиковості здійснення операції.
Ще однією новацією, за словами Миколи Чмерука, стане запровадження дворівневої системи прийняття рішень.
«Якщо у минулому році рішення приймалися лише комісією центрального апарату, то сьогодні в регіонах вже створені комісії, які будуть приймати рішення по заблокованим ПН. Центральний апарат буде мати можливість переглядати рішення регіональних податкових органів лише по тих платниках, обсяг операцій по яких перевищує 30 млн. грн., але знову ж таки всі рішення будуть формуватися в регіонах», – підкреслив посадовець.
Таблиці платників податків також будуть прийматися регіональними органами. Всі таблиці, які були прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і при реалізації нової системи.
«Ще одна новизна даної системи – це безумовність прийняття рішення після п’яти днів, тобто якщо протягом п’яти днів не прийнято жодного рішення, то така ПН буде автоматично зареєстрована», – зазначив Микола Чмерук.
Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон) внесено зміни в порядок роботи системи блокування ПН, а саме виключено п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
На виконання п.10 Порядку Державною фіскальною службою України розроблено проекти критеріїв ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.
Критерії ризиковості здійснення операцій, показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків можливо переглянути за посиланням:
Гострі питання е-декларування державних службовців розглянуто на навчанні суддів Дніпропетровщини
На базі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за участі фахівців Національного агентства з питань запобігання корупції, Дніпропетровського регіонального відділення за сприяння Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адміністративних суддів» вперше проведено періодичне навчання суддів місцевих та апеляційних судів Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей України, працівників фіскальної служби Дніпропетровської області на тему: «Практичні питання застосування норм антикорупційного законодавства у професійній діяльності».
«Цей захід розрахований на людей, що зобов’язані заповнювати е-декларації, але можуть допуститися помилки, яка може стати негативною для їхньої майбутньої кар’єри», – зазначив суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, голова Дніпропетровського відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Асоціація Адміністративних суддів» Роман Голобутовський.
За словами Дениса Маслова, судді Дніпропетровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області: «Я б зазначив, що нам, суддям, це необхідно знати у двох аспектах. Перший – ми самі є суб’єктом декларування. І в нас особисто виникає чимало питань. Другий – ми повинні вирішувати справи, пов’язані з внесенням недостовірних даних і притягнення осіб до відповідальності. І в цьому випадку вже вирішується доля людини, у тому числі її професійна кар’єра».
На думку Олександра Мартиненка, директора Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів України, Заслуженого юриста України: «Не дивлячись на те, що вже не перший рік надаються е-декларації, декларанти при їх заповненні припускаються деяких помилок. На жаль, під час заповнення декларації не завжди зрозуміло де і що декларувати. Але наслідки можуть бути дуже серйозні».
Враховуючи надзвичайну серйозність питання, навчання пройшло у режимі жвавого обговорення та гострої полеміки по кожному пункту декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
«З кожною новою хвилею декларування у нас виникають все нові і нові питання та проблеми, а також нове бачення того, як повинні декларувати свої доходи і майно державні службовці», – прокоментував суддівську діяльність суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрій Рищенко.
Розглядалися і технічні питання подання е-декларації. В останні передквітневі дні вже надзвичайно важко надати декларацію із-за великої кількості декларантів, що залишили подання декларації «на потім».
Для державних службовців Дніпропетровщини начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов роз’яснив, де і як можна отримати сертифікат електронного ключа фіскальної служби України, адже лише особистий електронний ключ надає можливість подати е-декларацію.
Очільник Головного управління фіскальної служби області Оксана Томчук висловила вдячність організаторам навчання: «Дякую за можливість почути з першоджерела трактування питань законодавства, які навіть у професійних юристів викликають розбіжності. Відповідальність за недостовірність даних у е-деклараціях достатньо сувора і нам би хотілося щоб співробітники фіскальної служби області правильно заповнювали е-декларації».
Господарська діяльність постійного представництва нерезидента здійснюється в Україні: чи можливо зареєструватись платником акцизного податку, який реалізує пальне?
Згідно з п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Відповідно до п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ платником акцизного податку з реалізації пального є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції, що відповідають визначеним у п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Також п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПКУ встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Таким чином, до платників акцизного податку з реалізації пального нормами розділу VI ПКУ віднесено юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Отже, оскільки постійне представництво не відноситься до юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.
Сервіс «Пульс» гарантує захищеність громадян
З метою подолання корупції в лавах Державної фіскальної служби, ліквідування перешкод, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність та усунення складнощів у спілкуванні із посадовими особами у службі функціонує єдиний антикорупційний сервіс -«Пульс». Сервіс «Пульс» - це «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону:
0-800-501-007 (напрямок «4») громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Сервіс дозволяє своєчасно реагувати на появу ситуацій, що викликають невдоволення підприємницького середовища і оперативно вирішувати питання, пов'язані з порушенням законних прав людини в органах ДФС.
«Гаряча» телефонна лінія працює за принципом call-back. Податківці не тільки приймають звернення, але й повідомляють про результати перевірки та вжиті заходи. Нагадуємо, що інформація приймається цілодобово!
Також, застерігаємо бути пильними, адже останнім часом активізувались телефонні шахраї, які від імені керівників інспекції, погрожуючі створенням проблем у веденні бізнесу зі сторони фіскальних органів, вимагають у суб’єктів господарювання грошову «винагороду».
Звертаємо увагу усіх платників податків – бути пильними та не піддаватися на провокації!
НАБУЛИ ЧИННОСТІ ЗМІНИ ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).
Зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Змінами, внесеними Наказом №7, зокрема передбачено, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.
Наказ №7 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.03.2018 №021.
Підприємці, котрі реалізують складну побутову техніку, повинні застосовувати реєстратор розрахункових операцій
Фактичні перевірки засвідчують недотримання частиною представників бізнесу вимог щодо продажу побутової техніки через РРО.
Така вимога випливає відповідно до Закону України №1791-VIII та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».
За невиконання вимог закону до підприємців можуть застосовуватися штрафні санкції та адмінарешт.
Просимо представників підприємництва врахувати, що застосовувати РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме — технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено .
Незастосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів передбачає застосування штрафних санкцій у розмірі 1 гривні за порушення, вчинене вперше та 100% вартості проданих товарів – за кожне наступне здійснене порушення згідно Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Майбутнім абітурієнтам варто подбати про внесення інформації щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків до паспорта громадянина а України
Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. До паспорта варто внести інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Ці вимоги обов’язково повинні виконати майбутні абітурієнти спеціальних та вищих навчальних закладів з тим, щоб не мати труднощів з поданням документів для вступу.
Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України від 20.11.2012 №5492 «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема, про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб- платників податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 29.09.2017 №822 (далі - Положення №822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи — платника податків за формою № 1ДР (далі - Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видано не українською мовою, необхідно подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишилися без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення №822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, — до будь-якого контролюючого органу.
Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.
За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.
Проект Закону України "Про Національне бюро фінансової безпеки України" презентовано у Дніпрі
У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбулася зустріч представників місцевої влади, бізнесу, громадськості та фахівців правоохоронних органів Дніпропетровщини з учасниками авторського колективу по розробці законопроекту №8157 «Про Національне бюро фінансової безпеки України», зокрема з Максимом Курячим – народним депутатом України, головою підкомітету з питань правового забезпечення діяльності податкових органів та запобігання правопорушень на митниці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, а також помічниками-консультантами народного депутата В’ячеславом Некрасовим та Вадимом Мельником.
Під час зустрічі презентовано ключові положення законопроекту, а також очікувані зміни в діяльності нового правоохоронного органу, який повинен протидіяти злочинам, що прямо чи опосередковано завдають шкоди фінансовому сектору економіки держави. В той же час згідно положенням законопроекту зменшується тиск на бізнес, завдяки прямій забороні порушувати кримінальне впровадження у випадках, коли відсутні докази фактичного нанесення державі значних збитків, або такі збитки вчасно відшкодовано.
За словами Максима Курячого: «Законопроект містить норми, які дадуть можливість не порушувати кримінальне провадження по відношенню до тих, хто помилився, але виправив свою помилку, відшкодувавши державі завданий збиток та сплативши передбачені законом штрафи та фінансові санкції».
Також неможливим буде кримінальне переслідування підприємців на підставі не підтверджених повідомлень про несплату податків, не узгоджених актів та довідок податківців або державних аудиторів. «Впровадження норм закону повинно унеможливити безпідставні переслідування сумлінних суб’єктів господарювання та одночасно зробити невідворотнім покарання тих, чиї корисливі дії призводять до фінансових втрат державі» - висловила свою думку щодо законопроекту присутня на зустрічі очільник фіскальної служби області Оксана Томчук.
Дніпропетровською митницею ДФС прийнято участь в зустрічі членів Міжнародного Трейд-клубу
22 березня 2018 року, на базі Дніпропетровської торгово-промислової палати, відбулася зустріч членів Міжнародного Трейд-клубу, в роботі якої прийняв участь заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба.
Міжнародний трейд-клуб – організація, що об’єднує представників 60 посольств іноземних держав і міжнародних організацій, акредитованих в Україні.
Співробітники, відповідальні за торгово-економічну співпрацю з Україною, посольств Китаю, Угорщини, Румунії, Канади, Норвегії, Словаччини, Аргентини, Малайзії, Бельгії, Іспанії, Азербайджану, Грузії, Польщі, Болгарії, Фінляндії, а також Представництва Європейського Союзу в Україні в рамках свого візиту зустрілися з представниками Дніпропетровської обласної державної адміністрації, органів державної влади м. Дніпра, банківської та інвестиційної сфери, громадськими діячами та експертами з інвестиційних питань, представниками бізнес-спільноти, що мають інтерес і конкретні пропозиції щодо встановлення та розвитку співробітництва з бізнес спільнотою інших держав.
Головною метою проведення заходу було сприяння економічному зростанню та залученню іноземних інвестицій, налагодження ділових контактів між українськими та міжнародними підприємствами, розвиток багатостороннього співробітництва з регіонами країн світу, співпраця зі світовими та регіональними міжнародними організаціями, проведення культурного обміну, забезпечення та підтримка позитивного ділового та інвестиційного іміджу Дніпропетровської області.
Таблиця даних платника ПДВ враховується ДФС в автоматичному режимі
Платник ПДВ має право подати до ДФС України (далі – ДФС) таблицю даних платника ПДВ за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.
У таблиці даних платника ПДВ зазначаються:
¨ види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ();
¨ коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ;
¨ коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ.
Таблиця даних платника ПДВ подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Таблиця даних платника ПДВ із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке протягом операційного дня стає доступним платнику ПДВ в Електронному кабінеті.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця даних платника ПДВ враховується ДФС в автоматичному режимі.
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в таблиці даних платника ПДВ, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ.
Якщо таблиця даних платника ПДВ була врахована відповідно до п.35 Порядку, після прийняття комісією регіонального рівня рішення про неврахування цієї таблиці даних платника ПДВ така таблиця даних платника ПДВ в подальшому підлягає розгляду відповідно до п.32 Порядку.
Якщо таблиця даних платника ПДВ врахована ДФС України з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з операцій, зазначених у таблиці даних платника ПДВ, не підлягає зупиненню.
Таблиця даних платника ПДВ подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника ПДВ.
Нульова ставка податку на нерухомість не звільняє суб’єкта господарювання від подачі декларації
Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.
Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.
Коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств: застосування у 2018 році
Доводимо до відома платників, що ДФС України листом від 06.03.2018 №6696/7/99-99-12-03- 04-17 для платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин надіслано лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 19.02.2018 №197/02 (далі – лист №197/2) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств, який застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п.252.16 ст.252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)) у 2018 році.
Так, листом №197/02 рекомендовано встановити тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2018 році, а саме:
● для нафтогазодобувних підприємств – 1,43;
● для інших гірничодобувних підприємств – 0,33.
Мирослав Продан: ДФС докладе всіх зусиль для зміцнення безпеки на митному кордоні
Підвищення обізнаності про контроль за торгівлею стратегічними товарами та експортний контроль обговорили сьогодні, 26 березня, представники країн-учасниць Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ), Управління з наркотиків та злочинності Організації Об’єднаних Націй під час регіональної наради.
Учасники засідання розглянули питання імплементації Резолюції 1540 Ради Безпеки ООН щодо впровадження ефективних заходів для попередження поширення ядерної, хімічної та біологічної зброї, особливо в терористичних цілях, в Україні, Грузії, Молдові та Азербайджані.
Зокрема, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан відзначив готовність фіскальної служби до впровадження нових методів у боротьбі з транснаціональною злочинністю. Цьому значно сприяє приєднання України до глобальної системи контролю за незаконним обігом наркотиків, зброї та фальсифікату. 2 березня в Одеському морському порту почав роботу перший підрозділ портового контролю, а вчора в аеропорту «Бориспіль» запущений другий.
«Останнім часом Програма УНЗ ООН та ВМО з контролю за контейнерами сприяє зміцненню потенціалу України у протидії транснаціональній злочинності та участі нашої країни у спільних зусиллях світової спільноти у цій сфері. Ми вдячні за допомогу, яка надається митним органам України у протидії митним правопорушенням та незаконному ввезенню в Україну вибухових та наркотичних речовин, зброї, товарів військового та подвійного призначення. Завдяки такій співпраці ми вже маємо позитивні результати», – наголосив Мирослав Продан.
За його словами, важливим кроком у протидії злочинності на кордоні стало створення в Україні перших двох підрозділів портового контролю у рамках Програми з контролю за контейнерами, працівники яких пройшли все необхідне навчання.
На сьогодні в ДФС працюють над виділенням фінансування для оснащення цих підрозділів сучасними засобами митного контролю.
Очільник ДФС також підкреслив, що особлива увага приділяється питанню контролю за переміщенням товарів військового та подвійного призначення.
«Ми постійно розробляємо та оновлюємо профілі ризиків в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор». Неухильно, у рамках своєї компетенції, виконуємо резолюції Радбезу ООН з питань застосування санкцій у відношенні до окремих держав та юридичних осіб. Проводимо регулярне навчання та підвищення кваліфікації наших співробітників», – розповів Мирослав Продан.
Такий комплексний підхід, впевнений він, дозволяє ДФС ефективно упереджувати незаконне переміщення через митний кордон України товарів військового та подвійного призначення.
Мирослав Продан також наголосив, що своєю участю в Програмі з контролю за контейнерами Україна зробить вагомий внесок у зміцнення безпеки в регіоні, а також в міжнародне співробітництво, спрямоване на боротьбу з транснаціональною злочинністю.
У свою чергу учасники зустрічі відзначили важливість приєднання України до Програми та закликали до більш активної роботи всіх країн-учасниць у напрямі впровадження всіх параметрів безпеки щодо протидії незаконному переміщенню ядерної, хімічної та біологічної зброї.
За їх словами, необхідно знаходити усі способи та механізми для реалізації Резолюції Радбезу ООН. Важливим кроком, зокрема, є раціональне управління ризиками на митницях, застосування технологій, які можуть сприяти виявленню прихованих товарів, та міжнародне співробітництво у цьому напрямі.
