ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
На Дніпропетровщині ліквідовано 2 підпільні цехи з виробництва ПММ
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області зупинили роботу 2-х підпільних цехів з незаконного виробництва пально-мастильних матеріалів.
В рамках проведення операції «Акциз-2018» та розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.204 КК України встановлено керівників двох підприємств, які організували у м. Кривий Ріг роботу двох підпільних цехів, де виготовляли фальсифікований бензин та дизельне пальне шляхом змішування абсорбенту газового концентрату, лігроїно-газойлевої фракції з компонентами автомобільного пального та присадками.
Готову продукцію реалізовували за готівку по занижених цінах на одній із АЗС міста, а також постачали на одну із АЗС Херсонської області.
На підставі ухвал проведено 5 обшуків за адресами розташування підпільних цехів, АЗС та в автомобілях, якими здійснювалось незаконне перевезення фальсифікату. За результатами обшуків вилучено та передано на відповідальне зберігання фальсифіковані підакцизні товари вартістю майже 10,9 млн. грн. та обладнання для незаконного виготовлення ПММ на суму близько 4 млн. грн.
Тривають слідчі дії.
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст.23 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378).
Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону №1378).
Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст.18 Закону №1378.
Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору).
Відповідно до частини першої ст.73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання.
Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки.
Операції з виплати страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відповідно до ст.9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ).
Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.
Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт).
Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).
Затверджено нові порядки з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117) затвердив:
· Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
· Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
· Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Постановою №117, зокрема, встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів до таких ПН/РК на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Крім того, Постановою №117 визнано такими, що втратили чинність:
* постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»;
* постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Постанову №117 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46. Постанова №117 набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування.
Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років, податок сплачується не повністю
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Податкова соціальна пільга у 2018 році
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 07.12.2017р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) становить 1762 гривні. Відповідно розмір податкової соціальної пільги становитиме:
- 100% - 881 грн. (для будь-якого платника податку або платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину);
- 150% - 1321,50 грн. (для платників податку, які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником (у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років); утримують дитину-інваліда (у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років); які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту");
- 200% - 1762 грн. (для платників податку, які є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; учасником бойових дій під час Другої світової війни, інвалідом І і ІІ групи, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Чечелівська ДПІ нагадує, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу у вигляді зарплати, a також прирівняних до неї виплат, якщо розмір такого доходу не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, помноженого нa коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Тобто максимальний розмір зарплати, до якого може бути застосована звичайна податкова соціальна пільга у 2018 році становитиме 2470 грн. (1762 грн. х 1,4).
«Результати діяльності податкової міліції в рази перевищують її грошове утримання», - Сергій Білан
За направленими у 2017 році в суд кримінальними провадженнями забезпечено відшкодування завданих бюджету збитків на суму близько 500 мільйонів гривень.
Він наголосив, що податкова міліція - це правоохоронний орган, завдання якого - не заробляти гроші, а протидіяти злочинності.
Також Сергій Білан зазначив, що результати діяльності податкової міліції в рази перевищують її грошове утримання.
«Наприклад, тільки за направленими у 2017 році в суд кримінальними провадженнями забезпечено відшкодування завданих бюджету збитків на суму близько 500 мільйонів гривень. Це вже більше, ніж становить бюджет податкової міліції. А ось ще цифри, які легко перевірити: 2,8 мільярда - накладено арешт на майно та кошти у кримінальних провадженнях. 2,6 мільярда - зменшена до відшкодування сума ПДВ, яка є предметом досудових розслідувань. 848 мільйонів - попереджено відшкодування фіктивного ПДВ в системі електронного адміністрування податку. 520 мільйонів - стягнуто в бюджет за результатами проведених перевірок у сфері державних закупівель. 765 мільйонів - стягнуто в бюджет з вигодонабувачів конвертаційних центрів. 1,7 мільярда - вилучено з незаконного обігу підакцизної продукції. 232 мільйони - додатково сплачено суб'єктами господарювання митних платежів від збільшення митної вартості задекларованих товарів завдяки діям податкової міліції. 1,6 мільярда - відшкодований збиток за всіма кримінальними провадженнями.
«Це не віртуальні суми, а реальний результат, підтверджений прокуратурою, річний звіт роботи слідчих підрозділів розміщений в загальному доступі, в тому числі на сайті ДФС України», - підкреслив Сергій Білан.
У фізичної особи декілька об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу: чи є пільги з податку на нерухомість?
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п.266.4.1. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ).
Крім того, п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Порядок обчислення суми податку визначений п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ.
Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п.266.4 ст.266 ПКУ, не застосовуються.
Особа не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ: чи може така особа самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації платником ПДВ?
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість (далі – ПДВ)), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст.183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст.183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з п.201.8 ст.201 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст.183 ПКУ.
Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.
Врахування переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску при виплаті дивідендів законодавством не передбачено
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує платників податку на прибуток (далі – платник податку), що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п.57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ (п.п.57.1¹.1 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).
Згідно з п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.1¹.3 п.57.1¹ ст.57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 зі змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема, код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів законодавством не передбачено.
Слід зазаначити, що згідно з п.43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).
Нагадуємо, що з 01.01.2018 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким внесені зміни до форми Декларації та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.
Отже, фізичні особи, які відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.
Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.
У лютому Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила понад 1,6 млрд. грн. надходжень до держбюджету
У лютому 2018 року до Державного бюджету Дніпропетровською митницею ДФС перераховано 1629,1 млн. грн. Це на 134,5 млн. грн., або на 9%, перевищує надходження другого місяця 2017 року.
Середньоденні надходження митних платежів до державного бюджету становлять 81,5 млн. грн., що на 6,8 млн. грн. більше від середньоденних надходжень лютого 2017 року.
В порівнянні з двома місяцями 2017 року у січні – лютому поточного року при збільшенні загальних вагових обсягів експорту на 11,9%, вартість задекларованих товарів збільшилась на 18,4%. Загальні обсяги імпорту збільшились на 44,3%, при цьому вартість товарів збільшилась на 36,3%.
Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС у січні – лютому 2018 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 2 місяці 2018 року в порівнянні з 2 місяцями 2017 року вказує на наступні . У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі МД) збільшилась на 12,87 %. Було оформлено 25 229 шт. МД (з них: 11 793 експортних МД та 11 150 імпортних) проти 22 353 шт. МД за 2 місяці 2017 року (з них: 10 694 експортних МД та 9 566 імпортних).
Чи може ФОП - платник ЄП здійснювати ЗЕД, в тому числі за межами території України?
Фахівці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляють, що відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.5 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Чи є обов’язковим отримання витягу з реєстру платників ПДВ?
Фахівці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляють, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб – порталі ДФС, яка оновлюється щоденно.
Сергій Білан: Для ефективної боротьби зі злочинами в податковій сфері важливо співпрацювати з правоохоронними органами інших держав
Про це перший заступник Голови ДФС України розповів в інтерв’ю «Цензор.НЕТ».
Йдеться, зокрема, про боротьбу з тіньовими схемами виведення капіталів, неповернення валютної виручки та злочини, вчинені під час проведення зовнішньоекономічних операцій.
«На жаль, неповернення валютної виручки і податки, які не сплачуються за зовнішньоекономічними операціями, набагато більше, ніж податки, які збираються всередині держави. Тому нам так важливо співпрацювати з нашими іноземними партнерами» - наголосив Сергій Білан
За його словами, головні інструменти ухилення від сплати податків на рівні великих фінансово-промислових груп криються в сфері страхування, цінних паперів, у використанні ланцюжків зарубіжних компаній, на які виводиться прибуток. Тому аналітики, які розслідують фінансові злочини, повинні вільно володіти англійською мовою, стажуватися за кордоном, орієнтуватися в офшорному законодавстві.
«Ми повинні вчитися - вчитися на всіх рівнях, що означає не просто сидіти за партою, а спільно працювати. Ми спілкуємося з правоохоронними органами інших країн, переймаємо досвід, проводимо спільні операції», - поінформував Сергій Білан.
І найбільш показовим індикатором результативності такої співпраці він визначає останні спільні реалізації з іноземними правоохоронними органами, зокрема, з колегами із Великобританії.
За два місяці 2018 року слідчими фінансових розслідувань ДФС забезпечено відшкодування збитків у розмірі 92 млн. гривень
У провадженні слідчих фінансових розслідувань у січні-лютому 2018 року перебувало 2937 кримінальних проваджень. З них 1288 проваджень – за фактами вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Відповідно до Кримінального кодексу України тяжкими є злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років, а також у вигляді штрафу у розмірі не більше 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, особливо тяжкими – максимальне покарання – позбавлення волі на строк понад 10 років, або довічне позбавлення волі, або штраф у розмірі понад 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За вказаний період закінчено 423 провадження, у тому числі 59 про тяжкі та особливо тяжкі злочини.
До суду направлено 280 кримінальних проваджень. З обвинувальним актом до суду спрямовано 195 кримінальних проваджень, що на 56 більше, ніж у січні-лютому 2017 року. Тоді їх кількість становила 139.
Закрито 143 кримінальні провадження, що на 12, або на 8% менше відповідного періоду минулого року (155).
У направлених до суду слідчими фінансових розслідувань провадженнях забезпечено відшкодування збитків у розмірі 92 млн. грн. та арештовано коштів та майна в розмірі 42 млн. гривень.
За останній рік за рішеннями суду на посаді поновлено 1 керівника територіального органу ДФС, звільненого в рамках Закону України «Про очищення влади»
Протягом 2017 року – початку 2018 року ДФС брала участь у 8 судових процесах за позовами колишніх керівників територіальних органів ДФС про поновлення їх на посаді. З них 3 керівника оскаржували рішення ДФС про звільнення їх з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».
У 5-х випадках судами прийнято рішення про задоволення позовних вимог колишніх керівників територіальних органів ДФС та поновлення їх на посаді. З них по очищенню влади – 1.
Слід зазначити, що суди при прийнятті рішення на користь позивачів, звільнених відповідно до люстраційного законодавства, дійшли висновку, що лише факт зайняття особами керівних посад в митних та податкових органах України не є достатнім для здійснення стосовно них процедури очищення влади та звільнення з посад.
Судові рішення, зокрема, мають таку аргументацію:
- встановлені Законом України «Про очищення влади» критерії стосовно керівників територіальних органів ЦОВВ, що забезпечували формування та реалізацію податкової та/або митної політики, суперечать принципу індивідуального підходу при виникненні юридичної відповідальності, передбаченого Конституцією України;
- для застосування до особи процедури «люстрації» необхідно, щоб посадова особа своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювала заходи (та/або сприяла їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини;
- стосовно осіб, які обіймали керівні посади в територіальних органах Державної митної та податкової служб України, не повинні застосовуватись заборони, передбачені Законом України «Про очищення влади», оскільки ці служби не були органами, які формували та реалізовували державну митну або податкову політику, як того вимагає Закон України «Про очищення влади».
Отже, в судових рішеннях, винесених не на користь ДФС, суди керувалися необхідністю дотримання при проведенні люстраційних заходів, насамперед, принципу індивідуальної вини, як це визначено, зокрема, у Резолюції Парламентської асамблеї ООН Європи від 27.06.1996 року № 1096, а також у ряді рішень Європейського суду з прав людини у справах за наслідками схожих перевірок в інших державах.
Суди наполягають на доведенні того, що конкретний позивач у справі, перебуваючи на посаді, безпосередньо своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснював заходи (та/або сприяв їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. За відсутності таких доказів рішення у справах приймалося на користь позивачів.
У той же час, не погоджуючись з рішеннями судів, ДФС оскаржує їх у судах апеляційної та касаційної інстанції.
Рішення судів у зазначеній категорії справ ДФС виконує шляхом скасування наказу про звільнення особи та поновлення її на раніше займаній посаді. В судових спорах про поновлення осіб на посаді рішення суду підлягає негайному виконанню.
Слід зазначити, що у разі невиконання ДФС рішень судів добровільно, державними виконавцями виноситься постанова про накладення на ДФС штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, – протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин рішення державний виконавець закриває виконавче провадження та надсилає до відповідних правоохоронних органів повідомлення про вчинення ДФС кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
У 2017 році стосовно ДФС було відкрито одне кримінальне провадження.
Для уникнення ситуації, яка призводить до поновлення на керівних посадах осіб, які були звільнені з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», доцільним є внесення змін до закону «Про очищення влади», які унеможливлять здійснення судами подвійного тлумачення його норм.
Державна реєстрація припинення господарської діяльності: коли подається Звіт з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників?
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок №435), страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку №435, а також страхувальники, зазначені у підпунктах 2, 4 розділу ІІІ Порядку №435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у частині подання – за таких осіб, зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є місяць.
Згідно з п.9 розділу ІІ Порядку №435 у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку у органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати Звіт за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
Отже, страхувальник зобов’язаний подати за найманих працівників Звіт за останній звітний місяць та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому відбулася державна реєстрація припинення страхувальника.
Для отримання права на податковий кредит необхідно у податковій накладній вказувати усі обов’язкові реквізити
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі – ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.
Згідно з п.201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
У ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер ПН;
б) дата складання ПН;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника ПДВ (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у ПН, крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування ПДВ;
ж) ставка ПДВ та відповідна сума ПДВ в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Для застосування пільги із земельного податку до 1 травня подайте заяву!
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що внесеними Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змінами до п.281.2 ст.281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скасовано обмеження щодо застосування пільги до однієї ділянки зі сплати земельного податку фізичним особам.
Так, з 01 січня 2018 року звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки для пільгових категорій фізичних осіб, визначених в п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Відповідно до п.281.1 ст.281 ПКУ пільги мають:
· інваліди першої і другої групи;
· фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
· пенсіонери (за віком);
· ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
· фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Якщо фізична особа, визначена у п.281.1 ст.281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/заміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності (крім земельної ділянки, на яку подана вказана заява у 2017 році).
Про спрощення процедури участі бізнесу у торгах
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що за повідомленням ДФС України у Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за №139/31581 зареєстровано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 №37/11 «Про затвердження Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі».
Основною метою прийняття наказу є спрощення для суб’єктів господарювання процедури участі у торгах шляхом проведення автоматизованої перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Взаємодія електронної системи закупівель «PROZORRO» та інформаційних систем ДФС здійснюватиметься на центральному рівні в електронній формі, що дозволить забезпечити під час проведення торгів автоматичну перевірку відсутності або наявності в учасника процедури закупівлі заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи ДФС.
До запровадження інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі перевірка замовником фактичного стану розрахунків платника податків з бюджетом здійснювалась виключно на підставі документа, поданого учасником процедури закупівлі.
Інформаціяю розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
Податковий календар на 15 березня 2018 року
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
четвер, 15 березня 2018 року, останній день подання:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма №ЗВР-1) за лютий 2018 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за лютий 2018 року.
З початку року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 19 електромобілів
З 1 січня 2018 року тимчасово звільнено від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.
У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС з початку року імпортовано 19 електромобілів торгівельних марок NISSAN, FIAT, TESLA та MERCEDES-BENZ. Всі авто ввезено фізичними особами.
З урахуванням вищезазначених змін в оподаткуванні, у 2018 році при ввезенні електрокарів імпортери економлять понад 20% коштів за рахунок відсутності митних платежів.
За словами фахівців Дніпропетровської митниці ДФС, ці зміни спрямовані на приведення у відповідність законодавства України до законодавства Європейського Союзу, що дозволить на законодавчому рівні створити сприятливі умови для зниження рівня енергетичної залежності України від іноземних держав та зниження екологічної забрудненості повітря шляхом стимулювання придбання та використання екологічного транспорту в Україні.
