Мирослав Продан: На 2018 рік ми маємо амбітні плани і ресурси для їх виконання

Реформування Державної фіскальної служби, резерви по наповненню бюджету у 2018 році та податкові зміни, які чекають платників, стали темою обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана та представників економічного блоку Посольства США в Україні.

За словами очільника фіскальної служби, ДФС докладе максимум зусиль для виконання індикативних показників, закладених у бюджеті на 2018 рік. Все це - за рахунок заходів з виведення економіки з «тіні», боротьби з контрабандою та мінімізацією податків.

«У виконанні поставлених завдань ми робимо акцент не на тиск на платників податків, а на ефективність заходів з протидії ухилення від оподаткування та розвиток електронних сервісів для спрощення ведення чесного бізнесу. У наступному році ми запровадимо кілька нових сервісів, які унеможливлять ухилення від сплати податків», – розповів Мирослав Продан.

За його словами, розвиток ІТ-складової та впровадження нових сервісів стануть одними з головних завдань ДФС у наступному році. Враховуючи закладений бюджетний ресурс, ДФС у наступному році планує оновити все комп’ютерне забезпечення, яке дозволить впроваджувати нові он-лайн послуги для платників.

Мирослав Продан додав, що сьогодні ДФС фактично завершує роботу і, як і обіцяли, до кінця року планує запустити обновлений Електронний кабінет платника.

«Щомісяця ми додавали нові послуги, які можуть отримати наші платники податків, щоб не мати контакту з Державною фіскальною службою. Мова йде, наприклад, про сервіси для платників ПДВ, акцизного податку. Фізичні особи сьогодні можуть повноцінно здійснювати свою діяльність за рахунок електронного кабінету. Йдеться про проведення електронних перевірок, про сплату податків, подачу звітності, отримання будь-яких інформаційних консультаційних, адміністративних послуг. Найближчим часом ми абсолютно до такого формату доведемо і обслуговування юридичних осіб», - зазначив Мирослав Продан.

Змін у наступному році зазнають і українські митниці. За словами Мирослава Продана, вже у поточному році розпочато реконструкцію пунктів пропуску, зокрема, оснащення їх засобами технічного контролю. У 2018 році роботу з приведення митниць до європейського зразка буде продовжено.

Також у першому півріччі 2018 року планується поширити на всю Україну експеримент щодо взаємодії інформаційних систем ДФС та Державної прикордонної служби на пунктах пропуску, який наразі діє в пункті пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Нові Яриловичі». З наступного тижня його планується впроваджувати у пункті пропуску «Кучурган-Первомайськ».

«Ми маємо чіткий план заходів і фінансування на кожний крок. Це робить нас незалежними від інших процесів, а тому впевнений, що всі наші завдання будуть виконані», – наголосив Мирослав Продан.

Очільник ДФС також акцентував увагу американських експертів і на результатах роботи ДФС у поточному році. Зокрема, представники Посольства США в Україні відзначили прогрес у відшкодуванні податку на додану вартість. За їх словами, практично всі американські компанії, які працюють в Україні, отримують бюджетне відшкодування вчасно.

У свою чергу Мирослав Продан підкреслив, що із впровадженням електронного реєстру з відшкодування ПДВ 97% платників отримують заявлені до повернення суми протягом наступного місяця.

Крім того, спостерігається позитивна динаміка щодо декларування податку на прибуток. Так, порівняно з відповідним періодом минулого року у 2017 році вдвічі збільшилися середньоквартальні нарахування цього податку. Якщо у 2016 році цей показник становив 10,5 млрд. грн., то у 2017 році ця сума становить вже понад 18 млрд. гривень.

В Україні діяльність з використанням реєстраторів розрахункових операцій здійснюють 120 тис. суб’єктів господарювання

В Україні (станом на 1 грудня 2017 року) 120 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували майже 280 тис. реєстраторів розрахункових операцій на 260 тис. господарських об’єктів.

За 11 місяців поточного року через РРО при продажу товарів (послуг) проведено розрахункові операції майже на 800 млрд. гривень.

Нагадаємо, що для спрощення подачі звітності РРО в Україні успішно працює система збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій, функціонування якої передбачено чинним законодавством.

Інформація, яка міститься в зазначеній системі, дає можливість контролюючому органу переглядати фіскальні денні звіти у розрізі суб’єктів господарювання та РРО. Крім того, отримана інформація використовується для аналізу поточної діяльності платників податків, при формуванні плану-графіка документальних перевірок, попередження фактів невідображення в обсягах продажу з ПДВ роздрібних виторгів тощо.

Так, зокрема, лише під час перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального через мережу АЗС, за допомогою отриманої з системи інформації донараховано податків та застосовано штрафних санкцій на суму близько 3 млрд. гривень.

Враховуючи важливість застосування реєстраторів розрахункових операцій як один з елементів боротьби з тіньовою економікою, ДФС бере активну участь у напрацюванні змін до діючого законодавства для спрощення системи функціонування та обслуговування РРО.

Удосконалення системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій в перспективі дозволить забезпечити дієвий громадський контроль за недопущенням порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання у сфері застосування РРО.

Так, наприклад, громадяни матимуть можливість перевірити на веб-порталі ДФС наявність того чи іншого розрахункового документу, а також поєднати відображений у системі розрахунковий документ з гарантійним талоном на придбаний товар.

Пропонується також запровадження мотивації у вигляді компенсації вартості покупки для тих споживачів, які виявлять порушенні порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг).

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівця управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадія Мажаєва на тему: «Застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Питання 1. Доброго дня. Хочу запитати, яким чином правильно здійснити повернення готівки, яка була перерахована юридичній особі в безготівковій формі?

Відповідь. Положеннями Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, згідно з нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар чи послуги здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар або не надану послугу здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

Питання 2. Будь ласка, скажіть, чи будуть застосовуватися до суб’єкта господарювання штрафні санкції, якщо розрахунки проводились через РРО з роздрукуванням фіскальних чеків, але записи здійснювались в незареєстрованій книзі обліку розрахункових операцій?

Відповідь. Згідно з чинними нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК.

Відповідно до норм Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, книга обліку розрахункових операцій на РРО перед її використанням повинна бути належним чином зареєстрована в контролюючому органі.

Враховуючи те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не зареєстрована належним чином КОРО є порушенням чинного законодавства та отримана виручка вважається не оприбутковуванню.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» із змінами та доповненнями, у разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Питання 3. В мене таке питання: чи всі платники єдиного податку зобов’язані застосовувати РРО при реалізації технічно складних побутових товарів?

Відповідь. 8 травня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №231. А отже, з цього часу підприємці – платники єдиного податку 1, 2 та 3 груп, які продають технічно складні побутові товари, визначені переліком, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО. Слід зазначити наступне,-, змінами в законодавстві (Закон №1791-VIII) передбачено, що платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу від продажу.

Водночас, згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, не застосовуються РРО та розрахункові книжки.

Застосовувати РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

При цьому термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Тож, "єдинники" – першої, другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО в обов’язковому порядку незалежно від обсягу отриманого доходу .

З початку року казна Дніпропетровської області поповнилась майже на 18,8 мільярдів гривень

«Це на 4 млрд. 62 млн. гривень, або на 27,6 відсотків більше, ніж за січень - листопад 2016 року», - повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровщини залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 10 млрд. 51 млн. гривень, або 53,6 відсотків від загальних надходжень.

Від плати за землю надійшло 3 млрд. 635 млн. гривень, що на 542 млн. гривень більше, ніж за одинадцять місяців минулого року.

Представники малого та середнього бізнесу сплатили 1 млрд. 745 млн. гривень єдиного податку. Цей показник на 432 млн. гривень перевищує надходження січня - листопада минулого року.

Податку на прибуток суб’єктами господарювання сплачено 1 млрд. 215 млн. гривень, що на 719 млн. гривень більше фактичних надходжень 2016 року.

Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила найбільші цього року надходження до держбюджету

У листопаді цього року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до Державного бюджету України податків у сумі 2015,6 млн. грн., що є найкращим результатом діяльності митниці у 2017 році. Ця сума на 41,3%, або 589 млн.грн. більша, ніж у листопаді 2016 року (та на 7,5%, або на 141,4 млн.грн. більша, ніж у жовтні 2017 року).

Доведений індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України на листопад 2017 року у сумі 1972 млн. грн. митниця виконала на 102,2%. Перевиконання становить 43,6 млн.грн., що дозволить залучити на ремонт доріг 21,8 млн. гривень.

У листопаді цього року середньоденні надходження митних платежів до Державного бюджету становлять 91,6 млн.грн., що на 41,3%, або 26,8 млн.грн. більше від середньоденних надходжень листопада 2016 року.

Наведені данні свідчать передусім про створення митницею сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, вільних конкурентних умов для ведення бізнесу. А бізнес-середовище на покращення реагує нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій.

ДПІ У Центральному районі м.Дніпра повідомляє номер телефону для прийняття інформації на сервіс «Пульс»

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.

Платники Центрального району м.Дніпра за одинадцять місяців наповнили місцеві бюджети на 694,9 мільйона гривень

З початку року платники податків району наповнили місцеві бюджети на 694 969,8 тис.гривень. За словами начальника ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Наталії Болдаш, порівняно з відповідним періодом минулого року досягнуто 37% зростання сплати до бюджетів місцевого рівня.

Визначальним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб, його питома вага у надходженнях місцевих бюджетів становить 65%. З початку року платники району сплатили 451470,9 тис. грн. цього податку, минулорічні показники надходжень перевищено на 46%. Додатково від очікуваного показника надійшло 143221,2тис. грн. податку.

Також з початку 2017 року платники Центрального району м.Дніпра перерахували до місцевих бюджетів 90481,5 тисгрн. єдиного податку, 99100,5 тис. грн. земельного податку, 22534,3 тис.грн. акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, 14247,5тис. грн. податку на нерухоме майно.

Додаткове надходження податків до місцевих бюджетів забезпечено завдяки активній позиції працівників фіскальної служби, керівників виконавчої влади та керівників громад у напрямку детінізації ринку праці та обов’язкової реєстрації підприємництва усіма, хто фактично здійснює бізнес-діяльність.

«Щоб громади мали кошти, жоден з підприємців не повинен ігнорувати законодавчі вимоги щодо оплати праці своїх найманих працівників, здійснювати підприємницьку діяльність обов’язково з офіційною державною реєстрацією та своєчасно сплачувати всі передбачені законом податки. Саме бізнес, представникам якого місцева влада повинна створити рівні конкурентні умови, є основним платником до місцевого бюджету», – зазначила Наталія Болдаш.

Податківці Центрального району м.Дніпра приєднались до проведення тижня права

В рамках Всеукраїнського тижня права, фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра зустрілись зі студентами Дніпропетровського державного будівельно - монтажного технікуму технологій та архітектури.

Податківці ознайомили студентів з основами податкового законодавства. Адже податкова культура є складовою правової культури.

Коли виникли податки, якою є система оподаткування в Україні, хто є платниками податків – про це та ще багато корисного дізнались майбутні платники податків.

Вони зацікавлено слухали про роль та значення податків у державотворенні, цікавились діючими порядком сплати податків громадянами. Студенти також дізнались про податкову знижку, скористатись правом на отримання якої вони зможуть до кінця поточного року.

Наприкінці зустрічі студентам було запропоновано закріпити отримані знання, відгадавши податковий кросворд. Всі учасники проявили кмітливість та показали гарні знання з такої складної теми про податки.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра запрошує громадян за податковою знижкою

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, відповідно до ст.166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо.

Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами за місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Про право громадян на доступ до публічної інформації

ДПІ у Центральному районі мДніпра звертає увагу громадян, що Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом №2939, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до п.1 ст.2. Закону №2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, у тому числі і до публічної інформації про діяльність органів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України).

Так, згідно із п.4.1 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2014 №1154 «Про затвердження Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації» зі змінами та доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за №1573/26350, доступ до публічної інформації про діяльність органів ДФС України забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

• в офіційних друкованих виданнях;

• на офіційному веб-порталі ДФС України, субсайтах територіальних органів ДФС України;

• на інформаційних стендах у приміщеннях органів ДФС України;

• будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.1 ст.20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

ПРОДОВЖЕНО ГРАНИЧНІ СТРОКИ ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ, ЗАЯВ ПРО ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ, ЗАЯВ ПРО ПОВЕРНЕННЯ НАДМІРУ СПЛАЧЕНИХ ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 05 грудня 2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України» (далі – Наказ № 861), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за № 1373/31241.

Наказом № 861 затверджено Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, яким визначено механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (далі – граничні строки) відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Продовження граничних строків для платників податків здійснюється у разі, якщо такий платник податків – фізична особа або посадова особа юридичної особи був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк складати та подавати податкову звітність, а також подавати заяви про перегляд рішень контролюючих органів та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

При цьому для посадової особи юридичної особи продовження граничних

строків здійснюється за умови, що протягом зазначених граничних строків така

юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню, якщо платник податків – фізична особа або посадова особа юридичної особи протягом зазначених строків:

- перебував за межами України;

- перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

- перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

- мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

- був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у

випадках, передбачених законом.

Заява платника податків про продовження граничних строків подається платником податків у довільній формі протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених пунктами 102.6 – 102.7 ст. 102 Кодексу, або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин. Таку заяву платники податків можуть надіслати контролюючому органу поштою з повідомленням про вручення або подати особисто.

Контролюючий орган протягом 20 календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про продовження строків розгляду заяви платника податків до шістдесяти календарних днів та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку від дня отримання заяви платника податків.

Також Наказом № 861 визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 Податкового кодексу України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 84/18822.

З текстом Наказу № 861 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

За реалізацію дешевого алкоголю мінімальний штраф десять тисяч гривень

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно зі ст. 1 Закону № 481 мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Щодо оподаткування продажу нерухомості

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Отже,звертаємо увагу громадян, якщо протягом звітного податкового року фізична особа здійснює продаж зазначеного об’єкта житлової нерухомості і такий об’єкт перебуває у власності фізичної особи понад три роки, то дохід від його продажу не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Новий Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 05.12.2017 р. - з дня офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.12.2017р. №95), набрано чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.10.2017р. №862 (далі – Наказ №862), яким затверджено Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них. Наказ №862 зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.11.2017р. за №1385/31253.

Зазначений Порядок розроблено відповідно до частин 7 та 8 ст.247 глави 39 розділу VIII Митного кодексу України.

Порядок регулює питання прийняття органами доходів і зборів рішень на підставі письмового звернення декларанта або уповноваженої ним особи про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них.

Поряд з цим, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.12.2013 року №804 «Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2014 за №11/24788.

З 01 січня 2018 року мінімальний єдиний внесок для платників єдиного податку першої групи встановлюється на рівні, що й для інших платників

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу платників єдиного податку першої групи, що з 01 січня 2018 року виключається норма, якою передбачалось, що підприємці - платники єдиного податку першої групи сплачували єдиний внесок у розмірі 0,5 мінімального страхового внеску (абз. 2 п. З ст. 7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ст. 7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції з 01 січня 2018 року)

Отже, з нового року мінімальний єдиний внесок для платників єдиного податку першої групи встановлюється на рівні, що й для інших платників, які обрали спрощену систему оподаткування – як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) (тобто 22% від мінімальної заробітної плати).

Зазначена норма передбачена п. 22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від № 2148-УІІІ 03.10.2017 року, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010 року.

Про особливості оподаткування та пільги для учасників АТО в запитаннях-відповідях (ДПІ у Центральному районі м.Дніпра)

Які пільги щодо податку на доходи фізичних осіб маютьучасники антитерористичної операції, члени їх сімей, внутрішньопереміщені та постраждалі особи внаслідок АТО?

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включають та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО. Також, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

Для заохочення громадян до підтримки осіб задіяних в антитерористичній операції, встановлено, що не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги. Як приклад, фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає бійцю АТО. В такому випадку, ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.

Також, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

Зазначені пільги передбачені в статті 165 ПКУ.

Пенсії громадян, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО, також не оподатковуються (абзац другий підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).