Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс). у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої груп.
Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пункт 182.1 статті 182 Кодексу).
Згідно із розділами V та ХХ Кодексу до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ – 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 101.01.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Якщо контролюючий орган не надіслав повідомлення – рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, чи буде фізична особа притягатись до відповідальності за несплату податку?
Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму у порядку, встановленому Кодексом (пункт 54.5 статті 54 Кодексу).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Про оподаткування середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надана податкова консультація щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на дохід у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника.
Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП.
Згідно зі статтею 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 117 КЗпП передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статтею 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника, здійснюється звільненому працівнику і не пов’язана з відносинами трудового найму, то такий дохід оподатковується податковим агентом як інші доходи податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором – 1,5% у місяці його фактичного нарахування.
Крім того, особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу (підпункт «б» п. 176.2 ст.176 Кодексу).
Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок). Згідно з Довідником ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, інші доходи зазначаються за ознакою «127».
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №2464 перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170, пунктом 5 розділу I якого встановлено, що відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.
(Лист ДФС від 09.06.2016 №12817/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
).
Про порядок звірки фізичною особою даних за декількома об’єктами нерухомості, якщо вони розміщені у різних населених пунктах
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нагадує, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Порядок переходу на спрощену систему оподаткування для фізичних осіб
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нагадує, що суб’єкт господарювання (далі – СГ), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (підпункт 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу).
При цьому перехід на спрощену систему оподаткування СГ може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, визначені пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу для усіх груп платників єдиного податку.
На теперішній час для СГ – фізичних осіб встановлені перша, друга та третя групи платників єдиного податку.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Якщо СГ протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою у результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Про наслідки відсутності підпису касира чи бухгалтера на видатковому касовому документі
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надана податкова консультація щодо наслідків відсутності підпису касира чи бухгалтера на видатковому касовому документі.
Порядок ведення касових операцій визначено Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Постанова №637).
Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Постанови №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.
Крім того, відповідно до пункту 3.5 розділу 3 Постанови №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред’явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Для виведення залишку готівки у касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.
Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала, то на підставі квитанцій платіжного термінала таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.
Водночас пунктом 7.8 розділу 7 Постанови №637 передбачено, що під час перевірок з’ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам законодавства України. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання та видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум прийнятої до каси або виданої з неї готівки даним прибуткових і видаткових касових ордерів, якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо.
Таким чином, до залишку готівки в касі на кінець дня для визначення ліміту додаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
(Лист ДФС від 14.06.2016 №13295/6/99-99-10-02-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
)
Внесені зміни до Порядку надіслання контролюючими органамиподаткових повідомлень – рішень платникам податків
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 23.05.2016 №498 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень – рішень платникам податків», що зареєстрований у Міністерстві фінансів України 13.06.2016 за № 846/28976 (далі – Наказ №498), внесені зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень – рішень платникам податків (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254.
Так, зокрема, внесені зміни до наступних форм податкових повідомлень – рішень:
«Р» – у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), за наслідками таких перевірок (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень –рішень) (додаток 2 до Порядку)»;
«С» – у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10 до Порядку);
«ПС» – у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень – рішень) (додаток 11 до Порядку).
Порядок також доповнено податковим повідомленням – рішенням за новою формою «ПН» (додаток 14 до Порядку). Це повідомлення – рішення складається у разі виявлення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, передбачених статті 201 Кодексу.
Наказ №498 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 01.07.2016 №49 та набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 11.07.2016.
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб
Порядок оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, регулюється статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Пунктом 266.3.1 статті 266 Кодексу визначено, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 Кодексу та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.метрів (для квартири) та/або 500 кв.метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.2 п.266.7 ст.266 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Податковий календар з 15 по 20 липня 2016 року
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що
15 липня, п’ятниця, останній день подання:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за червень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;
- довідки про використані розрахункові книжки за червень 2016 року
19 липня, вівторок,останній день подання:
- коригування попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (на вересень 2016 року);
- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за IІ квартал 2016 року
останній день сплати:
- авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІ квартал 2016 року;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІ квартал 2016 року
20 липня, середа, останній день подання:
- податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- декларації акцизного податку за червень 2016 року;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів ДФС (форма №Д4 (місячна)) за червень 2016 року;
- податкової декларації з рентної плати за червень 2016 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у червні 2016 року;
останній день сплати:
- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за червень 2016 року;**
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за червень 2016 року (крім гірничих підприємств);
- авансового внеску з єдиного податку на липень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп
**Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України).
Відображення у декларації з податку на прибуток сплачених у I кварталі 2016 р. авансових внесків при виплаті дивідендів
Відповідно до (крім випадків, передбачених ) емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою . Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених , є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
У рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 року відображаються сплачені у I кварталі 2016 року авансові внески при виплаті дивідендів. Детальніше у .
З початку року до бюджету надійшло 5,2 млрд. грн. військового збору
За оперативними даними протягом січня-червня 2016 року до бюджету сплачено 5,2 млрд. грн.. військового збору. Про це повідомила заступник директора департаменту – начальник управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяна Федченко.
За її словами, цього року фіксується зростання сплати військового збору порівняно з відповідним періодом минулого року на 20 відс. Тоді платники сплатили майже 4,1 млрд. грн., а протягом всього минулого року – 9,2 млрд. грн. У 2014 році, коли у серпні було впроваджено сплату збору, на потреби армії надійшло 2,5 млрд. гривень.
«Враховуючи ситуацію на сході нашої країни платники сумлінно сплачують військовий збір. До того ж і ставка 1,5% є не надто високою. На підвищення рівня надходжень також вплинули заходи з детінізації економіки, зокрема, виявлення робітників, які отримують зарплатню «в конвертах» без сплати податків, а також підвищення рівня мінімальної зарплатні», – зазначила Тетяна Федченко.
Посадовець також нагадала, що платниками збору є фізичні особи як резиденти, так і нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Збір сплачується з усіх доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.
Не є платниками військового збору громадяни, які отримують пенсію у розмірі нижче десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 10740 грн.) та платники, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Також військовим збором не оподатковуються доходи, визначені ст. 165 Податкового кодексу України.
Платники Красногвардійського району сплатили майже 170 мільйонів гривень ЄСВ
За словами начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Красногвардійському районі Тетяни Чорнодобравської, за січень-червень 2016 року платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку у ДПІ у Красногвардійському районі, перераховано 168,4 млн грн ЄСВ. Зокрема, у червні ними сплачено майже 28,8 млн грн.
Переважна частина цих коштів надійшла від роботодавців, які виплачували заробітну плату, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомогу з тимчасової непрацездатності.
Нагадуємо, що з травня 2016 року в Україні збільшилися розміри прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати. Тому з 1 травня розмір мінімального страхового внеску становить 319,00 грн (1450 грн *22%).
На рівні мінімального страхового внеску повинні сплачувати ЄСВ за себе фізичні особи-підприємці платники єдиного податку та самозайняті особи.
У ДФС обговорили можливості покращення діяльності фармацевтичної галузі
Оподаткування підприємств фармацевтичного ринку та головні аспекти їх діяльності стали основними темами обговорення під час зустрічі фахівців ДФС з представниками Асоціації «Виробники ліків України». Зустріч відбулася за ініціативою фіскальної служби для налагодження діалогу з представниками галузі та пошуку компромісних шляхів вирішення проблемних питань.
Активне обговорення серед присутніх викликало питання сплати мита та податку на додану вартість при ввезенні в Україну обладнання, устаткування, матеріалів, субстанцій та допоміжних речовин, які не виробляються в державі резидентами − виробниками лікарських засобів для власних потреб. За словами фармацевтів, на сьогодні існуюча ситуація створює неконкурентні умови для вітчизняних та іноземних виробників.
У свою чергу посадовці фіскальної служби зазначили, що ДФС виступає за створення рівних умов ведення бізнесу для всіх учасників ринку і у рамках своєї компетенції докладає всіх зусиль для досягнення цієї мети. Однак, питання зміни умов оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту є таким, що стосується формування державної податкової та митної політики, а ДФС відповідно до свого положення лише реалізує політику у сфері державної митної справи.
Враховуючи це представникам бізнесу було також запропоновано внести свої пропозиції на розгляд Міністерства фінансів як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.
Розглянули в ДФС й пропозиції представників фармацевтики щодо відновлення дії норми про повернення виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів через 180 днів (замість існуючих 90 днів) з дати митного оформлення продукції, що експортується. Однак зазначене питання належить до компетенції Національного банку України, а тому ДФС не має можливості ініціювати такі законодавчі зміни, водночас розгляне їх при надходженні.
Дещо дискусійним виявилося питання щодо встановлених та визначених Кабінетом Міністрів України обсягів квот етилового спирту для виробництва лікарських засобів. На думку представників фармацевтичної галузі, такі квоти необхідно відмінити, однак в ДФС цю ідею вважають такою, що потребує поглибленого опрацювання.
За словами посадовців, повна відміна квот сприятиме збільшенню контрафактної продукції, оскільки будуть відсутні заходи контролю за обігом спирту за ставкою акцизного податку у розмірі 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту. Учасники дискусії дійшли згоди, що для врегулювання зазначеного питання механізм формування квот необхідно переглянути.
Під час зустрічі також розглядалися питання щодо відшкодування податку на додану вартість підприємствам ринку фармацевтики, дії та повноваження податкової міліції тощо.
Загалом, за статистикою ДФС, підприємствами фармацевтичної галузі у І півріччі поточного року до зведеного бюджету сплачено 2,2 млрд. грн. податкових платежів при загальній сумі надходжень від підприємств різних галузей – 238,8 млрд. грн. Митних платежів (імпорт) зазначеними підприємствами сплачено 1,5 млрд. грн. при 104,5 млрд. грн. в цілому по Україні.
При цьому на одного працюючого робітника цієї галузі припадає 12,7 тис. грн. сплачених податків (за даними І кварталу 2016 року) при середньому по Україні 9,4 тис. гривень.
Україна та Білорусь узгодили спільний план боротьби з митними правопорушеннями
За результатами зустрічі Голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова та Голови Державного митного комітету Республіки Білорусь Юрія Сенька було підписано План практичних заходів митних органів України та Республіки Білорусь у правоохоронній сфері на ІІ півріччя 2016 року.
«Одним із пріоритетів у роботі українських та білоруських митників залишається боротьба з контрабандою та іншими митними правопорушеннями. Завдяки злагодженій взаємодії наших митників попереджено значну кількість порушень митних правил. Ми очікуємо, що реалізація цього Плану сприятиме збільшенню спільних заходів та поглибленню співробітництва двох відомств у митній сфері», - прокоментував підписання документу Роман Насіров.
За його словами, План передбачає інформаційно-аналітичну взаємодію, обмін досвідом та підвищення кваліфікації кадрів, а також проведення практичних заходів, спрямованих на припинення незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, обороту контрафактних товарів, незаконного переміщення валютних цінностей, незаконного обігу тютюнових виробів та алкогольної продукції, незаконного переміщення товарів і транспортних засобів поза митним контролем та незаконного переміщення поза пунктами пропуску митного кордону сільськогосподарської продукції.
Крім того, за результатами зустрічі сторони підписали ще два документи – Протокол зустрічі делегації Державної фіскальної служби України на чолі з Головою Романом Насіровим з делегацією Державного митного комітету Республіки Білорусь на чолі з Головою Юрієм Сеньком та Систему попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на білорусько-українському кордоні з метою підтримки ритмічності її перетину на рівні митних і прикордонних служб України та Республіки Білорусь.
«Співпраця українського та білоруського відомства є хорошим прикладом ефективної взаємодії. Ми маємо багато місць взаємодії, які будуть корисні обом сторонам. Зокрема, це стосується попередження митних правопорушень та створення додаткових бар’єрів для порушників. Впевнений, це тільки початок нашої плідної співпраці. ДФС має намір розвивати взаємодію з білоруською митницею і надалі», - наголосив Роман Насіров.
Роман Насіров зустрівся з представниками МВФ
Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров зустрівся з представниками технічної місії Податково-бюджетного департаменту МВФ, яка на теперішній час перебуває в Україні з метою оцінки реформи фіскальної служби.
Метою візиту технічної місії МВФ є перегляд Плану дій, який був розроблений минулого року, та оцінка виконання попередніх рекомендацій МФВ у сфері фіскальної політики.
«Представники місії Міжнародного валютного фонду оцінюватимуть зміни, які відбулися у діяльності ДФС. Протягом візиту вони вивчатимуть план проведення реформ фіскальної служби та нададуть практичні рекомендації щодо удосконалення діяльності податкових органів», - прокоментував візит технічної місії МВФ Голова ДФС Роман Насіров.
«Переконаний, що плідна співпраця між нашими органами допоможе прискорити реформу фіскальної служби та покращити якість надання послуг платникам податків», - додав він.
