Щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі застосування 30 – відсоткового обмеження
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.
Так, відповідно до п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у п.п. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).
Вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.
Отже, якщо операція є контрольованою і сума витрат на придбання:
- не відповідає рівню звичайних цін фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, на суму 30 відсотків вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;
- відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, фінансовий результат податкового (звітного) періоду не збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Щодо податкового обліку амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу).
Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення у фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(с)БО 7), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, відповідно до якого для визначення об’єкта основних засобів не застосовується вартісний критерій, передбачене групування основних засобів за класами відповідно до облікової політики підприємства та самостійне установлення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
На відміну від правил бухгалтерського обліку, у податковому обліку до малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться активи вартістю не більше 6000 гривень та строком корисного використання не більше одного року (до 01.09.2015 – 2500 гривень) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
З урахуванням п. 27 П(С)БО 7 амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.
Щодо незастосування до платників податку на прибуток підприємств за наслідками діяльності у 2015 році штрафних (фінансових) санкцій
Відповідно до п. 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.
Зокрема штрафні санкції не застосовуються у таких випадках:
- у разі якщо платник податків у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 Кодексу, виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік шляхом подання уточнюючого розрахунку, чи таке виправлення здійснює у поточній декларації, штрафні санкції на суму заниженого зобов’язання з податку на прибуток, передбачені абзацами 3–5 п. 50.1 ст. 50 та п. 120.2 ст. 120 Кодексу;
- у разі якщо контролюючий орган виявляє за результатами перевірки заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у декларації за 2015 рік, штраф, передбачений п. 123.1 ст.123 Кодексу.
При цьому у разі несвоєчасної подачі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік у терміни, передбачені п.п. 49.18.2 п. 49.18. та п. 49.19 ст. 49 Кодексу, або якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання у декларації за 2015 рік протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності, передбаченої п. 120.1 ст. 120 та п. 126.1 ст. 126 Кодексу відповідно.
Про роботу центрів обслуговування платників під час сеансу «гаряча лінія»
Днями, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Основні завдання роботи центрів обслуговування платників».
На питання громадян відповідав начальник відділу організації роботи ЦОП, надання адміністративних послуг, розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Євген Судніков.
До вашої уваги деякі із питань, що цікавили платників.
Питання. Доброго дня. Який графік роботи ЦОП у будні та вихідні дні?
Відповідь. Відповідно до наказу ДФС України від 20.05.2016 України №458 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність центрів обслуговування платників»:
Час прийому відвідувачів ЦОП, створеного при ГУ ДФС, ДПІ, відділенні (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг) – з понеділка по четвер з 9 год.00 хв. до 18 год. 00 хв., у п’ятницю – з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., у суботу – з 9 год. 00 хв. до 13 год. 00 хвилин.
Обідня перерва – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 00 хвилин.
В останній день граничного строку подання звітності, визначеного пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (з урахуванням вимог пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України), час роботи ЦОП подовжується до 20 год. 00 хвилин.
Питання. Хочу отримати відповідь на таке питання. Який порядок реєстрації фізичних осіб – іноземців або осіб без громадянства в Державному реєстрі фізичних осіб?
Відповідь. Перелік документів, які необхідні при реєстрації в ДРФО:
Відповідно пункту 6 розділу І Положення 779, для подання Облікової картки, заяви про зміну даних, що вносяться до Облікової картки, або видачі документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, використовуються дані документа, що посвідчує особу, а саме:
для іноземців та осіб без громадянства:
- паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства;
- посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
- посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
- посвідчення біженця - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;
- посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.
Згідно розділу VII Положення 779, іноземці та особи без громадянства для ре єстрації в ДРФО додають до Облікової картки:
- документ, що посвідчує особу,
- засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається);
- копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
У разі якщо, Облікова картка фізичної особи подається через законного представника чи уповноважену особу:
- документ, що посвідчує особу такого представника;
- документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням);
- довіреність, засвідчена у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається);
- копія довіреності.
Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства:
- документ, що посвідчує її особу;
- додатково додається засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається);
- копія такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Фізичні особи - іноземці та особи без громадянства подають Облікову картку:
- до територіальних органів ДФС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, можуть реєструватись як платники податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці.
Тел. для довідок (056) 374-31-20.
Питання. В мене таке питання. Що є підставою для видачі довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру та які документи необхідно надати для отримання зазначеної довідки?
Відповідь. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами регламентує Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 15 Закону України №481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Таким чином, підставою для видачі довідки про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру є наявність у суб’єкта господарювання ліцензії на торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами.
Щодо відображення показників діяльності у звітності по контрольованих операціях
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України надано лист від 01.06.16 №18899/7/99-99-14-01-02-17 з питань трансфертного ціноутворення та коректного відображання показників діяльності у поданій до контролюючих органів звітності по контрольованих операціях.
З набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317 (далі – наказ №8), втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №669 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – наказ №669).
У зв'язку з цим звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків починаючи з 01.01.2015, заповнюється та подається за оновленою формою та в Порядку, затвердженим наказом №8.
Водночас ДФС забезпечено такі можливості для платників податків, які здійснювали контрольовані операції у 2013 та 2014 роках:
подання уточнюючих звітів про контрольовані операції за 2013 та 2014 звітні роки за формою, затвердженою наказом №669;
виконання вимог ч. 2 п 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України щодо обов’язку подання звіту у разі застосування штрафних санкцій за його неподання у встановлений строк.
Разом з цим повідомляємо, що використання електронних форм звітності, заповнених відповідно до форми та Порядку, затверджених наказом №669 можливе виключно для звітних періодів 2013 та 2014 років.
Щодо відображення у податковому обліку з податку на додану вартість викрадення основних засобів
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті)та послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Враховуючи наведене, встановлення факту викрадення основних засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, не призводить до нарахування платником податку податкових зобов’язань, незалежно від того чи встановлено винних осіб, заподіяних в крадіжці, та чи стягуються з таких осіб втрати.
При цьому у зв’язку з тим, що основні засоби, які були викрадені та при придбанні яких був сформований податковий кредит, не можливо використати в господарській діяльності, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення основних засобів, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) (Лист ДФС України від 27.05.2016 №11679/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням ).
Щодо застосування третьої групи спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання, який здійснює видобуток корисних копалин
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).
Слід зазначити, що п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, у разі здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).
Тобто, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин (незалежно від їх приналежності до загальнодержавного або місцевого значення), не може бути платником єдиного податку третьої групи. (Лист ДФС України від 27.05.2016 № 11675/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням
Податковий календар
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що:
9 червня, четвер Останній день подання
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС)
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС)
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС)
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА);
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ)
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма № 1-РА)
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ)
- попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (на серпень 2016 року)
10 червня, п’ятниця Останній день подання
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію
Щодо практичного застосування норм податкового законодавства
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України доповнено п.п. 165.1.59, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).
Таким чином, норми зазначеного підпункту поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016, за умови набрання чинності законом про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті.
(Лист ДФС України від 26.05.2016 №5522/К/99-99-13-02-03-14 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням )
Щодо використання реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів через мережу Інтернет
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує.
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).
Закон №265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Закон України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон №675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, статтею 3 Закону №265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Разом з тим, пунктом 12 статті 9 Закону №265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб'єктами господарювання виключно через банківські установи, РРО не застосовується.
Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону №675 визначено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Отже, у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосуванням платіжних систем, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.
Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет – сторінки, лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну.
Крім того, звертаємо увагу, що у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником), як наявність товару так і його кількість. А також з’ясовують форму та час оплати.
Враховуючи вказане, суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет – сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.
(Лист ДФС України від 23.05.2016 №5295/К/99-99-22-07-03-14 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням
