Інформує ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська

Щодо порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує.

Державною фіскальною службою України у зв'язку з надходженням численних запитів платників ПДВ - суб'єктів спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі - спеціальний режим оподаткування ПДВ) щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операцій суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ з надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу надано роз’яснення від 20.05.2016р. №17612/7/99-99-15-03-02-17, а саме:

порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ визначено статтею 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПКУ, поширюється на такі види діяльності:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Згідно з пунктом 209.7 статті 209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 статті 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку -суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ:

надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);

надання послуг у тваринництві.

Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».

При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (далі - Методологічні основи), клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає:

сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту:

передпосівну підготовку полів;

сівбу та садіння сільськогосподарських культур;

оброблення сільськогосподарських культур;

обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря;

обрізання плодових дерев і виноградників;

пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку;

збирання врожаю;

боротьбу зі шкідниками (у т. ч. із кролями), пов'язану із сільським господарством;

підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані;

експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування;

надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.

Отже, перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ з урахуванням пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, визначених у Методологічних основах.

Враховуючи викладене, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:

надаються особою, зареєстрованою як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;

пов'язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;

надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки із переліку сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.

При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).

При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання таких послуг, що надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображається суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0121».

Якщо ж зазначені послуги надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ суб'єктам господарювання, які не є сільськогосподарськими підприємствами, то їх обсяг відображається суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».

До уваги платників!

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує.

На офіційному веб-порталі ДФС України працює модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі - ЕКП).

Вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: , а також через офіційний веб-портал ДФС.

Сервіс працює у тестовому режимі на базі реальних даних до завершення робіт, пов’язаних з роботою старого кабінету, функція сплати податків, зборів, платежів працює в звичайному режимі.

Модернізований сервіс включає дві функціональні частини:

- відкрита (загальнодоступна);

- приватна (особистий кабінет).

Робота у приватній (особистий кабінет) частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.

Електронний цифровий підпис можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України ().

В особистому кабінеті, після ідентифікації особи в залежності від типу платника (юридична чи фізична особа), доступні наступні розділи:

1. Новини;

2. Інформація з реєстрів:

• дані про взяття на облік платників;
• реєстр страхувальників;
• дані реєстру платників ПДВ;
• реєстр платників єдиного податку;
• інформація про РРО;
• інформація про книги ОРО;
• дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
• реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами;

3. Податковий календар;

4. Бланки податкової звітності (друк);

5. Декларація про майновий стан (для фізичних осіб):

• заповнення Декларації;
• заповнення додатків до Декларації (за необхідності),
• перерахування сум внесених до Декларації,
• завантаження на ПК;
• надсилання з використанням ЕЦП;

5. Контакти та адреси центрів обслуговування платників (далі – ЦОП);

6. Облікові дані платника:

• ідентифікаційні дані;
• реєстраційні дані;
• відомості про керівників;
• присвоєння ознаки неприбутковості;
• дані про реєстрацію платником ПДВ;
• дані про реєстрацію платником єдиного податку;
• дані про реєстрацію платником ЄСВ;
• відомості з реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром;
• відомості про РРО;
• інформація про книги ОРО;
• відомості про об’єкти оподаткування;
• інформація про неосновні місця обліку;
• дані про банківські рахунки;

7. Перегляд звітності;

8. Введення звітності:

• підготовка, заповнення та надсилання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та юридичної особи;

9. Вхідні/вихідні документи (перегляд вхідних або вихідних документів в ЕКП);

10. Листування з ДФС (завантаження листа до органу ДФС, підписання ЕЦП та надсилання»;

11. Заяви, запити для отримання інформації (формування та надсилання):

• Реєстраційна заява платника податку на додану вартість;

  • Запит про отримання витягу з Реєстру платників податку на додану вартість;

• Запит щодо отримання інформації з Реєстру платників ПДВ;
• Заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів;
• Запит щодо суми виплачених доходів та утриманих податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій;
• Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою № 1-АКП;
• Запит на отримання витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
• Запит щодо розрахунків з бюджетом (для юридичних осіб);

12. Стан розрахунків з бюджетом:

• орган ДФС;

• назва податку (платежу);

• платіж (код);

• МФО банку;

• бюджетний рахунок

та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату

• нараховано/зменшено;

• сплачено до бюджету;

• повернуто з бюджету;

• пеня;

• недоїмка;

• переплата;

• залишок несплаченої пені.

Фізичні особи після ідентифікації мають можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі;

13. Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (для платників ПДВ);

14. СЕА ПДВ (система електронного адміністрування ПДВ) (для платників ПДВ):

• реєстр операцій проведених в системі СЕА ПДВ:

• поповнення рахунку ПДВ;
• реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку;
• реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування;
• реєстрація податкової накладної - виданої;
• реєстрація податкової накладної - отриманої;
• реєстрація розрахунку коригування - виданого;
• реєстрація розрахунку коригування - отриманого;
• реєстрація суми переплат;
• реєстрація суми overdraft;
• реєстрація митної декларації;
• занулення ліміту;

• реєстр транзакцій за своїм ПДВ-рахунком:

• зарахування коштів;
• списання коштів;
• документи в картотеці;
• відмова прийняття списаних коштів по СЕП;
• не фінансові транзакції;

15. СЕА РП (система «Електронного адміністрування реалізації пального») (для платників акцизного податку з реалізації пального):

• реєстр операцій обсягів пального:

• реєстрація заявки на поповнення обсягу залишку пального;
• реєстрація заявки на коригування обсягу залишку пального;
• реєстрація виданої акцизної накладної;
• реєстрація отриманої акцизної накладної;
• реєстрація виданого розрахунку коригування до акцизної накладної;
• реєстрація отриманого розрахунку коригування до акцизної накладної;
• реєстрація митної декларації;
• реєстрація втрат пального;
• акт інвентаризації;

• реєстр сум акцизного податку:

• реєстрація заявки на поповнення обсягу залишку пального (зобов’язання по акцизу);
• реєстрація заявки на коригування обсягу залишку пального (зобов’язання по акцизу);
• поповнення акцизного рахунку;

реєстрація суми overdraft.

Більш детально дізнатись про роботу модернізованого кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача або переглянувши відеоінструкцію.

При виникненні питань з приводу користування ЕКП звертайтеся за телефоном 0800501007 або на поштову скриньку [email protected].

Щодо фінансової відповідальність, яка передбачена за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує.

Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

- 2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

- 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ).

Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Крім того п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Про зниження облікової ставки

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує.

Правління Національного банку України прийняло Рішення від 26 травня 2016 року № 25-рш "Про регулювання грошово-кредитного ринку" про зниження облікової ставки до 18% річних з 27 травня 2016 року.

Нагадаємо, з 22 квітня була встановлена облікова ставка 19%.

До уваги виробників та підприємств оптової та роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами!

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє.

Відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» всі суб’єкти господарювання, які мають ліцензії, а це виробники, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, подають до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіти про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Форми таких звітів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470, який розроблено на виконання частини третьої статті 16 Закону №481.

Отже, підставою для скасування вимоги подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів може бути лише внесення відповідних змін у Закон № 481.

Першим звітним періодом для подання звітів за формами, затвердженими Наказом №49, був квітень 2016 року. В зв’язку із тим, що останній день строку для подання звіту за квітень 2016 припадав на святковий день – 9 травня, подання звіту переносилося на 10 травня 2016 року.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що граничний строк (останній день) подання звітів за травень 2016 року – 9 червня 2016 року!

Відповідно до порядків подання та заповнення звітів, затверджених Наказом №49, суб’єкти господарювання незалежно від форм власності подають звіт за основним місцем обліку в електронній формі.

Для забезпечення подання звітів в електронній формі з використанням ЕЦП, що надаються безкоштовно суб’єктам господарювання АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, на офіційному веб-порталі ДФС розміщено безкоштовне спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

Також, звертаємо увагу, що подання після граничного строку уточнюючих звітів не передбачено, оскільки звітність розроблена з метою державного контролю за регулюванням виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України і не відноситься до податкової. Відповідно, на подання зазначеної звітності не розповсюджуються норми п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України щодо надсилання уточнюючого розрахунку до податкової звітності.

Разом з тим, у разі виявлення суб’єктом господарювання помилки у звітній інформації і направленні нових звітів з уточненими даними у граничні строки подання звітності, інформаційні системи приймання звітності ДФС забезпечать обробку таких нових звітів.

Щодо застосування РРО при реалізації палива

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону передбачено, що РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Згідно з п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 № 1442 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (п. 10 Постанови № 1442).

Державний реєстр РРО містить окремий розділ «Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)».

Враховуючи викладене вище, реалізація палива на АЗС має здійснюватися із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи спеціалізованого РРО з роздрукуванням чеків установленої форми.

При цьому, РРО можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємкостей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 109.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Останній день переходу на „спрощенку” з третього кварталу - 15 червня 2016 року

Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Так, суб’єкту господарювання, щоб стати „спрощенцем” необхідно подати до контролюючого органу заяву, яка подається за вибором платника податків, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 „Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділу XIV ПКУ.

Отож, щоб перейти на спрощену систему оподаткування з третього кварталу 2016 року необхідно подати заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік не пізніше 15 червня 2016 року.

Додаток 1 до податкової накладної: заповнюємо графи

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях.

При постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 3 додатка 1 до податкової накладної вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто додаток 1 до податкової накладної заповнюється при здійсненні часткової поставки товарів/послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості (наприклад, часткова поставка окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, поставка частини меблевого гарнітура, на який установлено єдину ціну тощо) та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.

Наприклад: у додатку 1 до податкової накладної при постачанні платником податку окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, до графи 2 - записуються найменування окремих вузлів складного обладнання, що поставлені, в графі 9 – одиниця виміру шт., в графі 10 – кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11–12 – відображаються аналогічні дані щодо не відвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточному постачанні частин цього обладнання графи 11-12 не заповнюються.

При цьому в графах 4–8 зазначаються дані щодо повного постачання обладнання.

При отриманні попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях. Наприклад, у випадку отримання передоплати за вказане обладнання платником податку заповнюється податкова накладна, у графі 6 якої зазначається кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.

Коли після отримання попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюється виходячи з переліку (номенклатури) частково поставлених товарів/послуг.

Договір про визнання електронних документів при зміні протягом року місцезнаходження

Наприкінці 2015 року ДФС спрощено процес укладання Договору, а саме платником укладається один Договір з органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Для цього додатково впроваджено електронний сервіс для платників «Управління ЕЦП».

Зазначений сервіс створений для керівників підприємств, установ та організацій, які надають своїм працівникам право підпису податкових документів, а також на тимчасове виконання обов’язків директора чи бухгалтера шляхом надання Повідомлення в електронному вигляді. Також в Повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера.

Сформоване Повідомлення керівник обов’язково підписує своїм ЕЦП, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника.

У разі зміни місцезнаходження та отримання нових посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП, платник звертається до органу ДФС за основним місцем обліку.

Земельний податок: куди та коли сплачуємо

Відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.

Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».

Нагадаємо, що згідно з п.286.5 ст.286 ПКУ нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку, а сплачується такий податок фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5 ст.287 ПКУ).

Фізичні особи несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст.126 ПКУ.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 ПКУ.

Свято Останнього дзвоника – перший крок у доросле життя

В останній навчальний день в середній школі №34 по-особливому святкова та урочиста атмосфера. На свято учні та вихователі запросили багато почесних гостей, серед них і заступник начальника ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Денис Коренєв.

Протягом навчального року податківці проводили лекції та уроки економічних знань для школярів. Навчання дітей податковій грамоті є не лише засобом виховування майбутніх платників податків, а й джерелом знань, що життєво необхідні їм в умовах ринкової економіки. Такий напрямок роботи з молодим поколінням є пріоритетним у діяльності фіскальної служби. Адже дуже важливо розпочати ще зі школи формування у майбутніх платників податків свідомого ставлення до конституційно визначеного обов’язку громадян по сплаті податків.

Денис Коренєв побажав учням отримати знання та навички, що допоможуть їм подолати усі випробування, вдачі на життєвому шляху та безмежної любові до рідного краю. А особливі слова, звичайно, до випускників бо вони вже завтра мають внести свій вклад у розбудову нової України на її шляху до європейської спільноти, де панує демократія, закон та високі загальнолюдські цінності.