Повідомляє ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська

Щодо порядку заповнення податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що пунктом 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а також встановлено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, якими є:

- порядковий номер податкової накладної;

- дата виписування податкової накладної;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

- ціна постачання без урахування податку;

- ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” пункт 201.10 статті 201 Кодексу доповнено абзацом дев'ятнадцятим, згідно з яким податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1246 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 платник податку за окремим запитом може отримувати з ЄРПН інформацію щодо податкової накладної та/або розрахунку коригування у формі витягу, який, зокрема, містить відомості про прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи, яка склала податкову накладну/розрахунок коригування.

Отже, з урахуванням встановлених правил заповнення та реєстрації податкових накладних електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та ініціали і прізвище особи, яка склала податкову накладну, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

Разом з тим невідповідність електронного цифрового підпису, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, ініціалам і прізвищу особи, яка склала податкову накладну, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Щодо обліку відпущеного пального та визначення бази оподаткування акцизним податком

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що згідно зі статтями 231 та 232 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального та електронної акцизної накладної, а також обов’язкову реєстрацію всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального, платниками акцизного податку. Одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15° C. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних та/або розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку (п. 232.1 ст. 232 Кодексу).

Крім цього, абзацом третім пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 „Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального” встановлено, що у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального відображаються виробниками пального в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15°C.

Відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією та вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Враховуючи викладене, починаючи з 01 березня 2016 року, у разі здійснення операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, або ввезені (імпортовані) на митну територію України, у суб’єкта господарювання виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування за даними фінансової звітності.

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Під борговими зобов'язаннями для цілей п. 140.1 Кодексу слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Згідно з п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в п. 140.1 ст. 140 Кодексу, що виникли за операціями з пов'язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Сума боргових зобов'язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 Кодексу.

У разі якщо сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від`ємне значення (в тому числі за рахунок від`ємного значення фінансового результату), то фінансовий результат коригується на всю суму нарахованих процентів за борговими зобов`язаннями, що виникли за операціями з пов`язаними особами-нерезидентами.

Щодо реалізації пального

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує, що відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, які:

- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Якщо особа реалізує пальне за кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД в обсягах, які не перевищують обсяги пального за таким кодом, імпортованого чи виробленого на території України, з яких сплачено акцизний податок, або отриманого від інших платників податку, то об’єкт оподаткування акцизним податком не виникає, і така особа не сплачує акцизний податок з реалізації цього пального. Якщо обсяг реалізованого пального за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД перевищує обсяги отриманого від інших платників (або імпортованого або виробленого) пального за цим кодом, то відповідно до підпункту 14.1.28¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу особа є виробником пального, виникає об’єкт оподаткування акцизним податком, і податкові зобов’язання необхідно задекларувати та сплатити до бюджету.

В системі електронного адміністрування реалізації пального облік обсягів пального ведеться в літрах, які приведені до температури 15°C, однак, виходячи з положень пункту 232.1 статті 232 Кодексу, обсяги реалізованого палива через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях вважаються як літри, приведені до температури 15°C, тобто вони вважаються тотожними одиницями виміру при одній температурі.

Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу (з урахуванням залишку пального, зазначеного у Акті інвентаризації обсягів залишку пального, поданому до контролюючого органу відповідно до пункту 9 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення” Кодексу) є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов’язаний:

- перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;

- зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального (пункт 231.6 статті 231 Кодексу).

У такому випадку платник акцизного податку може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального за умови наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці (підпункт 232.4.2 пункту 232.4 статті 232 Кодексу).

Щодо порядку формування податкового кредиту при ввезенні на митну територію України товарів, якщо митне оформлення здійснювалося з використанням електронної митної декларації,

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що згідно з пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Пунктами 2 та 3 статті 257 Митного кодексу України (далі - МКУ), передбачено, що електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація (далі - МД ) та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до другого абзацу пункту 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

21 травня 2012 року №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Оформлена електронна МД за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Згідно з пунктом 5.4 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, за письмовим зверненням осіб, а також у випадках, передбачених законодавством, митний орган (підрозділ митного органу) засвідчує копії оформлених електронних МД на папері.

Копія електронної МД на папері - це засвідчене посадовою особою митного органу в порядку, передбаченому цим підпунктом, візуальне подання на папері оформленої митним органом електронної МД, відображеної у форматі *.xps.

Засвідчення здійснюється шляхом проставлення посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку кожного аркуша роздрукованої на папері копії електронної МД відмітки «Копія. Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії та відбитка особистої номерної печатки.

Таким чином, у випадку митного оформлення товарів з використанням електронної МД для формування податкового кредиту оформлення електронної МД на паперових носіях не є обов'язковим.

Наближаються терміни подання звітності та сплати податків, зборів, платежів у травні 2016 року

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нагадує, що:

30 травня, понеділок, останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за квітень 2016 року;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2016 року;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за квітень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень;

- акцизного податку за квітень 2016 року;

- ПДВ за квітень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за квітень 2016 року;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за квітень 2016 року;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за квітень 2016 року;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за квітень 2016 року;

- плати за землю за квітень 2016 року.

Дії платника акцизного податку – отримувача пального, якщо особою, яка реалізує пальне, порушено порядок заповнення та/або реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує, що відповідно до пункту 231.5 статті 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН). Така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального.

Пунктом 231.6 статті 231 Кодексу визначено, що з метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРАН, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до ЄРАН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в ЄРАН та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРАН та отриманими отримувачем пального.

Згідно з пунктом 231.10 статті 231 Кодексу у разі порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН отримувач пального має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання такого пального.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 116.13 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Щодо перевірок контролюючими органами актів інвентаризації залишків пального

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909) з 01.03.2016 запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та введення акцизної накладної як обов'язкового електронного документа, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку.

Відповідно до п.9 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків повинні протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 березня 2016 року, подати контролюючому органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального (далі – акт інвентаризації) станом на початок дня 1 березня 2016 року. Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишку пального враховуються у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Дані акта інвентаризації можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дня його подання.

При встановленні за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених в акті інвентаризації, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства контролюючий орган здійснює відповідні коригування в СЕАРП на підставі даних акта перевірки.

Зазначена норма Кодексу не обмежує контролюючі органи у виборі виду перевірки, що передбачені ст. 75 Кодексу. Зокрема такі питання можуть бути перевірені, як у ході фактичної так і документальної перевірки.

Порядок проведення перевірок та строки їх проведення визначається ст. ст. 77-82 Кодексу.

Щодо необхідності подання юридичною особою уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажі посеред року нерухомого майна

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Кодексу).

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408. Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

Для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року

(п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Кодексу).

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а «Звітну» декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення - «Уточнююча».

У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання декларації) або за минулі роки у заголовній частині декларації у рядку 03 «Уточнююча» проставляється відмітка «Х».

Графа «з урахуванням уточнень з» декларації заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).

Додаток до декларації «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» є невід’ємною частиною «Звітної», «Звітної нової» та «Уточнюючої» декларацій, у колонці 3 якого вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкти житлової нерухомості (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).

Щодо контрольованих операцій

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що Засади визначення операцій контрольованими встановлено п.п. 39.2.1 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

- господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків із пов'язаними особами – нерезидентами (п.п. 39.2.1.1);

- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів;

- господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.п. 39.2.1.2).

Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням положень п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п.39.2 ст. 39 Кодексу, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими, застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст. 39 Кодексу.