"Фантом" затримав партію лейкопластирів на суму майже 795 тис. грн.
Спецпідрозділом податкової міліції «Фантом» на Донеччині затримано партію товарів, яку намагались перевезти через лінію розмежування.
Так, на контрольному пункті в’їзду/виїзду «Мар’їнка» був проведений огляд транспортного засобу мешканця Донецька, який прямував на тимчасово непідконтрольну Україні територію.
В результаті огляду було виявлено 216 ящиків лейкопластирів на загальну суму понад 794,5 тис. грн.
Дозволу на перевезення даного товару у водія не було.
За даним фактом складено протокол про правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-3 (порушення порядку переміщення товарів в район або з району проведення антитерористичної операції) КУпАП.
"Фантом" затримав 2,8 млн. російських рублів
На контрольному пункті в'їзду/виїзду «Зайцеве» у Донецькій області бійцями спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» затримано автомобіль, у якому на окуповані бойовиками території намагалися провезти 2,8 мільйона російських рублів.
Гроші, які були заховані в сумці, віз житель Донецька.
За даним фактом вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 258-5 (фінансування тероризму) КК України. Триває перевірка.
"Фантом" затримав партію цигарок вартістю більше 7,5 млн. грн.
Спецпідрозділ «Фантом» спільно з оперативним управлінням податкової міліції Донецької області затримав велику партію сигарет, яку намагалися незаконно перемістити через лінію розмежування з окупованої бойовиками території.
У рамках операцій «Акциз 2016» і «Рубіж 2016», в смт. Верхньоторецьке Донецької області зупинено вантажний автомобіль MAN. Під час його огляду виявлено 393 тисячі пачок цигарок виробництва Республіки Білорусь без марок акцизного податку.
В даний час товар, загальною вартістю 7 млн. 590 тис. грн., вилучено.
Вирішується питання про відкриття кримінального провадження за ст. 204 Кримінального кодексу України.
Вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 (далі – Інструкція №5). Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції №5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розд. 3 Інструкції №5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відтак вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування єдиного внеску.
Щодо складання/отримання податкових накладних філією чи іншим структурним підрозділом, яким не делеговано право складання податкових накладних
Згідно з підпунктом «г» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/ послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
Отже, якщо головним підприємством не делеговано філії (структурному підрозділу) права складання податкових накладних, то при складанні податкової накладної філією (структурним підрозділом), або у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника ПДВ у графах податкової накладної «Продавець»/«Покупець» зазначається найменування та індивідуальний податковий номер головного підприємства.
При цьому при постачанні товарів/послуг філією (структурним підрозділом) числовий номер такої філії (структурного підрозділу) не зазначається.
На Дніпропетровщині плата за землю поповнила місцеві бюджети більш як на мільярд гривень
Впродовж чотирьох місяців 2016 року власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети на 1 мільярд 030 мільйонів гривень. Це на 296,2 мільйонів гривень, або на 40,4% більше, ніж за січень – квітень 2015 року.
При цьому 972,9 млн. грн. сплачено юридичними особами і 57,3 млн. грн. – фізичними особами. Фактичні показники чотирьох місяців минулого року перевищено юридичними особами на 283,6 млн. грн., фізичними особами – на 12,6 млн. грн.
Нагадаємо, плата за землю включає в себе два види обов’язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший сплачують власники землі та землекористувачі, другий – орендарі земельних ділянок, як фізичні, так і юридичні особи.
Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 69 службових розслідувань та перевірок
Впродовж січня - квітня 2016 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 69 службових розслідувань та перевірок.
За матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області розпочато 18 кримінальних проваджень у відношенні працівників фіскальної служби; винесено 29 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 19 працівників територіальних підрозділів ГУ ДФС області.
З метою недопущення фактів прийому на роботу в органи Державної фіскальної служби осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, перевірено 59 кандидатів на працевлаштування. Відмовлено у призначенні 3 претендентам.
На Дніпропетровщині викрито підпільний цех з виробництва алкогольної продукції
Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в ході проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ч.2 ст.204 КК України, в м. Дніпропетровську викрито діяльність підпільного цеху з незаконного виробництва та розливу винної і іншої алкогольної продукції під власною торговою маркою. Продукція реалізовувалась по всій території України через мережу Iнтернет та торгівельну мережу в м. Дніпропетровську.
У ході проведених обшуків за місцем розташування підпільного виробництва та торгівельної мережі вилучено 2,6 тис. літрів алкогольної продукції та обладнання загальною орієнтовною вартістю 632 тис. гривень.
Слідчі дії тривають.
У Красногвардійському районі найактивніше декларували спадщину.
Завершилась кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2015 році.
Як проінформував заступник начальника ДПІ у Красногвардійському районі Денис Коренєв, всього до інспекції впродовж чотирьох місяців подано 768 декларацій.
Найбільшу кількість декларацій, а це 162, подано громадянами, які у минулому році отримали спадщину та задекларували понад 23 млн. грн.., а бюджет отримає понад 1 млн. грн.. податку.
13 декларантів відзвітували про одержані доходи, розмір яких більший за мільйон гривень. У їх деклараціях відображено 43,87 млн. грн.. доходів і сплатять вони до місцевої скарбниці майже 370 тис. грн. податку.
Також поповнять бюджет на 5,2 млн. грн. ті, хто отримував іноземні доходи.
Загалом громадяни задекларували понад 197 млн. грн.. доходів, з яких нараховано понад 3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та військового збору понад 542 тис. гривень.
Тим громадянам, а їх 155, які скористались правом на податкову знижку, буде повернуто з бюджету майже 300 тис. грн. раніше сплаченого податку.
Нюанси оподаткування об’єктів нерухомого майна у 2016 році
Питання оподаткування майна визначено розділом ХІІ Податкового кодексу України, зокрема, статтею 266 цього розділу передбачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Об’єктом оподаткування цього податку є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Водночас Податковим кодексом України визначено .
База оподаткування податком залишилась незмінною – загальна площа об’єктів житлової і нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Платниками податку відповідно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками таких об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Варто зауважити, що цього року за свою нерухомість фізичні особи платитимуть згідно з нормами, що діяли у 2015 році, на підставі податкових повідомлень-рішень, які надсилатимуть контролюючі органи до 1 липня 2016 року. Податкові зобов’язання, визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями, підлягають сплаті протягом 60-ти днів від дня одержання повідомлення.
Водночас юридичні особи, які податковий облік здійснюють самостійно, сплачуватимуть податок вже за новими нормами, щокварталу – до 30 липня, 30 жовтня, 30 січня наступного року.
Нагадаємо, що з 2016 року було змінено розміри пільгових площ об’єктів нерухомості, які зменшують базу оподаткування:
- для власників квартир пільгова площа становить60 м²;
- для власників будинків –120 м²;
- для власників різних об’єктів нерухомості –180 м².
Відповідно податок нараховується лише на ту площу, яка перевищує вказаний встановлений ліміт. Наприклад, якщо загальна площа квартири становить, скажімо,78,4 м², то її власник повинен заплатити податок тільки за18,4 м² площі. Якщо особа володіє кількома квартирами чи будинками, їх площу додаватимуть, а податок нараховуватимуть на суму перевищення пільги (60 м² та120 м² відповідно).
Однак якщо у власності є і квартира, і будинок, то їх площа додається, а податок нараховують на площу понад180 м².
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за1 м² бази оподаткування.
Окрім того, юридичні та фізичні особи – власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 м²для квартири та 500 м²для будинку, сплачуватимуть додатково 25 тис. грн на рік за кожен із наявних у них об’єктів житлової нерухомості (його частку).
Щодо можливості зарахування від’ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від'ємного значення , яка зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі – реєстраційна сума) на момент подання податкової декларації, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.
Таким чином, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення податку на додану вартість, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих видів доходів
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Ставку податку на доходи фізичних осіб визначено п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Водночас п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, планується здійснити анулювання (прощення) суми процентів, то сума таких анульованих процентів не буде включатися до оподатковуваного доходу платника податку.
Щодо порядку застосування норм податкового законодавства з ПДВ при здійсненні операцій з утилізації знецінених товарних запасів
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
