Про звітність з плати за землю у 2016 році
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надані роз’яснення щодо порядку заповнення податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за №783/27228.
У декларації повинні обов’язково заповнюватись усі рядки усіх розділів з урахуванням приміток, а за умови відсутності значення – рядки прокреслюються.
ДФС за результатами проведеного попереднього аналізу поданої звітності з плати за землю виявлено, що окремими платниками колонки з 2 по 8, 9 та/або 10, з 11 по 16 – земельний податок; з 2 по 11 – орендна плата та розділ III «Розрахунок податкового зобов’язання» не заповнено.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, враховуючи вищевикладене та з метою упередження виникнення штучного податкового боргу з плати за землю, у разі заповнення платниками податку декларації з порушенням вимог чинного законодавства таким суб’єктам господарювання необхідно подати уточнюючі податкові декларації з плати за землю, заповнені згідно з вимогами законодавства.
Актуально для платників ПДВ!
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звертає увагу, що Державною фіскальною службою України у листі від 25.03.2016 №10203/7/99-99-19-03-02-17 (далі – лист ДФС №10203) надані роз’яснення стосовно застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ), визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до 1 січня 2017 року, від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.
Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2017 року, звільняються від обкладення ПДВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №15.
З урахуванням положень Кодексу та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, на операції платників ПДВ з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися, починаючи з 01.01.2014 до 31.12.2014 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме з 01.01.2014 до 17.02.2014) та з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме з 01.01.2015 до 30.03.2015), поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
У зв’язку з цим ДФС відкликає лист ДФС від 19.05.2015 №17640/7/99-99-19-03-02-17 та пункт 4 листа ДФС від 19.01.2015 №1403/7/99-99-19-03-01-17. Лист №10203 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Про розподіл податкового кредиту сільськогосподарськими підприємствами
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує, що Державна фіскальна служба України листом від 14.03.2016 №8763/7/99-99-19-03-02-17 (далі – лист ДФС №8763) надала роз’яснення стосовно особливостей заповнення податкової звітності з податку на додану вартість у частині порядку розподілу сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування податкового кредиту при придбанні товарів/послуг для використання в операціях з постачання зернових і технічних культур, продукції тваринництва та іншої сільськогосподарської продукції.
Лист №8763 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
До уваги сільськогосподарських підприємств!
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує, що 18.03.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №156 (далі – Постанова №156), яка внесла зміни до Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11.
Сільгосппідприємствам надано можливість акумулювати кошти податку на додану вартість (далі – ПДВ) для використання їх на виробничі цілі. Зазначений механізм буде діяти до 1 січня 2017 року.
Нагадуємо, що Законом України від 24.12.2015 №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни до статті 209 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства у частині запровадження розподілу позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань ПДВ та сумою податкового кредиту ПДВ.
Зокрема, така позитивна різниця:
- за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню до держбюджету – 50% та на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам – 50%;
- за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню до держбюджету – 85% та на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам – 15%;
- за операціями з продукцією тваринництва підлягає перерахуванню до держбюджету – 20% та на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам – 80%.
Постановою №156 Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, приведено у відповідність до норм Кодексу.
Постанову №156 опубліковано в офіційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 18.03.2016 №20.
Змінилися вимоги до касового чеку
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нагадує, що з 11.03.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі – Наказ №13).
Затверджене Наказом №13 Положення про форму та зміст розрахункових документів (далі – Положення №13) врегульовує відображення в розрахункових документах акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, уточнює реквізити розрахункових документів, що друкуються реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків електронним платіжним засобом (платіжною карткою) із застосуванням платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій та визначає реквізити розрахункового документа при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування.
У зв’язку з цим Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу ( звернулася до:
- виробників та імпортерів касової техніки з проханням якнайшвидше впровадити у виробництво моделі та модифікації реєстраторів розрахункових операцій, що забезпечують друкування касових чеків з усіма передбаченими Положенням №13 обов’язковими реквізитами (як відображенням акцизного податку так і відповідних реквізитів при застосуванні платіжного терміналу у разі розрахунків електронним платіжним засобом (платіжною карткою));
- виробників/імпортерів касової техніки та центрів сервісного обслуговування щодо організації в найкоротший термін роботи з доопрацювання наявних у користувачів реєстраторів розрахункових операцій для друку всіх передбачених Положенням №13 реквізитів касових чеків. При цьому звертає увагу на норму пункту 5 Наказу №13 щодо вимог до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість;
- користувачів реєстраторів розрахункових операцій з проханням щонайшвидше разом із центрами сервісного обслуговування та виробниками/імпортерами касової техніки доопрацювати наявний парк реєстраторів розрахункових операцій для забезпечення дотримання вимог чинного законодавства до форми та змісту розрахункових документів.
- суб’єктів господарювання, що застосовують при проведенні розрахункових операцій книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки, щодо подання звітності про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за квітень 2015 року і подальші періоди за оновленою формою №ЗВР-1, починаючи з травня 2016 року.
Особливості визначення критеріїв контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення
Для цілей трансфертного ціноутворення господарською операцією є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
- операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
- операції з надання послуг;
- операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
- фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
- операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Таке визначення встановлено підпунктом 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Відповідно до підпунктів 39.2.1.1 та 39.2.1.2 підпунктів 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
- господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами;
- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів;
- господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
При цьому господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови (підпункт 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Кодексу):
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Урядом змінено перелік товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України
ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що 24.03.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №142 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. №436» (далі – Постанова №142).
Зазначеною Постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України».
Так, зокрема, затверджено нові переліки: насіння і садивного матеріалу, радіоактивних матеріалів, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України. Водночас скорочено перелік товарів, які підлягають оцінці відповідності згідно з вимогами технічних регламентів при перетині кордону.
Постанову №142 опубліковано в офіційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 18.03.2016 №20.
Чи оподатковується військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна?
За договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Це визначено ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.
Так, п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 Податкового кодексу України.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підр.10 розд. XX Податкового кодексу України .
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах,
Яка відповідальність застосовується до фізичної особи за несвоєчасну сплату військового збору за наслідками подання річної декларації про майновий стан і доходи?
У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із Податковим кодексом України.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті
Сплачуючи іпотечний житловий кредит, громадянин має право на податкову знижку
Декларування доходів – це не тільки виконання громадянином свого конституційного обов’язку, а і реалізація права громадян на податкову знижку, - нагадують фахівці ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська.
Зокрема, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої відповідно до ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
- об’єкт житлової іпотеки придбавається;
- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі, якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. Якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Порядок визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки регулюється ст. 175 ПКУ.
Нагадуємо, що для реалізації права на податкову знижку за наслідками 2015 року необхідно заповнити та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня 2016 року включно.
