Як задекларувати доходи: ставки податку на доходи фізичних осіб
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нага- дує, що до 1 травня 2016 року триває кампанія декларування доходів громадян, яка розпочалася з початку 2016 року.
До доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2015 році, застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб:
- 15% відсотків бази оподаткування – щодо доходів (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.6 статті 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)), які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного 2015 року (пункт 167.1 статті 167 Кодексу);
- 20% відсотків, – якщо база оподаткування у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, – до суми такого перевищення. (пункт 167.1 статті 167 Кодексу);
- подвійна ставка податку (30%) – до доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею, грошові виграші у спортивних змаганнях) на користь резидентів або нерезидентів (пункт 167.3 статті 167 Кодексу);
- 20% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Кодексу).
Перелік пасивних доходів визначено підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу, до яких, зокрема, відноситься інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
- 5% та 0% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема, при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.
При декларуванні доходів за результатами 2015 року платникам податків слід враховувати, що розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2015, становить 1218 гривень.
Щодо тимчасового ввезення громадянами-резидентами України автомобілів, які належать іноземним компаніям та мають іноземну реєстрацію
У зв’язку із неодноразовими зверненнями громадян щодо тимчасового ввезення громадя- нами-резидентами України авто- мобілів, які належать іноземним компаніям та мають іноземну реєстрацію ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Питання тимчасового ввезення таких транспортних засобів врегульовано положеннями Митного Кодексу України та Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 року).
Відповідно до пункту 60 статті 4 Кодексу транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Статтею 1 Додатка С до Конвенції визначено, що приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.
Статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття «особа» означає юридичну та фізичну особу.
Таким чином, особисте користування (приватне використання) не обмежується виключно інтересами фізичної особи, а може здійснюватися і в інтересах юридичних осіб.
З огляду на викладене вище, згідно із положеннями Кодексу та Конвенції транспортні засоби, що належать іноземним компанія і мають іноземну реєстрацію, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно із частиною третьою статті 380 Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 380 Кодексу тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
До уваги громадян – власників об’єктів нерухомості міста та району!
Згідно норм Податкового кодексу України в 2016 році вперше фізичними особами (у т.ч. фізичними особами-підприємцями) буде сплачуватися податок на нерухоме майно за 2015 рік за об’єкти нежитлової нерухомості.
З метою правильного нарахування податку необхідно надати до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська наступні документи: технічних паспорт на будівлю, паспорт та довідку про ІНН власника такої нежитлової нерухомості.
Крім того, громадяни, які використовують житлову нерухомість з метою одержання доходів ( надання житла в оренду, найм, використання житла для ведення підприємницької діяльності, також є платниками податку на нерухоме майно. Для звірки документів та правильності нарахування податку необхідно надати технічних паспорт на житло, паспорт до довідку про ІНН власника житлової нерухомості.
Документи для звірки надавати до каб.302, каб.303, каб. 310. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Термін надання документів до 01 червня 2015 року.
Від платників ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надійшло понад 41 млн. грн. єдиного соціального внеску
З початку 2016 року платники податків Ленінського району м. Дніпропетровська сплатили 36475,4 тисяч гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зокрема, у лютому надійшло 15372,5 тисяч гривень єдиного соцвнеску, - повідомив начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев.
Як накладається ЕЦП на акцизні накладні
При складанні акцизних накладних / розрахунків коригування реалізатор палива накладає ЕЦП в загальновстановленому порядку, а саме:
першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера) або керівника або уповноваженої особи;
другим - ЕЦП, яка являяется аналогом відбитка печатки платника акцизного податку (за наявності).
Що стосується реалізатора палива - фізособи-підприємця, то першою накладається ЕЦП керівника ФОП або уповноваженої особи, другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника акцизного податку (за наявності).
Платник акцизного податку-реалізатор палива на складений розрахунок коригування накладає ЕЦП відповідно до абз.1-2 п. 4 Порядку ведення Еран, затвердженого постановою Кабміну від 24.02.2016 р № 114. А потім надсилає такий розрахунок платнику акцизного податку - одержувачу палива для накладення їм власної електронного цифрового підпису.
Уповноважена особа має право накласти ЕЦП на акцизну накладну / розрахунок коригування тільки після того, як платник акцизного податку отримає для нього засіб електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів та подасть до територіального органу УКРІНФОРМ за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.
Скасовано штрафні санкції при сплаті платником без оскарження донарахованих сум податку
Для забезпечення виконання умов Коаліційної угоди щодо створення сприятливого бізнес-середовища для розвитку малого бізнесу затверджено Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення.
Це дозволить сумлінним платникам податків, які не допускають систематичних порушень податкового законодавства, уникнути необхідності витрачати час на проведення процедур оскарження результатів перевірок та спрямувати вивільнені від сплати штрафних (фінансових) санкцій кошти на інвестування в розвиток власної господарської діяльності.
Так, порядок вирішує актуальні питання при скасуванні штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані до платників податків з річними обсягами доходів до 20 млн. грн. та які без оскарження сплатили донараховані податкові зобов’язання у терміни, визначені Податковим кодексом України.
Ця норма дії до 31 грудня 2016 року та стосується штрафних (фінансових) санкцій, що нараховані на суму податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом. Штрафні санкції не скасовуються у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору.
Платник податків, який прийняв рішення про неоскарження суми податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом, сплачує суму такого податкового зобов’язання у строки, визначені Податковим кодексом.
При цьому платіжні документи на сплату визначених податкових зобов’язань необхідно заповнювати з наведенням роз’яснювальної інформації про призначення платежу. Зокрема, це може бути дата та номер акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого визначено суму такого податкового зобов’язання.
Для спрощення процедури, передбаченої порядком, платникам рекомендується письмово повідомити про своє рішення скористатись правом на скасування штрафних санкцій контролюючий орган, який склав відповідне податкове повідомлення-рішення. Разом з таким повідомленням також доцільно надати копії платіжних документів, згідно з якими здійснено сплату податкового зобов’язання.
Рішення про скасування штрафних (фінансових) санкцій приймається протягом 10 календарних днів з дня сплати такого податкового зобов’язання. Контролюючий орган не пізніше п’яти робочих днів з дня, що настає за днем скасування, повідомляє платника податків про таке рішення.
Разом з тим, якщо платник податків розпочне процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, штрафні (фінансові) санкції по якому були скасовані, контролюючий орган відкликає своє рішення про їх скасування.
Оподаткування доходів у формі заробітної плати
Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.
Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 ПКУ, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18%.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 103 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Щодо порядку заповнення додатка 2 до Податкової декларації з податку на додану вартість "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)"
Державна фіскальна служба України у зв'язку із численними зверненнями платників податків щодо порядку заповнення додатка 2 до Податкової декларації з податку на додану вартість "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)" (далі - Додаток 2) повідомляє.
Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов'язання, у платника формується від'ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, яке відповідно до пункту 200.4 статті 200 Кодексу може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у Додатку 2, порядок заповнення і подання якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".
Отже, для відображення сум ПДВ, за рахунок яких сформовано від'ємне значення звітного (податкового) періоду, у колонці 2 Додатка 2 слід зазначати індивідуальний податковий номер постачальника, у якого придбано товари/послуги, за рахунок яких сформовано від'ємне значення ПДВ.
(Лист ДФС від 22.02.2016 р. N 6111/7/99-99-19-03-02-17).
Про порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ
Для ведення податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ із позначками "0121" - "0123", "0130" передбачено додаток 10 (ДС10).
З метою застосування пункту 209.2 і підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Кодексу, пунктом 209.19 статті 209 Кодексу визначено терміни "зернові культури", "технічні культури" та "продукція тваринництва" в такому значенні:
зернові культури - зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД;
технічні культури - технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД;
продукція тваринництва - продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД.
Щодо визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД повідомляємо, що згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України від 02 грудня 1997 року N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі - Закон N 671) торгово-промислові палати мають право, зокрема:
проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на усій території України (пункт 2 статті 11 Закону N 671).
Крім того, відповідно до Закону України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII "Про судову експертизу" (далі - Закон N 4038) державні спеціалізовані установи (науково-дослідні інститути судових експертиз), визначені у статті 7 Закону N 4038, на замовлення заявника можуть проводити експертні дослідження і обстеження, у тому числі товарознавчу експертизу.
Порядок проведення такої експертизи та документи, що підтверджують результати її проведення, визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145.
Враховуючи викладене, у разі необхідності визначення відповідності власновиробленої сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для правильного відображення обсягів постачання таких товарів у податковій декларації з ПДВ та її додатках платник податку - суб'єкт спеціального режиму оподаткування має можливість отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
При цьому у разі, якщо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування здійснюються операції з вивезення власновиробленої сільськогосподарської продукції за межі митної території України у митному режимі експорту, то, враховуючи статтю 69 Митного кодексу України, така продукція підлягає митному оформленню та класифікується митними органами ДФС шляхом визначення кодів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів ДФС щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають виключно інформаційний або довідковий характер.
(Лист ДФСвід 04.03.2016року № 7892/7/99-99-19-03-02-1).7
Суб’єкт господарювання може перейтина єдиний податок один раз протягом календарного року
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскальногооргану не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу, щодо обмеження кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Зазначені норми визначеніп.298.1.4ст.298 Податкового кодексу України.
Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу юридичній особі вантажного автомобіля
Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.
Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5% бази оподаткування.
Дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.
У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента.
Крім того, дохід від продажу вантажного автомобіля, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Отже, у разі продажуфізичною особою вантажного автомобіляпідприємству, така юридична особа зобов’язана при нарахуванні (виплаті) доходу виконати функції податкового агента, зокрема, нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб заставкою 5%та військовий збір за ставкою 1,5%.
Зазначений порядок визначений ст. 163, п. 167.2 ст. 167, п.173.1, п. 173.3ст. 173, пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України та роз’яснено листом ДФС України від 02.03.16 № 2267/С/99-99-17-03-03-14.
Якщо перевищено обсяг оподатковуваних операцій понад 1 млн. грн. необхідно зареєструватись платником ПДВ
Під обов'язкову реєстрацію як платник ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом VПодаткового кодексу, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
Для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N1-ПДВ.
У разі якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.
Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВтофіскальнийорган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25%(50%– при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.
Зазначена норма передбачена п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, 183.6ст. 183, п. 183.10 ст. 183, п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України
Відсутність факту реєстраціїпродавцем податковоїнакладноїв ЄРПН не дає права покупцю наформування податкового кредиту
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПНплатником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
При цьому, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення фіскальними органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця.
Крім того, у разі порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної покупець має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.
Таке право зберігається протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.
Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою фіскальний орган зобов’язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.
Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Податок на нерухоме майно враховується у зменшення податку на прибуток
Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
Тобто платник податку на прибуток, який подає податкову декларацію за податковий (звітний) період - календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, має право врахувати у зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами такого звітного періоду, суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого за такий звітний період.
При цьому, якщо у звітному періоді не отриманоприбутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
Нагадаємо, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації
Зазначена норма визначенап.137.6 ст. 137,пп. 266.7.5 та 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України.
Шановні платники податків!
На виконання підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податко- вого кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 22.02.2016 №68 ДФС оприлюд- нено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Інформація розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України в підрозділі «Повідомлення про Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України» розділу «Відшкодування ПДВ» .
При перерахуванні неприбутковим організаціям благодійних внесків є право на податкову знижку
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки суму коштів або вартість майна, перерахованих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організа- ціям у розмірі, що не перевищує 4% суми загального оподаткову- ваного доходу такого звітного року.
При цьому, неприбуткові організації - отримувачі благодійних внесків, мають відповідати умовам, визначеним Податковим кодексом України для неприбуткових організацій.
Громадяни, які перераховували неприбутковим організаціям благодійні внески та пожертвування та бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки, мають право надавати річну податкову декларацію за звітний 2015 рік протягом всього поточного 2016 року (включно по 31 грудня 2016 року).
У Дніпропетровській області припинено діяльність міжрегіонального «конвертцентру» з обігом майже 60 млн. грн.
Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках розслідування криміналь- ного провадження, зареєстрова- ного за ст.205, ст.27, ст. 212, ст.358 КК України, припинено діяльність «конвертаційного центру», який діяв на території Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Київської областей та м. Києва.
Встановлено, що центр організовано групою осіб, які створили та зареєстрували на підставних осіб низку суб’єктів підприємницької діяльності.
Орієнтовний обіг проконвертованих протягом 2015-2016 р. коштів склав близько 60 млн. грн. Ймовірні втрати бюджету складають понад 12 млн. грн.
На підставі ухвал суду проведено обшуки в офісних приміщеннях, філії банку (м. Дніпропетровськ), автомобілі та за іншими адресами, пов’язаними з діяльністю центру.
Під час обшуків виявлено та вилучено 12 мобільних телефонів, 2 системні блоки, 9 печаток, 3 ноутбуки, 3 планшети, 5 флеш накопичувачів, чорнові записи та документи фінансово-господарської діяльності.
Слідчі дії тривають.
