З 01 січня 2015 року плата за землю - це місцевий податок, який є однією із складових податку на майно.
Місцеві податки і збори встановлюються рішеннями, які в межах повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. Встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі - Кодекс).
Так, ст. 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів і, зокрема, ставок податку, податкових пільг тощо.
Розділом XIII Кодексу передбачено граничний розмір ставок земельного податку, у розрізі категорій земельних ділянок ставки визначаються рішенням місцевої ради.
При цьому за відсутності рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальних ставок, а плата за землю - із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п.12.3 ст. 12 Кодексу).
Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Необхідно звернути увагу, що Кодексом місцевим радам не надано право встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Згідно із Кодексом, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
Порядок застосування пільг зі сплати земельного податку викладено в Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування пільг зі сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, затвердженій наказом ДФС від 28.05.2015 №379.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.287.1 ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № З61З-VІ „Про Державний земельний кадастр".
Дані Державного земельного кадастру згідно з п.286.1 ст. 286 Кодексу є підставою для нарахування земельного податку.
Розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства, вирішення земельних спорів тощо належить виключно до повноважень сільських, селищних та міських рад.
Суб'єктам господарювання, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації такого права.
