Повідомляє ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська

2015-12-02 00:13 Подобається

До уваги платників податків – користувачів РРО!

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Законом України від 01.07.2015 №569-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» внесені зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Відповідно до вимог Закону №265 та Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1616/24148, суб’єктам господарювання до 01.01.2016 необхідно вивести з експлуатації реєстратори розрахункових операцій, які не створюють контрольну стрічку в електронній формі та не забезпечують подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З початку року платники податків ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська поповнили бюджет країни на 2,2 млрд. гривень

Підсумовуючи роботу інспекції за 11 місяців 2015 року начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев поінформував, що до бюджетів усіх рівнів від платників міста надійшло 498,3 млн. гривень. До загального фонду державного бюджету сплачено 275,4млн. гривень. Надходження податку на прибуток склали 50,6 млн. гривень. Платниками міста перераховано 181,5млн. грн. податку на додану вартість.

Місцевий бюджет протягом січня – листопада цього року теж отримав на 279,8 млн.грн. у тому числі: податку на майно – 1,3 млн.грн, єдиного податку – 44,7 млн.грн, акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів –15,8 млн. грн, екологічного податку –1,3млн. гривень.

Поряд з цим, посадовець також відмітив, що одним із джерел стабільного наповнення бюджету є і результативність заходів фіскальної служби, направлених на детінізацію ринку праці та боротьба з фактами виплат зарплат у «конвертах».

«Питання контролю за дотриманням роботодавцями вимог чинного законодавства при виплаті заробітної плати має першочергове соціальне значення. Серед найбільших ухилень від оподаткування та порушень законодавства, на жаль, залишаються заборгованість, зарплата «в конверті», або її виплата у розмірі, що не відповідає законодавчо встановленому рівню», – відмітив Віктор Саранцев.

Стабільні показники у сплаті єдиного соціального внеску дають можливість державі забезпечити своєчасні виплати необхідних соціальних гарантій громадянам. Цьогоріч надходження єдиного внеску збільшилися, зокрема, за 11 місяців вони склали 347,0 млн.грн.

«Зростання надходжень до бюджету є результатом спільної співпраці з бізнесом. Для спрощення процедури сплати та декларування доходів ми продовжуємо працювати над тим, щоб платники міста отримували максимально комфортні умови та високий рівень сервісних послуг. Колектив інспекції вдячний сумлінним платникам за добровільну сплату податків в нелегкі часи для нашої країни. Адже своєчасне наповнення бюджету є базою розбудови економіки держави та гарантією соціального забезпечення населення. Сподіваємося, що податкові надходження від платників міста і надалі будуть стабільними i давати змогу державі виконувати свої функції», – підкреслив керівник податкової інспекції.

«Спрощенці» поповнили бюджет на 68 млн. гривень

Представниками бізнесу Ленінського району м. Дніпропетровська, які обрали спрощену систему оподаткування, за 11 місяців 2015 року до бюджету міста сплачено 44,7 млн.грн єдиного податку.

За словами заступника начальника інспекції Еліни Бойкової вагома частка єдиного податку сплачена фізичними особами – підприємцями – 34,4 млн. гривень. Від спрощенців – юридичних осіб до бюджету надійшло 10,3 млн.грн податку.

«Центром обслуговування платників інспекції надається представникам малого бізнесу чимало адміністративних послуг. Фахівці працюють над тим, щоб створити сучасні сервісні умови для обслуговування. Наше взаємовигідне партнерство з представниками місцевої територіальної громади в рамках децентралізації гарантує хороші умови для розвитку підприємництва ще й за рахунок встановлення помірних ставок місцевих податків і зборів на підпорядкованій громаді території. Адже легальна підприємницька діяльність – це і створення нових робочих місць, і прогнозовані кошти, які надійдуть до міського бюджету для вирішення важливих соціальних питань», – зазначила Еліна Бойкова.

Платник податків має право на розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені (пункт 100.1 статті 100 Кодексу).

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу. Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (у тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, в якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення) (пункт 100.11 статті 100 Кодексу).

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385.

У разі неперерахування у встановлений строк до бюджету податків з вини банку – платник звільняється від відповідальності

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 129 Кодексу передбачено нарахування пені на суму податкового боргу платників податків після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов’язання.

Пунктом 129.6 статті 129 Кодексу встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів і державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідальність ФОП – платників єдиного податку за несвоєчасну сплату авансових внесків

Несплата (неперерахування) фізичною особою – платником єдиного податку (далі – ФО – платник ЄП), визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), авансових внесків ЄП у порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% ставки ЄП, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу (пункт 121.1 статті 121 Кодексу).

Нагадаємо, що для першої групи ФО – платників ЄП залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць встановлюється фіксована ставка ЄП у межах 10% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; для другої групи – у межах 20% розміру мінімальної заробітної плати (з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата складає 1218 гривень).

Щодо подання податковим агентом уточнючого розрахунку за формою №1ДФ, якщо минув строк позовної давності

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1 статті 102 Кодексу).

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за формою №1ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), Кодексом не передбачено.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Чи може особа, якій не вистачає до страхового стажу декілька місяців, заключити на період менше одного року договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата?

Особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Даним договором також передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору.

ДФС пропонує зміни у Податковий кодекс, які ліквідують «схеми з горіхами»

Державна фіскальна служба України передала до Міністерства фінансів України проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування деяких операцій з продуктами рослинного походження)». Мета запропонованих змін – ліквідація можливостей для мінімізації оподаткування та боротьба з податковим шахрайством під час здійснення операцій із залученням суб`єктів спеціального режиму оподаткування, які не сплачують ПДВ в бюджет, а залишають собі.

Останнім часом все більше застосовуються схеми мінімізації із залученням таких суб’єктів господарювання. Платники ПДВ експортують придбану у сільськогосподарських підприємств продукцію, яка раніше була закуплена останніми у населення. При цьому, вартість продукції необґрунтовано завищується, що дозволяє експортерам збільшити суми податкового кредиту, обсяги експортних операцій, які є одним з критеріїв на отримання бюджетного відшкодування в автоматичному режимі. Це призводить до формування неправомірних заявок на бюджетне відшкодування ПДВ, та як наслідок до втрат бюджету.

Найчастіше такі схеми застосовуються по операціях з продуктами рослинного походження, такими як: горіхи, гриби та ягоди.

Крім того, значна кількість суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з експорту вказаних продуктів зазначають, що придбали горіхи або ягоди у фізичних осіб, які виростили їх на власних земельних ділянках, а тому їх доходи не підлягають оподаткуванню ПДФО.

Проте результати перевірок встановлюють факти закупки у фізичних осіб таких продуктів в обсягах, які практично неможливо виростити, зібрати безпосередньо фізичною особою на власних земельних ділянках, або взагалі фізично не можливо виростити на таких ділянках (лісові гриби, ягоди).

З метою уникнення втрат державного бюджету у зв’язку із застосуванням вказаних схем ДФС розроблено законопроект, яким пропонується:

1) не застосовувати звільнення від оподаткування ПДФО до доходів від продажу таких видів власної сільськогосподарської продукції як горіхи волоські, гриби та ягоди;

2) встановити наступне: якщо суб’єкт господарювання, який придбав у фізичної особи сільгосппродукцію безпосередньо (за дорученням) або через посередників, здійснює в подальшому експорт такої продукції, то доходи підлягають оподаткуванню ПДФО;

3) запровадити тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з такими продуктами рослинного походження як горіхи, гриби та ягоди.

З початку 2015 року ЦОПами надано майже 3 млн. послуг

Протягом січня – жовтня 2015 року Центрами обслуговування платників податків надано майже 3 млн. адміністративних послуг. Зокрема, у жовтні надано понад 298 тис. послуг.

Серед них найбільшим попитом користується послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За десять місяців 2015 року було надано понад 1,3 млн. таких карток, з яких майже 153 тис. – у жовтні.

Також запитуваною з боку суб`єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. У січні-жовтні поточного року ЦОПами надано понад 302,5 тис. таких послуг. У жовтні було зареєстровано понад 30 тис. книг обліку розрахункових операцій.

Актуальною залишається послуга з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються фіскальними органами. Так, з початку 2015 року Центрами обслуговування платників було надано майже 282 тис. зазначених довідок, з них – майже 20 тис. – надано у жовтні.

На сьогодні обслуговування платників податків та громадян здійснюється 465 ЦОПами, якими надаються 92 адміністративні слуги (56 податкових та 36 митних).

До якого контролюючого органу необхідно подавати заяву ФОП про відмову від спрощеної системи оподаткування

Відповідно до ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Формою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування», передбачено і відмову від спрощеної системи оподаткування із зазначенням причин відмови від неї.

Згідно з вищезазначеною статтею ПКУ заява про відмову від спрощеної систему оподаткування фізичною особою – підприємцем подається до контролюючого органу в один з таких способів:

– особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Отже, заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку подається в один із способів, зазначених у п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, до територіального органу державної фіскальної служби за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок

В Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 зареєстровано наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» від 20.08.2015 №727.

Наказом скасовуються накази Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, та Міністерства фінансів України від 21.03.2012 №377 «Про затвердження Порядку оформлення результатів проведення митними органами перевірок», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 року за №622/20935.

Порядок розроблено для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів.

З набранням чинності цього порядку встановлюється єдиний порядок оформлення матеріалів документальних перевірок платників податків дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, та з урахуванням особливостей проведення та оформлення матеріалів документальних планових та позапланових перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи.

Визначені основні вимоги до форми, структури та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки), порядок підписання, реєстрації та зберігання.

Визначено порядок розгляду поданих платником податків заперечень до акту (довідки) документальної перевірки в контролюючому органі, обік результатів такого розгляду та врахування їх при прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Дія Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок контрольованих операцій відповідно до статті 39 розділу І Податкового кодексу.

Пасивні доходи для оподаткування податком на доходи фізичних осіб

Пасивні доходи у розумінні їх оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначені підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України від 02.122010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

До пасивних доходів відносяться такі доходи:

– проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

– проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;

– інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);

– процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

– плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

– дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

– дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

– відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

– дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

– інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

– роялті;

– дивіденди.

За порушення терміну сплати податків застосовується штраф

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

До уваги користувачів РРО!

Так, відповідно до пункту 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265 тимчасово звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону:

- суб’єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) – до 1 липня 2015 року.

При цьому санкції за порушення вимог цього Закону у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року;

- суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування – до 1 січня 2016 року.

Отже, вказані суб’єкти господарювання, які з 01.01.2015 мають застосовувати РРО, звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону на півроку, що дає їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства.