Підприємствам Дніпропетровщини 210 млн. грн. ПДВ повернуто «автоматом»
На протязі січня – жовтня 2015 року платникам Дніпропетровського регіону відшкодовано майже 530 млн. грн. податку на додану вартість, з них за процедурою автоматичного відшкодування – 209,27 млн. грн.
Спостерігається, що з початку року платникам регіону відшкодовано податку на додану вартість майже на 140 млн. грн., або на 35,7% більше, ніж за десять місяців минулого року. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.
Крім того, на сьогоднішній день кількість платників, які отримали суми ПДВ по автоматичному відшкодуванню складає 65, що вдвічі більше аналогічного періоду попереднього року.
Фізична особа, не надавала до податкової інспеції декларацію про доходи: як отримати довідку про доходи?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що законодавством не передбачені форма та порядок видачі довідки про доходи фізичним особам, які не надавали декларацію про доходи до податкової інспекції.
Згідно з Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), затверженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2211/24743, до Державного реєстру включаються дані про фізичних осіб, зокрема: джерела отримання доходів; об’єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.
Відомості з Державного реєстру використовуються контролюючими органами виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України та є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву.
Відомості з Державного реєстру – це документ, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи або уповноваженої нею особи на отримання відомостей про себе з Державного реєстру протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи.
Відомості з Державного реєстру надаються на бланку контролюючого органу особисто фізичній особі або законному представнику чи уповноваженій особі за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності, засвідченої в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред’явлення повертається) та її копії, документа, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопії (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Відомості з Державного реєстру не є довідкою про всі доходи фізичної особи.
Розмір нецільової благодійної допомоги, який не оподатковується податком на доходи фізичних осіб
Відповідно до підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим ппдпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році – 1710 грн.).
Положення цього підпункту не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені підпунктом 165.1.47 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
Від оподаткування військовим збором звільняється спадщина, отримана членом сім’ї першого ступеня споріднення
Підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах , , , пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку у результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено статтею 174 Кодексу.
Так, відповідно до підпункту«а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Кодексу за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня спорідненості.
Отже, дохід, отриманий від фізичної особи – резидента у вигляді спадщини (подарунка) платником податку – фізичною особою – резидентом, який є членом сім’ї першого ступеня споріднення, звільняється від оподаткування військовим збором.
Без відвідування відокремленого пункту реєстрації користувачів можливо скасувати власний посилений сертифікат, отриманий в АЦСК ІДД ДФС
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що можливість скасування власного посиленого сертифікату, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), реалізована у надійному засобі електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК–1», за допомогою якого таке скасування здійснюється за електронним запитом з використанням особистого ключа.
Процедура скасування посиленого сертифіката за електронним запитом дуже проста та не потребує відвідування відокремленого пункту реєстрації АЦСК ІДД ДФС.
Детальну інформацію щодо скасування посилених сертифікатів за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК–1» можна переглянути у настанові користувача (пункт 5.10 розділу 5).
Завантажити актуальну версію надійного засобу ЕЦП «ІІТ Користувач ЦСК–1» та настанову користувача можна у розділі «Програмне забезпечення»/«Інше»/«Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК–1» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням: http://acskidd.gov.ua/korustyvach_csk
Про граничний термін сплати єдиного внеску, нарахованого за календарний квартал фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування
Державною фіскальною службою України надано роз’яснення від 29.10.2015 №39858/7/99-99-17-03-01-17 (далі – лист) щодо граничного терміну сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого за календарний квартал фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.
Так, на підставі законодавчих норм наголошено, що граничний термін сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі, якщо останній день сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 11 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953).
Більш детально з відповідним листом ДФС можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/64677.html).
Як оподатковувати поворотну фіндопомогу, надану однією фізособою іншій та не повернену в установлений строк
ДФС у листі від 29.10.2015 р. № 10131/Г/99-99-17-03-03-14 нагадала: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 ПКУ).
Згідно зі ст. 1049 ЦКУ, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого ж роду й такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зважаючи на викладене вище, основна сума позики та поворотної фінансової допомоги, що отримується фізособою на підставі укладеного договору, протягом дії такого договору не є об'єктом (базою) обкладення ПДФО та військовим збором і не відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Чи зобов’язане ОСББ використовувати РРО при отриманні готівки в касу
ДФСУ в листі від 27.10.2015 р. № 22787/6/99-99-22-07-03-15 роз’яснила: у разі розрахунків при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ОСББ мають проводити такі операції із застосуванням РРО на загальних підставах.
Інші касові операції, що не пов’язані з проведенням розрахунків при продажу товарів (наданні послуг), у розумінні Закону про РРО, у т.ч. сплата вступних, членських і цільових внесків, ОСББ можуть здійснювати в касах підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.
Сума благодійної допомоги юрособи непрацівнику до 1710 грн не обкладається ПДФО
ДФС нагадала (лист від 28.10.2015 p. № 22789/6/99-99-17-03-03-15): сума нецільової благодійної допомоги, що надається благодійником — юридичною особою фізичній особі в розмірі, який у 2015 році не перевищує 1710 грн, не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не обкладається ПДФО та військовим збором. Якщо суму не перевищено, вона відображається у формі № 1 ДФ за ознакою доходу «169».
Однак сума перевищення нецільової допомоги над указаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи, і підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб і збором на загальних підставах. Відповідно, при перевищенні вказаної грошової межі така сума в№ 1 ДФ відображається за ознакою доходу «127» як інші доходи. У рядку «Військовий збір»загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються в грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях із копійками). При цьому відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховані доходи, із яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Як обкладають ПДФО виграші, призи та продаж товару за 1 грн
ДФС у листі від 30.10.2015 р. № 24385/10/28-10-06-11 роз’яснила порядок оподаткування виграшів і призів.
Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів і виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у т.ч. у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування/виплату (п. 170.6 ПКУ).
Оператори лотереї, виконуючи функції податкового агента, утримують ПДФО за ставкою 15% із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею. При цьому у формі № 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) і загальну суму утриманого з них податку. У звіті не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу — платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Інші організатори розіграшу (крім операторів лотереї) у разі нарахуванні доходу у вигляді виграшу/призу, який платник податку отримує безкоштовно (крім виграшів, призів у лотерею), суму (вартість) призу обкладають ПДФО за ставкою 30%. Якщо виграші чи призи надаються в негрошовій формі, сума ПДФО обчислюється із використанням негрошового коефіцієнта.
Якщо за результатами розіграшу є право придбання речі за 1 грн, то це вважається персоніфікованою (індивідуальною) знижкою із ціни товару, і сума такої знижки підлягає оподаткування як додаткове благо за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ (15% та/або 20%).
Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 розд. ІІ Податкового кодексу України, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.
До уваги власників електронних цифрових підписів!
Останнім часом Державною фіскальною службою України фіксуються випадки незаконного використання невідомими особами електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) суб’єктів господарювання під час реєстрації податкових накладних.
Для протидії шахраям та з метою захисту законних інтересів платників податків Акредитованим центром сертифікації ключів ІДД ДФС вимушено введені деякі тимчасові обмеження під час обслуговування заявників, у тому числі щодо території реєстрації для юридичних осіб, умов представництва в АЦСК ІДД ДФС тощо.
Окрім того, за результатами засідань спільної робочої групи з розробки проектів нормативно-правових актів у сфері ЕЦП, учасниками якої є представники Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС та інших АЦСК, було надано пропозиції щодо посилення процедур ідентифікації та реєстрації заявників під час надання послуг ЕЦП акредитованими центрами сертифікації ключів.
Звертаємо увагу, що безпека використання послуг ЕЦП також залежить від дотримання умов захисту та зберігання особистого ключа ЕЦП його власником. Особистий ключ ЕЦП повинен зберігатися у таємниці, його передавання іншим особам заборонено.
З початку року сплачено 148,7 млрд. грн. єдиного внеску
За січень – жовтень 2015 року фіскальні органи забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 148,7 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата внеску зросла на 955,8 млн. грн.
Зокрема, у жовтні надійшло 16,7 млрд. грн., що на 1,8 млн. грн. перевищує аналогічний показник 2014 року.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
ДФС продовжує боротьбу з тіньовим бізнесом
Детінізація економіки стала головною тематикою прес-конференції Голови ДФС Романа Насірова та Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, яка відбулась 12 листопада у прес-центрі Кабінету Міністрів України.
«Ми працюємо над детінізацією економіки в усіх галузях. Так, зокрема, за рахунок електронної системи адміністрування ПДВ з тіньового бізнесу до бюджету щомісяця надходить більше 2 млрд. грн. Спочатку року на стадії реєстрації податкових накладних в ЄРПН було зупинено операції на 243 млрд. грн., що майже в 9 разів більше, ніж за весь минулий рік. Зупинено діяльність більше ніж 50 конвертаційних центрів», – підкреслив Роман Насіров.
Крім того, до бюджету вдалося повернути ще близько 1,5 млрд. гривень. Це кошти, які сплачені за кримінальними провадженнями та податковим компромісом, а також надійшли від реалізованого майна. Також з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму близько 1 млрд. грн. Вилучені товарно-матеріальні цінності зберігаються у якості речових доказів, і у разі прийняття судом звинувачувальних вироків будуть стягнуті в дохід держави.
Однією з найактуальніших тематик останнього часу стала перевірка органами ДФС IT-компаній.
«Недобросовісні платники для власного збагачення зараз активно використовують як сферу ІТ-технологій, так й інші галузі. Але перевірки проводяться не за галузевими ознаками, а лише на підставі, в першу чергу, аналітичних даних. Так, наприклад, на сьогодні у сфері ІТ офіційно діє близько 5 тисяч компаній, але з початку 2015 року було проведено лише 17 планових перевірок та 170 позапланових перевірок таких компаній. А до ТОП-100 цієї галузі за найбільшими обсягами взагалі не застосовувалися будь-які процесуальні дії. Перевірки же застосовуються лише до тих компаній, які було помічено у порушенні чинного законодавства», - зазначив Сергій Білан.
Голова ДФС Роман Насіров вважає, що найголовніше – створити в державі рівні умови для всіх підприємців та працювати виключно в правовому полі. ДФС відкрита до діалогу з бізнесом і вже співпрацює з профільними асоціаціями щодо поліпшення умов ведення бізнесу в Україні і, зокрема, закликає представників IT-галузі, які працюють в рамках діючого законодавства, співпрацювати заради створення прозорої та конкурентоспроможної ситуації на ринку.
Якщо у платників єдиного податку другої групи обсяг валового доходу перевищив 1 мільйон гривень застосовування РРО стає обов‘язковим
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу понад 1 мільйон гривень у 2015 році ( незалежно від місяця, у якому відбулося так перевищення) зобов’язанні з 01 січня 2016 року при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування реєстраторів розрахункових операцій, – зазначають фахівці Бердичівської ОДПІ.
Така законодавча норма передбачена відповідно до Закону України від 01.07.2015 № 569-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій”. Відповідно до вищезазначеного Закону №569-VIII, який набрав чинності з 23 липня 2015 року, пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України було викладено у новій редакції, зокрема визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку:
– першої групи;
– другої та третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Варто зазначити, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. В такому випадку застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
В допомогу платникам податків фіскальна служба запровадила новий електронний сервіс
Державною фіскальною службою України впроваджено новий електронний сервіс “Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису”.
Для надання такої послуги фізична особа – платник податків повинна сформувати відповідний запит в електронному вигляді, підписати його електронним цифровим підписом та надіслати на електронну адресу “Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС”.
За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України “Про захист персональних даних” може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.
З метою формування запиту про доходи використовується “Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до “Єдиного вікна подання електронної звітності”, яке розміщене на офіційному веб-сайті ДФС у рубриці “Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді” та є загальнодоступним для використання.
В зазначеній рубриці розміщено детальну інструкцію щодо користування програмним забезпеченням “Порядок формування запиту та отримання відповіді”.
Основні зміни в порядку обліку та реєстрації платників
ДФСУ в листі від 23.10.2015 р. № 39139/7/99-99-11-01-01-17 розглянула зміни в порядку обліку та реєстрації платників ПДВ. Серед іншого, даним листом зазначено, що наразі:
1) реєстрація бізнесу відбуватиметься протягом 24 годин в контролюючих органах як для резидентів, так і нерезидентів;
2) при взятті на облік у контролюючому органі договору про спільну діяльність або договору управління майном як платника ПДВ уповноважена особа або управитель майна одночасно реєструється платником ПДВ. Реєстрація, як і раніше, проводиться після подання форми № 1-ПДВ та всіх необхідних документів, а також при завершенні всіх митних процедур;
3) строк для реєстрації або зняття з обліку сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму скорочено з 5 до 3 робочих днів.
Про організацію роботи щодо єдиного внеску
Державною фіскальною службою України у зв’язку з прийняттям Закону України від 17 вересня 2015 №704-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” (далі – Закон №704), яким, зокрема, перенесено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року, повідомлено про організацію роботи щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у відповідному листі від 27.10.2015 № 39474/7/99-99-17-03-01-17 (далі – лист).
Так, у разі, якщо підприємством за період з 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становила 1 218 грн., таке підприємство повинно здійснити донарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становить з 1 вересня 2015 року 1 378 гривень.
Також необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та нарахування проводились до 01.09.2015.
Отже, за період з 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску та відобразити такі суми у звітності з єдиного внеску за жовтень – грудень 2015 року.
У разі здійснення платниками перерахунку єдиного внеску, пов’язаного із зміною розміру мінімальної заробітної плати та розміру максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, передбачених Законом № 704, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску фіскальним органом не застосовуються.
Більш детально з відповідним листом ДФС можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС ().
Вимоги до форми довіреності, яка надається серед інших реєстраційних документів до АЦСК ІДД ДФС повіреною особою для отримання послуг ЕЦП
Відповідно до п. 5.1 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС передбачено, що заявник може бути представлений довіреною особою, якщо немає можливості його особистої присутності в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС). У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації.
Представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюється особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.
Заявник наділяє представника відповідними повноваженнями для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) (подання до відокремлених пунктів реєстрації реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення, скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у (дане роз’яснення у категорії 401.02).
Податковий календар на листопад 2015 року
19 листопада 2015 року останній день сплати:
- податку на прибуток підприємства за 3-й квартал;
- частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності, за 3-й квартал;
- ПДВ за 3-й квартал платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;
- екологічного податку за 3-й квартал;
- рентної плати за користування надрами за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;
- рентної плати за спеціальне використання води за 3-й квартал;
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 3-й квартал;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;
- збору за місця для паркування транспортних засобів за 3-й квартал;
- туристичного збору за 3-й квартал;
- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані у 3-у кварталі платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями першої та другої груп;
- єдиного податку юридичними та фізичними особами – підприємцями, віднесеними до третьої групи, за 3-й квартал;
20 листопада останній день
подання:
- податкової декларації з ПДВ за жовтень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- декларації акцизного податку за жовтень;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за жовтень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у жовтні;
- податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за жовтень;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за жовтень;
сплати:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за жовтень (крім гірничих підприємств);
- авансового внеску з єдиного податку за листопад платниками єдиного податку, віднесеними до першої та другої груп;
- доплати (за потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за жовтень**.
_________________________
**Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 цього Кодексу).
Фізичні особи, які користуються підвищеною податковою соціальною пільгою у розмірі 150%
Відповідно до пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) з урахуванням норм пункту 169.4 цієї статті Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку (підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Кодексу) (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2015 складає 1218 грн.).
Підвищена соціальна пільга у розмірі 150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, надається платнику податків, який (підпункт 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Кодексу):
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;
ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, яким визначена цього пункту;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія », крім осіб, визначених у підпункті «б» підпункту 169.1.4 цього пункту.
З урахувнням вимог пункту 1 розділу ХІХ Кодексу до 31.12.2015 для цілей застосування підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 податкова соціальна пільга надається у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.
Отже, у 2015 року 150% податкова соціальна пільга складає 913,50 грн. (1218 х 150% х 50%).
При цьому, для застосування податкової соціальної пільги у 2015 році розмір заробітної плати на місяць не повинен перевищувати 1710 гривень (підпункт 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу).
Розмір добових при відрядженні у 2015 року не зміниться
Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що податком на доходи фізичних осіб не оподатковуються добові витрати на відрядження у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (підпункт 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 та пункт статті 170 Кодексу).
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються окремо постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98 (додаток 1 до постанови).
Тобто, граничні норми добових витрат (з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб), крім витрат на відрядження державних службовців та інших зазначених осіб, розраховуються з показника мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата складає 1218 гривень) та становлять у 2015 році:
- у межах України – 243,6 грн.;
- за кордон – 913,5 грн.
Зміна мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, які були встановлені на 1 січня звітного року.
