Оподаткування податком на додану вартість операції з надання продавцем винагороди (бонусу) покупцю
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує, що ДФС України листом від 29.10.2015 № 22983/6/99-95-42-01-15 надано роз’яснення особливостей оподаткування ПДВ операції з надання продавцем винагороди (бонусу) покупцю.
Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори)), які є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.
Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються офіційним дистриб'ютором (постачальником продукції (робіт, послуг)), зокрема, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати відносяться до маркетингових послуг.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Отже, при наданні продавцем винагороди (бонусу) покупцю у зв'язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а мотиваційні та стимулюючі виплати, в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.
Таким чином, у покупця при отриманні мотиваційних виплат (бонусів) від продавця у зв'язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманих мотиваційних виплат (бонусів).
Особливості перерахунку єдиного внеску через зміну розміру мінімальної зарплати
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує, що листом ДФС України надано роз’яснення щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв'язку з перенесенням підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року. Нагадуємо, що такі зміни передбачені Законом України від 17 вересня 2015 № 704-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (далі – Закон № 704).
У разі, якщо підприємством за період з 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становила 1 218 грн., таке підприємство повинно здійснити донарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становить з 1 вересня 2015 року 1 378 гривень.
Також необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та нарахування проводились до 1 вересня 2015 року.
Отже, за період з 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску та відобразити такі суми у звітності з єдиного внеску за жовтень – грудень 2015 року.
У разі здійснення платниками перерахунку єдиного внеску, пов’язаного із зміною розміру мінімальної заробітної плати та розміру максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, передбачених Законом № 704, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску фіскальним органом не застосовуються.
Більш детально з відповідним листом ДФС від 27.10.2015 №39474/7/99-99-17-03-01-17 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС.
Зареєструватися підприємцем – без жодних проблем
Фізична особа, яка зареєструвалася підприємцем, перебуває на обліку в контролюючому органі за місцем реєстрації. Контролюючий орган повинен взяти підприємця на облік у день отримання від державного реєстратора повідомлення про проведення його державної реєстрації та відомостей з реєстраційної картки.
Дані про взяття на облік фізичної особи-підприємця того ж дня передаються до ЄДР із зазначенням дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому взято на облік.
Відомості, що містяться в ЄДР, є у відкритому доступі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на визначену дату. З ними можна ознайомитися шляхом перегляду, копіювання та роздрукування. Також цю інформацію можна замовити у державного реєстратора у формі витягу, довідки або виписки. Такі відомості з ЄДР надаються протягом 24 годин після надходження запиту (крім вихідних та святкових днів).
ДФС оновлено електронний сервіс для платників податків «ЗІР»
У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» з 30 жовтня 2015 року впроваджено новий інноваційний розділ «Інтерактивна мапа» за напрямами «Митна справа» та «Єдиний соціальний внесок», який працює за принципом «Крок за кроком».
За допомогою інтерактивних мап користувачі «ЗІР» мають змогу швидко та зручно ознайомитися із законодавчою базою та знайти відповіді на питання за вказаними напрямами.
Земельний податок наповнив бюджетний кошик Кіровського району на 45,5 млн. грн.
Про це інформує у ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська та наголошує, що з початку 2015 року рівень надходжень земельного податку від власників землі та землекористувачів області перевищив аналогічний період минулого року на 9,2 млн. грн.
За даними податківців, платники земельного податку та орендної плати за землю - юридичні особи впродовж січня – жовтня цього року спрямували до бюджетів територіальних громад 41,7 млн. грн., торік – 33,1 млн. грн., а підприємці - фізичні особи та громадяни – 3,8 млн. грн., у минулому році – 3,2 млн. грн.
У відомстві нагадують, плата за землю є обов’язковим платежем у складі податку на майно і включає в себе два види обов’язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший повинні сплачувати власники землі та землекористувачі, другу – орендарі земельних ділянок, як фізичні, так і юридичні особи.
Відтепер форма авансового звіту заповнюється по - новому
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує про те, що Мінфін наказом від 28.09.2015 р. №841 затвердив нову форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
Дія Порядку поширюється на осіб, що видали платнику податку - фізичній особі кошти на відрядження або під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, та платників податків - фізичних осіб, які отримали такі кошти.
У відомстві нагадують, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.
Крім того, уточнено, що при розрахунку суми ПДФО в разі не повернення сум надміру витрачених коштів використовуються ставки 15% та 20%. Окрім того, зазначено, що неповернута сума розраховується з урахуванням пункту 164.5 ПКУ.
Наказ № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» набирав чинності з 6 листопада 2015 року.
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська : Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звертає увагу платників податку на додану вартість, що відповідно до пункту 1201.1 статті 1201Податкового кодексуУкраїни порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Пунктом 1201.2 статті 1201 Кодексу визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній / розрахунку коригування.
Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), який набув чинності 29.07.2015 р., зокрема, внесено зміни до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, якими передбачено, що при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Отже, принцип, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, починаючи з 29 липня 2015 року не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу (10 відсотків, 20 відсотків, 30 відсотків, 40 відсотків), за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року.
Дане роз’яснення викладено в листі Державної фіскальної служба України від 12.10.2015 р. N 21562/6/99-99-19-03-02-15.
Актуальні питання подання податкової звітності
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська пропонує переглянути актуальні питання – відповіді щодо подання податкової звітності
1.За якою формою надається звітність з екологічного податку за III квартал 2015 року?
До уваги платників екологічного податку! Наказ Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, яким затверджено форму Податкової декларації екологічного по¬датку, набрав чинності 25.09.2015. Податкова декларація екологічного податку за формою, затвердженою наказом №715 надаватиметься за IV квартал 2015 року та за наступні податкові періоди. За III квартал ц.р. платники екоподатку звітують за формою, затвердженою нака¬зом ДПАУ «Про затвердження форми Податкової деклара¬ції екологічного податку» від 24.12.2010 №1010.
2. Чи потрібно подавати декларацію платнику податку на прибуток у разі неотримання прибутку або взагалі отримання збитку?
Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку. Лист ДФС України від 21.10.2015 № 38881/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку» читайте тут:
3. Як подавати звітність з ПДВ суб’єкту господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано?
Особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.
4. Коли єдинники 1 і 2 груп здають квартальну де¬кларацію?
ВІДПОВІДЬ: Спрощенці першої та другої груп звітують за результата¬ми року. Квартальну декла¬рацію з єдиного податку вони подають за останній квартал роботи в першій або другій групі в разі зміни групи, а та¬кож за квартал, у якому от¬римано доходи платника єди¬ного податку, оподатковувані за ставкою 15%.
5. Чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність?
ВІДПОВІДЬ: За неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, передбачена штрафна санкція в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а за ті самі порушення, вчинені платником протягом року, передбачена штрафна санкція в розмірі 1020 гривень. Крім того, за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, застосовується адміністративний штраф у розмірі від 51 грн. до 136 грн., а у разі повторного порушення - від 85 грн. до 136 грн.
6. Які строки встановлено для подання декларації поштою?
ВІДПОВІДЬ: Декларацію поштою на адресу податко¬вого органу платник може надіслати не пізніше ніж за 5 днів до останнього терміну подання такої декларації.
7. За якою формою підприємство подає декларацію по транспортному податку?
ВІДПОВІДЬ: До затвердження форми податкової звітності платникам транспортного податку – юридичним особам пропонується декларувати об’єкти оподаткування використовуючи Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 767 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за № 139/24916. При цьому назву «Розрахунок збору за першу реєстрацію транспортних засобів» замінити на «Розрахунок транспортного податку», у колонці 5 «Дата першої реєстрації транспортного засобу в Україні» зазначити «Рік випуску транспортного засобу», у колонці 8 «Сума збору» зазначити «Ставка транспортного податку». Колонки 2 «Тип транспортного засобу», 9 «Сума пільги щодо збору» та 10 «Код пільги» не заповнюються.
8. Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО особі, яка отримує щомісячно грошове утримання від іншої фізичної особи згідно договору про довічне утримання?
ВІДПОВІДЬ: При отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Актуальний коментар: Оподаткування іноземного доходу
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська роз`яснює нюанси оподаткування іноземного доходу на прикладі, коли оподатковується дохід фізособи, який вона отримала від іноземної компанії
За словами начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Оксани Бабкіноїу цьому випадку об'єктом оподаткування резидента є доходи отримані з джерел за межами України. Це будь-який дохід, отриманий ре¬зидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включа¬ючи, зокрема, доходи від виконан¬ня робіт (надання послуг) за ци¬вільно-правовими та трудовими договорами.
Водночас Оксана Бабкіна зауважила, що під час нарахування доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вар¬тість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахун¬кових одиницях), такі доходи пере¬раховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування таких доходів.
Сума отриманого з іноземних джерел доходу включається до загального
річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декла¬рацію.
При цьому якщо згідно з нор¬мами міжнародних договорів плат¬ник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму та¬кого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій де¬кларації.
У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним дохо¬ду з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в інозем¬ній юрисдикції, такий платник зобов'я¬заний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декла¬рації до 31 грудня року, наступно¬го за звітним.
Якщо платник не подає в установлений строк податкову декларацію, то несе за це відповідальність.
При цьому у зменшення суми річного податко¬вого зобов'язання платника податку не зараховуються:
• податки на капітал (приріст ка¬піталу), податки на майно;
• поштові податки;
• податки на реалізацію (продаж);
• інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до кате¬горії прибуткових податків чи вважаються окремими податка¬ми згідно із законодавством іно¬земних держав.
Сума податку з іноземного до¬ходу платника податку — резиден¬та, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму по¬датку, розраховану на базі загаль¬ного річного оподатковуваного до¬ходу такого платника податку від¬повідно до законодавства України.
Особою, відповідальною за нара¬хування, утримання та сплату (пере¬рахування) до бюджету податку з іно¬земних доходів, є платник податку.
Індексація заробітної плати
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська рекомендує (бухгалтерам) ознайомитися з оподаткуванням сум індексації заробітної плати та дізнатися про їх відображення у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
До загального місячно¬го (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудово¬го договору (контракту).
Заробітна плата підлягає індексації, тобто встановленому закона¬ми та іншими нормативно-право¬вими актами України механізму під¬вищення грошових доходів населен¬ня. Це дає змогу частково або по¬вністю відшкодовувати подорож¬чання споживчих товарів і послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошо¬вий дохід громадян, який одержа¬но ними в гривнях на території України і не має разового характе¬ру. Заробітна плата складається із основної заро¬бітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успі¬хи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні та компенса- ційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база опо¬даткування визначається як нарахо¬вана заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску, страхових внесків до Накопичувального фон¬ду, а у випадках, передбачених зако¬ном, — обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП) за її наявності.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із за¬конодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платни¬ка податку на лікарняному, то з ме¬тою визначення граничної суми до¬ходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх опо¬даткування такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних подат¬кових періодів їх нарахування.
Роботодавець та/або по¬датковий агент має право здійсню¬вати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правиль¬ності оподаткування.
Податковий агент, який нарахо¬вує (виплачує, надає) оподаткову¬ваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Податкового кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Водночас особи, які відповідно до Кодексу мають ста¬тус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, вста¬новлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок (форма № 1ДФ) контролюючому органу за місцем свого розташу¬вання. Такий розрахунок подаєть¬ся лише у разі нарахування сум за¬значених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку № 4, доходи у вигляді заробітної плати, включаючи ін¬дексацію, нараховані (виплачені) платнику податку, зазначаються в податковому розрахунку (форма № 1ДФ) за ознакою доходу «101».
Щодо плати за землю підприємцями на спрощеній системі оподаткування
Відповідно до норм Податкового кодексу України плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
При цьому підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку). Зазначена преференція не стосується земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
А суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума одноразової грошової допомоги, яка виплачується при звільненні військовослужбовцям строкової служби за рахунок фонду грошового забезпечення?
Згідно із пп.165.1.10 п. 165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою.
Тобто, грошове забезпечення, яке виплачується військовослужбовцям строкової служби звільняється від оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), а також одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, до грошового забезпечення відносяться суми одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
Враховуючи те, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової служби при звільненні здійснюється за рахунок фонду грошового забезпечення, то сума даної допомоги не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
