Податковий календар на листопад 2015 року
9 листопада останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма №1-РС) за жовтень;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) за жовтень;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма №3-РС) за жовтень;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (форма №1-ОА) за жовтень;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів (форма №1-ОТ) за жовтень;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали при базовому податковому періоді – квартал;
- фінансової звітності за три квартали платниками податку на прибуток підприємств, у яких податковий період дорівнює кварталу;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за три квартали;
- податкової декларації з ПДВ за 3-й квартал платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали;
- податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які перейшли з 3-го кварталу зі спрощеної системи оподаткування на загальну або вперше зареєстровані у 3-му кварталі;
- податкової декларації екологічного податку за 3-й квартал;
- податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3-й квартал;
- податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 3-й квартал;
- податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України за 3-й квартал;
- податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики за три квартали;
- податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод… за три квартали;
- податкової декларації збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту за три квартали;
- податкового розрахунку за спеціальне використання лісових ресурсів за три квартали;
- податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за 3-й квартал;
- податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за 3-й квартал;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за три квартали;
- податкової декларації туристичного збору за три квартали;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за 3-й квартал (форма №1ДФ);
- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 3-й квартал;
- звіту про суми податкових пільг за дев’ять місяців;
13 листопада останній день
подання:
- звіту про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за жовтень (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;
- довідки про використані розрахункові книжки за жовтень;
сплати:
- авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності.
9 листопада поточного року закінчується строк подання податкової звітності за третій квартал та дев’ять місяців 2015 року.
Звертаємо увагу на те, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою №1ДФ), тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень (пункт 119.2 статті 119 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки і збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 статті 120 Кодексу).
Щодо розміру податкової соціальної пільги у 2015 році
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року – для будь-якого платника податку.
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( пункту 169.4 статті 169 Кодексу).
Відповідно до пункту 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Кодексу набирає чинності з 1 січня 2016 року.
До 31.12.2015 для цілей застосування цього підпункту ПСП надається у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.
Статтею 7 Закону України від 28.12.2014 №80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із змінами та доповеннями встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року у розмірі 1218 гривень.
Таким чином, 100% ПСП у 2015 році становить 609 грн., 150% – 913,50 грн., 200% ПСП – 1218 грн.
При цьому гранична сума доходу для застосування ПСП у 2015 році складає 1710 гривень.
Особливості звітування, нарахування та сплати податків ФОП – платників єдиного податку у разі їх мобілізації
Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку щодо особливостей нарахування, сплати та подання податкової звітності у разі мобілізації.
Пунктом 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного », на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу державної фіскальної служби за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації.
Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені цим Кодексом, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом.
Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної «Про часткову мобілізацію», затвердженим » (пункт 25 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Про зміни у порядку обліку платників податків і зборів та порядку реєстрації платників ПДВ
Державною фіскальною службою України повідомлено про основні зміни у порядку обліку платників податків і зборів та порядку реєстрації платників ПДВ, які викладено у листі від 23.10.2015 № 39139/7/99-99-11-01-01-17 (далі – лист).
Нагадуємо, що 16.10.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 № 747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за № 1113/27558 (далі – Наказ № 747).
Зокрема, відповідно до розділів ІІІ та VІ Порядку обліку платників податків і зборів взяття на облік платників податків та передача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР) даних про взяття їх на облік у контролюючих органах здійснюється у день отримання відомостей з ЄДР. Такими змінами забезпечено реєстрацію бізнесу протягом 24 годин та приведено Порядок обліку у відповідність до Закону України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)».
Серед основних змін також визначено, що перелік документів, який подається відповідно до пункту 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів нерезидентом для взяття на облік в контролюючих органах, приведений у відповідність до положень статті 64 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зі змінами, внесеними Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».
Окремі зміни внесено щодо обліку та реєстрації договорів управління майном та договорів про спільну діяльність без створення юридичних осіб.
Наказом № 747 викладено у новій редакції додаток 13 до Положення про реєстрацію платників ПДВ, яким встановлюється форма витягу з реєстру платників ПДВ (форма № 2-ВР). Нова форма витягу структурована та у зв’язку з прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» витяг доповнено реквізитами додаткового рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 розділу V Кодексу, призначеного для перерахування коштів на спеціальний рахунок.
Більше інформації про ці та інші зміни можна дізнатися з листа, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/listi/64563.html).
ДФС про накладання штрафів за порушення нарахування, звітування та сплати ЄСВ
ДФС у листі від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17 розглянула питання притягнення до адміністративної відповідальності платників ЄСВ.
1. Фіскальні органи мають правові підстави для складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про збір та облік ЄСВ (ст. 1651 КпАП) і перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок, пов’язаних із нарахуванням, обчисленням і сплатою ЄСВ (ст. 18823 КпАП).
2. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення може складатися на керівника та головного бухгалтера одночасно, оскільки вони зобов'язані своєчасно нарахувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, а також своєчасно подавати за встановленою формою звітність щодо ЄСВ, достовірні відомості, що використовуються в Державному реєстрі.
3. Оскільки нормами КпАП не передбачено обмежень щодо періодичності притягнення порушників до адміністративної відповідальності, на правопорушників накладаються адміністративні стягнення з тією періодичністю, із якою вчиняються порушення.
4. Складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, на підставі ст. 1651 КпАП є правомірним. До адміністративної відповідальності за порушення ст. 1651 КпАП притягаються фізична особа-підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, незалежно від наявності найманих працівників.
5. У разі неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ фізичними особами — підприємцями й особами, які провадять незалежну професійну діяльність (якщо вони не є роботодавцями), за 2011–2013 рр. адміністративне стягнення не застосовується.
6. У разі вчинення особою кількох видів правопорушень, справи про які одночасно розглядаються посадовою особою одного й того самого фіскального органу, адміністративне стягнення накладається в межах найбільшого розміру штрафу.
7. Із огляду на те, що законом передбачено граничний строк подання звіту та граничний строк сплати ЄСВ до фіскального органу, а норма містить формальний склад правопорушення щодо події неподання чи несвоєчасного подання (подання за не встановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати ЄСВ, строк правопорушення необхідно обчислювати:
•у разі неподання звітності з ЄСВ або несплати ЄСВ — на наступний день граничного строку подання звітності або сплати ЄСВ з урахуванням норм ст. 38 КУпАП;
•у разі несвоєчасного подання звітності з ЄСВ, несвоєчасної сплати ЄСВ — за датою фактичного подання звітності або фактичної сплати.
8. Для визначення повторності, перебіг календарного року розпочинається з моменту притягнення особи до адміністративної відповідальності за одне із правопорушень, зазначених у ч. 1 ст. 1651 КпАП.
У разі донарахування ЄСВ через зміну з 1 вересня мінзарплати й максимальної бази, штрафи не застосовуватимуться
У разі якщо підприємством за період із 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування ЄСВ виходячи з мінімальної зарплати, що становила 1218 грн, таке підприємство повинно провести донарахування ЄСВ виходячи з мінімальної зарплати, що становить із 1 вересня 2015 року 1378 грн.
До того ж необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку ЄСВ на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких понад один місяць, і нарахування яких проводилися до 01.09.2015 р.
Отже, за період із 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих ЄСВ і відобразити такі суми у звітності з ЄСВ за жовтень – грудень 2015 року.
У разі здійснення платниками перерахунку ЄСВ, пов’язаного зі зміною розміру мінімальної зарплати та розміру максимальної величини, з якої справляється ЄСВ, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого ЄСВ фіскальним органом не застосовуються.
Відповідне роз’яснення надано ДФС у листі
Як заповнювати графи 4, 5.1, 5.2 податкової накладної
У листі від 15.10.2015 р. № 23354/10/28-10-06-11контролери розповіли про особливості заповнення граф 4, 5.1, 5.2 податкової накладної.
Заповнення графи 4 податкової накладної
Податківці нагадали: при заповненні податкової накладної в графі 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД»зазначають десятизнаковий код товару. Такий код уносять суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
Коли у вантажній митній декларації зазначено іншу кількість знаків кода УКТ ЗЕД, то до податкової накладної переносять аналогічний код без дописування нулів чи інших знаків із вирівнюванням по правому краю поля.
У разі виписки податкової накладної при постачанні одночасно імпортованих та вітчизняних товарів або підакцизних та не підакцизних товарів графу «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» заповнюють лише за тими товарними позиціями, які належать до підакцизних або які ввезені на митну територію України.
Крім того, у клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки й інші знаки чи символи не проставляють.
У відповідних графах при заповненні податкової накладної дотримання вимог Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 р. № 8, є обов’язковим.
Заповнення граф 5.1 та 5.2 податкової накладної
Податківці зазначили: ДО внесення змін у форми податкової накладної/розрахунку коригування у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VІІІ податкову накладну/розрахунок коригування складають за формою, установленою Порядком № 957, але з урахуванням положень згаданого Закону.
Так, графи 5.1, 5.2 заповнюють відповідно до КСПОВО, чинного на дату складання податкової накладної:
•у графі 5.1 указують умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО;
•у графі 5.2 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
При цьому графи 5.1 та 5.2 податкової накладної не належать до обов’язкових реквізитів, зазначених п. 201.1 ПКУ.
Отож, зважаючи на викладене вище, податкова накладна, у табличній частині якої неправильно заповнено графи 5.1 і 5.2, не вважається такою, що заповнена з порушеннями.
Щодо оподаткування процентів за депозитними вкладами податком на доходи фізичних осіб
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, до якого Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, внесено ряд змін, зокрема в частині оподаткування пасивних доходів.
Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу встановлено, що термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20 відсотків (пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу).
Таким чином, дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставкою 20 відсотків.
Крім того, п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
При цьому п. 163.1 ст. 163 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Відповідно до пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи викладене, оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів, нарахований на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, то такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
(Лист ДФСУ від 14.09.2015 № 8651/М/99-99-17-03-03-14)
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку та повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність подається за ф. № 20-ОПП (наказ МФУ в редакції від 14.11.14 №1127) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У формі №20-ОПП графа 5 «Тип об’єкту оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування.
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.
Якщо у довіднику відсутній відповідній тип об’єкту оподаткування, який підходить за призначенням платник податків визначає його самостійно.
Графа «Найменування об’єкту оподаткування» заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.
Якщо на підприємстві є декілька однакових типів об’єктів, у яких відсутнє найменування, то у такій графі можна зазначити інвентарний номер об’єкта.
Положення щодо обліку об’єктів оподаткування визначено п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розд. VIIІ «Порядку обліку платників податків і зборів» затвердженого наказом МФУ від 19.12.11 № 1588.
Подання декларації про майновий стан і доходи новоствореним підприємцем
Фізична особа — підприємець зареєструвалася у ІІ кварталі 2015 р. і у тому самому кварталі подала заяву про перехід на спрощену систему оподаткування. Чи повинна така особа подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати реєстрації платником єдиного податку?
Пунктом 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) установлено, що фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, із зазначенням авансових платежів з податку на доходи.
Фізичні особи — підприємці, зареєстровані протягом року, в установленому законом порядку подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність. Уперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан і доходи станом на дату державної реєстрації підприємця.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, у разі переходу на спрощену систему оподаткування новостворена фізична особа — підприємець у кварталі, в якому здійснено процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання, має подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування.
Застосування РРО в підприємницькій діяльності
Чи застосовують ФОП — платники єдиного податку при здійсненні діяльності РРО?
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії реєстрації платником єдиного податку.
Спрощено умови ведення бізнесу
ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська інформує, що 16.10.2015 р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 р. № 747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».
«Такими змінами забезпечено реєстрацію бізнесу протягом 24 годин та приведено Порядок обліку у відповідність до Закону України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», - прокоментувла зміни начальник відділу реєстрації платників та електронних сервісів ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Тесленко Тетяна.
Так, відповідно до р.ІІІ та р.VІ Порядку обліку платників податків і зборів взяття на облік платників податків та передача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців даних про взяття їх на облік у контролюючих органах здійснюється у день отримання відомостей з ЄДР.
Серед основних змін також відзначено те, що перелік документів, який подається відповідно до п. 4.4 р. IV Порядку обліку платників податків і зборів нерезидентом для взяття на облік в контролюючих органах, приведений у відповідність до положень ст. 64 р. II Податкового кодексу України. Окремі зміни внесено також і щодо обліку та реєстрації договорів управління майном та договорів про спільну діяльність без створення юридичних осіб.
Тетяна Тесленко звернула увагу на те, що Наказом № 747 викладено у новій редакції додаток 13 до Положення про реєстрацію платників ПДВ, яким встановлюється форма витягу з реєстру платників ПДВ (форма № 2-ВР). Нова форма витягу доповнена реквізитами додаткового рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 р. V Кодексу, призначеного для перерахування коштів на спеціальний рахунок.
Перехід зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів
ФОП — платник єдиного податку другої групи прийняла рішення відмовитися від спрощеної системи оподаткування і перейти на сплату інших податків і зборів з IV кварталу 2015 р. Які податкові декларації слід подати в цьому разі до органу ДФС?
Згідно з п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, установлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 цього Кодексу.
Платник єдиного податку може самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу). Така заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Згідно з пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему, мають подати податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування із зазначенням авансових платежів. Розрахунок та сплата авансових платежів здійснюються такими особами у строки, визначені пп. 177.5.1 цього пункту, що настануть у звітному податковому році.
Відповідно до п. 46.3 ст. 46 вищезазначеного Кодексу якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
Отже, якщо фізична особа — підприємець перейшла у IV кварталі звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему, то вона має подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу), яка прирівнюється до річної декларації, та податкову декларацію платника єдиного податку за річний податковий (звітний) період.
Подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування
До якого контролюючого органу потрібно подавати заяву фізичній особі — підприємцю про відмову від спрощеної системи оподаткування та за якою формою?
Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу для відмови від спрощеної системи оподаткування слід подати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Формою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженою наказом Мінфіну України від 20.12.2011 р. № 1675 «Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування», передбачено і відмову від спрощеної системи оподаткування із зазначенням причин відмови.
Згідно з пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичною особою — підприємцем подається до контролюючого органу в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу).
Отже, заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку подається в один із способів, зазначених у пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу, до територіального органу ДФС за місцем податкової адреси платника податків — фізичної особи.
Документальна невиїзна перевірка проводиться в приміщенні органу державної фіскальної служби
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної фіскальної служби.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами фіскального органу виключно на підставі рішення керівника, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.
Присутність платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова.
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Порядок та умови проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст. 79 Податкового кодексу України.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу
Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»
Державною фіскальною службою України надано роз’яснення від 08.10.2015 №37321/7/99-99-17-03-01-17 щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).
Так, з метою доведення інформації до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), повідомлено, що до компетенції ДФС належить, зокрема, надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до норм Постанови № 413, ДФС лише приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Додатково повідомлено, що Постанову № 413 було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється зазначеною статтею.
Звернутися до органів ДФС можна в електронному вигляді
Головне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 28.10.2015 набрала чинності стаття 5 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) у редакції Закону України від 02.07.2015 №577-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції».
Згідно з цією статтею звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Відповідно до статті 5 Закону №393 в усіх податкових інспекціях м. Дніпропетровська та області створені електронні поштові скриньки для запитів на отримання публічної інформації та для подання письмових звернень в електронному вигляді.
З електронними поштовими скриньками податкових інспекцій області для подання письмових звернень в електронному вигляді можна ознайомитися на головній сторінці офіційного суб-сайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» у розділі «ДФС у регіоні», підрозділі «Головне управління» (підрозділ «Контакти») за посиланням:
.
Електронні адреси Головного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області для подання:
- громадянами письмових електронних звернень –;
- запитів на публічну інформацію – .
Зазначені електронні поштові скриньки розміщені на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням:
.
Звертаємо увагу, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (стаття 5 Закону №393).
Таким чином, електронне звернення, якщо воно надсилається без використання електронного цифрового підпису, повинно мати вигляд сканкопії та/або фотокопії.
До уваги платників, які звітують в електронному вигляді
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтер- ський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів».
Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються у базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування у базу сертифікатів нового договору зазначений договір необхідно переукласти.
З початку року до зведеного бюджету зібрано 463,4 млрд. гривень
За оперативними даними у січні-жовтні 2015 року до зведеного бюджету надійшло (збір) 463,4 млрд. грн., що на 119,3 млрд. грн., або на 34,7 відс., більше січня-жовтня попереднього року. До державного бюджету забезпечено 383,7 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 79,7 млрд. гривень.
Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 382,9 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 102,1 відс., додатково забезпечено 7,8 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 101,2 відс. (+1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 104,4 відс. (+1,5 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 102,3 відс. (+0,7 млрд. грн.), ввізного мита – 104,4 відс. (+1,3 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – 103,1 відс. (+0,7 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 103,1 відс. (+0,6 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 253,8 відс. (+2 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-жовтні 2015 року приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 30,4 відс. (+26 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 28 відс. (+18,6 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 32,7 відс. (+7,7 млрд. грн.), ввізного мита – у 3,5 раза (+22,3 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 72,8 відс. (+9,5 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – у 8,6 раза (+17,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,6 раза (+2 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 44,4 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 52,5 млрд. грн. податку на додану вартість, у т.ч. в автоматичному режимі – на 29,6 млрд. гривень.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 148,7 млрд. гривень.
Викрито протиправну схему імпорту, яка діяла за сприянням службових осіб органів ДФС
Спеціальним підрозділом Головного управління власної безпеки та Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС викрито протиправну схему імпорту, яка діяла за сприянням службових осіб територіальних органів ДФС протягом 2014-2015 рр. на території м. Києва та Київської області.
Під час розслідування встановлено, що організована група осіб з метою прикриття незаконної діяльності використовувала реквізити підприємств з ознаками фіктивності (засновники, директори та бухгалтери яких або померли, або не мали жодного відношення до створення та діяльності заснованих підприємств) та імпортувала на територію України товари на суму понад 14 млн. грн. За результатами такої діяльності бюджет недоотримав майже 5 млн. грн. обов’язкових платежів.
Під час проведення митних процедур працівниками власної безпеки ДФС вилучено товари, які незаконно ввозились на територію України, на загальну суму понад 4 млн. грн. та документи з ознаками підробки, які свідчать про протиправну діяльність службових осіб органів ДФС.
Роман Насіров: За 10 місяців до Державного бюджету надійшло 383 мільярди гривень
У жовтні поточного року ДФС перевиконала індикативні показники загального фонду держбюджету на 3,2 млрд. грн. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час брифінгу, який відбувся 5 листопада у прес-центрі Кабінету Міністрів України.
За його словами, платники у жовтні сплатили 41,6 млрд. грн., а загалом за 10 місяців поточного року - 383 млрд. грн.
«Ми виконали поставлене Урядом завдання та забезпечили державний бюджет з суттєвим перевиконанням.Взятий платниками податків темп дозволив перевиконати завдання Міністерства фінансів України у травні-жовтні на 8,9 млрд. грн. і це вже після збільшення дохідної частини бюджету у вересні поточного року », – наголосив Роман Насіров.
Голова ДФС також відзначив рекордно високі обсяги збору ПДВ. Середньомісячний збір цього податку у серпні-жовтні збільшився до 9млрд.грн., тоді як у січні-травні – цей показник був на рівні 6,8 млрд. грн. Таких результатів вдалось досягнути шляхом припинення роботи тіньових схем.
Станом на 1 листопада платникам податків на рахунки відшкодовано 52,5 млрд. грн. податку на додану вартість. До кінця року заплановано відшкодувати ще 12,6 млрд. грн.
Загалом, сукупний економічний ефект роботи ДФС за травень-жовтень становить 31,4 млрд. грн. Це як додаткові надходження до бюджету, так і зменшення заборгованості держави перед платниками.
Роман Насіров також окреслив основні вектори роботи ДФС. Так, зокрема, сьогодні відбувається оновлення кадрів служби. У відомстві працює нова команда HR-фахівців з досвідом роботи в бізнесі, яка вже починаєтестування персоналу, аби залишити в структурі тільки професійних і сумлінних фахівців.
Крім того, на новий рівень виведено міжнародне співробітництво у сфері реформування митниці. Масштабна міжнародна діяльність, спрямована перш за все на збільшення зовнішніх інвестицій в економіку України та запровадження спільного митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Також здійснюється підготовка до запровадження з 1 січня 2016 року Зони вільної торгівлі з ЄС та залучення міжнародної технічної допомоги, основними донорами якої для ДФС є Європейський Союз, Уряди США, Німеччини та Литовської Республіки.
