Наближається граничний термін подання квартальної звітності

9 листопада 2015 року останній день подання:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали* при базовому податковому періоді – квартал;

- фінансової звітності за три квартали платниками податку на прибуток підприємств, у яких податковий період дорівнює кварталу;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за три квартали;

- податкової декларації з ПДВ за 3-й квартал платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;

- податкової декларації екологічного податку за 3-й квартал;

- податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3-й квартал;

- податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 3-й квартал;

- податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України за 3-й квартал;

- податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики за три квартали;

- податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод… за три квартали;

- податкової декларації збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту за три квартали;

- податкового розрахунку за спеціальне використання лісових ресурсів за три квартали;

- податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за 3-й квартал;

- податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за 3-й квартал;

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за три квартали;

- податкової декларації туристичного збору за три квартали;

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали;

- податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які перейшли з 3-го кварталу зі спрощеної системи оподаткування на загальну або вперше зареєстровані у 3-му кварталі;

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за 3-й квартал (форма №1ДФ);

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 3-й квартал;

- звіту про суми податкових пільг за дев’ять місяців.

_________________________

*Для забезпечення реалізації положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до затвердження нової форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств рекомендовано відображати об’єкти оподаткування та податкові зобов’язання з податку на прибуток за звітний період «три квартали 2015 року» у чинній на теперішній час декларації. При цьому для визначення суми об’єкта оподаткування та податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за новими правилами рекомендовано використовувати проект декларації, розміщений на веб-порталі ДФС України, та подавати його разом із чинною декларацією, як доповнення.

Порядок подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що у складі річної податкової декларації з податку на прибуток підприємства платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань платника податку.

Законом України від 17.07.2015 №652-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №652), який набрав чинності 13.08.2015, пункт 57.1 статті 57 Кодексу доповнено таким новим абзацом:

«Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески:

- за підсумками першого кварталу – з червня – грудня звітного (податкового) року та січня – травня наступного звітного (податкового) року;

- за півріччя – з вересня – грудня звітного (податкового) року та січня – травня наступного звітного (податкового) року;

за три квартали – з грудня звітного (податкового) року та січня – травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій».

Податкова декларація з податку на прибуток подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пунк 49.18 статті 49 Кодексу).

Враховуючи те, що положення Закону №652 набрали чинності 13.08.2015, а граничний термін подання декларації за півріччя 2015 року настав 09.08.2015, платники податку на прибуток мають право скористатися вище вказаним правом у 2015 році лише за підсумками трьох кварталів 2015 року.

Отже, платники податку на прибуток, які сплачують авансові внески за результатами 2014 року та за підсумками трьох кварталів 2015 року не отримають прибуток або отримають збиток, матимуть право подати податкову декларацію за три квартали 2015 року та припинити сплату авансових внесків з грудня 2015 по травень 2016 року.

Роз’яснення щодо порядку подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку надані Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) у листі від 21.10.2015 №38881/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку», який розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/64553.html.

Протягом якого часу платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визанчено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно із пунктом 39 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для податкових накладних, дата складення яких припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року включно, не застосовуються граничні строки реєстрації в ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та встановлюються такі строки реєстрації:

- податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

- податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Відповідне питання-відповідь розміщене у підкатегорії 101.20 (реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних) категорії 101 (податок на додану вартість) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Згідно з пунктом 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) порушення платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених статтею 201 Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

При цьому згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу норми пункту 120¹.1 статті 120¹.1 не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

Пунктом 120¹.2 статті 120¹ Кодексу визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику ПДВ, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі 50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120¹, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 120¹.3 статті 120¹ Кодексу).

Через митний пост «Дніпропетровськ – аеропорт» з початку року переміщено більше 100 тон вантажів

З початку 2015 року з дніпропетровського аеропорту за кордони держави здійснено виліт 1310 міжнародних авіарейсів, прийнято – 1319. Авіарейсами, крім пасажирів, перевезено більше 100 тонн вантажів. Експорт вантажів, які перетнули кордон України, склав 11 тон 389 кілограмів, експорт – 89 тон 249 кілограм.

Основна категорія товарів, які переміщуються авіаційним транспортом, це запчастини до літаків, лікарські засоби, обладнання та інструменти, косметичні вироби. У зоні діяльності митного посту «Дніпропетровськ – аеропорт», також розташована зона митного контролю для прибуття вантажів автомобільним автотранспортом, яким, як правило, через кордони України, переміщуються лікарські засоби і медичне обладнання, хімічна продукція (фарби, сполуки для виробництва фарб, поліпропілен), інструменти, ветеринарна вакцина та інше.

Лише у жовтні 2015 року вантажним відділом митного посту «Дніпропетровськ – аеропорт» перераховано до державного бюджету України 15 мільйонів 8 тисяч гривень, що на 5,3 відсотки більше відповідного періоду минулого року. На сьогодні, у середньому, щодоби митні платежі при переміщенні через митний пост «Дніпропетровськ – аеропорт» вантажів складає більше 750 тисяч гривень. При цьому, митне оформлення вантажів на митному посту носить нерегулярний характер. На експортно-імпортні переміщення через кордон вантажів авіатранспортом впливає вартість перевезення вантажів, сезонність поставок та ввезення тестових, незначних, видів товарів.

Податковий календар на листопад 2015 року

5 листопада останній день подання звіту про використання марок акцизного збору за жовтень;

9 листопада останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма №1-РС) за жовтень;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) за жовтень;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма №3-РС) за жовтень;

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (форма №1-ОА) за жовтень;

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів (форма №1-ОТ) за жовтень;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали при базовому податковому періоді – квартал;

- фінансової звітності за три квартали платниками податку на прибуток підприємств, у яких податковий період дорівнює кварталу;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за три квартали;

- податкової декларації з ПДВ за 3-й квартал платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали;

- податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які перейшли з 3-го кварталу зі спрощеної системи оподаткування на загальну або вперше зареєстровані у 3-му кварталі;

- податкової декларації екологічного податку за 3-й квартал;

- податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3-й квартал;

- податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 3-й квартал;

- податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України за 3-й квартал;

- податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики за три квартали;

- податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод… за три квартали;

- податкової декларації збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту за три квартали;

- податкового розрахунку за спеціальне використання лісових ресурсів за три квартали;

- податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за 3-й квартал;

- податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за 3-й квартал;

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за три квартали;

- податкової декларації туристичного збору за три квартали;

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за 3-й квартал (форма №1ДФ);

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 3-й квартал;

- звіту про суми податкових пільг за дев’ять місяців.

Оновлено реєстр РРО

Наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 29.10.2015 №829 затверджено у новій редакції Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – наказ №829).

Відповідно до пункту 3 наказу №829 втратив чинність наказ ДФС України від 09.07.2015 №486 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

Наказ №829 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: .

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

Пунктом 35 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлено, що тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення у терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

Згідно із пунктом 57.3. статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, штрафні (фінансові) санкції скасовуються, якщо платник податків, відповідно до пункту 35 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу самостійно сплатив суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (без застосування процедури оскарження податкового повідомлення-рішення).

Право на отримання податкової знижки

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (підпункт 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 Кодексу).

Таким чином, приймання податкових декларацій від громадян на отримання податкової знижки за підсумками 2014 року здійснюється до кінця 2015 року.

Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 166.4.3 пункту 166.4 статті 166 Кодексу, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Отже, право на податкову знижку до кінця 2015 року мають громадяни, які у 2014 році отримували дохід у вигляді заробітної плати та сплачували протягом року (пункт 166.3 статті 166 Кодексу), зокрема:

- проценти за користування іпотечним житловим кредитом;

- за навчання закладам освіти за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати;

- вартість платних послуг з лікування за себе або члена сім’ї першого ступеня споріднення на користь закладів охорони здоров’я відповідно до вимог підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 Кодексу;

- суму страхових внесків, премій та пенсійних внесків, сплачених страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внески на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади за себе або членів своєї сім’ї;

- за допоміжні репродуктивні технології;

- вартість державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- за переобладнання транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

- за будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом.

Чи треба декларувати отриману спадщину

У випадку, коли фізична особа отримує спадщину рано чи пізно перед нею постає питання: а скільки ж вона повинна буде платити податку з отриманого спадку?

Як повідомляють фахівці управління оподаткування доходів та зборів з фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, відповідно до норм Податкового кодексу України при оподаткуванні спадщини застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб: нульова ставка, ставка 5%, а також ставки 15% або 20%.

Право на застосування нульової ставки мають:

- члени сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік або дружина, батьки та діти, у тому числі усиновлені), які успадковують будь-яку власність;

- особа - інвалід І групи або особа, яка має статус дитини сироти або дитини позбавленої батьківського піклування, якщо успадковується нерухоме майно, рухоме майно, сума страхового відшкодування;

- дитина - інвалід, яка успадковує нерухоме або рухоме майно.

Ставка 5% застосовується для будь-якого майна для спадкоємців, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Тобто всі члени сім’ї, які не є батьками, чоловіком або дружиною чи дітьми (в тому числі всиновленими), при отриманні спадщини мають сплатити до державної скарбниці 5% податку на доходи фізичних осіб.

Якщо ж спадщину чи подарунок отримує спадкоємець від спадкодавця-нерезидента або спадкоємець-нерезидент від спадкодавця-резидента, ставка податку буде становити 15 або 20% в залежності від суми спадку.

Звертаємо увагу, що оскільки доходи у вигляді спадщини (дарунку) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника, то такі доходи починаючи з цього року підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Для зручності можна подати декларацію і в електронному вигляді. Для цього необхідно лише отримати безкоштовні ключі електронного цифрового підпису у Центрі реєстрації користувачів акредитованого центру сертифікації ключів.

На Дніпропетровщині 37 ЦОПами з початку року надано 1 мільйон 961 тисячу послуг

На сьогодні в Дніпропетровській області створено та працюють 37 Центрів обслуговування платників, які надають інформаційні, консультативні та 25 видів адміністративних послуг. З них – 17 у головних офісах державних податкових інспекцій області, 20 – у відділеннях ДПІ області.

Діяльність Центрів обслуговування платників області забезпечує 359 фахівців. Загалом, з початку року працівниками таких Центрів надано 1 млн. 961 тис. послуг.

З метою ефективності якості надання послуг у Центрах обслуговування платників проводиться анкетування платників. Так, за дев’ять місяців 2015 року отримано 4 тисячі 460 анкет, в яких платниками надано позитивну оцінку роботи Центрів обслуговування платників.

З переліком безоплатних адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини та інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на суб-сайті Територіальні органи ГУ ДФС у Дніпропетровській області в розділі «Адміністративні послуги» та в Центрах обслуговування платників.

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку: граничний терміни сплати єдиного внеску

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначено Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464 є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування,

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464 базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншого за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для зазначених платників встановлюється у розмірі 34,7 відсотка.

Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачуютьєдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Водночас згідно з підпунктом 2 пункту 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахуиаипя і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі – Інструкція №449), фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування – 19 числомісяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 11 розділу IV Інструкції №449).

Ставки податку на прибуток підприємств, встановлені з 01.01.2015

Пунктом 136.1 статті 136 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.

Відповідно до пункту 136.2 статті 136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункту 136.1 статті 136 Кодексу, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

- 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Кодексу;

- 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52¹, 14.1.52² і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених пунктом 141.4 статті 141 Кодексу (пункт 136.3 статті 136 Кодексу).

Згідно з пунктом 136.4 статті 136 Кодексу під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 статті 136 Кодексу, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

- 10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;

- 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті 136 Кодексу).

Зазначена іформація та відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 102.04 (ставки податку) категорії 102 (податок на прибуток підприємств) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.uaу розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Щодо подання звіту про суми податкових пільг платником, який має пільги з податку на прибуток

Підпунктом 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 30.6 статті 30 Кодексу).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233 ).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – звіт).

Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування, відображається у додатку ПЗ до рядка 09 податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація ), затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №872, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за №103/24880.

У звіті суб’єктом господарювання зазначається сума пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування, розрахована як прибуток від пільгової діяльності (рядок 09 додатка ПЗ до декларації), помножений на діючу ставку податку на прибуток.

Отже, враховуючи те, що сума пільги з податку на прибуток розраховується платником податку на прибуток на підставі даних додатка ПЗ до декларації, яка подається до контролюючого органу згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу один раз за підсумками року, звіт таким суб’єктом господарювання подається у строки подання річної декларації.

Зазанчене роз’яснення та відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 102.20.01 (терміни подання звітності) категорії 102 (податок на прибуток підприємств) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Змістовно про податки: податківці провели черговий семінар по роз’ясненню законодавства

Фахівці Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська завжди намагаються оперативно інформувати платників податків про важливі законодавчі зміни. Саме тому нещодавно в ДПІ було проведено черговий семінар по роз’ясненню актуальних новин податкового законодавства.

Відкрив семінар заступник начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев, який підбив підсумки роботи та окреслив основні напрямки подальшої роботи.

Фахівці ДПІ довели до відома бухгалтерів підприємств і організацій останні зміни в законодавстві щодо податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску, місцевих податків і зборів, ресурсних платежів. Окремо зупинилися на роз’ясненні порядку подання податкової звітності за 9 місяців.

Крім того, присутніх було проінформовано про останні зміни в трудовому законодавстві.

Про перерахування зайво зарахованих коштів в системі електронного адміністрування ПДВ

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що у разі, якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то такий платник податку зобов’язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з податку на додану вартість Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4).

В такому випадку у додатку (Д4) платник податку зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Всі графи таблиці про відомості підлягають обов’язковому заповненню, незалежно від того, який напрямок перерахування коштів вказаний платником у текстовій частині під таблицею про відомості додатка (Д4).

При цьому в графі 4 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету, яка визначається як різниця граф 1 та 2.

В графі 5 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок, яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3.

В текстовій частині під таблицею про відомості додатка (Д4) платник податку визначає напрямок перерахування коштів та вказує відповідну суму коштів.

У разі, якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунку до бюджету, то такий платник податку у спеціальному полі під таблицею про відомості додатка (Д4) вказує відповідну суму прописом та цифрою. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 4 таблиці про відомості.

Якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунку на поточний рахунок, то такий платник податку у спеціальному полі під таблицею про відомості додатка (Д4) вказує відповідну суму прописом та цифрою та одночасно в обов’язковому порядку вказує реквізити власного поточного рахунку, на який він бажає отримати вказані кошти. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 5 таблиці про відомості.