Завдяки операції «Урожай – 2015» дніпропетровські аграрії підвищили зарплату понад 8,6 тисячам працівникам
Протягом останніх трьох місяців, з початку проведення операції «Урожай – 2015», завдяки спільним заходам податківців Дніпропетровської області з органами місцевого самоврядування, управліннями праці та іншими державними установами cуб’єкти господарювання аграрного сектора підвищили розмір заробітної плати 8644 особам, які задіяні у сільському господарстві.
Отже, сума виплаченої заробітної плати збільшена на 15,2 млн. грн., чим забезпечено додаткові щомісячні надходження податку на доходи фізичних осіб у сумі 2,6 млн. грн., єдиного соціального внеску – 5,9 млн. грн.
До того ж, за період проведення операції «Урожай – 2015» аграріями добровільно оформлено трудові відносини з 2556 найманими працівниками, яким нарахована заробітна плата на загальну суму 6 млн. 49 тис. грн. Додаткові надходження в цьому випадку склали: ПДФО – майже 1 млн. грн., ЄСВ – 4,7 млн. грн.
Тож, легалізація трудових відносин залишається одним з напрямків діяльності працівників Державної фіскальної служби Дніпропетровщини. З метою забезпечення соціального захисту громадян органами відомства ведеться активна робота з виявлення і припинення використання праці незареєстрованих найманих працівників та виплати заробітної плати у «конвертах».
Податковий календар на жовтень 2015 року
28 жовтня останній день сплати:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами з доходу за вересень 2015 року;
29 жовтня останній день сплати:
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за 3-й квартал 2015 року;
- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за 3-й квартал 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини на жовтень 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на жовтень 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України на жовтень 2015 року;
30 жовтня останній день сплати:
- податку на додану вартість за вересень 2015 року;
- акцизного податку за вересень 2015 року;
- плати за землю за вересень 2015 року;
- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за вересень 2015 року;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за жовтень 2015 року;
- податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з нарахованого, але не виплаченого доходу, за вересень 2015 року;
- ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за вересень 2015 року, на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2015 року;
- єдиного податку платниками 4 групи за 3-й квартал 2015 року.
Забезпечення збереження ЕЦП важливо для платників!
У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) усі платники ПДВ, починаючи з 1 січня 2015 року, зобов’язані надавати до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 49.4 статті 49 ПКУ).
Електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) (стаття 3 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон №852)).
ЕЦП використовується фізичними та юридичними особами – суб’єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 Закону №852).
Конфіденційність інформації (неможливість доступу до неї будь-якої особи, що не володіє секретним кодом), зазначеної платником у звітних документах, наданих в електронному вигляді з використанням ЕЦП, забезпечується завдяки надійним криптографічним перетворенням. Безпека використання ЕЦП гарантується тим, що надійні засоби, які використовуються для роботи з ЕЦП, проходять експертизу у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.
При цьому, дуже важливо використовувати отримані ЕЦП відповідно до вимог чинного законодавства та за наявності підстав для блокування та/або скасування посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача своєчасно звертатись до акредитованих центрів сертифікації ключів для негайного скасування сформованих ними посилених сертифікатів ключів. Перелік таких підстав викладено у статті 13 Закону №852. Так, зокрема, акредитований центр сертифікації ключів негайно скасовує сформований ним посилений сертифікат ключа у разі компрометації особистого ключа, тобто будь-якої події та/або дії, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа.
На сьогоднішній день питання конфіденційності інформації, яка надається платниками засобами телекомунікаційного зв’язку з використанням ЕЦП, та надійність системи захисту використання ЕЦП, як ніколи актуальні.
Враховуючи, що надання документів з ПДВ до контролюючих органів здійснюється виключно в електронній формі з використанням ЕЦП, звертаємо увагу посадових осіб підприємств та платників ПДВ – фізичних осіб, а також усіх суб’єктів господарювання, які надають звітність засобами телекомунікаційного зв’язку з використання ЕЦП, на необхідність додержання простих запобіжних заходів щодо забезпечення збереження ЕЦП, а саме:
- не передавати особистих ключів іншим особам;
- не залишати носії ЕЦП без нагляду;
- не залишати без супроводу відвідувачів офісу;
- при реєстрації на будь-яких ресурсах, у тому числі і на сайті, держпослуг не зберігати автоматичне введення пароля у браузері;
- не використовувати носій ЕЦП на чужих комп’ютерах.
У разі втрати електронного цифрового підпису його власником, з метою запобігання шахрайств з ЕЦП, необхідно негайно інформувати про цей факт акредитований центр сертифікації ключів, в якому він був отриманий, для негайного скасування посиленого сертифіката такого ЕЦП.
Закон України «Про звернення громадян» – набрала чинності нова редакція статті 5
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 28.10.2015 набрала чинності у новій редакціїї стаття 5 «Вимоги до звернення» Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР з урахуванням змін, внесених Законом України від 02.07.2015 №577-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» (далі – Закон №393).
Відповідно до внесених змін звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою Закону №393.
Відповідно до статті 20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
До уваги платників рентної плати!
Відповідно до пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
Державна фіскальна служба України у листі від 12.10.2015 №37619/7/99-99-15-04-01-17 «Про подання Податкової декларації з рентної плати» (далі – лист ДФС України №37619) надала роз’яснення щодо порядку заповнення та подання Податкової декларації з рентної плати.
Лист №37619 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua) за посиланням:
У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 мільйон гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Згідно з пунктом 183.2 статті 183 Кодексу у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Кодексу.
Пунктом 183.10 статті 183 Кодексу визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Окрім того, згідно із підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 Кодексу платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 101.01.02 (Податок на додану вартість – обов’язкова реєстрація) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Переваги надання звітності в електронному вигляді
Послуга електронного цифрового підпису надається безкоштовно на два роки як суб’єктам господарювання, так і громадянам для подання декларації про майновий стан і доходи через Інтернет. Надання зазначеної послуги сприяє розвитку електронних сервісів фіскальної служби. Адже за допомогою ключів електронного цифрового підпису, виданих Центром, платники мають змогу звітувати он-лайн не тільки до органів ДФС, а й до органів Держстату та Пенсійного фонду.
Широкий спектр безкоштовних послуг для платників податків
Надання якісних послуг — одне з основних завдань Центру обслуговування платників ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Вчасно отримана послуга дає змогу спланувати плани на майбутнє тазекономити час.
Звернувшись до Центру обслуговування платників, відвідувачі мають змогу отримати необхідну інформацію та широкий спектр безплатних послуг, серед яких: отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, довідку-розрахунок на видачу заробітної плати; провести звірку стану розрахунків із бюджетами за податками та зборами; отримати довідку про джерела доходів і реєстраційний номер облікової картки платника податків; подати податкову звітність як на паперових носіях, так і в електронному вигляді, використовуючи завчасно отримані безплатні електронні ключі з використанням комп’ютеризованого робочого місця, отримавши доступ до мережі Інтернет; укласти договори про визнання документів в електронному вигляді; отримати доступ до публічної інформації; записатися на прийом до посадових осіб тощо.
На кожну послугу є інформаційна картка, в якій зазначено інформацію про суб’єкта, що надає адміністративну послугу, нормативно-правові акти, які це регламентують, та умови й строки її отримання. На стендах розміщена інформація про реєстрацію платників податків, заповнення й подачу податкової звітності, графіки особистого прийому громадян посадовими особами органів Державної фіскальної служби України, звернення громадян і доступ до публічної інформації.
Зметою інформування платників про зміни в законодавстві в Центрі обслуговування платників розповсюджується друкована продукція — листівки, брошури, буклети тощо.
Запрошуємо до Центру обслуговування платників ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська за адресою:вул.. Шаумяна, 5.
З жовтня сплата авансових внесків з податку на прибуток здійснюється на коди бюджетної класифікації, передбачені для податку на прибуток
Наказом МФУ від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» виключені коди, передбачені для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств.
При цьому, перехід на адміністрування податку на прибуток без використання цих кодів потребувало часу на реалізацію цих змін в інформаційній системі.
Отже, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток з терміном сплати у серпні - вересні 2015 року здійснювалось на діючі бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку авансових внесків.
З жовтня 2015 року перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток повинно здійснюватися на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
06 жовтня 2015.року Державною казначейською службою України здійснено перенесення залишків коштів авансових внесків з податку на прибуток на рахунки з обліку надходжень податку на прибуток та закриття рахунків з обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.
Про окремі питання заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що в доповнення до листа від 26.08.2015 №31730/7/99-99-19-03-02-17 про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника податку на додану вартість поінформовано додатковим листом щодо окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ.
Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 09.10.2015 , який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.
Нарахування єдиного внеску працівникам за основним місцем роботи
Працівникам, які працюють за основним місцем роботи на неповну тарифну ставку та отримують заробітну плату за відпрацьований час, яка не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць (з 1 січня 2015 року - 1218,00 гривень, з 1 вересня - 1378,00 гривень).
При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).
Зазначена норма передбачена п. 1 частини першої ст. 7 та частиною п'ятою ст. 8 Закону України від 08.07.10 N2464-VI"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та роз’яснена листом ДФС України від 02.10.15 № 20928/6/99-99-17-03-03-15.
Особливості звільнення від обкладення ПДФО благодійної допомоги у вигляді лікування фізособи
ПКУ передбачено 2 окремі норми стосовно звільнення від обкладення ПДФО та військовим збором благодійної допомоги.
Перша норма — пп. 165.1.19 , згідно з яким до загального оподатковуваного доходу фізособи не включаються кошти чи вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації чи його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів.
ДФС у листі від 20.10.2015 р. зазначила, що такими підтвердними документами можуть бути документи:
· що підтверджують потребу фізособи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність і характеристики хвороби);
· про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг і платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг (договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану).
Друга норма — пп. «а» п.п. 170.7.4 , відповідно до якої не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами — юр- чи фізособами в будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг із лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Різниця між цими двома нормами полягає в тому, що відповідно до пп. 165.1.19 від оподаткування звільняється лише допомога, яка надається благодійною організацією чи роботодавцем. Натомість для звільнення від оподаткування допомоги згідно з пп. «а» п.п. 170.7.4 надавачем може бути будь-яка юр- або фізособа. Однак така допомога повинна надаватися не безпосередньо платнику податку, а перераховуватися закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг із лікування.
Із метою оподаткування доходи, отримані платниками податків відповідно до пп. 165.1.19 та пп. «а» пп. 170.7.4 , слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
Про укладення з фізичними особами договорів цивільно-правового характеру фіскальні органи не повідомляються
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізичнаособа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняповідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботуза трудовим договором затверджена постановою КМУвід 17.06.2015 р. .
При цьому повідомлення про дату початку дії укладених договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами до органів фіскальної служби не подається.
Використання КОРО або резервного РРО у разі виходу з ладу РРОта його ремонту становитьне більше 7 робочих днів
На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій ( РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
У разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
У разі незабезпечення центром сервісного обслуговування гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО необхідно ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
Отже максимальний термін використання КОРО або резервного РРО на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або відключення електроенергії може бути не більше 7 робочих днів, а центри сервісного обслуговування зобов’язані відновити роботу реєстратора розрахункових операцій протягом 7 робочих днів.
Зазначена норма передбаченаст. 5 та п.2, п. 4 ст. 14 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 №265/95-ВР.
З 28 жовтня набирає чинності нова редакція статті 5 Закону України
«Про звернення громадян»
Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 28.10.2015 набирає чинності у новій редакції стаття 5 Закону України «Про звернення громадян», згідно якої звернення може бути усним чи письмовим (електронне звернення).
Отже громадянин може викласти своє звернення до ДФС через:
- засоби телефонного зв'язку контакт-центру ІДД ДФС за телефонним номером: (044) 284-00-07;
- використання мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку на поштову скриньку , яка розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі>Діяльність>Звернення громадян>Реєстрація звернень;
- поштою або передати особисто чи через уповноважену особу до ДФС за адресою: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8;
- особистий прийом керівництвом чи посадовими особами структурних підрозділів ДФС.
Водночас повідомляємо, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Таким чином, електронне звернення, якщо воно надсилається без використання електронного цифрового підпису, повинно мати вигляд скан-копії та/або фото копії.
Також звертаємо увагу, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
При здійсненні безготівкових розрахунків РРО не застосовується
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.
Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів
Отже, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо РРО не застосовується.
Зазначена норма передбачена ст. 3 Закону Українивід 06.07.1995 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 № 22.
Електронні сервіси, розміщені на офіційному веб-порталі ДФС
