Податковий календар на жовтень 2015 року
28 жовтня останній день сплати:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами з доходу за вересень 2015 року;
29 жовтня останній день сплати:
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за 3-й квартал 2015 року;
- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за 3-й квартал 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини на жовтень 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на жовтень 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України на жовтень 2015 року.
Забезпечення збереження ЕЦП важливо для платників!
У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) усі платники ПДВ, починаючи з 1 січня 2015 року, зобов’язані надавати до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 49.4 статті 49 ПКУ).
Електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) (стаття 3 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон №852)).
ЕЦП використовується фізичними та юридичними особами – суб’єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 Закону №852).
Конфіденційність інформації (неможливість доступу до неї будь-якої особи, що не володіє секретним кодом), зазначеної платником у звітних документах, наданих в електронному вигляді з використанням ЕЦП, забезпечується завдяки надійним криптографічним перетворенням. Безпека використання ЕЦП гарантується тим, що надійні засоби, які використовуються для роботи з ЕЦП, проходять експертизу у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.
При цьому, дуже важливо використовувати отримані ЕЦП відповідно до вимог чинного законодавства та за наявності підстав для блокування та/або скасування посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача своєчасно звертатись до акредитованих центрів сертифікації ключів для негайного скасування сформованих ними посилених сертифікатів ключів. Перелік таких підстав викладено у статті 13 Закону №852. Так, зокрема, акредитований центр сертифікації ключів негайно скасовує сформований ним посилений сертифікат ключа у разі компрометації особистого ключа, тобто будь-якої події та/або дії, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа.
На сьогоднішній день питання конфіденційності інформації, яка надається платниками засобами телекомунікаційного зв’язку з використанням ЕЦП, та надійність системи захисту використання ЕЦП, як ніколи актуальні.
Враховуючи, що надання документів з ПДВ до контролюючих органів здійснюється виключно в електронній формі з використанням ЕЦП, звертаємо увагу посадових осіб підприємств та платників ПДВ – фізичних осіб, а також усіх суб’єктів господарювання, які надають звітність засобами телекомунікаційного зв’язку з використання ЕЦП, на необхідність додержання простих запобіжних заходів щодо забезпечення збереження ЕЦП, а саме:
- не передавати особистих ключів іншим особам;
- не залишати носії ЕЦП без нагляду;
- не залишати без супроводу відвідувачів офісу;
- при реєстрації на будь-яких ресурсах, у тому числі і на сайті, держпослуг не зберігати автоматичне введення пароля у браузері;
- не використовувати носій ЕЦП на чужих комп’ютерах.
У разі втрати електронного цифрового підпису його власником, з метою запобігання шахрайств з ЕЦП, необхідно негайно інформувати про цей факт акредитований центр сертифікації ключів, в якому він був отриманий, для негайного скасування посиленого сертифіката такого ЕЦП.
До уваги платників ПДВ: порядок заповнення реквізитів платіжного доручення
Відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платникам податку на додану вартість (далі – ПДВ) автоматично відкриваються рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ.
Рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) це рахунок, відкритий платнику податку у Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає Державній фіскальній слубі України (далі – ДФС) повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка.
Інформація щодо порядку заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ розміщена на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС () у розділі «ПОВІДОМЛЕННЯ ТА НАГАДУВАННЯ», а саме:
- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий у Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 зі змінами, що зареєстрована у Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, (далі – Постанова №22).
Відповідно до пункту 3.8 глави 3 Постанови №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі №4 друкується інформація про призначення платежу у довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за №974/27419.
Для платників ЄСВ: порядок заповнення звітності у разі донарахування до мінімальної заробітної плати за попередні періоди
Починаючи з 01.06.2015 звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за травень 2015 року і за попередні періоди, починаючи з 01.01.2011, повинна подаватися згідно з формами, визначеними Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі – Порядок №435).
Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку №435 тип нарахування з кодом «13» – це сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу). Відповідно цей тип нарахування використовується для відображення сум різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою, що нараховуються у звітному місяці.
У випадках, коли необхідно відобразити донарахування до мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за попередні звітні періоди, починаючи з травня 2015 року використовується тип нарахування з кодом «2» для відображення таких сум у таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435. При цьому заповнюються лише реквізити 19 та 21 таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435.
За звітні періоди по квітень 2015 року включно таке донарахування відображається лише у рядках 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 та 6.1.8 таблиці 1 додатка 4 до Порядку №435.
Заробітна плата є однією з головних економічних категорій, що поєднує інтереси як працівників, підприємців так і держави, і безпосередньо впливає на рівень життя населення. Вона є і показником досягнень та прорахунків суспільства. Від її розміру залежить розмір податку на доходи фізичних осіб – одного з основних джерел наповнення місцевого бюджету. Тож проведення роботи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам і ліквідація зарплатних боргів є вагомим джерелом наповнення місцевого бюджету. Громадяни і досі віддають перевагу нелегальній сумі в «конверті», ніж легальній заробітній платі та офіційному працевлаштуванню, забуваючи про велику ціну цих вчинків, не дбаючи про майбутнє. Керівники підприємств, з метою мінімізації податків, офіційно виплачують працівникам мінімальну заробітну плату, або навіть і меншу. Отже, проблема легалізації заробітної плати є достатньо серйозною і рішення її є першочерговим питанням.
Податківці наголошують, що кожен найманий працівник має право вимагати від роботодавця виплати гідної та легальної заробітної плати. І тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним, а бюджет Пенсійного фонду матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування пенсійних виплат.
Інформаційні взаємодії податківців з платниками податків
Фіскальна служба сприяє змінам у свідомості громадян, утвердженню ідеології добровільної сплати податків, що ґрунтується на інформаційній взаємодії податківців з платниками податків та використанні комп’ютерних технологій адміністрування податків.
Адміністрування податків полягає у мінімальному персональному спілкуванню податківців з платниками, яке заміняють процеси автоматизованого прийняття та обробки звітності, коли декларації подаються у електронному вигляді за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.
Для тих підприємців, яким поки що бракує коштів для впровадження електронної звітності, які не забезпечені комп’ютерною технікою або доступом до мережі Інтернет, у ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська встановлені комп’ютерні робочі місця, а також в разі необхідності фахівцями надається допомога.
Результатом впровадження електронної звітності є створення принципів планування роботи, спрямованої на досягнення високого рівня дотримання платниками податкових вимог, скорочення кількості платників, які за можливості, ухиляються від сплати податків, та розширення кола сумлінних платників.
Заробітна плата – одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців та держави і безпосередньо впливає на рівень життя населення. Податківці ретельно аналізують діяльність суб’єктів господарювання щодо оформлення найманих працівників, виплати заробітної плати та її оподаткування, виявляючи ті структури, де фігурують чималі суми валових доходів, а заробітну плату не виплачують або виплачують у розмірі, меншому за мінімальний. У разі виявлення фактів порушення основних трудових прав працівників, зокрема стосовно отримання роботи з оплатою праці нижче від установленого державою мінімального розміру та реалізації їх права на працю шляхом укладання трудового договору, контролюючі органи вживають заходів щодо легалізації їх праці.
Сплачені податки – гарант стабільності та благополуччя нашого регіону
Роботу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська можна оцінювати за багатьма аспектами, але основним із них завжди було і залишається забезпечення надходжень податків, зборів та обов’язкових платежів до Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
З метою вжиття організаційних заходів щодо ефективної реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», виконання покладених Податковим кодексом України функцій, зусилля ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська спрямовані на забезпечення надходжень до бюджетів всіх рівнів, зниження податкової заборгованості, розширення бази оподаткування.
Платниками Ленінського району м. Дніпропетровська за девять місяців 2015 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 399,80 мільйонів гривень, з них лише у вересні –34,8 мільйонів гривень», – повідомив начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев.
За словами керівника податкової інспекції, до Державного бюджету України суб‘єктами господарювання було перераховано 290,5 мільйонів гривень.
У розрізі основних платежів за вісім місяців цього року забезпечено надходження до державного бюджету податку на додану вартість – понад 148,4 млн. грн., податку на прибуток сплачено 43,3 млн. гривень.
Своєчасно сплачені податки формують одне з головних джерел наповнення бюджетів усіх рівнів, а це – гарант стабільності та благополуччя міста та району.
Щоденно аналізується стан сплати податку на доходи фізичних осіб, повнота його сплати по строках виплати заробітної плати. Оперативно з’ясовується факти неперерахування або перерахування не в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Проводиться робота щодо залучення до сплати даного податку філій, відокремлених підрозділів та інших платників.
Управлінням оподаткування фізичних осіб скоординовано дії з підрозділами податкового аудиту та валютного контролю, для проведення моніторингу фінансових результатів юридичних осіб, які зменшили перерахування податку на доходи фізичних осіб, не виплачують заробітну плату , виплачують менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати або в незначних розмірах, проте отримують прибутки та нарощують обсяги виробництва або капітальних вкладень, а також суб’єктів господарювання, які мають заборгованість із заробітної плати. Особлива увага приділяється суб’єктам господарювання, які згідно обораної форми ведення обліку займаються виробництвом та наданням послуг, що потребує значних трудових ресурсів, а звітують про відсутність або незначну кількість найманих працівників, і при цьому виплачують заробітну плату в незначних розмірах.
Також, результатом роботи колективу ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська є вагомі успіхи у удосконаленні системи адміністрування податків, якісне обслуговування платників із застосуванням новітніх технологій, спрощення документообігу, мінімізація витрат часу представниками бізнесу на спілкування із державою, і максимум – на основу діяльність.
До уваги платників рентної плати: облікова ставка НБУ за 3 квартал 2015 року для визначення коефіціента рентабельності
З метою уникнення неоднозначного трактування, Державна фіскальна служба України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства з метою розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, що обчислені згідно з підпунктами 252.11 – 252.15 статті 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (пункт 252.16 статті 252 Кодексу).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У третьому кварталі 2015 року діяли три облікові ставки: 30%, 27%, 22%, затверджені постановами Правління Національного банку України від 02.03.2015 №54, від 27.08.2015 №557 та від 24.09.2015 №627 відповідно.
Тривалість дії облікових ставок:
- 30% – 58 днів (01.07.2015 – 27.08.2015);
- 27% – 28 днів (28.08.2015 – 24.09.2015);
- 22% – 6 днів (25.09.2015 – 30.09.2015).
З огляду на викладене, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за третій квартал 2015року становить 28,57 відсотків ((30% х 58 днів + 27% х 28 днів + 22% х 6 днів)/92).
Використання статусу неприбутковості установами та організаціями
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 13.08.2015 набрав чинності Закон України від 17.07.2015 №652-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №652).
До затвердження Кабінетом Міністрів України нового порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (включення або вилучення з Реєстру) діє Положення про Реєстр, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №267/22799 (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом №652).
Неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом №652, не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01.01.2017 (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Неприбуткові організації, внесені до Реєстру, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру. За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Відповідно до пункту 35 підрозділу 4 розділу XX Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру, що не відповідають вимогам підпункту 133.4 статті 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані до 01.01.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Отже, неприбуткові організації, які не привели установчі документи у відповідність до норм пункту 133.4 статті 133 Кодексу, після 01.01.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Змінами, внесеними Законом №652, встановлена відповідальність у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених у пункті 133.4 статті 133 Кодексу, а саме: така неприбуткова організація зобов’язана у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подавати звіт про використання доходів (прибуток) неприбуткової організації за період від початку року до останнього дня місяця, в якому здійснено таке порушення, і вказати суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру.
При цьому, з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 Кодексу для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток (підпункт 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), тобто звітність подається за базовий звітний рік.
Розмір єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку без використання праці найманих працівників
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку (далі – ЄП).
ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ (частина 11 ст. 8 Закону №2464).
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що ЄВ для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, ФОП – платники ЄП без використання праці найманих працівників, нараховують ЄВ у розмірі 34,7% на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Дане роз’яснення розміщене у категорії 301.04.02 (порядок обчислення і сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням: .
Майже на третину у порівнянні з минулим роком зросли загальні обсяги вантажів оформлених Дніпропетровською митницею ДФС
За дев’ять місяців 2015 року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 105 тисяч 862 митні декларації. З них 54 тисячі 68 митні декларації для експорту товарів і 42 тисячі 980 на імпорт.
При збільшенні загальних обсягів експорту товарів на 15,9 відсотки, вартість експортованого товару зросла на 20 відсотків. Загальні обсяги імпорту збільшилися на 73,8 відсотки, при цьому вартість імпортованих товарів збільшилася на 61,4 відсотки.
Загальні обсяги вантажів оформлених Дніпропетровською митницею ДФС збільшилися на 32,9 відсотки. Якщо у минулому році за дев’ять місяців було оформлено 28 мільйонів 391 тисяча 606 тон, то з січня по вересень 2015 року оформлено 35 мільйонів 172 тисячі 152 тони.
Внесені зміни до порядку обліку платників податків та до положення про реєстрацію платників ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.10.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 №747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за №1114/27559 (далі – Наказ №747) (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.10.2015 №80).
Наказом №747 внесені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, та до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233.
Як здійснюється реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Згідно з підпунктом. 212.3.11 статті 212 Кодексу особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (підпункт 212.3.2 пункту 212.3 статті 212 Кодексу).
При цьому відповідно до пункту 223.2 статті 223 Кодексу платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензії.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку Кодексом не передбачено.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 116.01 (Акцизний податок – платники податку) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Підприємство анульоване як платник ПДВ: право на подання уточнюючого розрахунку з ПДВ за період, в якому воно було платником ПДВ
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Кодексу).
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, в якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 101.01.05 (Податок на додану вартість – анулювання реєстрації) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Звітуємо за ІІІ квартал вчасно!
Нагадуємо, що 09 листопада 2015 року – граничний термін подання податкових декларацій за ІІІ квартал 2015 року.
Термін сплати податків і зборів за ІІІ квартал – 19 листопада 2015 року.
Змінились правила заповнення платіжних доручень
З 1 вересня набрав чинності Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.
У документі наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу», у т.ч. у разі сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ; повернення коштів (надміру сплаченої суми) платнику податків органами Казначейства за платіжними дорученнями, сформованими на підставі висновків органів ДФС; перерахування коштів (надміру сплаченої суми) з одного бюджетного рахунку на інший органами Казначейства за платіжними дорученнями, оформленими на підставі висновків територіальних органів ДФС; відшкодування ПДВ за висновками територіальних органів ДФС; перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ; сплати та повернення платнику помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на підставі розрахункових документів територіальних органів ДФС.
Торгувати пивом можна і на єдиному податку
Платники єдиного податку другої та третьої груп мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу 1 млн. грн. застосування РРО є обов'язковим.
Підприємці, які бажають продавати пиво на розлив, мають право це здійснювати, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування та застосовувати при проведенні розрахунків РРО.
Крім того, фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж пива, зобов'язані отримати відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Детальніше з роз‘ясненнями щодо застосовування реєстраторів розрахункових операцій можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) у категорії 109.
Підприємство зареєстроване у 2015 році: як звітувати та коли сплачувати податок на прибуток
Платники податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року, вважаються новоствореними. Такі платники повинні сплачувати податок на прибуток на підставі річної декларації за звітний рік (подання до 1 червня 2016 року), у якому відбулася їх реєстрація, і не повинні сплачувати щомісячні авансові внески.
Нагадаємо, що авансові внески сплачують платники (крім, зокрема, новостворених), чий оподатковуваний дохід за останній річний звітний період перевищує 20 млн. грн.
Підприємці – фізичні особи на загальній системі оподаткування подають звіт з ЄВ раз в рік
Фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, формують і подають до податкової інспекції звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом, - нагадують фахівці відділу адміністрування єдиного внеску ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Це передбачено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435.
Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з табл. 1 додатка 5 (п.10 розділу ІV Порядку №435).
Базою нарахування єдиного внеску для платників податків на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, в якому отримано дохід (прибуток).
Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, встановлюється у розмірі 34,7 % бази нарахування єдиного внеску.
Також зазначимо, що фізичні особи - підприємці зобов’язані подавати звіт незалежно від ведення підприємницької діяльності, оскільки додаток 5 до Порядку містить відомості, що накопичуються в базах даних персоніфікованого обліку та за якими обчислюється страховий стаж.
Загубили ключі? Звертайтеся в податкову інспекцію
Якщо підписувач, фізична особа-підприємець чи юридична особа, втратив (пошкодив) особистий електронний ключ або забув пароль захисту, то він повинен звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС та повторно пройти процедуру реєстрації з повним пакетом реєстраційних документів. У разі зміни реєстраційних даних, зазначених у посиленому сертифікаті (зміна посади, звільнення, зміна прізвища та інше) теж необхідним є скасування посиленого сертифікату.
Для цього користувачу потрібно подати заяву на скасування посиленого сертифіката відкритого ключа. Якщо електронний ключ не пошкоджено, а необхідно змінити данні, то скасування можна провести самостійно за допомогою програмного забезпечення (відеоінструкцію з процедури скасування та програмне забезпечення можна отримати на інформаційному веб - ресурсі )».
Переваги використання електронного цифрового підпису:
– зручність (всі операції можна виконувати як з робочого місця так і з будь-якого, де є доступ до мережі Інтернет),
– економія часу (не марнується робочий час на поїздки в транспорті та черги при поданні документації),
– доступність (на безкоштовній основі),
– універсальність (широкий спектр використання – від подання звітності до участі у тендерах та інше).
Податкова інспекція бере на облік платників податків протягом 24 годин
На сьогодні в частині взяття на облік платників податковою інспекцією реалізовано положення законодавства щодо започаткування бізнесу протягом 24 годин.
Взяття на облік платників податковою інспекцією здійснюється на підставі відомостей із Єдиного державного реєстру (ЄДР) у день їх надходження.
На кожне повідомлення із ЄДР у день надходження формуються дані про взяття на облік платника податків та платника єдиного внеску, які включаються до реєстру. Такі дані можна отримати через он-лайн сервіс отримання відомостей з ЄДР на сайті . Їх можна переглянути у режимі «Безкоштовний запит».
Водночас на офіційному веб-сайті ДФС щоденно оприлюднюються дані про взяття на облік платників податків та платників єдиного внеску із зазначенням його класу професійного ризику виробництва.
Дана інформація доступна через банери «Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».
В яких випадках податкова інспекція може скасувати діяльність підприємця чи фірми?
Відповідно до статті 51 Господарського кодексу України (ГКУ) підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно – господарські санкції, зокрема такі, як ліквідація суб’єкта господарювання. Це зазначено у статті 239 ГКУ.
А статтею 20 Податкового кодексу визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та про визнання недійсними їх установчих (засновницьких) документів.
Згідно з пунктом 11.30 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі:
- неподання протягом одного року до контролюючих органів податкових декларацій, документів податкової звітності;
- якщо установчі документи суперечать чинному законодавству;
- провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству;
- наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;
- наявності у контролюючого органу передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання, то керівник податкової інспекції приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із позовною заявою про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Нова форма квитанції про прийняття податків і зборів
Повідомляємо, що 25.09.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».
Фізичні особи – платники податків, які проживають у сільській (селищній) місцевості, за квитанцією про прийняття податків і зборів, затвердженою Наказом № 714, можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад (зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плату за землю, транспортний податок).
Довідково: Наказ № 714 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.09.2015 № 74.
Акцизний податок у податковій накладній не відображається
Податкові зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.
Що стосується заповнення податкової накладної, то у ній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару, повідомив Володимир Медвідь, начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ.
Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачається.
Повідомлення про прийняття на роботу подаємо і у разі зміни керівника
Інформація про зміну керівника оновлюється в податковій інспекції на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом № 755.
Водночас працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення про прийняття працівника на роботу, порядок якого встановлений Постановою № 413. Таке повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Таким чином, оскільки надання до податкової інспекції повідомлення про прийняття працівника на роботу та порядок внесення інформації щодо зміни керівника до облікових даних платників податків регулюється різними правовими актами, повідомлення про прийняття на роботу надається незалежно від надання інформації про зміну керівника.
Про прийняття на роботу за цивільно-правовим договором повідомляти податкову не потрібно
Повідомлення про дату початку дії укладених договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами не потрібно подавати до податкової інспекції. Адже укладання договорів цивільно-правового характеру не регулюється статтею 24 Кодексу законів про працю, зазначила Людмила Свистун, заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб.
Принагідно, нагадуємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу надані до податкових інспекцій не за основним місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються таким, що не подавались.
