Податковий календар на жовтень 2015 року
20 жовтня останній день
подання:
- декларації з ПДВ за вересень 2015 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
- декларації акцизного податку за вересень 2015 року;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вересень 2015 року платниками, які обрали місячний період звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у вересні 2015 року;
- податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за вересень 2015 року;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за вересень 2015 року;
сплати:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого з доходу за вересень 2015 року (крім гірничих підприємств);
- авансового внеску з єдиного податку за жовтень 2015 року платниками 1-ї та 2-ї груп;
- доплати (за потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби після реалізації тютюнової продукції.
До уваги платників рентної плати: облікова ставка НБУ за 3 квартал 2015 року для визначення коефіціента рентабельності
З метою уникнення неоднозначного трактування, Державна фіскальна служба України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства з метою розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, що обчислені згідно з підпунктами 252.11 – 252.15 статті 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (пункт 252.16 статті 252 Кодексу).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У третьому кварталі 2015 року діяли три облікові ставки: 30%, 27%, 22%, затверджені постановами Правління Національного банку України від 02.03.2015 №54, від 27.08.2015 №557 та від 24.09.2015 №627 відповідно.
Тривалість дії облікових ставок:
- 30% – 58 днів (01.07.2015 – 27.08.2015);
- 27% – 28 днів (28.08.2015 – 24.09.2015);
- 22% – 6 днів (25.09.2015 – 30.09.2015).
З огляду на викладене, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за третій квартал 2015року становить 28,57 відсотків ((30% х 58 днів + 27% х 28 днів + 22% х 6 днів)/92).
Використання статусу неприбутковості установами та організаціями
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 13.08.2015 набрав чинності Закон України від 17.07.2015 №652-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №652).
До затвердження Кабінетом Міністрів України нового порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (включення або вилучення з Реєстру) діє Положення про Реєстр, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №267/22799 (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом №652).
Неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом №652, не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01.01.2017 (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Неприбуткові організації, внесені до Реєстру, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру. За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Відповідно до пункту 35 підрозділу 4 розділу XX Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру, що не відповідають вимогам підпункту 133.4 статті 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані до 01.01.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Отже, неприбуткові організації, які не привели установчі документи у відповідність до норм пункту 133.4 статті 133 Кодексу, після 01.01.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Змінами, внесеними Законом №652, встановлена відповідальність у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених у пункті 133.4 статті 133 Кодексу, а саме: така неприбуткова організація зобов’язана у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подавати звіт про використання доходів (прибуток) неприбуткової організації за період від початку року до останнього дня місяця, в якому здійснено таке порушення, і вказати суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру.
При цьому, з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 Кодексу для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток (підпункт 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), тобто звітність подається за базовий звітний рік.
Розмір єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку без використання праці найманих працівників
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку (далі – ЄП).
ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ (частина 11 ст. 8 Закону №2464).
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що ЄВ для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, ФОП – платники ЄП без використання праці найманих працівників, нараховують ЄВ у розмірі 34,7% на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Дане роз’яснення розміщене у категорії 301.04.02 (порядок обчислення і сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням: .
Майже на третину у порівнянні з минулим роком зросли загальні обсяги вантажів оформлених Дніпропетровською митницею ДФС
За дев’ять місяців 2015 року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 105 тисяч 862 митні декларації. З них 54 тисячі 68 митні декларації для експорту товарів і 42 тисячі 980 на імпорт.
При збільшенні загальних обсягів експорту товарів на 15,9 відсотки, вартість експортованого товару зросла на 20 відсотків. Загальні обсяги імпорту збільшилися на 73,8 відсотки, при цьому вартість імпортованих товарів збільшилася на 61,4 відсотки.
Загальні обсяги вантажів оформлених Дніпропетровською митницею ДФС збільшилися на 32,9 відсотки. Якщо у минулому році за дев’ять місяців було оформлено 28 мільйонів 391 тисяча 606 тон, то з січня по вересень 2015 року оформлено 35 мільйонів 172 тисячі 152 тони.
Внесені зміни до порядку обліку платників податків та до положення про реєстрацію платників ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.10.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 №747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за №1114/27559 (далі – Наказ №747) (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.10.2015 №80).
Наказом №747 внесені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, та до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233.
Як здійснюється реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Згідно з підпунктом. 212.3.11 статті 212 Кодексу особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (підпункт 212.3.2 пункту 212.3 статті 212 Кодексу).
При цьому відповідно до пункту 223.2 статті 223 Кодексу платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензії.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку Кодексом не передбачено.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 116.01 (Акцизний податок – платники податку) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Підприємство анульоване як платник ПДВ: право на подання уточнюючого розрахунку з ПДВ за період, в якому воно було платником ПДВ
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Кодексу).
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, в якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 101.01.05 (Податок на додану вартість – анулювання реєстрації) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Звітуємо за ІІІ квартал вчасно!
Нагадуємо, що 09 листопада 2015 року – граничний термін подання податкових декларацій за ІІІ квартал 2015 року.
Термін сплати податків і зборів за ІІІ квартал – 19 листопада 2015 року.
Змінились правила заповнення платіжних доручень
З 1 вересня набрав чинності Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.
У документі наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу», у т.ч. у разі сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ; повернення коштів (надміру сплаченої суми) платнику податків органами Казначейства за платіжними дорученнями, сформованими на підставі висновків органів ДФС; перерахування коштів (надміру сплаченої суми) з одного бюджетного рахунку на інший органами Казначейства за платіжними дорученнями, оформленими на підставі висновків територіальних органів ДФС; відшкодування ПДВ за висновками територіальних органів ДФС; перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ; сплати та повернення платнику помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на підставі розрахункових документів територіальних органів ДФС.
Торгувати пивом можна і на єдиному податку
Платники єдиного податку другої та третьої груп мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу 1 млн. грн. застосування РРО є обов'язковим.
Підприємці, які бажають продавати пиво на розлив, мають право це здійснювати, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування та застосовувати при проведенні розрахунків РРО.
Крім того, фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж пива, зобов'язані отримати відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Детальніше з роз‘ясненнями щодо застосовування реєстраторів розрахункових операцій можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) у категорії 109.
Підприємство зареєстроване у 2015 році: як звітувати та коли сплачувати податок на прибуток
Платники податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року, вважаються новоствореними. Такі платники повинні сплачувати податок на прибуток на підставі річної декларації за звітний рік (подання до 1 червня 2016 року), у якому відбулася їх реєстрація, і не повинні сплачувати щомісячні авансові внески.
Нагадаємо, що авансові внески сплачують платники (крім, зокрема, новостворених), чий оподатковуваний дохід за останній річний звітний період перевищує 20 млн. грн.
Підприємці – фізичні особи на загальній системі оподаткування подають звіт з ЄВ раз в рік
Фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, формують і подають до податкової інспекції звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом, - нагадують фахівці відділу адміністрування єдиного внеску ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Це передбачено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435.
Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з табл. 1 додатка 5 (п.10 розділу ІV Порядку №435).
Базою нарахування єдиного внеску для платників податків на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, в якому отримано дохід (прибуток).
Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, встановлюється у розмірі 34,7 % бази нарахування єдиного внеску.
Також зазначимо, що фізичні особи - підприємці зобов’язані подавати звіт незалежно від ведення підприємницької діяльності, оскільки додаток 5 до Порядку містить відомості, що накопичуються в базах даних персоніфікованого обліку та за якими обчислюється страховий стаж.
Загубили ключі? Звертайтеся в податкову інспекцію
Якщо підписувач, фізична особа-підприємець чи юридична особа, втратив (пошкодив) особистий електронний ключ або забув пароль захисту, то він повинен звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС та повторно пройти процедуру реєстрації з повним пакетом реєстраційних документів. У разі зміни реєстраційних даних, зазначених у посиленому сертифікаті (зміна посади, звільнення, зміна прізвища та інше) теж необхідним є скасування посиленого сертифікату.
Для цього користувачу потрібно подати заяву на скасування посиленого сертифіката відкритого ключа. Якщо електронний ключ не пошкоджено, а необхідно змінити данні, то скасування можна провести самостійно за допомогою програмного забезпечення (відеоінструкцію з процедури скасування та програмне забезпечення можна отримати на інформаційному веб - ресурсі )».
Переваги використання електронного цифрового підпису:
– зручність (всі операції можна виконувати як з робочого місця так і з будь-якого, де є доступ до мережі Інтернет),
– економія часу (не марнується робочий час на поїздки в транспорті та черги при поданні документації),
– доступність (на безкоштовній основі),
– універсальність (широкий спектр використання – від подання звітності до участі у тендерах та інше).
Податкова інспекція бере на облік платників податків протягом 24 годин
На сьогодні в частині взяття на облік платників податковою інспекцією реалізовано положення законодавства щодо започаткування бізнесу протягом 24 годин.
Взяття на облік платників податковою інспекцією здійснюється на підставі відомостей із Єдиного державного реєстру (ЄДР) у день їх надходження.
На кожне повідомлення із ЄДР у день надходження формуються дані про взяття на облік платника податків та платника єдиного внеску, які включаються до реєстру. Такі дані можна отримати через он-лайн сервіс отримання відомостей з ЄДР на сайті . Їх можна переглянути у режимі «Безкоштовний запит».
Водночас на офіційному веб-сайті ДФС щоденно оприлюднюються дані про взяття на облік платників податків та платників єдиного внеску із зазначенням його класу професійного ризику виробництва.
Дана інформація доступна через банери «Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».
В яких випадках податкова інспекція може скасувати діяльність підприємця чи фірми?
Відповідно до статті 51 Господарського кодексу України (ГКУ) підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно – господарські санкції, зокрема такі, як ліквідація суб’єкта господарювання. Це зазначено у статті 239 ГКУ.
А статтею 20 Податкового кодексу визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та про визнання недійсними їх установчих (засновницьких) документів.
Згідно з пунктом 11.30 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі:
- неподання протягом одного року до контролюючих органів податкових декларацій, документів податкової звітності;
- якщо установчі документи суперечать чинному законодавству;
- провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству;
- наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;
- наявності у контролюючого органу передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання, то керівник податкової інспекції приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із позовною заявою про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Нова форма квитанції про прийняття податків і зборів
Повідомляємо, що 25.09.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».
Фізичні особи – платники податків, які проживають у сільській (селищній) місцевості, за квитанцією про прийняття податків і зборів, затвердженою Наказом № 714, можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад (зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плату за землю, транспортний податок).
Довідково: Наказ № 714 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.09.2015 № 74.
Акцизний податок у податковій накладній не відображається
Податкові зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.
Що стосується заповнення податкової накладної, то у ній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару, повідомив Володимир Медвідь, начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ.
Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачається.
Повідомлення про прийняття на роботу подаємо і у разі зміни керівника
Інформація про зміну керівника оновлюється в податковій інспекції на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом № 755.
Водночас працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення про прийняття працівника на роботу, порядок якого встановлений Постановою № 413. Таке повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Таким чином, оскільки надання до податкової інспекції повідомлення про прийняття працівника на роботу та порядок внесення інформації щодо зміни керівника до облікових даних платників податків регулюється різними правовими актами, повідомлення про прийняття на роботу надається незалежно від надання інформації про зміну керівника.
Про прийняття на роботу за цивільно-правовим договором повідомляти податкову не потрібно
Повідомлення про дату початку дії укладених договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами не потрібно подавати до податкової інспекції. Адже укладання договорів цивільно-правового характеру не регулюється статтею 24 Кодексу законів про працю, зазначила Людмила Свистун, заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб.
Принагідно, нагадуємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу надані до податкових інспекцій не за основним місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються таким, що не подавались.
