За продаж алкоголю і тютюну неповнолітнім на Дніпропетровщині анульовано 33 ліцензії

Саме стільки випадків реалізації «дорослої» продукції неповнолітнім виявлено фахівцями Державної фіскальної служби Дніпропетровської області протягом січня – вересня 2015 року. Як наслідок, усіх порушників позбавлено права здійснювати торгівлю алкогольними та тютюновими виробами.

У загальному ж рахунку, протягом дев’яти місяців 2015 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області перевірено 128 суб’єктів господарювання з питань, що регулюють обіг підакцизних товарів. У результаті виявлено 132 порушення.

За результатами перевірок до бюджету донараховано майже 7 мільйонів гривень. Крім того, податківцями вилучено з незаконного обігу товарів підакцизної групи на загальну суму 53,8 млн. грн., в т.ч. спирту – 163,79 дал на суму 161,6 тис. грн., лікеро – горілчаних виробів 1073,38 дал на суму 5,9 млн. грн., тютюнових виробів – 35 тисяч пачок. на суму 504 тис. грн., нафтопродуктів – 2335,23 тон на суму 47,2 млн. грн.

Терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

Статтею 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №185) визначено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (стаття 2 Закону №185).

Відповідно до змін, внесених до Закону №185 Законом України від 06.11.2012 №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною 1 статей 1 та 2 Закону №185.

Зокрема, пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 №581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – постанова №581) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені статтями 1 та 2 Закону №185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набрала чинності з 04.09.2015 та діє до 04.12.2015 включно (пункт 9 постанови №581).

З урахуванням викладеного, починаючи з 04.09.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Розміри ставок податку на додану вартість

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану варті сит (далі – ПДВ) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 Кодексу ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу Постановою Кабінету міністрів України від 03.09.2014 №410 затверджено перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків.

За фіктивні оборудки дніпропетровське підприємство сплатило до бюджету 600 тисяч гривень

За матеріалами перевірки суб’єкта господарювання Дніпропетровщини, який займається оптовою торгівлею канцелярськими товарами працівники ГУ ДФС у Дніпропетровській області донарахували 600 тисяч гривень податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями.

Ухиляючись від сплати податків, посадові особи підприємства проводили сумнівні фінансові оборудки, використовуючи фіктивних контрагентів. Зокрема, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами: їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено відсутність об’єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником операцій по ланцюгу постачання: контрагенти/постачальники – підприємство – контрагенти/покупці.

За результатами перевірки підприємство сплатило до бюджету всю донараховану суму – 600 тисяч гривень.

Щодо проведення перевірок суб’єктів господарювання

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015.

З 1 липня поточного року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.11 та 200.14 статті 200 Кодексу у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Звертаємо увагу, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі Закон – №71), не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які здійснюються виключно:

- з дозволу Кабінету Міністрів України;

- за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;

- згідно з рішенням суду;

- згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (пункт 3 розділу II Закону №71).

До уваги платників податку на прибуток щодо обліку прибутку, звільненого від оподаткування!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 30.04.15 №325 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо обліку прибутку, звільненого від оподаткування відповідно до вимог пунктів 154.8 та 154.9 статті 154 Податкового кодексу України (далі – Узагальнююча консультація №325).

Пункти 154.8 та 154.9 статті 154 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) передбачають розрахунок та облік прибутку, що звільняється від оподаткування, у межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму, визначених інвестиційними програмами.

Ведення окремого обліку доходу (прибутку) та витрат, пов’язаних з отриманням такого доходу (прибутку) з метою застосування пунктів 154.8 та 154.9 статті 154 Кодексу, відповідно до пункту 152.11 статті 152 Кодексу не передбачається.

Сума прибутку, що звільняється від оподаткування, відповідно до пунктів 154.8 і 154.9 статті 154 Кодексу відображається у додатку ПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація). У рядку 09 таблиці 1 додатка ПЗ до декларації платники, що користуються пільгами згідно з пунктами 154.8 та 154.9 статті 154 Кодексу, зазначають суму прибутку, звільненого від оподаткування, а у рядках А1, А2, А3 цієї таблиці здійснюють прокреслення.

Узагальнююча консультація №325 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

Із 1 жовтня податкові накладні треба реєструвати протягом 15 днів

Штрафи, згіднозп. 120¹.1 ПКУ, незастосовуються при порушенні строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригуваннявЄРПН, складених до1 жовтня2015 року (п. 35 підрозділу2 р. XX ПКУ).

Відповідно, якщоплатник ПДВ не встигає протягом 15 днів зареєструватив ЄРПН податкові накладні (розрахунки коригування до них), які складені починаючиі з 1 жовтня 2015 року іпідлягають наданню покупцям— платникамПДВ, то до нього застосовують штрафні санкції згіднозп. 120¹.1 ПКУ.

При цьому розмір штрафів установлено у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній (розрахунку коригування до неї).Уразі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів штраф становить 10%, від 16 до 30 календарних днів — 20%, від 31 до 60 календарних днів — 30%, від 61 і більше календарних днів — 40%.

Мінімальну зарплату та прожитковий мінімум підвищено з 1 вересня

З 1 вересня 2015 рокурозмір мінімальноїзаробітної плати та прожитковогомінімумудля працездатних осіб складає 1378 гривень.

При цьому зміна прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати не впливає на граничний розмір доходу, при якому застосовуються податкові соціальні пільги та на розмір податкових соціальних пільг. Розмір податкової соціальної пільги (609 грн.) та граничний розмір заробітної плати, до якої може застосовуватися пільга (1710 грн.), до кінця року не змінюються.

Для фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування розмір єдиного соціального внеску за себе за вересень 2015 року складає 1378×34,7% = 478,17 грн. Розмір єдиного податку до кінця року не змінюється.

До уваги фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку третьої групи!

Згідно із абз.2 п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеної норми, звертаємо увагу фізичних осіб -платників єдиного податку 3 групи, що декларація за 3 квартал 2015 року подається за діючою формою, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року № 1159, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1998/22310).

У зв’язку із зміною з 01.01.2015 року розміру ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи, підприємці при заповненні декларації зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., у рядках, в яких передбачено відображення доходу за ставкою 3 або 5 відс. відповідно, аналогічно зазначається сума податку.

Крім того, інформуємо про прийняття нормативно – правових актів, що безпосередньо стосуються адміністрування єдиного податку, які набрали чинності з 28 липня 2015 року, а саме :

наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 “Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №800/27245, (далі - наказ 578), яким внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи - підприємця у зв’язку з оптимізацією груп платників єдиного податку – фізичних осіб з 01.01.2015р.;

наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 “Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №799/27244, (далі - наказ 579).

З огляду на вищезазначене, звертаємо увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена наказом 578, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016.

З метою забезпечення єдиного підходу при поданні звітності за 2015 рік платниками єдиного податку – фізичними особами першої та другої групи та з урахуванням зручностей при адмініструванні єдиного податку, вказана форма декларації, яка затверджена наказом 578 також рекомендована для подання платниками за річний податковий (звітний) період – 2015 рік.

Разом з тим, повідомляємо, що платники єдиного податку - фізичні особи не зобов’язані перереєстровувати книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, так як згідно п.5 наказу 579 книги, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.

Новий електронний сервіс ДФС щодо отримання інформації чи

зареєстрований конкретний РРО

Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.

Тобто за отриманим фіскальним чеком можливо перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

Суб’єкт господарювання може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

Отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків можна у електронному вигляді

Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків має можливість сформувати запит в електронному вигляді.

Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Про термін сплати грошового зобов’язання (основного платежу, штрафу), визначеного у податковому повідомленні – рішенні

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 Податкового кодексу України (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Такий порядок встановлено пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

ДФС почала публікувати індивідуальні податкові консультації

Як відомо, із 01.09.2015 р. набрали чинності зміни до ст. 54 ПКУ, згідно з якими консультації ДФС (окрім узагальнюючих), що надаються в письмовій або електронній формі, підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків і його податкової адреси.

ДФС на виконання наведеного вище припису розпочала опубліковувати такі індивідуальні роз’яснення. Вони розміщені на офіційному сайті ДФС у підрубриці «Головна > БАНЕР > Податкові консультації».

Акцизний податок із роздрібного продажу підакцизних товарів не відображається в податковій накладній

ДФСУ в листі від 17.09.2015 р. № 19911/6/99-99-19-03-03-15, керуючись п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Міністерством фінансів України від 22.09.2014 р. № 957, повідомила: відображення суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів у податковій накладній не передбачається.

Кількість найманих працівників протягом кварталу змінюється: як роботодавцям-єдинникам заповнювати звітність

Головне управління ДФС у Запорізькій області роз’яснило: якщо кількість осіб, які перебувають із платниками єдиного податку груп 2 або 3 у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною, у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку — ФОПа зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

Сучасні електронні технології полегшують спілкування податківців та платників

Робота Державної фіскальної служби, у першу чергу, орієнтована на якісне впровадження електронних сервісів для забезпечення потреб платників. З часом їх перелік постійно зростає.

Користуючись електронними сервісами ДФС, платники мають змогу вирішити широкий спектр питань, не виходячи зі свого офісу чи дому, заощадити особистий час та скоротити до мінімуму контакти з фахівцями фіскальної служби.

На офіційному сайті ДФС України можна отримати інформацію про потенційного бізнес-партнера щодо сумлінності сплати податків до бюджету, ознайомитися з реєстрами платників ПДВ, страхувальників, платників єдиного податку, заповнити декларацію тощо.

Маючи ключ електронного цифрового підпису, можна оцінити переваги «Електронного кабінету платника податків». За його допомогою користувач може підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді; переглядати дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків).

Скориставшись сервісом «Інформація про РРО», будь-який покупець придбавши товар в магазині, за одержаним фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

Електронний сервіс «Інформація про КОРО» містить дані про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.

У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки цим сервісам може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

З 1 вересня у штатному режимі працює електронний сервіс "Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису".

Для одержання відомостей фізична особа повинна сформувати запит в електронному вигляді, підписати електронним цифровим підписом та відправити на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Нагадаємо, на веб-портал ДФС України можна зайти скориставшись посиланням http://sts.gov.ua .

Проте, якщо користувач відчуває деякі труднощі у роботі з електронними сервісами, він може звернутися до Центру обслуговування платників. Кваліфіковані спеціалісти допоможуть у вирішенні проблеми, адже в ЦОПах є вільний доступ до комп’ютерів, які підключені до мережі Інтернет.

Антикорупційний сервіс «Пульс»: (044) 284-00-07

Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також про проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, звернувшись до сервісу «Пульс».

Номер цілодобової телефонної лінії антикорупційного сервісу "Пульс": (044) 284-00-07.

Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів.

Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

Нагадуємо: з 1 жовтня 2015 р. починають діяти штрафи

З 1 жовтня 2015 року граничний термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування становить 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 1 жовтня 2015 року будуть застосовуватися штрафні санкції, передбачені п. 120¹.1 ст.120¹ Кодексу.

Розмір штрафних санкцій розраховується у відсотках від суми ПДВ, що зазначена в таких податкових накладних/розрахунків коригування, і залежить від кількості днів прострочення:

до 15 календарних днів – 10 відсотків;

від 16 до 30 календарних днів – 20 відсотків;

від 31 до 60 календарних днів – 30 відсотків;

на 61 і більше календарних днів – 40 відсотків.

Штрафи застосовуються до платників, на яких покладено обов'язок реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, у разі якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування підлягають видачі покупцям-платникам ПДВ. Ці норми не застосовуються за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року (п. 35 підрозділу 2 Перехідних положень Кодексу).

У разі, якщо податкова накладна, яка підлягає видачі платнику ПДВ, та розрахунки коригування до такої податкової накладної незареєстровані в ЄРПН протягом 180 днів від дати їх складання з вини платника, на якого покладено обов'язок такої реєстрації, до нього застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Головне Управління ДФС у Дніпропетровської області спільно з ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська провели семінар для платників

Нещодавно Головне Управління ДФС у Дніпропетровської області спільно з ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська провели семінар для представників бізнесу та громадян за темою : «Практика застосування норм Податкового кодексу України.Спрощена система оподаткування для фізичних осіб - підприємців .Адміністрування єдиного соціального внеску. Отримання послуг електронного цифрового підпису. Електронні сервіси ДФС.».

Відкрила семінар Надія Золотухіна, яка звернула увагу платників на переваги ведення бізнесу з дотриманням законодавчих норм, повноту та своєчасність сплати податків. Також детально доповіла про спрощену систему оподаткування для фізичних осіб-підприємців.

Про зміни в оподаткуванні єдиним соціальним внеском , штрафні санкції . нові світа докладно розповіла начальник відділу адміністрування єдиного внеску управління доходів і зборів з фізичних осіб у Ленінському районі м. Дніпропетровська Наталія Вільховецька.

Також платникам було роз’яснена необхідність отримання послуг цифрового підпису.Ця тема біла висвітлена головним державним інспектором відділу ІТ Якимовой Анастасією.

Також платникам було нагадано про подачу звітності в електронному вигляді, електронні сервіси, якими можна скористатися на веб-порталі ДФС, антикорупційний сервіс «Пульс»,

Присутні взяли активну участь в обговоренні новацій законодавства та висловили сподівання, що реформування податкової системи та зміни, прийняті до Податкового кодексу України, посприяють стабілізації економічної ситуації.

Наприкінці зустрічі платники податків отримали кваліфіковані відповіді на свої запитання.

Термін для виправлення помилок у поданій звітності

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, платник податків при самостійному виявленні помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ - 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

ПДВ за вересень: звітність та сплата

Суб’єкти господарювання, які звітують з податку на додану вартість помісячно, податкову декларацію з цього податку в електронному вигляді подають протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця. Відповідна норма визначена пп. 49.18.1 та п. 203.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, декларація з податку на додану вартість за вересень 2015 року подається 20 жовтня 2015 року включно.

Водночас останнім днем сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій податковій декларації, буде 30 жовтня 2015 року (п. 57.1 та п. 203.2 Податкового кодексу України).

Нагадаємо, приклад заповнення поля "Призначення платежу" в розрахунковому документі:

- сплата суми грошового зобов'язання з ПДВ підприємством "Х", що має код за ЄДРПОУ 22222222:

1 - службовий код ("*");

2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);

3 - код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату (підприємство "Х", що має код за ЄДРПОУ 22222222);

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється;

Сервіси ДФС: корисна інформація

На офіційному веб-порталі ДФС України розміщено чимало електронних сервісів, за допомогою яких можна знайти корисну інформацію.

Так, платники, які мають ключі електронного цифрового підпису, можуть скористатися електронним сервісом «ЗІР», який допоможе розібратися у податковому законодавстві, дозволить здійснювати пошук інформації з певного податку.

Сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе оцінити податкові ризики діяльності з партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою та ін.

Електронні сервіси «Реєстр платників ПДВ» (http://sta-sumy.gov.ua/reestr), «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» (http://sta-sumy.gov.ua/anulir) допоможуть дізнатися про те, чи є дійсним свідоцтво ПДВ контрагента, дату початку дії свідоцтва, а також інформацію про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Електронний кабінет платника забезпечує користувачам можливість:

- подання податкової звітності в режимі реального часу;

- перегляд податкової звітності;

- доступ до інформації про стан розрахунків з бюджетом.

Сервіс «Пульс» гарантує платнику послуги з оперативного вирішення проблемних питань. Номер цілодобової телефонної лінії сервісу «Пульс» ДФС України для клієнтів податкової та митниці: (044) 284-00-07.

Нагадаємо, на веб-портал ДФС України можна зайти скориставшись посиланням

Які доходи не завадять бути неприбутковою організацією

Неприбуткові підприємства, установи та організації, не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Обов'язковою умовою для таких організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Сума коштів, отримана громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення її статутної діяльності.

Згідно з пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ при недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (пп. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Номер облікової картки платника податків можна внести у паспорт

Державна фіскальна служба України повідомляє, що відповідно до пункту 70.10 статті 70 Податкового кодексу України контролюючим органом на прохання фізичної особи - платника податків до паспорту можуть бути внесені (сьома, восьма або дев'ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, абодані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені будь-яким органом ДФС до паспорта громадянина України за формою, встановленою Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Звітність поштою: нюанси відправки

При надсиланні податкової декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).

Нагадаємо, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. А податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 799, на поштовому відправленні у нижній правій його частині відправником пишеться найменування одержувача та його адреса в такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, найменування населеного пункту, району, області.

Найменування відправника та його адреса пишеться у лівій верхній частині поштового відправлення в порядку, передбаченому для написання адреси одержувача.

Поштовий індекс на листах пишеться стилізованими цифрами чорнилом або кульковою ручкою (за винятком червоного, жовтого та зеленого кольорів).

У верхній частині поштового відправлення відправник робить позначку «Звіт».

Відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім’я або на ім’я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату, складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Пунктом 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що при втраті або зіпсутті поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

При цьому незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).