Завдяки міжнародній взаємодії митниками Дніпропетровщини складено протоколів про порушення митних правил на суму більше 3-ох мільйонів 266 тисяч гривень
З початку року Дніпропет- ровською митницею ДФС через Департамент аналізу ризиків та протидії митним правопору- шенням ДФС України направлено 36 запитів за кордони держави для виявлення митних правопорушень. Один запит направлено, безпосередньо, Дніпропетровською митницею до Республіки Молдова.
Запити для виявлення порушення митних правил направлялися до Великобританії, Естонії, Польщі, Німеччини, Литви, Росії, Туреччини, Італії, Бельгії та Сполучених Штатів Америки.
Загалом, з урахуванням направлених запитів минулих років, митники Дніпропетровської митниці ДФС отримали 56 відповідей. Також, Дніпропетровською митницею ДФС отримано до відпрацювання 23 запити іноземних митних органів, з яких 9 запитів через Департамент аналізу ризиків та протидії митними правопорушеннями ДФС України (Туреччина, Литовська Республіка, Російська Федерація) та безпосередньо 14 запитів з країн СНД.
За результатами міжнародної взаємодії митниками Дніпропетровської області складено 4 протоколи про порушення митних правил на загальну суму 3 мільйони 266 тисяч 344 гривні.
На електронний рахунок помилково та/або надміру перераховані кошти: як платник податків може повернути їх на поточний банківський рахунок
Згідно з підпунктом «б» пункту 2001.6 статті 2001 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація з ПДВ) сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає у заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, із змінами та доповненнями (далі – Порядок №966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додатком 4 до декларації з ПДВ.
Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації з ПДВ 0110 (пункт 11 розділу Х Порядку №966).
Згідно з пунктом 211 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, для відповідного перерахування коштів Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 101.08 (електронне адміністрування) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Добігає до кінця термін сплати податків та зборів за липень та авансових внесків за серпень 2015 року
28 серпня поточного року останній день сплати:
- ПДВ за липень 2015 року;
- акцизного податку за липень 2015 року;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами з доходу за липень 2015 року;
- плати за землю (крім громадян) за липень 2015 року;
- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за липень 2015 року;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за серпень 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за серпень 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за серпень 2015 року;
- авансового внеску з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за серпень 2015 року;
- податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з нарахованого, але не виплаченого доходу, за липень 2015 року;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2015 року;
- ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за липень 2015 року, на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
В ДФС обговорили перспективи та шляхи погашення найбільших заборгованостей перед бюджетом
На виконання доручення Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка щодо погашення суб’єктами господарювання заборгованостей перед бюджетом Державна фіскальна служба провела зустріч з великими платниками податків з метою обговорення перспектив та пошуку шляхів погашення найбільших заборгованостей до кінця 2015 року.
На зустрічі були присутні представники 26 підприємств, сума заборгованості яких перед бюджетом становить близько 20,7 млрд. грн. або більше третини від загальної суми боргу до бюджету. Присутнім було запропоновано до кінця серпня надати помісячні фінплани компаній (до кінця 2015 року) з розшифровкою запланованих доходів та витрат, у т.ч. на сплату заборгованості перед бюджетом. Після отримання зазначених фінансових планів ДФС заплановано проведення індивідуальних зустрічей з кожним керівником з метою напрацювання шляхів виходу підприємств з кризової ситуації по несплаті податків.
Згідно діючого законодавства реструктуризовані суми (12 млрд. грн.) повинні бути забезпечені податковою заставою. Реструктуризація можлива тільки по тим компаніям, які здатні виплатити цей борг і мають тимчасову кризу ліквідності за умови сплати 36% річних по реструктуризованим сумам, наявності чіткого графіку погашення платежів та накладенням податкової застави на активи відповідного платника податків до повного погашення боргів перед бюджетом.
При цьому, механізм реструктуризації не повинен бути для неплатоспроможних підприємств інструментом відкладання у часі існуючих фінансових проблем, а в разі недотримання графіків сплати розстрочених сум боргу ДФС будуть невідкладно вживатись заходи по погашенню таких боргів за рахунок продажу майна підприємств.
Роман Насіров наголосив, що у вересні в рамках реформи податкової системи в Україні, очікується внесення змін до податкового законодавства та запропонував присутнім керівникам підприємств взяти активну участь у цьому процесі шляхом ініціювання перед Міністерством фінансів України пропозицій щодо необхідних змін до податкового законодавства, що сприятимуть підвищенню рівня сплати податків та ліквідації накопичених боргів.
Податковою міліцією викрито факт несплати податків на суму 49 млн. гривень
Співробітниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі взуттям та шкіряними виробами у спеціалізованих магазинах.
Як з’ясувалося, посадовці підприємства у 2014 році відобразили в податковій звітності безтоварні операції з придбання мультимедійних проекторів з інсталяційним СD, принтерів матричних лазерних, комп’ютерної техніки у підприємства з ознаки фіктивності.
Такі дії призвели до ухилення від сплати податків у сумі 49 млн. гривень.
Тривають слідчі дії.
До ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надійшло майже 81млн. грн. податку на доходи фізичних осіб за 7 місяців 2015 року
Так, за 7 місяців 2015 року до ДПІ у Ленінському районі мю Дніпропетровська надійшло майже 81 млн.грн. податку на доходи з фізичних осіб.
Первинна реєстрація РРО
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Згідно зі статтею 2 Закону №265 Державний реєстр РРО – перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 17.05.2001 №2406-ІІІ «Про підтвердження відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом №265.
Наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 №485 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» затверджено новий Державний реєстр РРО.
Державний реєстр РРО складається з двох частин. До першої частини Державного реєстру РРО внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації.
Первинна реєстрація РРО – реєстрація РРО уповноваженими державними органами вперше щодо цього РРО. Тобто первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, які не експлуатувалися (нові) та внесені до першої частини Державного реєстру РРО.
Інформація про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, тобто перелік моделей (модифікацій) РРО, які використовувались, містить друга частина Державного реєстру РРО.
Дане роз’яснення розміщене у категорії 109.01 (визначення термінів) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України.
Порядок надання до органу ДФС фізичною особою – єдинником заяв про відпуску та втрату працездатності
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з пунктом 295.1 статті 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
До першої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, які не використовують працю найманих осіб. Обсяг доходу не перевищує 300 тисяч гривень протягом календарного року (підпункт 1 пункту 294.1 статті 294 Кодексу).
Друга група платників єдиного податку – це фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, які не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб одночасно не перевищує 10 осіб. Обсяг доходу не перевищує 1,5 мільйона гривень протягом календарного року (підпункт 2 пункту 294.1 статті 294 Кодексу).
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 Кодексу).
Відповідно до пункту 295.5 статті 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Пунктом 295.6 статті 295 Кодексу встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до пункту 295.5 статті 295 Кодексу підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Відповідно до підпункту 298.3.2 пункту 298.3 статті 298 Кодексу інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Окремого терміну подання до контролюючого органу заяви щодо періоду щорічної відпустки та форми даної заяви нормами Кодексу не передбачено.
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
Дане роз’яснення розміщене у категорії 107.12 (інші питання) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
До уваги платників податку на прибуток: порядок сплати авансових внесків у серпні поточного року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» внесені зміни до бюджетної класифікації у частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.
Перехід органами ДФС на адміністрування податку на прибуток без використання кодів бюджетної класифікації, передбачених для обліку авансових внесків з податку на прибуток, потребує часу на реалізацію цих змін в інформаційній системі служби.
Державною казначейською службою України рахунки для зарахування до державного та місцевих бюджетів надходжень авансових внесків з податку на прибуток не будуть закриватися до 01.10.2015.
Враховуючи викладене, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток з терміном сплати у серпні 2015 року повинно здійснюватися платниками на діючі бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку авансових внесків.
Проведено семінар, присвячений питанням легалізації та детінізації заробітної плати
Нещодавно, в приміщенні Ленінської у м. Дніпропетровську районної ради , було проведено семінар, присвячений питанням легалізації та детінізації заробітної плати, питанням адміністрування єдиного соціального внеску, функціонування електронних сервісів.
Перед присутніми виступив начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ Віктор Саранцев. Вона повідомила присутнім про важливість легального працевлаштування та вплив легальної трудової діяльності на призначення пенсії. Адже першочерговою умовою при виході на пенсію є набуття необхідного страхового стажу (періоду, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок).
Також обговорювалися питання електронного адміністрування ПДВ, запровадження податку на нерухоме майно, проведення операції «Урожай», нововведення податкового законодавства та інші.
Наприкінці заходу було надано вичерпні відповіді на всі запитання, що виникли у слухачів семінару.
Застосування електронних сервісів в системі електронного адміністрування ПДВ
З 01 серпня 2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII запроваджено оновлені електронні сервіси у системі електронного адміністрування ПДВ, які включають:
1. Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних ()
2. Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати на номеру документа та суми податку) ()
3. Запит щодо отримання реквізитів рахунку та відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ()
4. Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ ()
5. Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ ()
6. Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних ()
7. Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних ()
8. Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається по виданих податковим накладним та розрахункам коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період, та податкові накладні за вказаним кодом філії) ()
9. Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ ()
10. Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ ()
Більш детально з оновленими електронними сервісами можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС України в розділі «Електронна звітність», «Електронні сервіси для платників податків в системі електронного адміністрування ПДВ».
Зменшено кількість обов’язкових реквізитів, які підлягають обов’язковому заповненню у податковій накладній
Законом України від 16 липня 2015 року №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» з 29 липня 2015 року змінено порядок складання податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних.
З врахуванням внесених змін у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
- порядковий номер податкової накладної;
- дата виписування податкової накладної;
- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
-податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
-повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
-опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
- ціна постачання без урахування податку;
- ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Виключено з переліку обов'язкових такі реквізити податкової накладної як «Місцезнаходження (податкова адреса продавця)» та «Вид цивільно-правового договору».
З урахуванням викладеного, з дати набрання чинності норм Закону №643-VIII платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу як обов'язкові, а саме:
– місцезнаходження (податкова адреса продавця); місцезнаходження (податкова адреса покупця); номер телефону (продавця та покупця);
– вид цивільно-правового договору, його номер та дата;
– форма проведених розрахунків.
При цьому наявність чи відсутність у податковій накладній реквізитів заголовної частини, які не є обов'язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.
Частина, викладена в таблиці податкової накладної/розрахунку коригування, яка визначає опис та номенклатуру товару, до затвердження нової форми податкової накладної/розрахунку коригування заповнюється без змін.
До внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування, в частині виключення з них реквізитів, які не передбачені новою редакцією пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв'язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, податкова накладна/розрахунок коригування складаються за формою, яка встановлена Порядком №13, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року, з урахуванням норм Закону №643-VIII.
Надходження земельного податку та орендної плати за січень-липень 2015 року складають 31,6млн. грн.
За січень-липень 2015 року надходження плати за землю складають 31,6 млн. грн. З них юридичними особами було сплачено 28,1 млн.грн., фізичними особами було сплачено 3,5 млню грн.
Умови для повернення коштів з електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ
Відповідно до ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України на запит платника податку надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку шляхом надсилання електронного повідомлення.
При виявленні бажання платника податків повернути на поточний рахунок залишок коштів, які зараховано на електронний рахунок ПДВ законодавством передбачено для платника виконання деяких умов, викладених в підпункті «б» п. 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України. Зокрема, на дату подання податкової декларації з ПДВ сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку повинна перевищувати суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку повинен подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву (додаток 4 до декларації), відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.
Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Звертаємо увагу, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Зміни по ПДВ, які запроваджено з 1 липня 2015 року
Абзацом дев’ятим пункту 45 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 липня 2015 року змінено деякі норми Податкового кодексу України щодо порядку формування податкового кредиту.
Серед змін слід зауважити, що пункт 198.4 статті 198 ПКУ виключено.Нагадаємо, що цим пунктом було передбачено, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, не належать до податкового кредиту.
Також змінено редакцію пункту 198.3 статті 198 Кодексу, відповідно з яким податковий кредит звітного періоду формується незалежно від напряму використання придбаних товарів/послуг (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Крім того, пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу);
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Статтею 199 Кодексу, зокрема пунктом 199.1 зобов’язано платників податку, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Виходячи з викладеного, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, зазначених у підпунктах “а”-“г” пункту 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку на дату їх придбання включає сплачену/нараховану при придбанні таких товарів/послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту (за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН). При цьому платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на відповідний обсяг придбаних товарів (послуг, необоротних активів), що призначені для використання в операціях, визначених у підпунктах “а”-“г” пункту 198.5 статті 198 Кодексу і не пізніше останнього дня звітного періоду підготувати та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.
