Співробітники ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинили діяльність незаконно діючої газозаправної станції.

В рамках операції «Нафтопродукт 2015» співробітники ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинили діяльність незаконно діючої газозаправної станції та вилучено ТМЦ на суму майже півмільйона гривень.

Реалізація газу велась без будь-яких дозвільних документів та всупереч встановлених технічних вимог. Крім того, не було й відомостей, які могли б засвідчити якість та законність походження скрапленого газу - метану.

Правопорушники розташували мобільну газозаправну станцію на Донецькому напрямку, ймовірно сподіваючись на те, що тут буде менше перевіряючих органів.

В ході проведення огляду було здійснено опис та вилучено газозаправне обладнання, два вантажних автомобілі обладнаних відповідним устаткуванням та скраплений газ - метан. Загалом ТМЦ на суму майже півмільйона гривень.

На теперішній час матеріали адміністративного правопорушення направлено до суду. Зловмисникам загрожує великий штраф та конфіскація вилученого обладнання.

Громадяни Дніпропетровської області подали майже46 тисяч декларацій про майновий стан і доходи

Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2014 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить майже 46 тисяч на загальну суму 3,2 мільярда гривень. До бюджету за результатами декларування надійде 71,1 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, а це на 14,2 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найбільше надійшло декларацій про доходи від отримання спадщини (4916 на загальну суму 690,5 млн. грн.), від продажу рухомого або нерухомого майна (745 на загальну суму 420,8 млн. грн.). Іноземний дохід в розмірі 85,5 млн. грн. задекларували 225 мешканців Дніпропетровського регіону.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 282 громадянина області. За результатами декларування вони сплатять 17,9 млн. грн.

Разом з тим, 7686 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 8,1 млн. грн.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

Верховною Радою України 17 липня 2015 року прийнято Закон України №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон №655), який набирає чинності з 1 вересня поточного року (опубліковано у газеті «Голос України» від 12.08.2015 № 147).

Законом №655 внесені зміни до ознак безнадійної заборгованості (підпункти «ґ» і «є» до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу), а також додано нову ознаку:

заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією (додано підпункт «з» до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Підвищено вартісну межу для основних засобів з 2500 гривень до 6000 гривень (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пункт 46.4 статті 46 Кодексу доповнено тим, що платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає доповнення до податкової декларації також в електронній формі.

Уточнено, що податкова декларація повинна бути підписана фізичною особою – платником податків або його представником, тобто з підпункту 48.5.2 пункту 48.5 статті 48 вилучено слово «законним» (раніше було «законним представником»).

Якщо податкова декларація надсилається поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (раніше – не пізніше 10 днів) (пункт 49.5 статті 49 Кодексу).

Суттєві зміни внесені Законом №655 до статті 52 «Податкові консультації» та до статті 53 «Наслідки застосування податкових консультацій» Кодексу.

Так, пунктом 52.4 статті 52 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом №655, визначено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:

- в усній формі – контролюючими органами;

- у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Згідно з пунктом 53.3 статті 53 Кодексу платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Пункт 53.3 статті 53 Кодексу доповнено таким:

«Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію».

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення,

- якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян);

- або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу (доповнення до пункту 86.7статті 86 Кодексу).

Відповідно до підпункту «а» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Кодексом (раніше пеня нараховувалась від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати).

Стаття 129 Кодексу також доповнена пунктом 129.9, відповідно до якого у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до нового пункту 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн. гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

У разі, якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом №655 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов’язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили (додано пункт 36 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

До уваги сільськогосподарських підприємств – особливості адміністрування ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015, було внесено ряд змін, направлених на удосконалення електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Державна фіскальна служба України у листі від 11.08.2015 №29560/7/99-99-19-03-02-17 «Про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств» (далі – лист ДФС України №29560) повідомила про особливості застосування системи електронного адміністрування ПДВ для сільгоспвиробників.

Відповідно до пункту 200¹.2 статті 200¹ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом № 643, платникам податку – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (далі – сільськогосподарське підприємство), у системі електронного адміністрування ПДВ до вже відкритих основних рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – основні електронні рахунки) відкриваються додаткові рахунки, призначені для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – додаткові електронні рахунки).

Таким чином, сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування ПДВ два електронних рахунки: основний та додатковий.

Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств.

На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку у сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.

З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

Реквізити спеціального рахунку сільськогосподарське підприємство зобов’язане зазначати у податковій звітності з ПДВ.

До настання граничних термінів, передбачених для сплати задекларованих податкових зобов’язань, необхідно, щоб загальна сума перерахованих коштів на додатковий електронний рахунок, з якого кошти автоматично списуються на спеціальний рахунок, була не менше суми податкових зобов’язань, задекларованих таким сільськогосподарським підприємством у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності у межах спеціального режиму оподаткування за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (декларації 0121–0123).

Лист ДФС України №29560 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

.

Акцизний податок у запитаннях – відповідях

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з першим заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Наталією Болдаш з питань особливостей справляння та нововведень, запроваджених в поточному році з акцизного податку.

Пропонуємо вашій увазі питання, які надійшли на «гарячу лінію» та відповіді на них.

Питання 1: Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, та яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання за зберігання, транспортування, продаж таких товарів ?

Відповідь: Згідно з п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251;

алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п.228.9 ст.228 Кодексу).

Так, відповідно до ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст.164 прим.5 КУпАП).

Відповідно до ст.17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Питання 2: Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару та чи проводиться коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку внаслідок такого списання ?

Відповідь: Згідно з п.п.213.1.6 п.213.1 ст.213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням п.214.6 ст.214 Кодексу.

У разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми втрат і виходу вказаних товарів (продукції) затверджені наказом Кабінету Міністрів України від 10.02.2000р. №14 «Про затвердження Норм природних втрат».

Згідно із п.217.5 ст.217 Кодексу у випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

Питання 3: Хто є платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів – СГ чи філія, якщо продаж таких товарів здійснюється через філію ?

Відповідь: Підпунктом 212.1.11 п.212.1 ст.212 Кодексу визначено, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п.212.3.1¹ п.212.3 ст.212 Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435 філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.3 та ч.5 ст.95 ЦКУ філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Одже, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкт господарювання, зокрема юридична особа. Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Питання 4: Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції з реалізації СГ роздрібної торгівлі пива безалкогольного ?

Відповідь: Відповідно до п.п.14.1.144 п.14.1 ст.14 Кодексу пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься згідно із ст.1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202.

При цьому п.п.215.3.1 п.215.3 ст.215 Кодексу ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку Кодексом не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Питання 5: За якими цінами здійснюється продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року ?

Відповідь: Згідно з п.221.3 ст.221 Кодексу за наявності у місці торгівлі тютюнових виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачено єдину ставку - 5 відсотків.

Базою оподаткування є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 Кодексу (п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Кодексу). Згідно з п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 Кодексу об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п.п.14.1.106 п.14.1 ст.14 Кодексу продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. За порушення цієї норми ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено відповідальність.

Отже, продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року здійснюється за цінами, не вище за МРЦ встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до МРЦ (100 відс.) додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

Оновлено сервіси в системі електронного адміністрування ПДВ

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська інформує платників податку на додану вартість про запровадження з 01.08.2015 року оновлених електронних сервісів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, в систем електронного адміністрування ПДВ платники податку мають можливість скористатися наступними електронними сервісами:

Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (F1300103);

- Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J1400103);

Слід зазначити, що сервіс надає можливість отримати витяг як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати на номеру документа та суми податку.

Запит щодо отримання реквізитів рахунку та відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (F1301204);

- Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ (F1401204);

Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок суми залишку від’ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів (F1301302);

Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (F1401302);

- Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (F1301402);

Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається по виданих податковим накладним та розрахункам коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період, та податкові накладні за вказаним кодом філії (F1401402);

Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (F1301902);

Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (F1401902).

Більш детально ознайомитися з електронними сервісами для отримання інформації з системи електронного адміністрування ПДВ можна на веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) в рубриці «Електронна звітність».

На Дніпропетровщині завдяки податковому компромісу закрито 6 кримінальних проваджень

В рамках Закону України №63-VIII від 25.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових обов’язків з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі податкового компромісу» з початку 2015 року слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області закрито 6 кримінальних проваджень у відношенні службових осіб суб’єктів підприємницької діяльності на підставі ст.284 п.9 ч.1 Кримінального процесуального кодексу України.

У ході досудового розслідування зазначені суб’єкти господарювання сплатили до бюджету 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання, що склало 2,7 млн. гривень. Решта – вважається погашеною.

Проте, з метою недопущення втрат бюджету по кримінальних провадженнях призначено 38 перевірок СГ, які не скористались процедурою податкового компромісу - сплатити до держбюджету 5 відсотків від раніше занижених податкових зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств. За результатами таких перевірок цим суб’єктам господарювання донараховано 131,8 млн. гривень, з яких на теперішній час сплачено 6,5 млн. гривень.

Інтернет-конференція заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Каліногорської Вікторії Олексіївни на тему: «Зміни до податкового законодавства»

Днями відбулося інтерв’ю заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторії Каліногорської на тему: «Зміни до податкового законодавства». За її словами, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII відбулися суттєві зміни.

Доброго дня, Вікторія Олексіївна, скажіть, які основні податкові зміни відбулися у 2015 році?

Відповідно до Законів України, прийнятих Верховною Радою України у 2014 році, що набрали чинності з 1 січня 2015 році, та прийнятих у 2015 році щодо змін, внесених до Податкового кодексу України, у поточному році відбулися наступні основні податкові зміни:

- скорочено кількість податків та зборів з 22-х до 11-ти шляхом:

- ліквідації трьох зборів, а саме: збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (встановлений тимчасово до 01.01.2016);

- злиття та трансформування податків і зборів;

- здійснено реформування податків і зборів:

- податок на прибуток підприємства – усунено дублюючий податковий облік та здійснено перехід до єдиного обліку – за стандартами бухгалтерського обліку: розрахунок податку на прибуток здійснюється на основі фінансової звітності;

- податок на додану вартість – запроваджено електронне адміністрування ПДВ;

- податок з доходів фізичних осіб – встановлена прогресивна шкала для доходів: чим більший дохід – тим вище ставка ПДФО (15% – для доходу до 10 мінімальних зарплат, що на теперішній час складає 12180 грн.; 20% – для суми доходів, що перевищують 10 мінімальних зарплат);

- єдиний податок – зменшено навантаження на малий бізнес шляхом, оптимізації груп платників єдиного податку з шести до чотирьох із збільшенням максимального розміру доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, трансформування фіксованого сільгоспподатку в єдиний податок – це четверта група;

- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування – знижені ставки для тих роботодавців, які прийняли рішення для підвищення фонду оплати праці, збільшили загальну сплату єдиного внеску до бюджету тощо. У 2015 році ставки єдиного внеску зменшуються на коефіцієнт 0,4 за додержанням відповідних умов. Створені стимули для підприємств для виведення заробітної плати з тіні – легалізація зарплат.

- запроваджено мораторій на 2 роки (2015 – 2016 роки) на перевірки малого та середнього бізнесу – з обсягом доходу за попередній календарний рік до 20 мільйонів гривень.

- направлення податків на зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів.

Так, з 1 січня поточного року акцизним податком обкладаються підакцизні товари, реалізовані суб’єктами господарювання у роздрібній торгівлі. При цьому, акцизний податок сплачується до місцевих бюджетів відповідно до місця розташування пунктів продажу підакцизних товарів.

Органам місцевої влади надано право встановлювати ставки податку на майно та розмір пільг з даного податку.

З 1 січня 2015 року податок на майно складається з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- транспортного податку;

- плати за землю.

- досягнення соціальної справедливості через введення елементів «податку на розкіш» шляхом оподаткування дорогих автомобілів (транспортний податок) та доходів від ювелірних виробів.

- підвищення податкового навантаження на високорентабельний бізнес: зокрема, на лотерейну, букмекерську діяльність.

Дякую. А що передбачає запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість?

У першу чергу звертаю увагу на те, що відповідно до вимог статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), податкова звітність з податку на додану вартість з 1 січня поточного року подається усіма платниками ПДВ до територіальних органів ДФС виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до Закону №71 система електронного адміністрування ПДВ запроваджувалась поетапно:

- з 1 лютого до 1 липня 2015 року – у тестовому режимі, як перехідний період;

- з 1 липня 2015 року – на постійній основі.

Таким чином, на теперішній час система електронного адміністрування ПДВ працює у штатному режимі. Вона організована на центральному рівні ДФС та забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

- сум ПДВ, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми ПДВ, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на електронних рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

- суми ПДВ, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу враховуються під час обрахунку реєстраційної суми ПДВ.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом. Також залишаються незмінними норми Податкового кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування. Впровадження електронного адміністрування ПДВ виключило ручне втручання у визначення складових обчислення податку на додану вартість.

Низку позитивних змін щодо вдосконалення системи адміністрування ПДВ було внесено Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015.

Закон №643 містить позитивні зміни для бізнесу стосовно складання податкових накладних та ведення обліку ПДВ, які набрали чинності з серпня поточного року.

З урахуванням таких позитивних змін, підкажіть, які переваги електронного адміністрування ПДВ для сільгоспвиробників?

Як вже було зазначено, Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» було внесено ряд змін, направлених на удосконалення електронного адміністрування ПДВ.

Не залишились без уваги і сільськогосподарські підприємства.

Для сільськогосподарських товаровиробників, які застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, до вже відкритих основних рахунків у системі електронного ПДВ передбачено автоматичне відкриття додаткових електронних рахунків.

На такі електронні рахунки, починаючи з 4 серпня 2015 року, зараховуються суми ПДВ, нараховані таким сільськогосподарським товаровиробником при здійсненні операцій з постачання власновиробленої сільськогосподарської продукції.

Таким чином, на теперішній час сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування ПДВ два електронних рахунки: основний та додатковий.

Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом.

На основний електронний рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти у сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська.

З основного електронного рахунку кошти перераховуються до бюджету у порядку, передбаченому статтею 200 Податкового кодексу України. Державна фіскальна служба України на підставі поданих платниками декларацій ПДВ (форма декларації 0110) автоматично формує реєстр. Цей реєстр не пізніше, ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилається до Казначейства. Відповідно до отриманого реєстру Казначейство здійснює перерахування коштів до бюджету з основного електронного рахунку в рахунок погашення податкових зобов’язань сільськогосподарського підприємства перед бюджетом.

Крім того, з основного електронного рахунку за заявою платника перераховуються:

до бюджету – суми податкового боргу за несільськогосподарською діяльністю;

на поточний рахунок платника – кошти, що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах Казначейства.

На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку у сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільгосппідприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.

Кошти, зараховані на такі додаткові електронні рахунки, збільшують реєстраційну суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних.

Суттєвим позитивом для сільгоспвиробників є невідволікання обігових коштів сільськогосподарських підприємств на тривалий час. Оскільки з додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

Реквізити спеціального рахунку сільськогосподарське підприємство зобов’язане зазначати у податковій звітності з ПДВ.

Податковим кодексом не передбачено здійснення обрахунку реєстраційної суми ПДВ окремо по сільськогосподарській діяльності у межах спеціального режиму оподаткування, та окремо – по іншій діяльності сільськогосподарського підприємства. Тобто, з урахуванням показників за сільськогосподарською та іншою діяльністю платника, який використовує спеціальний режим оподаткування, обраховується одна реєстраційна сума, у межах якої такий платник має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування по сільськогосподарській діяльності та/або по іншій діяльності.

Також, підкажіть Вікторіє Олексіївно, які електронні сервіси надає Державна фіскальна служба України?

На сьогоднішній день робота органів Державної фіскальної служби України усіх рівнів направлена на прозорі та партнерські відносини з платниками податків. Кожний платник має бути впевнений, що наша служба – це партнер бізнесу, сервісна служба.

Для якісного обслуговування платників податків на теперішній час Державною фіскальною службою України створені та функціонують такі електронні сервіси:

«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;

«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;

«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – сервіс для перевірки надійності ділових партнерів (статус та наявність податкового боргу);

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;

«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – сервіс, який надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;

«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання цілодобово мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

«Заповнення декларації громадянами» – сервіс, який надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку у режимі он-лайн;

«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;

«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;

«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;

«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;

«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;

«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника (назва, місцезнаходження, ДПІ за основним місцем обліку, дата взяття на облік у контролюючих органах).

Для зручності платників податків на головній сторінці веб-порталу ДФС України у банері «Електронне адміністрування ПДВ» розміщена актуальна інформація з питань функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: роз’яснення та консультації органів ДФС з цього питання; особливості функціонування системи; інформація про електронні форми документів та новини від розробників програмного забезпечення.

Крім того, Державною фіскальною службою України запроваджено ланку сервісів щодо отримання платниками податків інформації з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На теперішній час з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», платникам податків пропонується 10 електронних сервісів ДФС України, які надають можливість платникам податків отримати необхідну та актуальну інформацію із системи електронного адміністрування ПДІВ.

Дякуємо за ґрунтовні відповіді. І на останок. У зв’язку з запровадженням, так званих «реформ» – податкової та бюджетної, на Вашу думку, у чому полягає головне завдання податкової реформи?

Зараз фіскальна служба реорганізується, але змінюється не лише структура і назва. Головне – це поступове впровадження нового пакету реформ, які повинні підтримати економіку України. Над цим працює багато фахівців, які доопрацьовують різні деталі, враховуючи думки представників бізнесу та громадськості. Проте, незважаючи на усі нововведення, фахівці активно працюють не тільки для забезпечення надходжень до бюджетів різних рівнів, а також надання платникам різноманітних адміністративних послуг.

Податкова реформа, спрямована на створення сприятливого інвестиційного клімату, комфортних, простих і зрозумілих умов для ведення бізнесу у країні.

Виправлення помилок у реквізитах заголовної частини податкової накладної

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у випадку допущення помилки у реквізитах податкової накладної платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).

При цьому, відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №957), не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера шляхом подання розрахунку коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації (пункт 22 Порядку №957).

Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) (пункт 22 Порядку №957).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України. Дане роз’яснення розміщене у категорії 101.19.

Громадяни Дніпропетровської області подали майже 46 тисяч декларацій про майновий стан і доходи

Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2014 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить майже 46 тисяч на загальну суму 3,2 мільярда гривень. До бюджету за результатами декларування надійде 71,1 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, а це на 14,2 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найбільше надійшло декларацій про доходи від отримання спадщини (4916 на загальну суму 690,5 млн. грн.), від продажу рухомого або нерухомого майна (745 на загальну суму 420,8 млн. грн.). Іноземний дохід в розмірі 85,5 млн. грн. задекларували 225 мешканців Дніпропетровського регіону.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 282 громадянина області. За результатами декларування вони сплатять 17,9 млн. грн.

Разом з тим, 7686 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 8,1 млн. грн.

До уваги сільськогосподарських підприємств – особливості адміністрування ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015, було внесено ряд змін, направлених на удосконалення електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Державна фіскальна служба України у листі від 11.08.2015 №29560/7/99-99-19-03-02-17 «Про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств» (далі – лист ДФС України №29560) повідомила про особливості застосування системи електронного адміністрування ПДВ для сільгоспвиробників.

Відповідно до пункту 200¹.2 статті 200¹ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом № 643, платникам податку – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (далі – сільськогосподарське підприємство), у системі електронного адміністрування ПДВ до вже відкритих основних рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – основні електронні рахунки) відкриваються додаткові рахунки, призначені для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – додаткові електронні рахунки).

Таким чином, сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування ПДВ два електронних рахунки: основний та додатковий.

Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств.

На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку у сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.

З додаткового електронного рахунку кошти автоматичноперераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

Реквізити спеціального рахунку сільськогосподарське підприємство зобов’язане зазначати у податковій звітності з ПДВ.

До настання граничних термінів, передбачених для сплати задекларованих податкових зобов’язань, необхідно, щоб загальна сума перерахованих коштів на додатковий електронний рахунок, з якого кошти автоматично списуються на спеціальний рахунок, була не менше суми податкових зобов’язань, задекларованих таким сільськогосподарським підприємством у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності у межах спеціального режиму оподаткування за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (декларації 0121–0123).

Лист ДФС України №29560 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

.

За сім місяців 2015 року на соціальний захист мешканців Дніпропетровщини надійшло понад 11 млрд. грн. єдиного внеску

Впродовж січня – липня поточ- ного року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 11 млрд. 40 млн. грн. Якщо порівняти цей показник з аналогічним періодом 2014 року, то у цьому році ЄСВ сплачено на 640 млн. грн. більше. Про це повідомила начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.

При цьому, лише у липні 2015 року платники єдиного внеску Дніпропетровського регіону перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 665,8 млн. грн., що майже на 103 млн. грн. більше, ніж у липні минулого року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Найпопулярнішим електронним сервісом ДФС є надання виписки з ЄРПН

Одним з найпопулярніших електронних сервісів ДФС є надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних, як покупцю так і продавцю. З початку поточного року опрацьовано понад 20 млн. таких запитів.

Не меншим попитом користується послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» в електронній формі. Протягом зазначеного періоду було укладено майже 404 тис. таких договорів з платниками податків.

Цікавляться користувачі й інформацією з реєстру платників ПДВ щодо наявності платників у зазначеному реєстрі. Протягом 7 місяців поточного року було опрацьовано майже 34 тис. запитів з цієї теми.

Крім того, з початку 2015 року автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано понад 177 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.

Загалом, з початку 2015 року «Єдиним вікном подання електронної звітності» Державної фіскальної служби користуються майже 978 тис. платників податків.

Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано майже 148 тис. відповідей з питань подання електронної податкової звітності та реєстрації податкових накладних.

Роман Насіров: Ми повинні напрацювати зміни, які комплексно поліпшать умови ведення бізнесу

Державна фіскальна служба та платники податків мають спільно працювати над поліпшенням умов ведення бізнесу. Про це Голова ДФС Роман Насіров заявив сьогодні, 13 серпня, під час круглого столу на тему: „СЕА ПДВ в повному режимі: перші підсумки”, який відбувся в Українському союзі промисловців і підприємців.

За підтримки бізнесу, в тому числі, членів УСПП, вдалося ухвалити Закон України від 16 липня 2015 р. №643-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” та вже імплементувати додаткові необхідні зміни, які були зроблені в системі 10 днів тому.

„Ми вже бачимо результати нашого діалогу, - зазначив Роман Насіров. – Але процес покращення не закінчився. Нам разом із вами, платниками податків, потрібно рухатися далі в бік удосконалення не тільки цієї системи, а й напрацювання інших подібних систем для більш ефективного процесу сплати податків”.

У ДФС зроблено вже чимало для мінімізації діяльності нелегального бізнесу в Україні взагалі. Це стосується як боротьби з „податковими ямами”, контрабандою, так і контролю за реалізацією та обігом підакцизних товарів та іншими схемами ухилення від сплати податків.

„Для уникнення можливості маніпулювання з ПДВ ми здійснюємо постійний моніторинг, щоб бути впевненими, що СЕА не має так званих дірок. І досі проблем у нас не виникало”, - поінформував керівник відомства.

Як наслідок, сьогодні виписати класичній „податковій ямі” податкову накладну не можливо, хоча такі спроби є. Буквально на цьому тижні на Київщині працівники ДФС упередили спробу підприємства зареєструвати податкову накладну за фіктивними операціями на 43 млрд. грн.

Остаточно ж, за прогнозами податківців, повністю вичистити незрозумілий податковий кредит, який існував у системі, реально у жовтні-листопаді 2015 року.

Нині у ДФС завершується розробка пропозицій щодо змін до Податкового кодексу, які невдовзі буде подано Міністерству фінансів України.

„Це можна назвати змінами до кодексу, маленькою реформою чи просто податковою реформою. Нам потрібно багато чого змінити в адмініструванні акцизного податку, ренти, ЄСВ, ПДФО, доопрацювати податок на прибуток. Головне, що ми дуже часто чуємо від бізнесу: повинні бути зрозумілі рівні умови. Не можна, щоб комусь вдавалося працювати „по-чорному”, а всі інші мають за нього сплачувати податки”, - переконаний Голова ДФС.

У свою чергу президент УСПП Анатолій Кінах заявив про готовність представників бізнесу до діалогу. „Нам потрібно на постійній основі шукати рішення, які відповідатимуть як законам економіки, фінансів, так і інтересам української держави і суспільства, - зауважив він. - Ми впевнені що такий діалог є дуже важливим в усіх аспектах, починаючи від довіри і закінчуючи спільними кроками щодо виходу з кризи”.

Дохід та розрахунки „спрощенця” третьої групи

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Нагадаємо, що платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Нагадаємо, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Отже, юридичні особи - платники - єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом, ніж грошовим.

ПДВ: коли кошти минули електронний рахунок

Статтею 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачені основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 200 прим.1. 1 ст. 200 прим. 1 ПКУ передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – Порядок № 569), визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200 прим.1. 5 ст. 200 прим.1 ПКУ, а саме з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з податку на додану вартість та надсилається Казначейству.

Якщо платник у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов’язань Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) за таким реєстром залишок узгоджених податкових зобов’язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (п. 22 Порядку № 569).

Враховуючи викладене, для сплати податку на додану вартість до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ необхідно перерахувати з власного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий в Казначействі, суму коштів, що дорівнює сумі податкових зобов’язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період.

У разі виникнення у платника після такого перерахування сум помилково сплачених грошових зобов’язань їх повернення здійснюється виключно на підставі вимог ст. 43 ПКУ та Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188.

Форма № 1-ОПП: заповнюємо правильно

Реєстраційна заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за ф. № 1-ОПП затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів».

При заповненні реєстраційної заяви за ф. № 1-ОПП підлягають заповненню всі поля з урахуванням приміток, а саме:

«Номер взяття на облік у контролюючому органі» та «Дата взяття на облік у контролюючому органі» - вказуються номер реєстрації в контролюючому органі та дата взяття на облік в контролюючому органі, які зазначено в довідці про взяття на облік за ф. 4-ОПП або в виписці з Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).

«Податковим номером» є код платника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ).

Для юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, які включаються до ЄДР, поля з «1» по «9» заповнюються згідно з відомостями, які містяться в ЄДР.

Поля, інформація щодо яких не міститься в ЄДР, заповнюються наступним чином:

«4» – (найменування контролюючого органу, до якого подається заява) – зазначається назва контролюючого органу, до якого платник податку подає заяву.

«7» – (розмір статутного фонду в національній валюті) – для відокремлених підрозділів не заповнюється.

«9» – (головний бухгалтер) - надається інформація про головного бухгалтера (або іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків) з урахуванням приміток.

У полі «10» (кількість працівників на момент взяття на облік) зазначається кількість працюючих на момент подання заяви за ф. № 1-ОПП.

Для юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, які не включаються до ЄДР, поля з «1» по «9» заповнюються згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ такого платника.

Поля, інформація щодо яких не міститься в довідці ЄДРПОУ, заповнюються наступним чином:

«4» – (найменування контролюючого органу, до якого подається заява) – зазначається назва контролюючого органу, до якого платник податку подає заяву.

«7» – (розмір статутного фонду в національній валюті) – для відокремлених підрозділів поле не заповнюється.

«9» – (головний бухгалтер) – надається інформація про головного бухгалтера (або іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків) з урахуванням приміток.

У полі «10» (кількість працівників на момент взяття на облік) зазначається кількість працюючих на момент подання заяви за ф. № 1-ОПП.

При доходах понад 1 млн грн „спрощенцям” потрібен РРО

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська у зв’язку запровадженням з 1 липня 2015 року системи електронного адміністрування податку на додану вартість ( далі - ПДВ) у звичайному режимі повідомляє.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України ( далі - Кодекс) з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ( далі – ЄРПН ) підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів / послуг, які звільнені від оподаткування ) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання ( пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

За порушення платниками ПДВ зазначених термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям – платникам ПДВ, тягнуть за собою накладання штрафу ( який встановлюється у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування ), у розмірах:

- 10 відс. - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відс. - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відс. - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відс. - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів ( пункт 120 1.1 статті 120 1 Кодексу ).

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50 відсотків від суми ПДВ , зазначеної в таких податкових накладних / розрахунків коригування ( пункт 120 1.2 статті 120 1 Кодексу ).

При цьому пункт 200 1.3 статті 200 1 Кодексу визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (ΣНакл), обчислену за такою формулою:

(ΣНакл) = ΣНакл отр + Σмитн + Σпоп рах - ΣНакл вид - Σвідшкод – Σперевищ, де 6

ΣНакл отр – загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН;

Σмитн – загальна сума податку, сплаченого платником при ввезені товарів на митну територію України;

Σпоп рах – загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

ΣНакл вид – загальна сума податку за виданими платником податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН;

Σвідшкод – загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань;

Σперевищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Детальний порядок формування вказаних показників визначено Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу:

Період з 01 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року був перехідним, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснювалося без обмеження сум податку, обчислених за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 Кодексу.

Норми абзацу другого пункту 120 1.2 статті 120 1 Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

Отже, з 00 год. 00 хв. 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала в звичайному режимі.

З вказаної дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою, зазначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 Кодексу ( далі – реєстраційна сума ).

Таким чином з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.

Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладній або розрахунку коригування буде відмовлено.

У такому випадку ( в тому числі якщо реєстраційна сума має від’ємне значення ) з моменту отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

- отриманих податкових накладних або розрахунків коригування (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника в ЄРПН;

- сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;

- поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі ( електронний рахунок).

Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис.грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить - 5 тис.грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис.грн..

Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено:

01.07.2015 на так звану суму «овердрафту»: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців;

08.07.2015 на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.

Одночасно інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документа. При цьому слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрація в ЄРПН від 1 до 15 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних / розрахунків коригування.

Звертаємо Вашу увагу, що на офіційному порталі ДФС України на головній сторінці розміщенно розділ «Податкові зміни 2015», який містить підрозділ «Електронне адміністрування ПДВ», який містить актуальну інформацію, пов’язану із функціонуванням системи електронного адміністрування ПДВ.

Увага - платіжні документи заповнюйте правильно!

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська нагадують, що Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Міндоходів України від 22.10.2013 № 609.

Усі поля реквізиту „Призначення платежу” розрахункового документу платникам податків потрібно заповнювати у відповідності із затвердженим Порядком. Сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. Текст Порядку заповнення документів та списки кодів видів сплати розміщено на веб-порталі ДФС України за посиланням

У разі виникнення будь-яких запитань платникам податків слід звертатися за довідками до Центру обслуговування платників при територіальному органі ДФС за місцем реєстрації.

Щодо сплати транспортного податку фізичними особами

В ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська нагадують, що згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів. При цьому сплатити транспортний податок фізичним особам потрібно протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ). Таким чином у протягом серпня спливатиме термін сплати транспортного податку за повідомленнями – рішеннями, отриманими у липні поточного року.

Підвищено вимоги до центрів сервісного обслуговування касової техніки

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська наголошує, що проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО закон дозволяє лише через центри сервісного обслуговування.

У випадку, якщо сервісна організація не забезпечила гарантійний ремонт касової техніки у 7-денний строк і не ввела в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб`єкта господарювання резервного РРО, до центрів сервісного обслуговування застосовуються фінансові санкції. Розмір штрафу за ігнорування норми щодо введення в експлуатацію РРО - 5 мінімальних зарплат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року. У своїй діяльності представники бізнесу повинні врахувати, що не підлягають виключенню з Держреєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб`єктом господарювання, до закінчення строку їх служби. Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Держреєстру не повинен бути меншим 7 років. Нагадаємо, що ці та інші законодавчі норми передбачені Законом України від 01.07.2015 року № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій».

На Дніпропетровщині розглядали шляхи реалізації податкової реформи (+ фото)

13 cерпня 2015 року у приміщенні Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України відбулася експертна зустріч в режимі відео-конференції на тему "Податкова реформа в Україні" за участі Секретаріату Кабінету Міністрів України, провідних фахівців головних управлінь державної фіскальної служби у Дніпропетровській, Одеській, Полтавській, Львівській, Чернігівській та Харківській областей, членів Громадських рад при ГУ ДФС цих областей України та представників бізнесу.

На зустрічі обговорювались основні принципи податкової реформи - простота податкової системи, ефективність та інвестиційна привабливість – причому не для окремих галузей, а всієї економіки України, платоспроможність та відповідальність, безумовне виконання державою своїх зобов’язань перед платниками податків. Було визначено, що вже до кінця жовтня поточного року представники бізнесу зможуть ознайомитися з проектом реформ податкової системи України. В той же час, представники бізнесу під час дискусії вказали на низку питань, з якими щоденно стикаються суб’єкти господарювання.

Також, експерти заявили, що областям у рамках декларованої децентралізації необхідно самостійно знаходити можливість збільшувати інвестиційну привабливість регіонів і при цьому виводити підприємства з тіні. Це, у свою чергу, повинно і зрівняти умови ведення бізнесу, і збільшити базу оподаткування.

«Світова практика свідчить, що лише збільшення кількості суб’єктів господарювання призводить до збільшення бюджетних надходжень. Громадська рада при ГУ ДФС у Дніпропетровській області розробила низку пропозицій щодо підтримки бізнесу в Україні і всі вони, за результатами дискусії надійдуть до розробників податкової реформи», - відмітив у своєму виступі голова Громадської ради ГУ ДФС Дніпропетровської області Володимир Дон.

Загалом, на думку представників регіонів, лише стимулювання бізнесу в регіонах, пріоритет надходжень у місцеві бюджети дасть поштовх для економічного розвитку в Україні. І це зможе зробити реформу податкової системи успішною.

Співробітники ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинили діяльність незаконно діючої газозаправної станції.

В рамках операції «Нафтопродукт 2015» співробітники ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинили діяльність незаконно діючої газозаправної станції та вилучено ТМЦ на суму майже півмільйона гривень.

Реалізація газу велась без будь-яких дозвільних документів та всупереч встановлених технічних вимог. Крім того, не було й відомостей, які могли б засвідчити якість та законність походження скрапленого газу - метану.

Правопорушники розташували мобільну газозаправну станцію на Донецькому напрямку, ймовірно сподіваючись на те, що тут буде менше перевіряючих органів.

В ході проведення огляду було здійснено опис та вилучено газозаправне обладнання, два вантажних автомобілі обладнаних відповідним устаткуванням та скраплений газ - метан. Загалом ТМЦ на суму майже півмільйона гривень.

На теперішній час матеріали адміністративного правопорушення направлено до суду. Зловмисникам загрожує великий штраф та конфіскація вилученого обладнання.

До уваги платників податковий календар на серпень

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що

19 серпня поточного року останній день сплати:

- податку на прибуток підприємств за півріччя 2015 року;

- частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за перше півріччя 2015 року;

- з ПДВ за 2-й квартал 2015 року;

- екологічного податку за 2-й квартал 2015 року;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за півріччя 2015 року з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин за півріччя 2015 року;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за 2-й квартал 2015 року з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за 2-й квартал 2015 року з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- рентної плати за спеціальне використання води за півріччя 2015 року;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за півріччя 2015 року;

- єдиного податку платниками третьої групи за результатами декларацій, поданих за півріччя 2015 року;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2015 року;

- туристичного збору за півріччя 2015 року;

Деякі зміни у звітуванні платників податків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 1 вересня поточного року набирає чинності Закон України від 17.07.2015 №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон №655).

Законом №655 внесені зміни з питань надання суб’єктами господарювання (далі – СГ) податкової звітності.

Пунктом 46.4 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, якщо платник податків вважає, що затверджена форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку і збору, то він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

У разі необхідності, платник податків може подати разом з такою декларацією доповнення до неї, складені за довільною формою. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною декларації і подається з обґрунтуванням мотивів його подання.

Відповідно до змін, внесених Законом №655, платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає доповнення до податкової декларації також в електронній формі.

У чинній на теперішній час редакції Кодексу визначено, що для СГ – фізичних осіб податкова декларація повинна бути підписана фізичною особою – платником податків або його законним представником (підпункт 48.5.2 пункту 48.5 статті 48 Кодексу). З 1 вересня поточного року (набрання чинності Законом №655) податкова декларація підписується фізичною особою – платником податків або її представником.

Якщо податкова декларація надсилається платником податків поштою, то з 1 вересня 2015 року він зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного Кодексом (пункт 49.5 статті 49 Кодексу). На теперішній час платник зобов’язаний здійснити таке відправлення поштою не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання звітності.

Особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015, було внесено ряд змін, направлених на удосконалення електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ).

У зв’язку з прийняттям Закону №643 Державною фіскальною службою України у листі від 11.08.2015 №29562/7/99-99-19-03-01-17 «Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ» (далі – лист ДФС України №29562) висвітлені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з цього питання.

1. Погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів на електронному рахунку здійснюється Держказначейством на підставі реєстру ДФС України, який формується на підставі рішень суду, направлених до виконання ДФС України, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Порядок формування та надсилання такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики (зміни до пункту 87.1 статті 87 та пункту 95.3 статті 95 Кодексу).

2. Деталізовано механізм складання розрахунків коригування до податкових накладних та порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) як продавцем, так і покупцем (зміни до статті 192 Кодексу).

3. За платниками ПДВ – покупцями закріплено право формувати податковий кредит на підставі копій податкових накладних, отриманих з ЄРПН, без необхідності отримання таких податкових накладних безпосередньо від продавця (зміни до пункту 198.6 статті 198 та статті 201 Кодексу).

4. Платники ПДВ за необоротними активами, придбаними після 01.07.2015, не будуть здійснювати перерахунок частки їх використання в оподатковуваних та звільнених операціях протягом трьох років, а лише за результатами одного року. Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюватиметься платниками у порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом №643 (протягом 1, 2, 3 років) (зміни до пункту 199.4 статті 199 та підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено новим пунктом 42).

5. Внесено ряд змін щодо порядку формування реєстраційної суми (зміни до пункту 200¹.3 статті 200¹ та до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

6. Платникам ПДВ, які постачають комунальні послуги населенню, на електронні рахунки будуть зараховуватись кошти, що надаються таким платникам у вигляді субвенцій з бюджету для погашення заборгованості з різниці у тарифах. На суму таких коштів ДФС України автоматично збільшуватиме реєстраційну суму платника шляхом збільшення показника (S_Попрах) (зміни до пункту 200¹.4 статті 200¹ Кодексу).

7. Платникам ПДВ надається можливість отримувати від ДФС України інформацію про рух коштів на їхньому електронному рахунку (пункт 200¹.4 статті 200¹ Кодексу).

8. Надано право надсилати Держказначейству коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах на сплату (зміни до пункту 200¹.6 статті 200¹ Кодексу).

9. Для сільгоспвиробників, які застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ, автоматично відкриваються додаткові електронні рахунки для зарахування, починаючи з 04.08.2015, сум ПДВ, нарахованих таким платником при здійсненні операцій з постачання власновиробленої сільгосппродукції (зміни до статей 200¹ та 209 Кодексу).

10. Не дають права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту податкові накладні, які складено з порушенням порядку заповнення лише обов’язкових реквізитів, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (зміни до пункту 201.10 статті 201 Кодексу). З переліку обов’язкових реквізитів виключені такі реквізити податкової накладної, як «Місцезнаходження (податкова адреса продавця)» та «Вид цивільно-правового договору» (зміни до пункту 201.1 статті 201 Кодексу).

11. Платникам ПДВ, які постачають товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, надано право складати раз на місяць зведені податкові накладні за такими операціями як на платників ПДВ, так і на осіб, які не зареєстровані платниками ПДВ (пункт 201.4 статті 201 Кодексу).

Крім того, за певних умов, платникам податку надано право складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції).

12. Продовжено термін для подання платником ПДВ до контролюючого органу скарги на контрагента у разі складання податкової накладної/розрахунку коригування з порушенням порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН з 60 календарних днів до 365 календарних днів (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

13. Скасовуються штрафні санкції та пеня за порушення платником строків сплати ПДВ до бюджету за умови, якщо платник податку забезпечив наявність у визначені законодавством строки необхідної суми коштів для сплати податкових зобов’язань на електронному рахунку. Штрафні санкції та пеня, нараховані платнику протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування ПДВ за таке порушення при забезпеченні у визначені Кодексом строки необхідної суми коштів для сплати податкових зобов’язань на електронному рахунку, підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника ПДВ протягом 14 робочих днів (пункт 40 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

14. Встановлюється штраф для платників ПДВ за неправомірне збільшення реєстраційної суми за рахунок завищення від’ємного значення податку, яке залишилось непогашеним станом на 01.07.2015 та відображене платником у звітності за червень. Штраф до платника застосовується у розмірі 10% суми завищення такого від’ємного значення. Зменшення реєстраційної суми здійснюється ДФС України на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення (пункт 41 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

15. Розділом ІІ Закону №643 встановлено заборону накладення Держказначейством арешту на кошти, які знаходяться на електронних рахунках платників, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також надано доручення Держказначейству зняти арешт з коштів, на які такий арешт був накладений ним до дати набрання чинності Законом №643.

Лист ДФС України №29562 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63878.html.

Виправлення помилок у реквізитах заголовної частини податкової накладної

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у випадку допущення помилки у реквізитах податкової накладної платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).

При цьому, відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №957), не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера шляхом подання розрахунку коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації (пункт 22 Порядку №957).

Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) (пункт 22 Порядку №957).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України. Дане роз’яснення розміщене у категорії 101.19.

Інтернет-конференція заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Каліногорської Вікторії Олексіївни на тему: «Зміни до податкового законодавства»

Днями відбулося інтерв’ю заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторії Каліногорської на тему: «Зміни до податкового законодавства». За її словами, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII відбулися суттєві зміни.

Доброго дня, Вікторія Олексіївна, скажіть, які основні податкові зміни відбулися у 2015 році?

Відповідно до Законів України, прийнятих Верховною Радою України у 2014 році, що набрали чинності з 1 січня 2015 році, та прийнятих у 2015 році щодо змін, внесених до Податкового кодексу України, у поточному році відбулися наступні основні податкові зміни:

- скорочено кількість податків та зборів з 22-х до 11-ти шляхом:

- ліквідації трьох зборів, а саме: збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (встановлений тимчасово до 01.01.2016);

- злиття та трансформування податків і зборів;

- здійснено реформування податків і зборів:

- податок на прибуток підприємства – усунено дублюючий податковий облік та здійснено перехід до єдиного обліку – за стандартами бухгалтерського обліку: розрахунок податку на прибуток здійснюється на основі фінансової звітності;

- податок на додану вартість – запроваджено електронне адміністрування ПДВ;

- податок з доходів фізичних осіб – встановлена прогресивна шкала для доходів: чим більший дохід – тим вище ставка ПДФО (15% – для доходу до 10 мінімальних зарплат, що на теперішній час складає 12180 грн.; 20% – для суми доходів, що перевищують 10 мінімальних зарплат);

- єдиний податок – зменшено навантаження на малий бізнес шляхом, оптимізації груп платників єдиного податку з шести до чотирьох із збільшенням максимального розміру доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, трансформування фіксованого сільгоспподатку в єдиний податок – це четверта група;

- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування – знижені ставки для тих роботодавців, які прийняли рішення для підвищення фонду оплати праці, збільшили загальну сплату єдиного внеску до бюджету тощо. У 2015 році ставки єдиного внеску зменшуються на коефіцієнт 0,4 за додержанням відповідних умов. Створені стимули для підприємств для виведення заробітної плати з тіні – легалізація зарплат.

- запроваджено мораторій на 2 роки (2015 – 2016 роки) на перевірки малого та середнього бізнесу – з обсягом доходу за попередній календарний рік до 20 мільйонів гривень.

- направлення податків на зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів.

Так, з 1 січня поточного року акцизним податком обкладаються підакцизні товари, реалізовані суб’єктами господарювання у роздрібній торгівлі. При цьому, акцизний податок сплачується до місцевих бюджетів відповідно до місця розташування пунктів продажу підакцизних товарів.

Органам місцевої влади надано право встановлювати ставки податку на майно та розмір пільг з даного податку.

З 1 січня 2015 року податок на майно складається з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- транспортного податку;

- плати за землю.

- досягнення соціальної справедливості через введення елементів «податку на розкіш» шляхом оподаткування дорогих автомобілів (транспортний податок) та доходів від ювелірних виробів.

- підвищення податкового навантаження на високорентабельний бізнес: зокрема, на лотерейну, букмекерську діяльність.

Дякую. А що передбачає запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість?

У першу чергу звертаю увагу на те, що відповідно до вимог статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), податкова звітність з податку на додану вартість з 1 січня поточного року подається усіма платниками ПДВ до територіальних органів ДФС виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до Закону №71 система електронного адміністрування ПДВ запроваджувалась поетапно:

- з 1 лютого до 1 липня 2015 року – у тестовому режимі, як перехідний період;

- з 1 липня 2015 року – на постійній основі.

Таким чином, на теперішній час система електронного адміністрування ПДВ працює у штатному режимі. Вона організована на центральному рівні ДФС та забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

- сум ПДВ, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми ПДВ, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на електронних рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

- суми ПДВ, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу враховуються під час обрахунку реєстраційної суми ПДВ.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом. Також залишаються незмінними норми Податкового кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування. Впровадження електронного адміністрування ПДВ виключило ручне втручання у визначення складових обчислення податку на додану вартість.

Низку позитивних змін щодо вдосконалення системи адміністрування ПДВ було внесено Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015.

Закон №643 містить позитивні зміни для бізнесу стосовно складання податкових накладних та ведення обліку ПДВ, які набрали чинності з серпня поточного року.

З урахуванням таких позитивних змін, підкажіть, які переваги електронного адміністрування ПДВ для сільгоспвиробників?

Як вже було зазначено, Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» було внесено ряд змін, направлених на удосконалення електронного адміністрування ПДВ.

Не залишились без уваги і сільськогосподарські підприємства.

Для сільськогосподарських товаровиробників, які застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, до вже відкритих основних рахунків у системі електронного ПДВ передбачено автоматичне відкриття додаткових електронних рахунків.

На такі електронні рахунки, починаючи з 4 серпня 2015 року, зараховуються суми ПДВ, нараховані таким сільськогосподарським товаровиробником при здійсненні операцій з постачання власновиробленої сільськогосподарської продукції.

Таким чином, на теперішній час сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування ПДВ два електронних рахунки: основний та додатковий.

Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом.

На основний електронний рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти у сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська.

З основного електронного рахунку кошти перераховуються до бюджету у порядку, передбаченому статтею 200 Податкового кодексу України. Державна фіскальна служба України на підставі поданих платниками декларацій ПДВ (форма декларації 0110) автоматично формує реєстр. Цей реєстр не пізніше, ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилається до Казначейства. Відповідно до отриманого реєстру Казначейство здійснює перерахування коштів до бюджету з основного електронного рахунку в рахунок погашення податкових зобов’язань сільськогосподарського підприємства перед бюджетом.

Крім того, з основного електронного рахунку за заявою платника перераховуються:

до бюджету – суми податкового боргу за несільськогосподарською діяльністю;

на поточний рахунок платника – кошти, що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах Казначейства.

На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку у сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільгосппідприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.

Кошти, зараховані на такі додаткові електронні рахунки, збільшують реєстраційну суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних.

Суттєвим позитивом для сільгоспвиробників є невідволікання обігових коштів сільськогосподарських підприємств на тривалий час. Оскільки з додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

Реквізити спеціального рахунку сільськогосподарське підприємство зобов’язане зазначати у податковій звітності з ПДВ.

Податковим кодексом не передбачено здійснення обрахунку реєстраційної суми ПДВ окремо по сільськогосподарській діяльності у межах спеціального режиму оподаткування, та окремо – по іншій діяльності сільськогосподарського підприємства. Тобто, з урахуванням показників за сільськогосподарською та іншою діяльністю платника, який використовує спеціальний режим оподаткування, обраховується одна реєстраційна сума, у межах якої такий платник має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування по сільськогосподарській діяльності та/або по іншій діяльності.

Також, підкажіть Вікторіє Олексіївно, які електронні сервіси надає Державна фіскальна служба України?

На сьогоднішній день робота органів Державної фіскальної служби України усіх рівнів направлена на прозорі та партнерські відносини з платниками податків. Кожний платник має бути впевнений, що наша служба – це партнер бізнесу, сервісна служба.

Для якісного обслуговування платників податків на теперішній час Державною фіскальною службою України створені та функціонують такі електронні сервіси:

«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;

«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;

«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – сервіс для перевірки надійності ділових партнерів (статус та наявність податкового боргу);

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;

«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – сервіс, який надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;

«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання цілодобово мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

«Заповнення декларації громадянами» – сервіс, який надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку у режимі он-лайн;

«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;

«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;

«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;

«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;

«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;

«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника (назва, місцезнаходження, ДПІ за основним місцем обліку, дата взяття на облік у контролюючих органах).

Для зручності платників податків на головній сторінці веб-порталу ДФС України у банері «Електронне адміністрування ПДВ» розміщена актуальна інформація з питань функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: роз’яснення та консультації органів ДФС з цього питання; особливості функціонування системи; інформація про електронні форми документів та новини від розробників програмного забезпечення.

Крім того, Державною фіскальною службою України запроваджено ланку сервісів щодо отримання платниками податків інформації з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На теперішній час з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», платникам податків пропонується 10 електронних сервісів ДФС України, які надають можливість платникам податків отримати необхідну та актуальну інформацію із системи електронного адміністрування ПДІВ.

Дякуємо за ґрунтовні відповіді. І на останок. У зв’язку з запровадженням, так званих «реформ» – податкової та бюджетної, на Вашу думку, у чому полягає головне завдання податкової реформи?

Зараз фіскальна служба реорганізується, але змінюється не лише структура і назва. Головне – це поступове впровадження нового пакету реформ, які повинні підтримати економіку України. Над цим працює багато фахівців, які доопрацьовують різні деталі, враховуючи думки представників бізнесу та громадськості. Проте, незважаючи на усі нововведення, фахівці активно працюють не тільки для забезпечення надходжень до бюджетів різних рівнів, а також надання платникам різноманітних адміністративних послуг.

Податкова реформа, спрямована на створення сприятливого інвестиційного клімату, комфортних, простих і зрозумілих умов для ведення бізнесу у країні.