Мангуська ОДПІ повідомляє, що з 29 травня 2015 року набула чинності Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449. Інструкцією визначено механізм нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, порядок нарахування і сплати фінансових санкцій за порушення, пов’язані із сплатою єдиного внеску, стягнення органами ДФС заборгованості із внеску.
Попередня Інструкція, затверджена наказом Мінфіну від 09.09.2013 року №455, втратила чинність.
Основні зміни в новій Інструкції:
Додано норму (пп.2 п.5 розділу ІV), що дозволяє підприємцям на загальній системі оподаткування і самозайнятим особам у місяці відсутності доходу сплачувати єдиний внесок у добровільному порядку, самостійно визначивши базу нарахування. При цьому розрахована база не може бути більшою від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, а сума внеску не може бути меншою від мінімального страхового внеску. Під час визначення доходу, з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід.
Пунктом 5 розділу IV нової Інструкції передбачено, що фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, більше не зобов’язані щоквартально сплачувати авансові внески з єдиного внеску. Вони сплачуватимуть єдиний внесок на підставі річної декларації – перші до 10 лютого, а другі – до 1 травня року, наступного за звітним.
Відповідно до ч.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до платників, визначених п.п.1-4 п.1 р. II Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції. В Інструкції уточнено порядок застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несплату, неперерахування), донарахування єдиного внеску за періоди до 1 січня 2015 року. Додано нові норми щодо списання боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у випадку ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску, смерті фізичної особи, оголошення її померлою, визнання її в судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною.
Пункт 3 розділу ІV доповнено пп.8, що встановлює порядок сплати єдиного внеску і подання до органу ДФС демобілізованими підприємцями і самозайнятими особами заяви за формою додатка 1 до Інструкції та копії військового квитка чи іншого документа із зазначенням даних про період мобілізації. Ці документи слід подати протягом 10 днів після демобілізації або завершення лікування (реабілітації). На їх підставі зазначені особи звільняються від сплати єдиного внеску за себе на період перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації. Така заява заповнюється також, якщо у мобілізованого підприємця є наймані працівники, а в період мобілізації єдиний внесок на їхній дохід нараховує уповноважена особа. У цьому випадку в заяві наводяться дані про суми єдиного внеску, нарахованого найманим працівникам підприємця.
Пункти 17 і 18 розділу ІІІ доповнено нормами, що звільняють від сплати єдиного внеску:
- юридичних осіб (їх відокремлені підрозділи) та фізичних осіб, які отримали доходи на тимчасово окупованій території, і підприємців, які перебували на обліку у фіскальних органах або знаходилися (проживали) на території АР Крим на початок тимчасової окупації;
- платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція (далі – АТО), на період з 14.04.2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, подана ним у довільній формі до органу ДФС за місцем обліку або тимчасового проживання не пізніше 30 календарних днів, що настають за днем завершення АТО і сертифікат Торговельно-промислової палати.
Нормою пункту 19 розділу ІІІ передбачено нарахування і сплату єдиного внеску роботодавцями виходячи з мінімального розміру зарплати, встановленої частиною 5 статті 8 Закону №2464. У загальному випадку, згідно ч.5 ст.8 Закону про ЄСВ, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника за умови відпрацювання повного календарного місяця.
Інструкція №449 визначає, що зазначена норма не застосовується до працівників, яким надано відпустки без збереження зарплати відповідно до пункту 18 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки».
Пункти 20-27 розділу ІІІ доповнено нормою про застосування знижувального коефіцієнта до ставки єдиного внеску.
