Протягом І півріччя 2015 року Центрами обслуговування платників 060ktvДніпропетровщини надано майже 116 тисяч адмінпослуг

За даними Головного управління ДФС у Дніпропетровській області найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Зокрема, у січні – червні поточного року ЦОПами Дніпропетровщини надано майже 56 тисяч таких послуг.

Також не втрачає актуальності послуга з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС. Протягом зазначеного періоду платникам було видано понад 13,2 тисяч таких довідок. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. З початку року було надано майже 10,8 тисяч цих послуг.

На сьогодні обслуговування платників здійснюється 37 Центрами обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропетровської області, які надають 25 видів адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року Центрами надано майже 116 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників податків мають можливість подати податкову звітність та одержати ключі електронного цифрового підпису.

Трансфертне ціноутворення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» (далі – Закон №72).

Законом №72 викладено у новій редакції всю статтю 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)

Цим Законом запроваджений принцип «витягнутої руки» (пункт 39.1 статті 39 Кодексу), що є основним стандартом для трансфертного ціноутворення та відповідно до якого проводиться визначення обсягу оподаткованого прибутку на умови, які б склалися між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (підпункт 39.1.4 пункту 39.1 статті 39 Кодексу).

Зміни, внесені Законом №72 щодо податкового контролю за трансфертним ціноутворенням розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за електронною адресою:

Відповідальність платників податків за неподання документації з трансфертного ціноутворення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Державною фіскальною службою України листом від 07.07.2015 №24525/7/99-99-01-02-17 «Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» (далі – лист ДФС України №24525) надані роз’яснення про окремі питання застосування норм податкового законодавства щодо контролю за трансфертним ціноутворенням, зокрема, щодо розміру та процедури застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Кодексу встановлено, що на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом місяця з дня отримання запиту подають документацію щодо окремих контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у підпункті 39.4.6 цього пункту.

Підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу визначено, що у разі коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 цього пункту, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 10 днів з моменту його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 цього пункту та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Фактом неподання документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) є:

- відсутність відповіді платника податків на запит ДФС у визначений підпунктами 39.4.4 та/або 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу строк;

- подання документації не в повному обсязі (невідображення у наданій відповіді інформації, передбаченої підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу).

Зазначений факт обов’язково має бути зафіксовано в акті документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі підпунктів 78.1.2 та/або 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Результати перевірки оформляються відповідно до статті 86 Кодексу.

Податкове повідомлення – рішення (з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником контролюючого органу (його заступником) у порядку, визначеному пунктом 86.8 статті 86 Кодексу.

Податкове повідомлення – рішення щодо сплати штрафу за формою «Р» складається та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 56 Кодексу. Зарахування спеціальних штрафних санкцій здійснюється за кодом бюджетної класифікації 21081100.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, у разі застосування у 2015 році штрафної (фінансової) санкції за неподання документації щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2013 – 2014 роках, застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі, передбаченому пунктом 120.3 статті 120 Кодексу, у редакції, чинній на день прийняття рішень щодо застосування такої штрафної (фінансової) санкції (лист ДФС України №24525).

Згідно з пунктом 120.3 статті 120 Кодексу (у редакції, що діє з 01.01.2015) штраф за неподання обов’язкової документації відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Кодексу накладається контролюючим органом у розмірі три відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація. Одночасно максимальний розмір штрафу обмежено 200 розмірами мінімальної заробітної плати, що розраховується від суми контрольованих операцій, які було вказано у запиті ДФС України, направленому платнику відповідно до підпунктів 39.4.4 та/або 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, та по яких не було подано документацію.

Також звертаємо увагу, що пунктом 120.3 статті 120 Кодексу передбачена відповідальність платників податків у вигляді штрафу у розмірі:

- 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції (термін подання звіту визначений підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Кодексу);

- п’ять відсотків суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті.

Дніпропетровські платники поповнили місцеву казну на 33,4 млн. грн. завдяки сплаті за ліцензії

За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за І півріччя 2015 року спрямували до бюджету 33,4 млн. грн. Цей показник перевищує рівень надходжень аналогічного періоду минулого року на 7,9 млн. грн.

На початок липня поточного року у регіоні у 5719 суб’єктів діяльності 10407 діючих ліцензій, з них, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 5416 та роздрібної торгівлі тютюновими виробами – 4991.

Цього року таких ліцензій співробітниками територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 5586, з них на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 3009, тютюновими виробами – 2577.

За цей же період, призупинено дію 718 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 671 ліцензія, серед яких, скасовано 21 ліцензія продавцям, у яких виявлено факти продажу алкогольних напоїв та тютюну неповнолітнім громадянам.

Нагадуємо, що з 1 липня 2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової або роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв. При цьому, законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на торгівлю пивом за наявності у суб'єкта господарювання відповідної ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв.

Виплата дивідендів сільськогосподарським товаровиробникам

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Державною фіскальною службою України листом від 16.07.2015 №25910/7/99-99-15-02-01-17 «Про оподаткування дивідендів сільськогосподарських товаровиробників» (далі – лист ДФС України №25910) надані роз’яснення щодо порядку сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів державними унітарними підприємствами – сільськогосподарськими товаровиробниками, які є платниками єдиного податку IV групи.

Пунктом 1 статті 63 Господарського кодексу України (далі – Господарський Кодекс) визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності);

- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами – суб’єктами співробітництва.

Відповідно до пункту 3 статті 63 Господарського Кодексу залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (пункт 4 статті 63 Господарського Кодексу).

Тобто, державні унітарні підприємства відносяться до державних не корпоратизованих.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробника за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, мають право застосовувати IV групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44 статті 44 Кодексу).

У законодавстві України суб’єктам господарювання надано право розподіляти прибуток. Рішення про спрямування прибутку на виплату дивідендів мають прийняти загальні збори акціонерів для акціонерного товариства або учасників для інших господарських товариств (пункт «д» частини 5 статті 41 та стаття 59 Закону України від 19.09.1991 №1576-XII «Про господарські товариства», пункт 12 частини 2 статті 33 Закону України від 17.09.2008 №514-VI «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди – це платіж що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 №290 визначено, що дивіденди – це частина прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Тобто, дивіденди, як у розумінні Кодексу, так і в бухгалтерському обліку – це частка прибутку, яку повинен отримати акціонер в залежності від свого вкладу в статутний капітал підприємства (лист ДФС України №25910).

Основні положення порядку виплати дивідендів господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначає Закон України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності».

Оподаткування дивідендів сільськогосподарських товаровиробників

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державною фіскальною службою України листом від 16.07.2015 №25910/7/99-99-15-02-01-17 «Про оподаткування дивідендів сільськогосподарських товаровиробників» (далі – лист ДФС України №25910) надані роз’яснення щодо порядку сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів державними унітарними підприємствами – сільськогосподарськими товаровиробниками, які є платниками єдиного податку IV групи.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено пунктом 57.1¹ статті 57 Кодексу.

Згідно з цим пунктом Кодексу емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток (підпункт 57.1¹.2

пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 Кодексу.

Авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб’єктам, визначеним підпунктом 57.1¹.3 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу.

При цьому, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Також пунктом 57.1¹ статті 57 Кодексу визначено, що правило щодо виплати дивідендних авансів також поширюється на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Основні положення порядку виплати дивідендів господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначає Закон України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185).

Статтею 11¹ Закону №185 визначено обов’язок державних унітарних підприємств та їх об’єднань спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що таке спрямування за своїм економічним змістом відповідає визначеному підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об’єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у порядку, визначеному пунктом 57.1¹ статті 57 Кодексу.

Таким чином, державні унітарні підприємства – сільськогосподарські товаровиробники, які застосовують IV групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язані нарахувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у порядку, визначеному пунктом 57.1¹ статті 57 Кодексу. Винятків щодо несплати авансового внеску, передбаченого підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу, для юридичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників Кодексом не передбачено (лист ДФС України №25910).

Разом з тим, враховуючи положення підпункту 57.1¹.5 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу стосовно того, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток, у разі встановлення контролюючим органом факту несплати або несвоєчасної сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток, у тому числі з авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у порядку статті 123 Кодексу та пені у порядку статті 129 Кодексу.

Податковий календар на липень 2015 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що:

29 липня поточного року останній день сплати:

- авансового внеску рентної плати за (пункт 257.4 статті 257 Кодексу):

а) транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України;

б) транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

в) транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

г) користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

д) користування радіочастотним ресурсом України;

- сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами (абзац б) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу);

30 липня поточного року останній день сплати:

- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за червень 2015 року (підпункт 1.7 пункту 29 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

- земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (крім громадян) за червень 2015 року (пункт 287.4 статті 287 Кодексу);

- єдиного податку платниками єдиного податку 4 групи за 2 квартал 2015 року (підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу);

- податку на додану вартість за червень 2015 року (пункт 57.1 статті 57 та пункт 203.2 статті 203 Кодексу);

- акцизного податку за червень 2015 року (пункт 57.1 статті 57 та підпункт 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Кодексу);

- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за липень 2015 року (абзац 4 пункту 57.1 статті 57 Кодексу);

31 липня поточного року останній день сплати:

- суми ПДФО, зазначеної у річній декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами (пункт 179.7 статті 179 Кодексу);

- ПДФО від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді (пункт 170.4 статті 170 Кодексу):

а) процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;

б) процентів на вклади члена кредитної спілки

Про перелік сум, що не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку

При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Такі законодавчі норми передбачено пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України.

Про Державний реєстр розрахункових операцій

Наказом Державної фіскальної служби від 09.07.2015 №485 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» визначено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Щодо заповнення платниками податків окремих реквізитів платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість

Відповідно до пункту 2 статті 200¹ Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

У зв’язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що:

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати«Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (із змінами).

Терміни подання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (http: //sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).

Про визначення об’єкта оподаткування рентною сплатою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів

Пунктом 252.19 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата). Зокрема, платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Разом з тим, непоодинокими є випадки зловживання платниками при використанні норми п. 252.19 Кодексу щодо визначення платником об’єкта оподаткування Платою відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання шляхом порушення особливих умов використання активів ділянок надр.

Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі й ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності.

Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин.

Із зазначеного питання Державною фіскальною службою України надано роз’яснення листом від 07.07.2015 №1576/99-99-15-04-01-18.

Роз'яснення ДФС України від 09.07.2015 року "Щодо прийняття і обробки ДФС України повідомлень банків про відкриття/закриття рахунків"

Згідно із статтею 69 Податкового кодексу України банки зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. При цьому встановлено, що датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків є дата отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.

Обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному вигляді між ДФС України та фінансовими установами здійснюється шляхом обміну електронними документами. Електронні повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків банками надсилаються на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

На кожне отримане повідомлення банку ДФС України формує і направляє банку першу квитанцію, яка є підтвердженням передачі відповідного файлу повідомлень до ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку.

Друга квитанція засвідчує факт та час проходження файлом повідомлень форматно-логічного контролю, а також містить відомості щодо приймання інформації файлу повідомлень до оброблення або її відхилення.

Датою та часом надання фінансовою установою повідомлення в електронному вигляді до ДФС України є дата та час, зафіксовані у другій квитанції про прийняття до оброблення файлу повідомлень, за умови відсутності помилки при прийнятті цього повідомлення.

На повідомлення про відкриття рахунку формується файл-відповідь, який містить відомості щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунку платника податків.

Інформаційний портал Державної фіскальної служби України працює цілодобово. Перша квитанція формуються автоматично у момент надходження повідомлень від фінансових установ. Час формування других квитанцій та файлів - відповідей із інформацією щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунків платників податків становить від кількох хвилин і, як правило, не більше 30 хвилин.

Щодо ліцензування діяльності з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почала діяти з 1 липня 2015 року (згідно з абзацами четвертим - шостим підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71).

Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та в абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), згідно з яким алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Таким чином, з 1 липня 2015 року ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі

З 00.00 годин 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі.

З цієї дати реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється виключно на суму податку, обраховану по формулі, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі – реєстраційна сума).

Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.

Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.

У такому випадку (в тому числі якщо реєстрацій сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

отриманих податкових накладних та розрахунків коригуванні (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;

поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.

Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично:

01.07.2015 збільшено на так звану суму „овердрафту”: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців.

до 10 липня 2015 року буде збільшено на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.

Одночасно інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу. При цьому, слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п’ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу"

Державна фіскальна служба України повідомляє про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» №115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).

Відповідно до норм Постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими що не подавалися.

Про відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних"

Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Перелічені штрафні (фінансові) санкції встановлено пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Податкового кодексу України.

Крім того, пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 35 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України норми абзацу другого п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

Нагадуємо платникам податку про завершення перехідного періоду, з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснювалась без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.

Чи можлива уступка права вимоги кредитором-нерезидентом іншому нерезиденту у сфері ЗЕД

Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого зокрема відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі – Закон), так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України (далі – Кодекс).

Так, відповідно до ст. 512-516 Кодексу кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, у разі укладення договору відступлення права вимоги між двома нерезидентами за кордоном до нерезидента, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Про підстави для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України

Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України, що передбачено пунктом 103.1 статті 103 Податкового кодексу України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст.103 Податкового кодексу України).

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п.103.6 ст.103 Податкового кодексу України).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п.103.8 ст.103 Податкового кодексу України). Отже, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст.103 Податкового кодексу України).

Дії суб’єктів господарювання у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 129.7. ст. 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.