Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ

Державна фіскальна служба України у зв'язку запровадженням з 1 липня 2015 року системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у звичайному режимі повідомляє.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

За порушення платниками ПДВ зазначених термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, тягнуть за собою накладення штрафу (який встановлюється у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування), у розмірі:

10 відс. - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відс. - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до ЗО календарних днів;

ЗО відс. - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відс. - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування (120 \2 статті 120 ¹ Кодексу).

При цьому пунктом 200 .3 статті 200 Кодексу визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (Енакл), обчислену за такою формулою:

-^Накл ~~ ^НаклОтр + ^Митн + ^ПопРах ^— ^НаклВид ~~ ^Відшкод ^— -^ТІеревищ?

де:

^наклОтр ^_ загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН;

^митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

^попРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

^наклВид ^_ загальна сума податку за виданими платником податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН;

^відшкод ^_ загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань;

^перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Детальний порядок формування вказаних показників визначено Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569.

Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу:

період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 \3 статті 200 ¹ Кодексу;

норми абзацу другого пункту 120 \і статті 120 ¹ Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

Враховуючи зазначене, з 00 год. 00 хв. 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала в звичайному режимі.

З вказаної дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою, визначеною пунктом 200 .3 статті 200^і Кодексу (далі - реєстраційна сума).

Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.

Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.

У такому випадку (в тому числі якщо реєстраційна сума має від'ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

отриманих податкових накладних та розрахунків коригування (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;

поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від'ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.

Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено:

01.07.2015 на так звану суму „овердрафту": середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців;

08.07.2015 на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.

Одночасно інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документа. При цьому слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п'ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування.

Звертаємо увагу, що на офіційному порталі ДФС на головній сторінці розміщено розділ „Податкові зміни 2015", який містить підрозділ „Електронне адміністрування ПДВ". У вказаному підрозділі розміщується актуальна інформація, пов'язана із функціонуванням системи електронного адміністрування пдв.

Особливості обрання спрощеної системи оподаткування

Якщо Ви на початок року були платником єдиного податку та перейшли на загальну систему оподаткування, не можете повернутись у 2015 році на спрощену систему оподаткування, оскільки Ви вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у цьому році.

Разом з тим, Ви можете перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2016 року за умови дотримання вимог ст. 291 Податкового кодексу України.

Вирішення проблем через сервіс «Пульс»

Зазначимо, що «Пульс» – це антикорупційний сервіс, спрямований на встановлення зворотного зв’язку з платниками податків та для протидії негативним тенденціям, що заважають розвитку підприємницької діяльності. Скористатися сервісом можуть платники податків та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, котрі мають всі підстави вважати, що посадовці податкової чи митної служби зловживають своїм службовим становищем чи умисно створюють перешкоди в роботі.

«Пульс» - це гаряча телефонна лінія, що працює за принципом call-back (податківці не тільки приймають звернення, але й потім повідомлять про результати перевірки та вжиті заходи). Лінія працює цілодобово: у робочий час інформацію щодо корупційних діянь та інших неправомірних дій приймають фахівці ДФС, в неробочий час – інтерактивний автовідповідач. Телефон гарячої лінії „Пульс”: 044- 284-00-07.

Особливості відображення зовнішніх сумісників у формі № 1ДФ

Кількість зовнішніх сумісників відображається в графі “Працювало за трудовими договорами (контрактами)” Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ).

Згідно з Порядок заповнення податкового розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 “Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку”, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема таким чином:

- навпроти напису "Працювало за трудовими договорами" проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);

- навпроти напису "Працювало за цивільно-правовими договорами" проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Також додатково інформуємо, що відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.1993 року № 43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Електронний рахунок у системі адміністрування ПДВ

Нагадуємо платникам ПДВ, що згідно з пунктом 5 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2014 року № 569, електронні рахунки відкриваються Казначейством платникам податку автоматично на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється таким чином:

- у полі «Отримувач» вказується назва платника;

- у полі «Код» проставляється код за ЄДРПОУ платника;

- у полі «Банк отримувача» пишеться «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «Код банку» заповнюється «899998»;

- у полі «№ рахунку» вказується номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні, а у разі ненадходження - отриманий в Центрі обслуговування платників територіальних органів ДФС за основним місцем обліку.

Про податок на додану вартість

Відповідно до абзацу дев'ятого пункту 45 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 01.07.2015 змінено деякі норми Кодексу щодо порядку формування податкового кредиту.

Зокрема, виключено пункт 198.4 статті 198 Кодексу, згідно з яким суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, не належать до податкового кредиту.

Крім того, змінено редакцію пункту 198.3 статті 198 Кодексу, відповідно до якої податковий кредит звітного періоду формується незалежно від напряму використання придбаних товарів/послуг (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Одночасно пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового

кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196

Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7

пункту 196.1 статті 196 Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197,

підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків

проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті

197 Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу

платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання,

переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих

необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Також внесено зміни до статті 199 Кодексу, зокрема пунктом 199.1

зобов'язано платників податку, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Отже, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, зазначених у підпунктах "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку на дату їх придбання включає сплачену/нараховану при придбанні таких товарів/послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту (за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН). При цьому платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на відповідний обсяг придбаних товарів (послуг, необоротних активів), що призначені для використання в операціях, визначених у підпунктах "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу, та не пізніше останнього дня звітного періоду скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Про оподаткування податком на додану вартість

Законом України від 01 липня 2014 року № 1561-VII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів» (далі - Закон № 1561), який набрав чинності 23.07.2014, було доповнено підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) пунктом 32.

Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров'я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України (далі - Обсяги).

100102487902290915

З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до норм Закону № 1561 та Кодексу Кабінет Міністрів України Розпорядженням № 544 затвердив Обсяги.

Розпорядження № 544 набрало чинності з дня його прийняття, а саме

З 27.05.2015 і до завершення періоду проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства на операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров'я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, в Обсягах, затверджених Розпорядженням № 544, поширюється тимчасовий режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

До 26.05.2015 (включно) операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів, визначені пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальному порядку з нарахуванням податку за ставками, встановленими пунктом 193.1 статті 193 Кодексу.

ОГОЛОШЕННЯ!

Шановні платники та жителі міста Дніпропетровська! У місті Дніпропетровську з’явилася група шахраїв, які видають себе за працівників органів державної фіскальної служби Дніпропетровщини, не маючи до них жодного відношення, та телефонують суб’єктам господарювання з вимогами сплати грошових коштів у вигляді податків.

Тож, з метою виявлення та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області за телефонами: (056) 370-10-51 та (056) 374-31-46.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Оновлено реєстр РРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 09.07.2015 №485 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Цей наказ розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за адресою:

Настає термін сплати податку для громадян, які подали декларацію за 2014 рік

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

Громадяни, які відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подали декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (далі – податкова декларація), зобов’язані самостійно до 1 серпня 2015 року сплатити суму податку на доходи фізичних осіб, зазначену у поданій ними податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 Кодексу).

Відповідно до пункту 168.4.5 Кодексу сплату податку на доходи фізичних осіб платник податку здійснює за своєю податковою адресою.

Згідно з положеннями пункту 45.1 статті 45 податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань протягом строків, визначених Кодексом, такий платник відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожній календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Визначення об’єкта оподаткування рентною платою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 252.19 статті 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата).

Платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту у лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі і ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності, а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності.

Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами (далі – Дозвіл) особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин.

Відповідно до листа Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі – Державна комісія України) від 24.06.2015 №328/07 «Про товарну продукцію гірничих підприємств» (далі – лист №328/07), під час виконання державної експертизи техніко-економічних розрахунків, що обґрунтовують кондицію на мінеральну сировину, а також визначення вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, Державна комісія України використовує вартість першої товарної продукції, одержаної з корисної копалини або продуктів її переробки, що підлягає реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством споживачам такої продукції за визначеним геолого-економічною експертизою промисловим призначенням родовища.

Зокрема, при виконанні державної геолого-економічної оцінки запасів родовищ, що складені гірськими породами, придатними для виробництва щебеню та інших будівельних матеріалів, Державна комісія України як першу товарну продукцію гірничого (гірничодобувного, гірничопереробного) підприємства використовує увесь, передбачений актами із регулювання вимог якості товарної продукції для підприємств будівельної галузі, ланцюжок видів продукції у вигляді класифікованих за розмірними групами уламків гірських порід, що утворилися в результаті дроблення від застосування вибухових матеріалів та (або) механічних засобів. У товарних номенклатурах вказаний ланцюжок видів продукції ідентифікується, як камінь бутовий, щебінь, піщано-щебеневі суміші та мінеральні піски (лист №328/07).

До місцевих бюджетів Ленінського району м .Дніпропетровська надійшло більше 27,3 мільйонів гривень земельного податку

Вагомою за фінансовою потужністю складовою доходів місцевої скарбниці є плата за землю. Протягом першого півріччя 2015 року землекористувачі Ленінського району спрямували до казни 27, 3 млн. грн. за використання головного багатства держави.

Також зазначимо, що сільські, селищні і міські ради у межах повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Оскільки плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів, місцеві ради на виконання вимог чинного законодавства повинні прийняти рішення про встановлення податку на майно в частині плати за землю і, зокрема визначити ставки земельного податку та перелік пільг зі сплати податку. Таке рішення оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів. Так, до 15 липня 2015 року маю бути оприлюднені ставки на 2016 рік.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів на 2016 рік, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Податкового кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діють до 31 грудня 2015 року.

Бізнес сплатив до місцевих бюджетів майже 115,5 мільйонів гривень платежів

До місцевого бюджету у січні-червні 2015 року надійшло 115,5 млн. грн. податків і зборів. Про це повідомила перший заступник начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Наталія Болдаш під час чергової зустрічі з бізнесом.

За словами податківців, левову частку у цих надходженнях займає податок на доходи фізичних осіб – майже 69,1 мільйони гривень. Крім цього, спостерігається збільшення надходжень єдиного податку –20,9 млн. грн., плати за землю –27,3 млн. грн.

Також місцеві бюджети поповнилися надходженнями акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 7,6 млн. грн.

Зазначимо, що загалом надходження до місцевих бюджетів збільшились за рахунок змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, які були прийняті Верховною Радою України у грудні 2014 року. Зокрема, ними передбачено впровадження акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу підакцизних товарів, розширення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, введення оподаткування розкішних авто тощо.

З липня роздрібна торгівля пивом здійснюється за наявності ліцензії

Згідно з нормами Закону України від 28 грудня 2014 року № 71- VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» з 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв.

Про це повідомила перший заступник начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Наталія Болдаш під час чергової зустрічі з бізнесом.

Крім того, згідно ст. 15 Закону № 481 від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

«Таким чином, суб'єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, необхідно з 1 липня 2015 отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов'язковим обладнанням місця торгівлі РРО.» - повідомила перший заступник

Податок на нерухомість в цьому році громадяни платять за старими правилами

Новації оподаткування торкнулися майже всіх місцевих податків, не виключенням є і податок на нерухомість. Найголовніше те, що відтепер оподатковується як житлова, так і нежитлова нерухомість, в тому числі її частка. Про це повідомила начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев під час чергової зустрічі з громадськістю.

Однак за новими правилами в 2015 році сплачуватимуть податок на нерухомість лише юридичні особи. Адже вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають податковій інспекції за місцезнаходженням об’єкта чи об’єктів оподаткування податкову декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Фізичні ж особи зміни податкового законодавства щодо умов сплати податку на нерухомість відчують лише наступного року, коли будуть сплачувати за нерухомість, якою вони володіли в 2015 році. Цьогоріч платитимуть цей податок лише громадяни, які мали об’єкти нерухомості протягом минулого 2014 року.

Нагадаємо, що, сплачувати податок на нерухоме майно зобов’язані не всі фізичні особи, а лише ті, які володіють квартирою чи квартирами загальною площею понад 120 і будинком чи будинками, загальна площа яких перевищує 250 квадратних метрів, або різними видами нерухомості (квартирою та будинком) загальна площа, яких сумарно перевищує 370 квадратних метрів.

Податок сплачується: фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

На допомогу армії від платників податків Ленінського району м. Дніпропетровська надійшло майже 6,4 мільйонів гривень

Протягом червня цього року до державного бюджету надійшло понад 1,5 мільйонів гривень військового збору. В той же час, загалом, з початку 2015 року платниками району сплачено 6,4 млн. грн.

Зазначимо, військовий збір запроваджено із 3 серпня 2014 року. Ставка цього податку становить 1,5% від об’єкта оподаткування.

Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами.

Нагадаємо також, 12 травня 2015 року Верховною Радою ухвалено Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору”, який набув чинності 11 червня 2015 року. Документом звільнено від оподаткування військовим збором доходи громадян від операцій з купівлі чи продажу валюти.

Правила закриття підприємця

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від такої фізичної особи реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Зазначений порядок передбачено Законом України від 13.05.2014 р. № 1258-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом».

Після отримання інформації про припинення державної реєстрації призначається і розпочинається документальна перевірка. Після проведення перевірки та закриття всіх рахунків у фінансових установах проводиться підписання обхідного листа всіма підрозділами ДПІ, закриття особових карток та зняття з обліку фізичної особи - підприємця.

ДФС – більше не інспекція, а сервісна служба та партнер бізнесу

Про це наголосив Голова ДФС Роман Насіров під час презентації української податкової реформи потенційним американським інвесторам в ході першого в історії Американсько-українського бізнес-форуму.

Сьогодні, 13 липня, у Вашингтоні українська урядова делегація презентувала нові можливості для бізнесу, зокрема ті, які створюються завдяки проведенню реформ. Мова йшла про зміни і в податковій системі Спрощення умов ведення бізнесу та політика реформ, яка орієнтована на нові прозорі та зрозумілі правила – головні гарантії для інвесторів. Інвестор має бути впевнений у надійності політики, яку сьогодні Україна як європейська держава, демонструє всьому світові. Для України – це перший іміджевий захід такого масштабу, який зібрав близько 150 представників іноземного бізнесу.

Про перші кроки та вже досягнуті результати податкової реформи розповів Голова ДФС України Роман Насіров.

Серед ключових моментів, на яких зупинився Голова ДФС:

- з 1 липня 2015 року почала діяти на постійній основі система електронного адміністрування ПДВ. «Із запуском системи нам вдалося вирішити проблему з податковим шахрайством, яке щомісячно коштувало бюджету 100 мільйонів доларів США».

- «Не дивлячись на те, що з боку певних груп відчувався супротив стосовно впровадження електронного адміністрування ПДВ-рахунків, ДФС вдалося запустити цю систему, яка сьогодні працює в штатному режимі».

- «Ми максимально намагаємося спростити багато речей. Це стосується податкової звітності. Але все, що ми робимо – робимо задля чесних добропорядних підприємців».

- «Ми почали реорганізацію самої фіскальної служби. Ми обмежені в часі. В нас є 1,5-річний план задля того, щоб впровадити все заплановане. Проте вже сьогодні можна сказати, що менеджмент ДФС вийшов на якісно новий рівень».

- На фіскальні органи також чекає значне скорочення працівників, які сьогодні працюють. «Ми маємо на меті оновити кадровий потенціал фіскальної служби».

- «Ми намагаємося максимально спростити податкове адміністрування. Багато змін у податковому законодавстві вже незабаром будуть реалізовані. Над ними наразі працює Міністерство фінансів України. Важливо те, що процесреформування податкової системи та самої служби проходять одночасно».

- «Ми працюємо над удосконаленням та спрощенням декларування податків, зокрема прибуткового та ПДВ. Наше завдання – максимально електронізувати процедури, завадити маніпуляціям та схемам з ПДВ».

- «Ми гармонізуємо українське податкове та митне законодавство відповідно до міжнародних вимог. Ми використовуємо найкращі світові практики, рухаючись в одному напрямку з міжнародним бізнесом».

- «Щодо митниці ми працюємо над спрощенням процедури митного оформлення.Нульова толерантність до корупції – головне завдання, яке стоїть перед нами. Задля цього ми усуваємо людський фактор та вводимо електронні сервіси».

«Кожний, хто приїжджає до України, має бути впевнений, що податкова – це партнер бізнесу, що ДФС – відтепер не інспекція, а сервісна служба».

Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Державна фіскальна служба України повідомляє про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» №115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).

Відповідно до норм Постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими що не подавалися.

Відображення акцизного податку у чеку

Відповідно до п.п. 3.5 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом № 614, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.

Згідно із п. 2.1 розд. 2 Положення № 614, у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

- вчинене вперше - 1 гривня;

- вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення - у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Нова довідка про грошову оцінку земельної ділянки

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового Кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI зі змінами та доповненнями. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Кодексом надано визначення основних понять: власниками земельних ділянок є юридичні особи, які набули права власності на землю в Україні, а землекористувачами є юридичні особи, яким надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Об’єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок із урахуванням коефіцієнта індексації (індексується щорічно до 15 січня).

Згідно ст.269 платниками земельного податку є власники земельної ділянки або землекористувачі. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Ставка земельного податку на 2015 р. встановлюється у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки (стаття 274.1).

З 01.07.2015 року вступає в дію рішення Київради від 03.07.2014 р. № 23/23, яким вводиться нова нормативна грошова оцінка земельних ділянок в місті Києві. Видача нових витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок розпочинається з 01.07.2015 р.

Відповідно до ст.286.4 Податкового Кодексу України – у разі зміни протягом року об»єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Згідно ст.286.2 Податкового Кодексу України - при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Інформація для «спрощенців»

Фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування, яка досягла пенсійного віку та отримала право на пенсію за віком, або є інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу звільняється від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина 4 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Місяць, в якому платник єдиного податку набув право на пенсію за віком або статусу інваліда, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок у розмірі, що визначається платником самостійно, але не менше мінімального страхового внеску. Отже, суб’єкт господарювання звільняється від сплати за себе єдиного внеску починаючи з місяця, що настає за датою призначення платнику пенсії.

Фізична особа - підприємець платник єдиного податку подає до органу ДФС за місцем реєстрації письмову заяву про набуття статусу пенсіонера або інваліда довільної форми із копіями підтверджуючих документів, а саме: копією пенсійного посвідчення та/або копією довідки з акта огляду в медіко - соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Звертаємо увагу, що при бажанні фізичні особи можуть стати платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Вказані питання розглядались на засіданні «круглого столу», який проводився в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська для суб’єктів господарювання-фізичних осіб.

Фахівці інспекції також нагадали присутнім про необхідність придбати та застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які запроваджено для спрощенців ІІІ групи вже з 01 липня 2015року.

«Гаряча лінія» на тему «Електронне адміністрування ПДВ»

На питання учасників «гарячої лінії» відповідала в.о. начальника ДПІ у Ленінському районі м. ДніпропетровськаНаталія Болдаш. Під час сеансу надійшло чимало питань.

Отож, пропонуємо вашій увазі актуальні запитання, які поставили учасники під час Інтернет-конференції та відповіді на них.

1. Як в податковому обліку по ПДВ відображати операції з передоплати за товар, який знаходиться на стадії виготовлення?

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПКУ податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата отримання коштів від покупця на банківський рахунок (чи у касу) платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

Отже, якщо "першою подією" є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такого авансу постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. В подальшому, якщо при оприбуткуванні виготовленого товару на баланс платника ПДВ його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передоплати, то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну, виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини: 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна також підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

2. Які штрафи передбачені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних?

Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:

– 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

– 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

– 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

– 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 1 лютого по 1 липня 2015 року штраф, у розмірі 10%, передбачений Податковим кодексом не застосовується.

Слід зауважити, що вказані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН визначені в ст.120¹ Податкового кодексу України.

3. В які терміни проводиться реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі?

З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з вказаної дати підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних .Вказана норма стосується в тому числі і тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН.

Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН складає 15 календарних днів з дати оформлення податкової накладної/розрахунку коригування.

Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після спливання 15-денного терміну реєстрації лише із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

4. Яким чином буде працювати новий сервіс по обміну інформацією з контрагентами?

Новий електронний сервіс – це обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами .

Розроблений ДФС України сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМУ від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:

1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 №729);

2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;

3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;

4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.

З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС www.sfs.gov.ua.

5. Що дасть державі та платникам запроваджене електронне адміністрування ПДВ?

Зміни щодо електронного адміністрування ПДВ набули чинності з 1 січня 2015 року. Відповідно до прийнятих законодавчих актів «Електронне адміністрування ПДВ запроваджено поетапно до 1 липня 2015 року у тестовому режимі та діятиме до 01 липня 2015 року. Цей тестовий термін введено з метою надати змогу платникам податку та контролюючим органам адаптуватись до нових правил адміністрування податку на додану вартість, а з 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацює на постійній основі.

Запровадження такої системи направлено на зниження ризиків формування фіктивного кредиту та унеможливлення отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочення обсягів тіньової економіки в країні та витрат держави на адміністрування ПДВ. Крім того, система електронного адміністрування ПДВ зменшує вплив людського фактору та сприяє зменшенню рівня корупції. Також зменшується кількість обтяжливих для бізнесу звірок та перевірок, скорочується число критеріїв для автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість та спрощується звітність з ПДВ.

6. Як заповнюється платіжне доручення при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на відкритий електронний?

Відповідно до пункту 2 статті 200¹ Податкового кодексу України платникам податку рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються автоматично.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється таким чином:

у полі «Отримувач» вказується назва платника;

у полі «Код» проставляється код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» пишеться «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» заповнюється «899998»;

у полі «№ рахунку» вказується номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні, а у разі ненадходження - отриманий в Центрі обслуговування платників територіальних органів ДФС за основним місцем обліку.

Крім того, слід відзначити, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 .

Розрахунок нарахування ЄСВ для платника

Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР „Про відпустки” (далі – Закон № 504) передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустка без збереження заробітної плати.

Умови надання відпустки без збереження заробітної плати регламентуються розділом VI Закону № 504.

Відпустки без збереження заробітної плати поділяються на два види:

• що надаються в обов'язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону № 504);
• за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону № 504).

У першому випадку роботодавець зобов'язаний надати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому – роботодавець має право вибору.

Статтею 26 Закону № 504 визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв'язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику повинні визначитись щодо можливості надання та тривалості такої відпустки. Тобто, це питання вирішується за згодою кожної сторони. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця .

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

«Слід звернути увагу, що надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж передбачено законодавством, є порушенням законодавства про працю, і роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.» - наголошує начальник відділу адміністрування єдиного соціального внеску Наталія Вільховецька.