Підприємці – «спрощенці» Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів майже 240 млн. грн.
У Дніпропетровській області за спрощеною системою оподаткування працюють понад 69 тисяч фізичних осіб - підприємців.
Як повідомили в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, найпопулярнішою серед приватних підприємців залишається друга група спрощеної системи оподаткування – майже 39 тисяч ФОП. На другому місці – третя група, за якою працює понад 21 тисячі підприємців. Більше 9 тисяч підприємців Дніпропетровського регіону обрали першу групу.
Підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у І півріччі 2015 року сплатили до бюджету понад 239,7 млн. грн. єдиного податку, що перевищує надходження минулого року на 61,2 млн. грн., або на 34,3 %.
Порядок повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу – діє
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 (далі – Постанова №413) затверджений порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.
Постанову №413 опубліковано 27 червня 2015 року в газеті «Урядовий кур’єр» №115.
Зазначений документ передбачає, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою подається до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем їх обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) за формою, затвердженою Постановою №413.
Це Повідомлення подається одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни до статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), внесені Законом України від 28.12.2014 №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
Відповідно до статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Звертаємо увагу роботодавців, що статтею 265 КЗпП визначена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної зарплати.
Хто є платниками єдиного внеску
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені у статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
- фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з ЄДР);
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2-14 частини 1 статті 4 Закону №2464, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина 2 статті 4 Закону №2464).
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464
Повідомлення про прийняття працівника на роботу
Державна фіскальна служба України повідомляє про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» №115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).
Відповідно до норм Постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими що не подавалися.
Фізособам-єдинникам груп 2 та 3 із обсягом доходу до 1 млн грн. дозволили не застосовувати РРО незалежно від виду діяльності
Відповідний
Нагадаємо: згідно з нормами абзаців 13 і 14 п. 110 р. І
Згідно із чинною наразі нормою п. 296.10
Із набранням чинності змінами до п. 296.10
· групи 1;
· груп 2 і 3 (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1000000 грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення та триває в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Система електронного адміністрування ПДВ працює в звичайному режимі 24/7/365
Система електронного адміністрування ПДВ передбачає реєстрацію всіх податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Основними відмінностями функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість у вказані періоди є те, що з переходом системи на звичайний режим:
- реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється із застосуванням обмеження сумою, визначеною за формулою відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі – формула);
- застосовується штраф у розмірі 10 відс. суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, за порушення платниками податку до 15 днів терміну реєстрації податкових накладних, та розрахунків коригування до них в ЄРПН.
Таким чином, з 1 липня 2015 року податкові накладні/розрахунки коригування можуть бути зареєстровані в ЄРПН на суму „вхідного” ПДВ, зазначеного в отриманих податкових накладних та податку, сплаченого на митниці. У випадку недостатності цієї суми для забезпечення реєстрації платнику необхідно поповнити свій рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ на суму недостачі.
Система електронного адміністрування ПДВ працює в режимі 24/7/365 (без перерв на святкові та вихідні дні) та забезпечує в розрізі платників податку автоматичний розрахунок суми по формулі.
Для уникнення відволікання обігових коштів платників ПДВ передбачено збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі (формули):
- 1 липня 2015 року – на суму середньомісячного розміру податку, задекларованого та погашеного платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців (так званий „овердрафт”);
- протягом тестового періоду (та в подальшому) – за бажанням платника на суму від’ємного значення, яке виникло за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року;
до 10 липня 2015 року – на суму надміру зарахованих до бюджету коштів станом на 1 липня 2015 року.
Окрім того, 1 липня формулу збільшено на показник „овердрафт” на суму 7,35 млрд.грн по 153 тисячах платників. На сьогодні 24 тисячі платників використали з такої суми біля 1 млрд.грн. для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.
За дві з половиною доби роботи в системі електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі в ЄРПН зареєстровано 1,2 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 4,5 млрд. грн. Зареєстровано 6,5 тис.митних декларацій на суму ПДВ 1,3 млрд. грн., а також здійснено10 тис. операцій поповнення електронних рахунків на суму 650 млн. грн.
Нагадуємо, що система електронного адміністрування ПДВ відповідно до законодавства з 1 липня працює в звичайному режимі.
Слідкуйте за оновленням інформації.
Про податок на додану вартість
Порядок автоматичного збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з 1 липня 2015 року.
Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена пунктом 2001.3 статті 2001розділу V Кодексу, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, що обліковуються в інтегрованих картках платників податку станом на 01.07.2015 (абзац третій пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Водночас уточнені дані про помилково та/або надміру сплачені до бюджету платежі, станом на перше число місяця, наступного за звітним (станом на 01.07.2015), можуть бути сформовані Державною фіскальною службою України після завантаження відповідної інформації до центральної бази даних служби.
Згідно з Тимчасовим регламентом експлуатації інформаційної системи "Податковий блок", затвердженим наказом ДПС України від 24.12.2012 N 1198, завантаження центральної бази даних ДФС уточненою інформацією про стан розрахунків платників з бюджетом (у тому числі про надміру сплачені суми платежів) здійснюється на п'ятий (юридичні особи) та шостий (фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності) робочі дні звітного місяця.
Таким чином, збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу, за рахунок сум помилково та/або надміру сплачених станом на 01.07.2015 грошових зобов'язань з податку на додану вартість з урахуванням технологічного процесу буде здійснено до 10 липня 2015 року.
(Лист ДФС України від 22.06.2015 р. N 22361/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість»).
Реєстрація та взяття на облік в ДФС – за 1 день
Для спрощення умов ведення бізнесу зменшено до одного дня строк державної реєстрації юридичних осіб та взяття на облік в органах ДФС юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
На сьогодні процедура відкриття бізнесу триває один день та складається з таких етапів:
І. Державна реєстрація юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Термін – у день надходження документів для проведення державної реєстрації (для юридичних осіб), або не пізніше наступного робочого дня після надходження документів (для фізичних осіб – підприємців).
ІІ. Передача відомостей з ЄДР про проведення реєстраційних дій до контролюючих органів.
Термін – у день проведення реєстраційної дії.
ІІІ. Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в органах ДФС як платників податків та платників єдиного внеску.
Термін – у день отримання відомостей з ЄДР.
IV. Передача до ЄДР даних про взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в органах ДФС, реєстраційний номер платника єдиного внеску та клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності.
Термін – у день отримання відомостей з ЄДР.
V. Видача (надсилання поштовим відправленням з описом вкладення) державним реєстратором юридичній особи або фізичній особі – підприємцю витягу з ЄДР, який містить інформацію про державну реєстрацію та взяття на облік в органах ДФС.
Термін – протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після отримання державним реєстратором від органів ДФС та статистики даних про взяття на облік.
Тобто на сьогодні отримати витяг з ЄДР з даними про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця та взяття на облік в органах ДФС можливо не пізніше наступного робочого дня з дня подачі документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації.
Податок на прибуток
З 2015 року податок на прибуток визначаємо за даними бухгалтерського обліку. Тобто так званих негосподарських витрат уже немає. Підприємство придбаває бутильовану питну воду для загального користування (співробітники п'ють цю воду в робочий час). Чи є ці витрати підприємства "господарськими" для цілей обкладення ПДВ?
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу. Положення цього розділу не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, понесені на придбання бутильованої питної води для загального користування.
Отже, такі витрати відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 137.5 ПК податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за звітний період, зменшується на суму нарахованого і сплаченого податку на нерухомість (у частині об'єктів нежитлової нерухомості). У зв'язку із цим виникають запитання: як відобразити в бухгалтерському обліку нарахований податок на нерухомість за нежитлові об'єкти? Як відомо, податок на нерухомість сплачується до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Яка ж сума зменшує податок на прибуток - нарахована чи фактично сплачена за звітний період? Наприклад, за 2015 рік авансовий платіж буде сплачений до 30 січня 2016 року. Чи потрапить ця сума до зменшення податку на прибуток, розрахованого за 2015 рік?
Крім того, згідно з пунктом 137.5 статті 137 Кодексу податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) відповідно до розділу XII Кодексу щодо об'єктів нежитлової нерухомості.
Таким чином, авансовий внесок з податку на майно, сплачений за IV квартал 2015 року до 30 січня 2016 року, зменшує податок на прибуток, нарахований за 2015 рік.
Коригування фінансового результату, визначеного за даними бухгалтерського обліку, на суму податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) розділом III Кодексу не передбачено.
Разом з тим зазначаємо, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Отже, з питання щодо правильності відображення у бухгалтерському обліку суми нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) відповідно до розділу XII Кодексу стосовно об'єктів нежитлової нерухомості слід звертатися до Міністерства фінансів України.
Підприємство придбаває ПММ для службового легкового автомобіля. Чи треба зараз при списанні ПММ за нормами витрат доводити "господарність" маршруту згідно з дорожнім листом? Як у 2015 році відображати перевищення витрати палива над лінійною нормою згідно з дорожнім листом службового автомобіля?
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина 1 статті 9 Закону N 996).
Відповідно до Закону України від 5 липня 2011 року N 3565-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" у текстах Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про міліцію" вилучено посилання на дорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.
Оскільки чинним законодавством не передбачена типова форма бланка дорожнього листа легкового автомобіля, то підприємство може використовувати зручну для обліку форму первинного документа, затверджену наказом про облікову політику підприємства, за умови наявності всіх ознак первинного документа, відомостей у ньому про господарську операцію та підтвердження її здійснення.
Списання палива і мастильних матеріалів здійснюється, виходячи з даних про пробіг автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. N 43.
Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Отже, перевищення витрат палива над лінійною нормою здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі відповідного документа, затвердженого наказом підприємства.
При цьому коригування фінансового результату до оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою розділом III Кодексу не передбачено.
Підприємство в 2014 році мало відокремлений структурний підрозділ (філія) і сплачувало консолідований податок на прибуток, а також щомісячні авансові внески із цього податку. У січні - лютому 2015 року головне підприємство сплатило авансові внески за місцезнаходженням філії. У березні філія ліквідується. Виникли запитання:
Чи потрібно подавати до податкової інспекції Розрахунок податкових зобов'язань зі сплати консолідованого податку на прибуток за 2015 рік (далі - Розрахунок) за філією у момент її ліквідації? Якщо потрібно, то куди подавати Розрахунок - за місцезнаходженням філії чи головного підприємства?
Як зарахувати авансові внески, сплачені за січень - лютий за місцезнаходженням філії: у ліквідаційному Розрахунку чи в декларації з податку на прибуток головного підприємства?
Якщо в інтегрованій картці платника податків - філії числитиметься переплата з податку на прибуток або за авансовими внесками, чи можуть таку переплату повернути головному підприємству згідно з його заявою?
Оскільки нова редакція розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не містить положень щодо консолідованої сплати податку на прибуток та не визначає відокремлені підрозділи юридичної особи окремими платниками цього податку, то в Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік визначення щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у березні 2015 року - травні 2016 року, не провадиться. Загальна сума авансових внесків визначається в цілому по платнику податку - юридичній особі в податковій декларації з податку на прибуток, що подається таким платником за 2014 рік.
При цьому платниками податку, які станом на 31.12.2014 р. перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, щомісячні авансові внески сплачують таким чином:
• у січні - лютому 2015 року, як у минулому році - за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів у сумі, що розрахована у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток та Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період - 2013 рік.
Отже, головне підприємство - юридична особа враховує у складі фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за 2015 рік результати діяльності ліквідованої філії та зменшує податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму сплачених філією у січні - лютому 2015 року щомісячних авансових внесків.
У разі надміру сплачених щомісячних авансових внесків з податку на прибуток філією юридична особа має право на їх повернення за умови дотримання положень ст. 43 Кодексу.
Отже, переплата з податку на прибуток по філії може бути повернута за заявою головного підприємства.
(Лист ДФС України від 09.06.2015 р. N 11999/6/99-99-19-01-01-15 «Про надання роз'яснення»).
Податок на нерухомість
У підприємства у власності є нерухоме майно, розташоване в Донецькій області. Яким чином подати декларацію з податку на нерухомість на 2015 рік і сплачувати податок за місцем реєстрації цієї нерухомості?
Законом України від 2 вересня 2014 року N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Звільнення від подання звітності та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, цим Законом не передбачено.
Функціональні обов'язки з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах ДФС, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, у межах компетенції покладені на територіальні органи ДФС відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 р. N 256 "Про переміщення та закінчення простою", розміщеному на офіційному веб-порталі ДФС.
За інформацією про рахунки та банківські реквізити для перерахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, можна ознайомитись у районних ДПІ та на офіційному веб-порталі ДФС за адресою:
Основний вид діяльності підприємства згідно з реєстраційними документами - оптова торгівля. Але підприємство займається також виробництвом продукції (цей вид діяльності зазначено як неосновний). Чи потрібно сплачувати податок на нерухомість за будівлі, у яких виробляється продукція, а також за склади для зберігання готової продукції? Чи застосовуються до таких будівель норми пп. "є" пп. 266.2.2 ПК?
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).
Згідно з підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Кодексу об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено перелік об'єктів нерухомості, що не є об'єктами оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу).
Пунктом 33 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 пункту 265.5 статті 265 Кодексу, не можуть перевищувати 1 відс. мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м для об'єктів нежитлової нерухомості.
Водночас слід зазначити, що відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, який сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 р. N 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Згідно з ДК 018-2000 до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) належить клас "Будівлі промислові" (код 1251), який включає будівлі промислового призначення, наприклад фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо.
Група "Будівлі офісні" (код 122) включає клас "Будівлі офісні" (код 1220) та шість підкласів, у тому числі "Адміністративно-побутові будівлі промислових підприємств" (код 1220.5).
Отже, з метою з'ясування належності об'єктів нежитлової нерухомості до будівель промисловості необхідно враховувати рішення сільських, селищних, міських рад щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та ДК 018-2000.
(Лист ДФС України від 09.06.2015 р. N 11999/6/99-99-19-01-01-15 «Про надання роз'яснення»).
Підприємці на загальній системі оподаткування
Чи має право підприємець на загальній системі оподаткування включити до витрат проценти закористуванням кредитом і фіксовану плату за надання кредиту?
Чи може підприємець на загальній системі оподаткування включити до витрат вартість ремонту автомобіля, який використовується в його господарській діяльності? Як відобразити таківитрати в Книзі обліку доходів і витрат?
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Кодексу.
Так, відповідно до пункту 177.2 статті 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування:
• витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
• витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
• обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
• суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
• інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності (включаючи витрати на ремонт автомобіля), на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Отже, відсотки за користування кредитом та фіксована плата за надання кредиту не включаються до витрат фізичної особи - підприємця.
(Лист ДФС України від 09.06.2015 р. N 11999/6/99-99-19-01-01-15 «Про надання роз'яснення»).
До місцевих бюджетів Ленінського району м .Дніпропетровська надійшло більше 27,3 мільйонів гривень земельного податку
Вагомою за фінансовою потужністю складовою доходів місцевої скарбниці є плата за землю. Протягом першого півріччя 2015 року землекористувачі Ленінського району спрямували до казни 27, 3 млн. грн. за використання головного багатства держави.
Також зазначимо, що сільські, селищні і міські ради у межах повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Оскільки плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів, місцеві ради на виконання вимог чинного законодавства повинні прийняти рішення про встановлення податку на майно в частині плати за землю і, зокрема визначити ставки земельного податку та перелік пільг зі сплати податку. Таке рішення оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів. Так, до 15 липня 2015 року маю бути оприлюднені ставки на 2016 рік.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів на 2016 рік, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Податкового кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діють до 31 грудня 2015 року.
Бізнес сплатив до місцевих бюджетів майже 115,5 мільйонів гривень платежів
До місцевого бюджету у січні-червні 2015 року надійшло 115,5 млн. грн. податків і зборів. Про це повідомила перший заступник начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Наталія Болдаш під час чергової зустрічі з бізнесом.
За словами податківців, левову частку у цих надходженнях займає податок на доходи фізичних осіб – майже 69,1 мільйони гривень. Крім цього, спостерігається збільшення надходжень єдиного податку –20,9 млн. грн., плати за землю –27,3 млн. грн.
Також місцеві бюджети поповнилися надходженнями акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 7,6 млн. грн.
Зазначимо, що загалом надходження до місцевих бюджетів збільшились за рахунок змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, які були прийняті Верховною Радою України у грудні 2014 року. Зокрема, ними передбачено впровадження акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу підакцизних товарів, розширення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, введення оподаткування розкішних авто тощо.
З липня роздрібна торгівля пивом здійснюється за наявності ліцензії
Згідно з нормами Закону України від 28 грудня 2014 року № 71- VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» з 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв.
Про це повідомила перший заступник начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Наталія Болдаш під час чергової зустрічі з бізнесом.
Крім того, згідно ст. 15 Закону № 481 від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
«Таким чином, суб'єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, необхідно з 1 липня 2015 отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов'язковим обладнанням місця торгівлі РРО.» - повідомила перший заступник
Податок на нерухомість в цьому році громадяни платять за старими правилами
Новації оподаткування торкнулися майже всіх місцевих податків, не виключенням є і податок на нерухомість. Найголовніше те, що відтепер оподатковується як житлова, так і нежитлова нерухомість, в тому числі її частка. Про це повідомила начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев під час чергової зустрічі з громадськістю.
Однак за новими правилами в 2015 році сплачуватимуть податок на нерухомість лише юридичні особи. Адже вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають податковій інспекції за місцезнаходженням об’єкта чи об’єктів оподаткування податкову декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Фізичні ж особи зміни податкового законодавства щодо умов сплати податку на нерухомість відчують лише наступного року, коли будуть сплачувати за нерухомість, якою вони володіли в 2015 році. Цьогоріч платитимуть цей податок лише громадяни, які мали об’єкти нерухомості протягом минулого 2014 року.
Нагадаємо, що, сплачувати податок на нерухоме майно зобов’язані не всі фізичні особи, а лише ті, які володіють квартирою чи квартирами загальною площею понад 120 і будинком чи будинками, загальна площа яких перевищує 250 квадратних метрів, або різними видами нерухомості (квартирою та будинком) загальна площа, яких сумарно перевищує 370 квадратних метрів.
Податок сплачується: фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
На допомогу армії від платників податків Ленінського району м. Дніпропетровська надійшло майже 6,4 мільйонів гривень
Протягом червня цього року до державного бюджету надійшло понад 1,5 мільйонів гривень військового збору. В той же час, загалом, з початку 2015 року платниками району сплачено 6,4 млн. грн.
Зазначимо, військовий збір запроваджено із 3 серпня 2014 року. Ставка цього податку становить 1,5% від об’єкта оподаткування.
Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Нагадаємо також, 12 травня 2015 року Верховною Радою ухвалено Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору”, який набув чинності 11 червня 2015 року. Документом звільнено від оподаткування військовим збором доходи громадян від операцій з купівлі чи продажу валюти.
Правила закриття підприємця
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від такої фізичної особи реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Зазначений порядок передбачено Законом України від 13.05.2014 р. № 1258-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом».
Після отримання інформації про припинення державної реєстрації призначається і розпочинається документальна перевірка. Після проведення перевірки та закриття всіх рахунків у фінансових установах проводиться підписання обхідного листа всіма підрозділами ДПІ, закриття особових карток та зняття з обліку фізичної особи - підприємця.
Роман Насіров: Сьогодні в країні є єдина позиція щодо боротьби з контрабандою
Органи влади мають сьогодні реальну можливість працювати як єдина команда для подолання контрабанди та корупції. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час розширеної наради Президента Петра Порошенка з головами ОДА, яка відбулася 8 липня в м. Одеса.
«Я дуже радий, що сьогодні у нас є єдина позиція щодо боротьби з контрабандою та корупцією. Про це свідчать напрями роботи керівництва Одеської області, Служби безпеки України, Прокуратури, МВД та ДФС. Ми можемо працювати як єдина команда і побороти це критичне явище», – наголосив Роман Насіров.
За його словами, ДФС проводить активну роботу щодо боротьби з корупцією в своїх підрозділах. Так, зокрема, за останні два місяці було упереджено більше 10 млрд. грн. «схемного» податкового кредиту на стадії реєстрації податкових накладних. Під кримінальним провадженням перебуває 1,7 млрд. грн. виявленого легалізованого доходу, сума ПДВ за кримінальними провадженнями складає 2,8 млрд. грн.
З незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 600 млн. грн. З вигодонабувачів конвертаційних центрів цього року стягнуто більше 300 млн. грн. По податковому компромісу в рамках кримінальних проваджень було сплачено майже 400 млн. грн., а по закінчених кримінальних провадженнях відшкодовано більше 400 млн. грн.
Роман Насіров також відзначив роботу служби щодо створення спільного контролю та спільних пунктів пропуску на західному кордоні. За його словами, реалістичний строк побудови на західному кордоні спільних пунктів пропуску – два роки, але, враховуючи допомогу, яку може отримати ДФС у цьому напрямі, ця робота буде значно прискорена.
Крім того, Голова ДФС схвально оцінив запровадження експерименту щодо фінансування інфраструктурних проектів.
«Нами було розроблено пропозиції до законопроекту щодо внесення змін до Податкового кодексу, який передбачає проведення на Одещині експерименту щодо фінансування інфраструктурних проектів. Я підтримую цю ініціативу і ми спільно працюватимемо з губернатором Одеської області над збільшенням показників по митних надходженнях для того, щоб спрямувати ці кошти на конкретні проекти та побачити від них результати», – підкреслив Роман Насіров.
В системі електронного адміністрування ПДВ вже зареєстровано 3,4 млн. податкових накладних
ДФС України з урахуванням сплати ПДВ за травень місяць в СЕА оновлено показник «сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців».
Станом на 08.07.2015 сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців складає 7,83 млрд. грн по161 тисячі платників.
На 8:00 год. 08 липня в СЕА додано суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.2015 року в розмірі 2,5 млрд.грн. по 147 тисячахплатників, які автоматично збільшили суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН.
Сьогодні станом на 10:00 год. в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 3,4 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ11,6 млрд.грн., 16,2 тис. митних декларацій на суму ПДВ2,9 млрд.грн., а також поповнено ПДВ рахунки на суму1,77 млрд. грн.
Система електронного адміністрування ПДВ працює в режимі 24/7/365 без перерв на святкові та вихідні дні.
Нагадуємо, що система електронного адміністрування ПДВ відповідно до законодавства з 1 липня працює в звичайному режимі.
Податковою міліцією викрито ухилення від сплати податків на 247,5 мільйонів гривень
Податковою міліцією Центрального офісу зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків одним з підприємств. Зазначене підприємство здійснює діяльність з обслуговування наземного залізничного транспорту.
Встановлено, що протягом 2011 – 2014 років підприємство документально, без фактичного проведення, оформило операції з придбання за державні кошти устаткування та запчастин до залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу. Ці дії призвели до ухилення від сплати податків на суму 247,5 млн. гривень.
Досудове розслідування триває.
Податковою міліцією викрито факти ухилення від оподаткування майже на 34 млн. гривень
Податковою міліцією Центрального офісу зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків підприємством, що здійснює торгівлю пально-мастильними матеріалами.
Протягом 2015 року підприємство оформило операції з придбання легких і важких дистилятів, бензину і дизельного палива виробництва Румунії. Однак, як з’ясувалося, зазначені операції фактично були лише на «папері», жодні закупівлі не здійснювалися.
Такі дії призвели до ухилення від сплати ПДВ та податку на прибуток на суму 27 млн. 462 тис. гривень.
Подібний факт ухилення від сплати податків за рахунок фіктивних операцій також викрито податковою міліцією у Києві.
Підприємство, яке здійснює торгівлю спецзасобами, устаткуванням та засобами екіпіровки, протягом 2012 – 2015 років документально оформило фінансово-господарські взаємовідносини із підприємствами з ознаками фіктивності. Звісно, жодних операцій фактично не проводилося.
Завдяки таким махінаціям порушники ухилилися від сплати ПДВ на суму 6,2 млн. гривень.
За вказаним фактом податковою міліцією м. Києва зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України.