У травні Дніпропетровською митницею ДФС поповнено бюджет майже на 1,4 мільярда гривень
Протягом травня 2015 року Дніпропетровською митницею ДФС до Державного бюджету України спрямовано 1 млрд. 391,6 млн. грн.
При цьому, порівняно з травнем минулого року надходження коштів збільшились на 448,1 млн. грн., або на 47,5%. Про це проінформував перший заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Олександр Мірза.
Слід відзначити зростання більше як в 2 рази відносно травня 2014 року вагових обсягів оподаткованого імпорту за рахунок збільшення ввозу коксу, залізної та марганцевої руд, вугілля кам’яного, поліацетатів.
З початку року співробітниками ДФС у Дніпропетровській області виявлено більше 4,5 тисяч неоформлених найманих працівників
За п’ять місяців 2015 року підрозділами ДФС Дніпропетровської області під час перевірок 1 тисячі 583 суб’єктів господарювання виявлено 4 тисячі 597 найманих робітників, праця яких використовувалась без належного оформлення та відповідного оподаткування.
За рахунок оформлення трудових відносин з найманими працівниками роботодавцями області забезпечено додаткові надходження з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальну суму 1 мільйон 985 тисяч гривень.
«Заробітна плата «у конвертах» не приносить користі нікому: ні роботодавцю, який ризикує репутацією та сплатою штрафів, ні працівнику, який позбавляє себе соціальної захищеності. Наше кінцеве завдання під час роботи з легалізації ринку праці – не впіймати за руку недбайливого роботодавця, а переконати, що відповідальність за неоформлені взаємовідносини стосуватиметься кожного, хто порушує трудове і податкове законодавство і виплачує «конвертну» зарплату, та попередити про соціальні наслідки для тих, хто її отримує», - наголошує начальник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів.
Електронне адміністрування ПДВ
Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі (до 1 липня 2015 року або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду) платники податку самостійно зараховують на електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.
Після закінчення тестового режиму для реєстрації податкових накладних в ЄРПН платник податку повинен мати достатню суму податкового кредиту, підтверджену зареєстрованими в ЄРПН "вхідними" податковими накладними, сплатою ПДВ при імпорті товарів та (за недостатності таких сум) коштами на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.
З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.
Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.
Роз‘яснення щодо застосування системи електронного адміністрування ПДВ наведені у листі ДФС України від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
Звітність з єдиного соціального внеску в електронному вигляді
Перерахування в бюджет грошових коштів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування забезпечує відрахування до Пенсійного фонду, до фондів страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Тобто, своєчасна оплата ЄСВ – це виплати пенсій та грошове забезпечення соціальних программ в повному обсязі.
Більшість платників звіт по ЄСВ надсилають в електронному вигляді. Це значно спрощує роботу як представників бізнесу, так і працівників державного органу. Подача звітності з єдиного соціального внеску засобами програмного забезпечення дозволяє автоматично проводити розподіл коштів Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховувати за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
Подання звітності з ЄСВ в електронному вигляді - це сучасний метод звітування. Для цього потрібно скористатися електронним цифровим підписом, який видають швидко та безкоштовно у Центрах сертифікації електронних ключів, що знаходяться в ЦОПах територіальних органів фіскальної служби.
З початку року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали відвідувачам майже 92 тисячі адміністративних послуг
Протягом п’яти місяців 2015 року фахівцями Центрів обслуго- вування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропет-ровської області, надано 91853 адміністративні послуги. Зокрема, видано 45157 реєстраційних номерів облікової картки платника податків, 10602 довідки про відсутність податкової заборгованості, зареєстровано 8385 книг реєстрації розрахункових операцій, 4343 книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку, 3514 розрахункових книжок, 4094 платника єдиного податку, надано 5359 витягів з реєстру платників єдиного податку та надано 10399 інших послуг.
Загалом, в органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області створено та працюють 32 Центри обслуговування платників. Діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровському регіоні забезпечує 365 працівників структурних підрозділів та акредитованого Центру сертифікації ключів, які надають платникам Дніпропетровщини широкий спектр адміністративних, інформаційних та консультативних послуг.
З метою вивчення рівня ефективності та якості надання послуг у Центрах обслуговування платників Дніпропетровської області, фахівцями фіскальної служби проводяться письмові опитування за допомогою розташованої біля модератора ЦОП скриньки пропозицій та побажань. Так, за січень – травень 2015 року через такі скриньки отримано 2699 письмових анкет, в яких платниками надано позитивну оцінку роботи Центрів обслуговування платників.
Відповідальність платників за неподання або несвоєчасне подання звітності
Фахівці ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська нагадують, що відповідальність платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності регламентується статтею 120 глави 11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Неподання або несвоєчасного подання платником податків або іншими особами, які зобов’язані нараховувати та сплачувати податки і збори, податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 статті 120 Кодексу).
Якщо платником податків при самостійному внесенні змін до податкової звітності не виконані вимоги пункту 50.1 статті 50 Кодексу щодо порядку заповнення (надання) звітності та сплати суми недоплати та штрафу, то це тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені главою 11 Кодексу, не застосовуються (підпункт 120.2 статті 120 Кодексу).
Відповідно до пункту 120.3 статті 120 Кодексу неподання платником податків звіту та/або обов’язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
- 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції (станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата складала 1218 грн.);
- 5% суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті;
- 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції.
Платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну «податкову відпустку»
Підприємці - «спрощенці» першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на час відпустки, а також за період хвороби.
При цьому, такі підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ незалежно від того отримували вони дохід у цей період чи ні. Про це нагадують у ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Електронні сервіси ДФС України
Для якісного обслуговування платників на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) (електронна адреса: sfs.gov.ua) функціонують електронні сервіси:
«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;
«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;
«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;
«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – для перевірки надійності ділових партнерів (наприклад, наявність податкового боргу);
«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;
«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;
«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
«Декларування он-лайн» – надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку;
«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;
«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;
«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;
«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;
«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;
«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника.
Затверджена нова форма декларації з транспортного податку
Наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції 28.04.2015 за №474/26919 (далі – наказ №415), затверджена нова форма податкової декларації з транспортного податку.
Цей наказ набрав чинності з 22.05.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (газета «Офіційний вісник» від 22.05.2015 №38).
Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення.
Нагадуємо, що базовим податковим (звітним) періодом для платників зазначеного податку є календарний рік (підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 266 Кодексу).
Однак, крім річної декларації з транспортного податку, яка надається платником податку – юридичною особою до 20 лютого звітного року, у суб’єкта господарювання може виникнути необхідність подати таку декларацію в інший термін протягом року.
Якщо платник податку – юридична особа протягом року придбаває легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, а саме: використовувався до 5 років та має об’єм циліндра двигуна понад 3000 куб. см, то ця юридична особа повинна надати декларацію з транспортного податку до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (підпункт 267.7.4 пункту 267.7 статті 267 Кодексу).
Таким чином, у разі придбання платником податку – юридичною особою легкового автомобіля, що є об’єктом оподаткування, суб’єкту господарювання необхідно надати декларацію з транспортного податку за формою, затвердженою наказом №415.
Для платників податку – фізичних осіб форма звітності з цього податку не передбачена. Обчислення суми транспортного податку з об’єкту оподаткування здійснюється контролюючим органом самостійно, шляхом надсилання такій особі, за місцем її реєстрації (для резидентів) та за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності нерезидентів (для нерезидентів), до 1 липня звітного року, податкового повідомлення-рішення про сплату відповідної суми податку (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Електронні сервіси ДФС України
Для якісного обслуговування платників на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) (електронна адреса: sfs.gov.ua) функціонують електронні сервіси:
«Електронний кабінет платника податків» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді та переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) у режимі реального часу;
«Дані реєстру платників ПДВ» – щоденно оприлюднюється інформація про платників ПДВ;
«Митна статистика» – можна отримати статистичну інформацію по 6-ти показниках;
«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – для перевірки надійності ділових партнерів (наприклад, наявність податкового боргу);
«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;
«Анулювання реєстрації платника ПДВ» – надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду;
«Антикорупційний сервіс «Пульс» – «гаряча» телефонна лінія, за якою по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
«Декларування он-лайн» – надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до органів ДФС фізичні особи – підприємці та громадяни, та надіслати її до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку;
«Реєстр платників єдиного податку» – щоденно оприлюднюється інформація про платників єдиного податку;
«Акредитований центр сертифікації ключів» – інформація щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), який безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП); отримання ЕЦП; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати та подати звітність в електронному вигляді (ОПЗ), електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» та інші програмні забезпечення, в яких реалізовано можливість використання посилених сертифікатів, сформованих АЦСК ІДД ДФС та інше;
«Електронна звітність» – інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку; безкоштовне програмне забезпечення ДФС України, за допомогою якого платник може підготувати, подати податкову звітність і реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді (ОПЗ), актуальні нововведення;
«Електронна митниця» – передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП;
«Реєстр страхувальників» – інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер, код КВЕД, по якому призначений клас ризику та клас професійного ризику;
«Дані про взяття на облік платників податків» – формується інформація по запиту щодо взяття на облік платника.
Затверджена нова форма декларації з транспортного податку
Наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції 28.04.2015 за №474/26919 (далі – наказ №415), затверджена нова форма податкової декларації з транспортного податку.
Цей наказ набрав чинності з 22.05.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (газета «Офіційний вісник» від 22.05.2015 №38).
Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення.
Нагадуємо, що базовим податковим (звітним) періодом для платників зазначеного податку є календарний рік (підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 266 Кодексу).
Однак, крім річної декларації з транспортного податку, яка надається платником податку – юридичною особою до 20 лютого звітного року, у суб’єкта господарювання може виникнути необхідність подати таку декларацію в інший термін протягом року.
Якщо платник податку – юридична особа протягом року придбаває легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, а саме: використовувався до 5 років та має об’єм циліндра двигуна понад 3000 куб. см, то ця юридична особа повинна надати декларацію з транспортного податку до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (підпункт 267.7.4 пункту 267.7 статті 267 Кодексу).
Таким чином, у разі придбання платником податку – юридичною особою легкового автомобіля, що є об’єктом оподаткування, суб’єкту господарювання необхідно надати декларацію з транспортного податку за формою, затвердженою наказом №415.
Для платників податку – фізичних осіб форма звітності з цього податку не передбачена. Обчислення суми транспортного податку з об’єкту оподаткування здійснюється контролюючим органом самостійно, шляхом надсилання такій особі, за місцем її реєстрації (для резидентів) та за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності нерезидентів (для нерезидентів), до 1 липня звітного року, податкового повідомлення-рішення про сплату відповідної суми податку (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДФС
Під час виконання своїх службових повноважень працівники органів Державної фіскальної служби зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДФС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДФС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДФС.
Номер цілодобової телефонної лінії «Пульс»: (044) 284-00-07.
Справляння авансових внесків при виплаті дивідендів
28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015
Особливості справляння авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, визначені Законом №71, викладено у пункті 57.11 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Згідно з підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції Закону №71 дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 Кодексу (підпункт 57.11.1 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
Відповідно до підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашені.
Грошовим зобов’язанням, у даному випадку, є сума податкових зобов’язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди.
Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, необхідне одночасне дотримання двох умов:
- подана декларація з податку на прибуток за такий рік;
- повністю погашені податкові зобов’язання, самостійно нараховані платником у такій декларації.
У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають сплаті (підпункт 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
Якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів, на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об’єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік (лист Державної фіскальної служби України від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17 «Про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання»).
Авансовий внесок обчислюється за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, тобто 18%. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (підпункт 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (підпункт 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий ) рік.
Відповідно до підпункту 57.11.5 пункту 57.11 статті 57 Кодексу авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу або міжнародних договорів України.
З 1 липня починається звітування по екологічному податку за 2 квартал 2015 року
Відповідно до пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податковим звітним періодом для платників екологічного податку є календарний квартал.
Згідно з пунктом 250.2 статті 250 Кодексу платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Підпунктами 250.2.1 та 250.2.3 пункту 250.2 статті 250 Кодексу визначено, що податкова декларація екологічного податку подається платником податку до контролюючих органів:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку.
Таким чином, з 1 липня по 10 серпня 2015 року платники екологічного податку повинні надати до територіальних органів ДФС області, з урахуванням вимог пункту 250.2 статті 250 Кодексу, податкові декларації екологічного податку.
До затвердження Міністерством фінансів України нової форми податкової декларації екологічного податку, платникам податку застосовувати форму податкової декларації, затверджену наказом ДПА України від 24.12.2010 №1010 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №26/18764.
Затверджена нова форма декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», що зареєстрований у Міністерстві юстиції 29.04.2015 за №479/26924 (далі – наказ №408), затверджена нова форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – декларація на нерухоме майно), з додатком до неї «Відомості про наявні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості».
Цей наказ набрав чинності з 22.05.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (газета «Офіційний вісник» від 22.05.2015 №38).
Згідно з пунктом 3 наказу №408 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2014 №735 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення.
Нагадуємо, що базовим податковим (звітним) періодом для платників зазначеного податку є календарний рік (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Кодексу).
Однак, крім річної декларації на нерухоме майно, яка надається платником податку – юридичною особою до 20 лютого звітного року, у суб’єкта господарювання може виникнути необхідність подати таку декларацію в інший термін протягом року.
Якщо у власності платника податку – юридичної особи протягом року з’являється новостворений (нововведений) об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, то ця юридична особа повинна надати декларацію на нерухоме майно до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт (підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Тепер нова декларація на нерухоме майно містить дані, як про житлову, та і про нежитлову нерухомість, що є об’єктом оподаткування.
Таким чином, якщо у власності юридичної особи з’являється новостворений (нововведений) об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, який є об’єктом оподаткування, то декларація на нерухоме майно надається платником податку – юридичною особами за формою, затвердженою наказом №408.
Для платників податку – фізичних осіб форма звітності з цього податку не передбачена. Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкту оподаткування здійснюється контролюючим органом самостійно, шляхом надсилання такій особі, за місцем її реєстрації (для резидентів) та за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності нерезидентів (для нерезидентів), до 1 липня року, що настає за звітним роком, податкового повідомлення-рішення про сплату відповідної суми податку (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Бюджети місцевих громад Дніпропетровщини отримали понад 900 млн. грн. плати за землю
Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровської області за п’ять місяців 2015 року поповнили місцеві бюджети на 915,1 млн. грн., зокрема, 858,9 млн. грн. сплачено юридичними особами та 56,2 млн. грн. – фізичними особами. Фактичні показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 146,3 млн. грн., або на 19 відсотків.
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить більше 20 відсотків до їх загальних надходжень.
Як зазначає начальник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів, плата за землю - це бюджетоформуючий платіж наших територій, тому його адміністрування під особливим контролем. Акцент у цьому напрямку роботи ставимо на те, аби жоден гектар ріллі, пасовищ, земельних ділянок, які виділені під ведення бізнесу, не пройшов повз оподаткування. Сільські і селищні ради на місцях володіють ситуацією із землевідведенням і землекористувачами, тому тісна співпраця із органами Державної фіскальної служби дає позитивні результати.
Власна безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 100 службових розслідувань та перевірок
Протягом січня – травня поточного року управлінням власної безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 100 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких встановлено 62 факти порушень вимог діючих законодавчих та нормативно-правових документів з боку співробітників територіальних та структурних підрозділів ГУ ДФС області.
За матеріалами управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області розпочато 23 кримінальних провадження, у тому числі 4 за одержання незаконної винагороди; винесено 48 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників служби.
З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному року проведено перевірки 274 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 8 претендентам відмовлено у прийомі на службу.
Сервіс «Пульс»
Зворотній зв’язок та оперативне вирішення проблемних питань платників податків - це головні принципи роботи інтерактивного сервісу «Пульс».
На період січень-травень 2015р. до ДПІ Ленінському районі м. Дніпропетровськ на сервіс «Пульс» надійшло 1 звернення. Звернення оперативно опрацьовано, вирішено по суті порушеного питання та заявникові надано обґрунтовану відповідь.
Нагадаємо, що за номером телефону (044) 284 00 07 громадяни мають право цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС.
Дніпропетровщина: за результатами досягнення податкового компромісу до бюджету надійшло 130 млн. грн.
Виконуючи своє основне завдання – контроль за наповненням бюджетів, фіскальна служба налаштована і на компромісні рішення. З початку цього року держава запропонувала бізнесу податковий компроміс – сплатити до держбюджету 5 відсотків від раніше занижених податкових зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств.
Станом на 24 червня 2015 року 1162 дніпропетровських суб'єктів господарювання за результатами досягнення податкового компромісу спрямували до бюджету 130 млн. грн., з яких 60 млн. грн. податку на прибуток та 70 млн. грн. податку на додану вартість. Крім того, за наслідками досягнення податкового компромісу слідчими підрозділами ДФС Дніпропетровської області закрито 12 кримінальних проваджень.
Нагадуємо, що 17 квітня 2015 року завершено подачу заяв на застосування податкового компромісу у відповідності до положень Закону України №63-VIII від 25.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових обов’язків з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі податкового компромісу».
Відповідальність платників за порушення правил сплати податків
З урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначена відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату (перерахування) податків.
У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу
Коли не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів
Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), внесені зміни у частині справляння податку на прибуток підприємств, положення якого набрали чинності з 01.01.2015.
З урахуванням змін, внесених Законом №71, підпунктом 57.31 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначені випадки, коли не справляється авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
Так, не сплачуються авансові внески з податку на прибуток у разі виплати дивідендів:
- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються у межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб.
Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені у межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
- фізичним особам.
Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (підпункт 57.11.4 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (підпункт 57.11.4 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
Відповідальність платників за порушення правил сплати податків
З урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначена відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату (перерахування) податків.
У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу
Коли не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів
Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), внесені зміни у частині справляння податку на прибуток підприємств, положення якого набрали чинності з 01.01.2015.
З урахуванням змін, внесених Законом №71, підпунктом 57.31 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначені випадки, коли не справляється авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
Так, не сплачуються авансові внески з податку на прибуток у разі виплати дивідендів:
- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються у межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб.
Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені у межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
- фізичним особам.
Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (підпункт 57.11.4 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (підпункт 57.11.4 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
У І півріччі 2015 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів більше 36,3 мільярдів гривень
З початку 2015 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети усіх рівнів (з урахуванням ЄСВ) 36 млрд. 365,8 млн. грн., що на 10 млрд. 409,5 млн. грн., або на 40,1 % більше, ніж у січні - червні 2014 року. Про це проінформував начальник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів.
Так, до Державного бюджету впродовж шести місяців 2015 року спрямовано 21 млрд. 334,5 млн. грн., що на 8 млрд. 880,5 млн. грн., або на 71,3% більше, ніж за аналогічний період 2014 року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 5 млрд. 656,4 млн. грн. Це на 991,4 млн. грн. (або на 21,3%) більше фактичних надходжень І півріччя 2014 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 9 млрд. 374,9 млн. грн. Порівняно з 2014 роком надходження зросли на 6,1%, або на 537,6 млн. грн.
ДПІ у Ленінському районі м Дніпропетровська нагадує підстави для анулювання реєстрації платником ПДВ
Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті ”а” пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах ”б” - ”з” пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
– подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
– зазначену в судовому рішенні;
– припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
– що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п.184.1 ст.184 ПКУ.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (пп.184.2-184.4 ст.184 ПКУ).
Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п.184.10 ст.184 ПКУ).
Підрозділом ДФС «Фантом» попереджено черговий факт фінансування тероризму
Підрозділ ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонною службою попередив надходження коштів до терористичних організацій, що діють на тимчасово неконтрольованих територіях.
У секторі «М» правоохоронці зупинили автівку «ВАЗ», у якій рухались двоє жителів Донецької області, поведінка яких видалась підозрілою оперативникам фіскальної служби. Транспортний засіб був спрямований на поглиблений огляд, де під переднім водійським сидінням було виявлено поліетиленовий пакунок, в якому знаходилось 55 тис. доларів США.
У подальшому водій та пасажир легковика зізналися, що кошти призначалися одному з так званих ополченців, що наразі веде терористичну діяльність на території Донецької області.
На даний момент за фактом створення терористичної групи чи терористичної організації зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 258-3 КК України. Триває слідство.
До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення!
З метою надання допомоги платникам податків при виконанні ними вимог п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 року №82) Державною фіскальною службою України запроваджується новий електронний сервіс - Обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.
У зв’язку з проведенням технічних робіт по впровадженню електронного сервісу АС "Єдине вікно подання електронної звітності" в період з 23 год. 00 хв. 30 червня 2015 року до 00 год. 00 хв. 1 липня 2015 року працювати не буде.
Торгівля пивом з 1 липня 2015 року здійснюється тільки за наявності ліцензії та реєстратора розрахункових операцій
01.07.2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з оптової та роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю виключно пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.
При продажу пива єдинники 2 групи (незважаючи на те, що ПКУ зобов'язує їх обзавестися РРО лише з 2016 року) і єдинники 3 групи зобов'язані з 1 липня 2015 застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Перелік адміністративних послуг, які можна отримати Центрі обслуговування платників:
Видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків
Внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта
Реєстрація реєстратора розрахункових операцій
Реєстрація книг обліку розрахункових операцій
Реєстрація розрахункових книжок
Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку
Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність
Реєстрація платника єдиного податку
Надання витягу з реєстру платників єдиного податку
Внесення установи (організації) до Реєстру неприбуткових організацій та установ
Перереєстрація установи (організації) у Реєстрі неприбуткових організацій та установ
Підтвердження статусу податкового резидента України
Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)
Видача довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку
Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
Засвідчення довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами
Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби
