ОБМІН ВАЛЮТИ НЕ ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з Законом України від 15.05.2015 №381-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору» (далі – Закон №381) доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, військовим збором не обкладаються.
Законом №381 у підпункті 1.7 до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) виключено підпункт 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
Закон набрав чинності з 11.06.2015.
(Газета «Голос України» від 10.06.2015 №101 (6105))
ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО: ПІЛЬГИ; ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України від №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Так, відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку зменшується:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 квадратних метрів;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 квадратних метрів;
- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 180 квадратних метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена зазначеним підпунктом.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу визначено, що пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб не надаються на:
- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб визначені підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу та встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку, визначеному підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку фізичними особами, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлового та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичними особами – нерезидентами здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Згідно з підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 Кодексу органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-ти денний термін після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкту нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу.
Відповідно до підпункту а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ ПРО СПЛАТУ ТРАНСПОРТНОГО ПОДАТКУ ФІЗИЧНІ ОСОБИ ОТРИМАЮТЬ ДО 1 ЛИПНЯ 2015 РОКУ
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 Кодексу). Базовим податковим (звітним) періодом згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу є календарний рік.
Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (підпункт 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).
Відповідно до підпункту а) підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Запрошуємо власників легкових авто, які підпадають оподаткуванню, до 1 липня поточного року завітати до територіальних органів ДФС за місцем реєстрації об’єкта оподаткування для звірки даних.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ РЕКОМЕНДУЄ НЕ ВІДКЛАДАТИ ПОДАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ НА ОСТАННІЙ ДЕНЬ
ДФС України настійно рекомендує платникам податків подавати звітні податкові декларації (розрахунки) та іншу звітність щонайменше за кілька днів до граничного строку з метою попередження випадків несвоєчасного подання звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку. Також необхідно враховувати можливість подання для більшості форм звітності «звітних нових» документів без застосування штрафних санкцій.
Звернення ДФС України до платників податків «Про попередження випадків несвоєчасного подання звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку» розміщене на офіційному веб-порталі ДФС України за електронною адресою:
Таблиці, які не містять відомостей, до звіту з ЄСВ не подаються
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 454, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 розд. ІІ Порядку № 435, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.
Згідно з п. 2 Порядку № 435 Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4 - 7 до цього Порядку.
При формуванні Звіту страхувальником або відповідальною особою страхувальника, визначеними у пунктах 1, 2, 4 розділу III цього Порядку, зазначається тип форми.
В переліку таблиць звіту на титульному аркуші у додатках 4 - 7 до Порядку № 435 навпроти таблиць, які не подаються до фіскальних органів проставляються прочерки у Звітах на паперових носіях та поле залишається незаповненим - в електронній формі.
При цьому, таблиці, які не містять відомостей (не заповнюються страхувальником взагалі) не подаються до фіскальних органів.
Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі (до 1 липня 2015 року або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду) платники податку самостійно зараховують на електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.
Після закінчення тестового режиму для реєстрації податкових накладних в ЄРПН платник податку повинен мати достатню суму податкового кредиту, підтверджену зареєстрованими в ЄРПН "вхідними" податковими накладними, сплатою ПДВ при імпорті товарів та (за недостатності таких сум) коштами на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.
З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.
Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.
Роз‘яснення щодо застосування системи електронного адміністрування ПДВ наведені у листі ДФС України від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
«Гаряча лінія» щодо адміністрування єдиного соціального внеску
На запитання громадян під чач проведення «гарячої лінії» відповідала начальник відділу адміністрування єдиного соціального внеску ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Вільховецька Наталія В’ячеславівна.
1.Як здійснювати нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи) та отримують заробітну плату менше мінімальної?
Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Відповідно до ст. 48 КЗпП трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Згідно з Положенням № 43 сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Робота за сумісництвом у трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції № 58.
Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.
Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.
2.Які штрафні санкції передбачені за неподання та несплату або несвоєчасну сплату по єдиному соціальному внеску у 2015 році?
Відповідь: З 01 січня 2015 року змінено норми Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими регулюється порядок застосування органами фіскальної служби штрафних санкцій.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170 грн.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом (1020 грн.).
Також, збільшено розмір штрафів, зазначених у п. п. 2 і 3 ч. 11 ст. 25 цього Закону, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску — до 20% не сплачених сум, а у випадку донарахування органом фіскальної служби або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ — до 10% зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного соціального внеску.
Вищезазначені зміни визначено Законом України від 28.12.2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
3.Чи нараховується єдиний соціальний внесок на дохід, отриманий фізичною особою за межами України?
Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – юридичні особи та фізичні особи підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем) сплачують єдиний внесок за найманих працівників із сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Громадяни України, які працюють за межами України, мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування єдиного соціального внеску. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату єдиного соціального внеску, у разі укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
4.Який день вважається днем сплати єдиного соціального внеску?
Відповідь: Порядок обчислення і сплати єдиного внеску регламентовано Законом України від від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум ЄCВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;
2) у разі сплати ЄСВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати ЄСВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Звертаємо увагу, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати
єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
5.Які нові критерії для зниження ставки єдиного внеску?
Відповідь: З 13.03.2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 219 – VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».
У 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4 (у 2016 році – 0,6) застосовується до ставки ЄСВ у разі виконання платником одночасно таких умов:
- база нарахування ЄСВ із розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 % і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік;
- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не стосується осіб – підприємців і фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати фізичним особам як за основним, так і не за основним місцем роботи. При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності з ЄСВ. У разі застосування коефіцієнта необхідно зазначити про це у звіті.
Платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право у майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати виниклої заборгованості.
6. Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не отримувала доходів за рік. Чи може такий платник самостійно визначити базу нарахування єдиного соціального внеску?
Відповідь: Платники єдиного внеску відповідно до п. 4-5 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI є фізичні особи – підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.
Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 цього Закону встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464-VI у разі якщо особами, зазначеними у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 вищевказаного Закону, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком таких платників.
Застосувати зазначену норму особи, визначені п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, матимуть можливість при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.
Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, було запроваджено з метою захисту прав таких осіб на зарахування до страхового стажу тих місяців, у яких не було отримано доходу (прибутку).
7.Яким наказом затверджена звітність з 01 червня 2015 по єдиному соціальному внеску?
Відповідь:Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 затверджено новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 року № 460/26905.
Отже, в червні 2015 року звітність за травень 2015 року, платники повинні подавати в порядку та за формами, затвердженими наказом Мінфіну № 435.
8.Чи нараховується єдиний внесок на суму авансу?
Відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного соціального внеску є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з підприємцем якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Роботодавців під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) зобов’язані, на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з виданням зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у встановленому розмірі (абзац другий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Платники ЄСВ, крім платників – гірничих підприємств, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, а гірничі підприємства – не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону №2464).
При цьому, за виплати авансу єдиний внесок сплачується лише в частині нарахувань, в частині утримань ЄСВ сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) місяця, наступного за звітним місяцем.
Отже, враховуючи зазначене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.
Згідно із пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації.
Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.
Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Критерії, яким повинен відповідати платник податку для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування, визначені п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України.
Визначення відповідності платника податку критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності.
Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України при невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Але, якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Перерахування в бюджет грошових коштів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування забезпечує відрахування до Пенсійного фонду, до фондів страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Тобто, своєчасна оплата ЄСВ – це виплати пенсій та грошове забезпечення соціальних программ в повному обсязі.
Більшість платників звіт по ЄСВ надсилають в електронному вигляді. Це значно спрощує роботу як представників бізнесу, так і працівників державного органу. Подача звітності з єдиного соціального внеску засобами програмного забезпечення дозволяє автоматично проводити розподіл коштів Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховувати за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
Подання звітності з ЄСВ в електронному вигляді - це сучасний метод звітування. Для цього потрібно скористатися електронним цифровим підписом, який видають швидко та безкоштовно у Центрах сертифікації електронних ключів, що знаходяться в ЦОПах територіальних органів фіскальної служби.
Пплатники третьої групи повинні використовувати РРО з 01.07.2015 року, а другої – з 01.01.2016 року. Водночас, в пункті .28 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу прописано, що платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи – підприємці) , які з 01.01.2015 до 30.06.2015 р. включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО і до 01.01.2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Разом з тим зазначено, що, якщо платники другої і третьої групи здійснюють діяльність на ринках або продаж товарів через засоби пересувної мережі (виїзна торгівля), а також платники єдиного податку першої групи, РРО не застосовують. Не знадобиться РРО і у випадку, якщо розрахунки з покупцями за товари, роботи ( послуги) проводяться виключно у безготівковій формі на поточний рахунок. Використання ж платіжного термінала тягне за собою обов’язкове встановлення касового апарата.
Обираючи новий касовий апарат слід пам’ятати, що з 01.01.2016 року кожен касовий апарат зобов’язаний формувати контрольну стрічку в електронній формі.
Ззгідно з прийнятим Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», з 1 липня 2015 року набувають чинності зміни стосовно віднесення пива до алкогольних напоїв.
Отже, з 1 липня 2015 року пиво відноситься до алкогольних напоїв.
Алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (пп.. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та ст 1 Закону № 481).
При цьому, частиною дванадцятою статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Якщо у суб'єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.
За торгівлю пивом без наявності ліцензії, з 01.07.2015 року, передбачені штрафні санкції відповідно до ЗУ №481
Наймаючись на роботу, громадяни мають пам'ятати, що заробітна плата, яка виплачується «у конвертах» – це тимчасове благо, яке має негативні наслідки для самого працівника.
Перш за все, це ризик залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.
Людина, яка працює неофіційно, при отриманні травми не може розраховувати на виплату їй лікарняних та інших обов'язкових виплат.
Підприємства, установи, організації, а також суб'єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати працівникам, повинні дотримуватись чинного законодавства України та несуть відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків. За невиплату заробітної плати працівникам передбачена кримінальна відповідальність згідно ст. 175 Кримінального кодексу України.
Запорука соціальної підтримки громадянина в будь-який час – це перш за все легалізація заробітної плати та офіційне працевлаштування – наголошує начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев.
Про відомі Вам факти порушення трудових прав, отримання заробітної плати «в конверті» Ви можете залишити своє повідомлення в Центрі обслуговуванні платників, за адресою: вул.. Шаумяна, 5.
Шановні громадяни – не залишайтеся байдужими до своєї долі!
Нещодавно було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” з начальником відділу адміністрування майнових податків Білобровою Оленою Василівною на з питань адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та інші питання.
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу зв’язку "гаряча лінія":
Запитання 1
Які об’єкти не підпадають під оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2015 році?
Відповідь: Об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Зазначені зміни щодо оподаткування нерухомості були внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Проте, відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування:
а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
Запитання 2
Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?
Відповідь: Відповідно до п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі
підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких
належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні,
бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Запитання 3
В який термін фізична особа повинна сплатити податок на нерухоме майно?
Відповідь: Обчислення суми податку з об’єкта оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилається (вручається) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Фізичними особами податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Запитання 4
З якими ризиками стикаються працівники, які погоджуються на отримання зарплати «в конвертах»?
Відповідь:Працівники, які погоджуються на заробітну плату «в конвертах», стикаються з наступними проблемами:
- відмова у виплаті належної заробітної плати через виникнення конфлікту з роботодавцем;
- відмова в оплаті щорічної відпустки або компенсації за неї;
- неможливість отримання повної або часткової компенсації за лікарняним листком;
- втрата права на соціальне забезпечення в разі безробіття, народження дитини тощо;
- низька пенсія через те, що пенсійні відрахування були здійснені не в повному обсязі;
- позбавлення соціального захисту в разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Запитання 5
Чи можна звертатись за допомогою до органів ДФС у разі, якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати?
Відповідь: Про факти порушення роботодавцем трудового законодавства в частині оплати праці, використання праці нелегалів та виплати заробітної плати «в конвертах» тощо, громадяни можуть повідомити органи ДФС за телефонами, які роміщені на веб-сайті: www. sfs.gov.ua. або особисто звернутися зі своїми проблемами, чи з питань застосування трудового законодавства до територіальних органів ДФС.
Звіт з ЄСВ відтепер можна подавати поштою за певних умов
Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.15 р №435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 №460/26905, затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та його форма (далі Порядок). Цей Порядок набув чинності з 30.04.2015 року. Отже, за травень 2015 р. звітувати потрібно за новими формами.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку визначено, що страхувальники - юридичні особи та фізичні особи підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору чи за цивільно-правовими договорами, мають подавати звітність з ЄСВ щомісячно, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду за формою згідно з Додатком 4 до Порядку.
Слід звернути увагу платників податків на те, що звіт до фіскальних органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:
засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання Звіту в електронній формі він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом);
на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти;
надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти.
У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання Звіту, передбаченого у розділі III Порядку.
Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
При цьому у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв'язку такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник єдиного внеску звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності.
Платник єдиного внеску протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (на його вибір) контролюючому органу другий примірник Звіту разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Отже, відтепер звіт з ЄСВ можна надсилати поштою за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти та не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання звіту.
Заповнення таблиці 5 додатка 4 звіту з ЄСВ вважається повідомленням про прийняття працівника
Відповідно до частини третьої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України - звертають увагу фахівці ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту з ЄСВ затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454, скасовано, та станом на сьогодні порядок повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу відсутній – повідомляють фахівці ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Тому, важливо зауважити, що до прийняття необхідного порядку вважається «повідомленням», заповнення таблиці 5 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 № 460/26905, яке подається у складі обов'язкової звітності за календарний місяць до територіальних органів фіскальної служби за основним місцем обліку платника із зазначенням трудових відносин з прийнятими працівниками (лист ДФС України від 04.06.2015 року №19779/7/99-99-17-03-01-17 “Про організацію роботи” на доповнення до листа ДФС від 29.01.2015 року №2627/7/99-99-17-03-01-17).
Травнева декларація з ПДВ: термін подання та сплати
Суб’єкти господарювання, які звітують з податку на додану вартість помісячно, податкову декларацію з цього податку в електронному вигляді подають протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця. Відповідна норма визначена пп. 49.18.1 та п. 203.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року подається до 22 червня 2015 року включно.
Нагадаємо, якщо останній день строку подання звітності припадає на неробочий (вихідний або святковий) день, то наступний за вихідним або святковим робочий день і буде вважатись останнім днем строку подання (п. 49.20 ПКУ).
Водночас граничний термін сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій податковій декларації, припадає на 30 червня 2015 року (п. 57.1 та п. 203.2 Податкового кодексу України).
З початку року платники Ленінського району м. Дніпропетровська сплатили до місцевого бюджету майже 97 млн.. грн
За підсумками січня-травня 2015 року до місцевого бюджету надійшло 96,9 млн.грн. від платників податків Ленінського району м. Дніпропетровська.
Основними платежами, які формують місцевий бюджет є податок на доходи фізичних осіб, якого за цей період сплачено 54,7 млн.грн, плата за землю – 23,1 млн.грн., єдиний податок –19,6 млн.грн.
“Ми вдячні сумлінним платникам за добровільну сплату податків до бюджету в нелегкі часи для нашої держави. Адже від цього залежить стабільна робота закладів освіти, медицини, культури, своєчасна виплата зарплат працівникам бюджетної сфери, пенсій і соціальних виплат ”, - зазначив начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ Віктор Саранцев.
Сервіс «Пульс»
Зворотній зв’язок та оперативне вирішення проблемних питань платників податків - це головні принципи роботи інтерактивного сервісу «Пульс».
На період січень-травень 2015р. до ДПІ Ленінському районі м. Дніпропетровськ на сервіс «Пульс» надійшло 1 звернення. Звернення оперативно опрацьовано, вирішено по суті порушеного питання та заявникові надано обґрунтовану відповідь.
Нагадаємо, що за номером телефону (044) 284 00 07 громадяни мають право цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС.
З початку року від платників Ленінського району м. Дніпропетровська надійшло164,6 млн. грн. єдиного внеску.
Протягом перших п’яти місяців поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від платників Ленінського району м. Дніпропетровська склали 164 млн 585 тис. грн. Зокрема, у травні сплачено майже 33 млн 336 тис. грн.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
