З початку року платники Ленінського району м. Дніпропетровська сплатили до місцевого бюджету майже 97 млн.. грн
За підсумками січня-травня 2015 року до місцевого бюджету надійшло 96,9 млн.грн. від платників податків Ленінського району м. Дніпропетровська.
Основними платежами, які формують місцевий бюджет є податок на доходи фізичних осіб, якого за цей період сплачено 54,7 млн.грн, плата за землю – 23,1 млн.грн., єдиний податок –19,6 млн.грн.
“Ми вдячні сумлінним платникам за добровільну сплату податків до бюджету в нелегкі часи для нашої держави. Адже від цього залежить стабільна робота закладів освіти, медицини, культури, своєчасна виплата зарплат працівникам бюджетної сфери, пенсій і соціальних виплат ”, - зазначив начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ Віктор Саранцев.
Сервіс «Пульс»
Зворотній зв’язок та оперативне вирішення проблемних питань платників податків - це головні принципи роботи інтерактивного сервісу «Пульс».
На період січень-травень 2015р. до ДПІ Ленінському районі м. Дніпропетровськ на сервіс «Пульс» надійшло 1 звернення. Звернення оперативно опрацьовано, вирішено по суті порушеного питання та заявникові надано обґрунтовану відповідь.
Нагадаємо, що за номером телефону (044) 284 00 07 громадяни мають право цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС.
З початку року юристи Державної фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах понад 800 справ
Впродовж січня – травня поточного року у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось понад 12 тисяч справ на суму 9,8 млрд. грн. за позовами органів ДФС (Міндоходів) Дніпропетровського регіону до платників та за позовами платників до органів ДФС (Міндоходів) області.
Як повідомив начальник управління правової роботи Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан, протягом п’яти місяців 2015 року на користь держави задоволено 813 справ – 50,6% від загальної кількості, розглянутих у судах. Правовики фіскальних органів Дніпропетровщини зуміли відсудити на користь держави 852,8 млн. грн., що становить 55% від загальної суми розглянутих позовів.
За словами Олега Басана: «Принципи правової роботи в регіоні, побудовані на якісному супроводженні податкових спорів, а також позитивній практиці досудового вирішення спорів на етапі адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень, що дозволяє врегулювати їх ще на початкових стадіях розгляду».
Безалкогольне пиво та акцизний податок
Пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД. Згідно з пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлені ставки акцизного податку.
За кодом 2202 УКТ ЗЕД безалкогольне пиво (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів») не віднесено до підакцизних.
Отже, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.
Про податкові консультації
ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує громадянам, що кожен має право на звернення за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет - ресурсів (п.52.6 ст. 52 ПКУ).(ст.52 Податкового кодексу України)
Співробітники підрозділу податкової міліції «Фантом» допомогли вивезти дитину з-під обстрілу
Працівники підрозділу податкової міліції ДФС України «Фантом» під час обстрілу селища Мар'їнка врятували 9-річного хлопчика.
3 червня 2015 року, коли незаконні збройні формування, зухвало порушуючи мінські домовленості, розпочали масований обстріл позицій українських силовиків у секторі «В», на блок-пост звернувся один із мешканців селища Курахове. Він пояснив правоохоронцям, що наразі його малолітній син знаходиться разом з матір’ю у Мар'їнці та попросив посприяти його вивезенню звідти. В найкоротший строк оперативники фіскальної служби змогли організувати «зелений коридор» автівці батька, супроводили його до Мар'їнки та забрали дитину разом із його матір’ю.
Наступного дня вдячний тато з сином завітали на пункт пропуску з українським прапором, на якому податкові міліціонери залишили пам’ятні написи. Після цього правоохоронці організували хлопчику екскурсію по позиціям артилерії, де військові подарували малюку символіку Збройних Сил України.
Підрозділ «Фантом» вилучив дві партії готівки
Підрозділом податкової міліції ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонниками вилучено дві партії готівкових коштів у гривнях та валюті, яку у незаконний спосіб намагались ввезти з тимчасово окупованих територій.
Легкове авто, яке рухалось зі сторони м. Горлівка, оперативники фіскальної служби зупинили у секторі «С» на пункті пропуску «Миколаївка». 37-річний житель м. Артемівська намагався провезти в ньому 57,5 тис. доларів США. Жодних документів щодо походження даних коштів він надати не зміг.
Того ж дня зазначений пункт пропуску намагалась перетнути інша автівка, водій якої у прихований спосіб провозив 130 тис. гривень. Пояснити звідки в нього готівка він також не зміг.
Наразі кошти вилучено, триває перевірка.
За словами Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, щодня співробітники підрозділу «Фантом» затримують товари та інші цінності, які неправомірно намагаються перевезти через лінію розмежування особи, що прагнуть швидко та незаконно збагатитися. Зусилля податкової міліції при цьому спрямовані на захист інтересів держави, наповнення державного бюджету та підтримку чесних підприємців.
Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі (до 1 липня 2015 року або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду) платники податку самостійно зараховують на електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.
Після закінчення тестового режиму для реєстрації податкових накладних в ЄРПН платник податку повинен мати достатню суму податкового кредиту, підтверджену зареєстрованими в ЄРПН "вхідними" податковими накладними, сплатою ПДВ при імпорті товарів та (за недостатності таких сум) коштами на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.
З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.
Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.
Роз‘яснення щодо застосування системи електронного адміністрування ПДВ наведені у листі ДФС України від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
Затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати ЄСВ
Мінфін наказом від 20.04.2015 р. № 449 затвердив Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Документ визначає процедуру нарахування і сплати ЄСВ страхувальниками, застосування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів ДФСУ.
Інструкція складається з семи розділів:
I. Загальні положення.
II. Платники єдиного внеску.
III. База нарахування та розміри єдиного внеску.
IV. Нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску.
V. Добровільна сплата єдиного внеску.
VI. Порядок стягнення заборгованості з платників.
VІI. Фінансові санкції.
Наказ № 449 набирає чинності з дня офіційного опублікування, 29 травня 2015 року.
15 червня – останній день подання заяви для переходу
на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2015 року
Платникам податку, які бажають перейти із загальної системи оподаткування на спрощену зIІІ кварталу 2015 року необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
Останній день подання такої заяви - 15 червня 2015 року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
19 червня 2015 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІІI кварталу 2015 року.
Щодо права відносити на витрати вартість товарів (робіт, послуг), придбаних
у платників податків із зони АТО
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Нормами розділу III ПКУ не передбачено різниці, яка обмежує право відносити на витрати платника податку на прибуток підприємств вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у платників податків, що мають юридичну адресу та місцезнаходження в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях.
Лист ДФСУвід 31.03.2015 р. № 6711/6/99-99-19-02-02-15
Як єдинникам продавати пиво з 1 липня 2015 року
Державна фіскальна служба відповіла на питання, чи мають право платники єдиного податку 1 і 2 групи при роздрібній торгівлі пивом застосовувати КОРО і РК.
Насамперед податківці нагадали, що платники єдиного податку третьої групи з 1 липня 2015 року та платники єдиного податку другої групи з 1 січня 2016 року повинні застосовувати РРО.
Як відомо, з 1 липня 2015 року пиво буде віднесено до алкогольних напоїв, і реалізовуватися воно буде за «алкогольними» правилами. Разом з тим, у додатку до роздрібної алколіцензії зазначаються, зокрема, перелік ЕККА танеобхідна інформаціяпро них.
Тому при продажу пива єдинники 2 групи (незважаючи на те, що ПКУ зобов'язує їх обзавестися РРО лише з 2016 року) і єдинники 3 групи зобов'язані з 1 липня 2015 застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Слід звернути увагу на те, що єдинникигруп 2 та 3, які з 1 січня до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з дати початку застосування таких РРО і до 1 січня 2017 року звільняються від проведення РРО-перевірок.
Платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну «податкову відпустку»
Підприємці - «спрощенці» першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на час відпустки, а також за період хвороби.
При цьому, такі підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ незалежно від того отримували вони дохід у цей період чи ні. Про це нагадують у ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Останні новації щодо касових апаратів та торгівлі пивом
З початку 2015 року в чинному законодавстві відбулося багато змін і, зокрема, в сфері торгівлі алкогольними напоями. А саме, змінами внесеними Законом № 71 до Податкового кодексу України, розширено перелік алкогольних напоїв, до яких з 1 липня 2015 року віднесено і пиво. Отож, право на його виробництво, імпорт, експорт та реалізацію матимуть тільки ті суб’єкти господарювання, які володіють відповідною ліцензією.
Такі зміни передбачені також і Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у редакції, чинній з 01.07.2015р.
Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, платнику необхідно звернутися до ДФС у Дніпропетровській області (управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів) із відповідною заявою, у якій потрібно зазначити: адресу місця торгівлі, перелік РРО (КОРО) на місці торгівлі, з інформацією щодо кожного РРО про його модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення, реєстраційний номер свідоцтва РРО, дату реєстрації в податковій інспекції.
Така ліцензія видається на 1 рік у строк, не пізніше ніж 10 календарних днів з дати одержання управлінням документів на отримання ліцензії. Причому, така ліцензія обов’язково реєструється у податковому органі за місцем розташування торгового об’єкта, а у сільській місцевості – ще й в органі місцевого самоврядування (сільській, селищній раді). Плата за ліцензію становить 8000 грн за кожен зазначений у ліцензії РРО (КОРО), а на території сіл і селищ – 500 грн. Сплата здійснюється щокварталу рівними частинами. Слід пам’ятати, що при простроченні сплати дія ліцензії призупиняється, а за торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії передбачено штраф – 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Крім зазначеного вище штрафу за роздрібну торгівлю алкоголем без ліцензії, передбачено також штраф за роздрібну торгівлю через РРО (КОРО), не зазначений у ліцензії у розмірі 200 відсотків вартості товару, реалізованого через такий РРО, але не менше 10 тис. грн.
Фізичні особи - платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, зобов’язані придбати з 1 липня 2015 року ліцензію та в обов’язковому порядку використовувати при цьому касовий апарат. Ця умова є чинною і для інших платників, які реалізовують алкогольні напої.
Щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов'язаннями
27.05.2015 набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 482-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов'язаннями» (далі – Закон).
Зокрема, Законом встановлено, що:
- не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України, відповідно до п. 141.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – Кодекс), доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, продані або розміщені нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету АРК чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Нацбанку, або за кредити (позики), які отримані суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;
- не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - нерезидента, відповідно до п. 165.1 Кодексу, суми доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів - нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі або бюджету АРК чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Нацбанку, або за надані суб'єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
Військовий збір, податок на нерухомість та ПДФО з путівок: відповідаємо на питання платників
Питання, що надійшли першому заступнику начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Болдаш Н.Ю. під час проведення телефонного зв’язку «гаряча лінія».
При заповненні форми № 1ДФ за І квартал 2015 року були допущені помилки у рядках щодо військового збору. Як виправити помилки і правильно відобразити військовий збір?
Відповідно до п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, що затверджено наказом МФУ від 13.01.2015 р. № 4, у рядку «Військовий збір» відображається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору. Процедура виправлення показників, які стосуються військового збору наступна. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» уточнюючого Податкового розрахунку потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Чи сплачується військовий збір з доходу, отриманого громадянином від продажу власного нерухомого майна?
Об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний ( річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якого визначається згідно з положеннями статті 172 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Відповідно до ст.172 ПКУ звільняється від оподаткування дохід, отриманий платником податку з продажу чи обміну не частіше одного разу протягом звітного року власного нерухомого майна ( будинку, квартири, дачі, кімнати), включаючи земельні ділянки, на яких розташовані такі об’єкти, за умови перебування такого майна у власності платника понад три роки. Умови перебування у власності понад три роки не поширюються на майно, отримане таким платником у спадщину. Дохід від продажу господарсько – побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або дачним будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначаються.
Таким чином, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна відповідно до статті 172 ПКУ.
Приватний підприємець має у власності житловий будинок, який здає в оренду та квартиру, в якій він зареєстрований (прописаний) та постійно проживає. Як у такому випадку проводиться обчислення податку на нерухомість?
Згідно з статтею 266 Податкового кодексу, податок на нерухоме майно, яке перебуває у власності громадян обчислюється органами Державної фіскальної служби України за місцем реєстрації (прописки) платника на підставі даних Державного реєстру речових прав або оригіналів документів, що підтверджують право власності громадянина на нерухоме майно, виходячи з загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості, відповідних ставок податку та пільг, які встановлені у рішенні відповідної місцевої ради. Пільги зі сплати податку на нерухомість не надаються, коли житло здається в оренду чи використовується власником у підприємницькій діяльності. Отож, за житловий будинок, який здається в оренду податок на нерухомість сплачується за весь будинок, без урахування пільг. Щодо обчислення податку на нерухомість за квартиру, то слід враховувати наступне. Оскільки підприємець прописаний у квартирі й у ній постійно проживає, вона визначена, як податкова адреса підприємця, за якою він знаходиться на податковому обліку у податковій інспекції. У випадку відсутності іншого місця для ведення підприємницької діяльності (наприклад, власного нежитлового чи орендованого приміщення), квартира може бути визнана місцем провадження підприємницької діяльності. Відповідно, податок на нерухомість також буде сплачуватися за всю квартиру, без урахування пільг.
Чи оподатковується ПДФО вартість профспілкової путівки на сімейний відпочинок?
Згідно з п.165.1.35 статті 165 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена профспілки. Тобто, сімейна профспілкова путівка, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім’ї, вік якого старше 18 років, оподатковується ПДФО як додаткове благо у розмірі отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім’ї.
Про особливості застосування штрафних санкцій при поданні розрахунку 1-ДФ
Державна фіскальна служба України розглянула лист про застосування штрафних санкцій та повідомляє наступне.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Порядок). Згідно з п. 2.1 розділу II Порядку податковий розрахунок за формою N 1ДФ (далі - Розрахунок) є квартальною звітністю та подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу.
Відповідно до п. 4.2 розділу IV Порядку при проведенні коригувань даних Розрахунку до закінчення терміну подання представляється звітний новий Розрахунок. Якщо після подання Розрахунку платник податку подає новий Розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання за той самий звітний період, штрафні санкції не застосовуються (п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 4.3 розділу IV Порядку при необхідності проведення коригувань даних Розрахунку після закінчення терміну його подання подається уточнюючий Розрахунок, що передбачає застосування норм п. 119.2 ст. 119 Кодексу: неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками Розрахунку, якщо такі недостовірні відомості чи помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості чи помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу і були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.( Лист ДФС України від 24.04.2015 р. N 8828/6/99-99-17-02-01-15)
Податок на нерухомість: ставки та пільги для фізичних осіб
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб у 2015 році за звітний 2014 рік буде нараховуватись контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) у такому порядку:
- у період з 1 січня по 31 березня 2014 року - із сумарної житлової площі об’єкта житлової нерухомості;
- з 1 квітня по 31 грудня 2014 року - із сумарної загальної площі об’єктів житлової нерухомості, у т.ч. його частки за ставками, встановленими за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування в таких розмірах:
а) не більше 1 відс. - для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів;
б) 2,7 відс. - для квартири/квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів;
в) 1 відс. - для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна загальна площа яких не перевищує 740 кв. метрів;
г) 2,7 відс. - для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна загальна площа яких перевищує 740 кв. метрів.
Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;
в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).
Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Звіти, подані з порушенням вимог, вважаються такими, що не подавалися
Згідно з п. 4.17 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 454 (далі – Порядок № 454), фізичні особи-підприємці, яким за результатами перевірки (звірки) збільшено або зменшено зобов’язання, формують і подають до фіскальних органів звіт згідно з таблицею 3 додатка 6 до Порядку № 454 протягом одного календарного місяця після здійснення відповідних розрахунків. Звіти, подані з порушенням вимог п. 2.10 розділу II Порядку № 454, вважаються такими, що не подавалися.
Водночас відповідно до п. 16 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, який набрав чинності з 30.04.2015 р., звіт згідно з таблицею 3 додатка 6 до цього порядку формується і подається до фіскальних органів на підставі акта перевірки страхувальника (обов’язковим є зазначення номера і дати акта) і містить суми, на які збільшено або зменшено зобов’язання.
Обов’язкові дії суб’єкта господарювання при використанні РРО
При використанні реєстраторів розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані вчиняти наступні дії:
– зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;
– у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів/послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
–забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
– друкувати Х-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
– зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
