Про податкові консультації
ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує громадянам, що кожен має право на звернення за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет - ресурсів (п.52.6 ст. 52 ПКУ).
(ст.52 Податкового кодексу України)
Безалкогольне пиво та акцизний податок
Пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД. Згідно з пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлені ставки акцизного податку.
За кодом 2202 УКТ ЗЕД безалкогольне пиво (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів») не віднесено до підакцизних.
Отже, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.
Підрозділ «Фантом» завадив незаконному провезенню на непідконтрольну територію понад 4,6 тис. пляшок коньяку та пива
Підрозділом податкової міліції ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонною службою вилучено з незаконного обігу партію алкогольних напоїв, яку намагались провезти на непідконтрольну територію.
Вантажівку з нелегальним товаром зупинили на одному з блок-постів у секторі «М». Супровід фури на легковій автівці здійснював замовник перевезення, який надав супровідні документи на вантаж – 7 тон безалкогольних напоїв та чіпсів, які нібито прямували із Запоріжжя до Маріуполя. Однак, окрім зазначених товарів оперативники фіскальної служби виявили у фурі понад 4 тис. пляшок коньяку та майже 600 двохлітрових пляшок пива.
У ході подальшого опитування власника вантажу встановлено, що він намагався провезти товар в м. Донецьк для подальшої реалізації. Крім того, в автомобілі бізнесмена було виявлено кошти на суму близько 90 тис. гривень, походження яких він пояснити не зміг.
Наразі вантаж орієнтовною вартістю близько 200 тис. гривень вилучено. За фактами незаконного транспортування з метою збуту підакцизних товарів та підроблення документів зареєстровано кримінальні провадження за ст. 204 та ст. 358 КК України.
Про останні новації щодо касових апаратів та торгівлі пивом розповіли під час зустрічі з платниками
З початку 2015 року в чинному законодавстві відбулося багато змін і, зокрема, в сфері торгівлі алкогольними напоями. Проце нещодавно розповіли фахівці ДПІ у Ленінському район6і м. Дніпропетровськ.
А саме, змінами внесеними Законом № 71 до Податкового кодексу України, розширено перелік алкогольних напоїв, до яких з 1 липня 2015 року віднесено і пиво. Отож, право на його виробництво, імпорт, експорт та реалізацію матимуть тільки ті суб’єкти господарювання, які володіють відповідною ліцензією.
Такі зміни передбачені також і Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у редакції, чинній з 01.07.2015р.
Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, платнику необхідно звернутися до ДФС у Тернопільській області (управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів) із відповідною заявою, у якій потрібно зазначити: адресу місця торгівлі, перелік РРО (КОРО) на місці торгівлі, з інформацією щодо кожного РРО про його модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення, реєстраційний номер свідоцтва РРО, дату реєстрації в податковій інспекції.
Така ліцензія видається на 1 рік у строк, не пізніше ніж 10 календарних днів з дати одержання управлінням документів на отримання ліцензії. Причому, така ліцензія обов’язково реєструється у податковому органі за місцем розташування торгового об’єкта, а у сільській місцевості – ще й в органі місцевого самоврядування (сільській, селищній раді). Плата за ліцензію становить 8000 грн за кожен зазначений у ліцензії РРО (КОРО), а на території сіл і селищ – 500 грн. Сплата здійснюється щокварталу рівними частинами. Слід пам’ятати, що при простроченні сплати дія ліцензії призупиняється, а за торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії передбачено штраф – 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Крім зазначеного вище штрафу за роздрібну торгівлю алкоголем без ліцензії, передбачено також штраф за роздрібну торгівлю через РРО (КОРО), не зазначений у ліцензії у розмірі 200 відсотків вартості товару, реалізованого через такий РРО, але не менше 10 тис. грн.
Фізичні особи - платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, зобов’язані придбати з 1 липня 2015 року ліцензію та в обов’язковому порядку використовувати при цьому касовий апарат. Ця умова є чинною і для інших платників, які реалізовують алкогольні напої.
Вивчаємо електронне адміністрування ПДВ
Про запровадження системи електронного адміністрування ПДВ, порядок реєстрації та виписки податкових накладних, а також про оновлену форму декларації з податку на додану вартість розповів начальник управління оподаткування юридичних осіб Зюзіним М.І.. під час зустрічі із представниками бізнесу.
Увагу присутніх було акцентовано на тому, що податкове зобов’язання, задеклароване в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий місяць, необхідно зараховувати на відкриті електронні рахунки. При цьому, кошти з електронного рахунку платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі до бюджету на підставі реєстрів платників ПДВ, які автоматично формуються ДФС.
Крім того, учасники зустрічі дізналися про постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. N 82 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість».
Проведення таких зустрічей дає змогу обговорити питання, які потребують роз’яснення та вияснити нюанси практичного застосування нововведень до Податкового кодексу України.
Перелік електронних сервісів, які запроваджуються в органах фіскальної служби України для громадян та суб’єктів господарювання постійно вдосконалюється та розширюється.Сервісом проведення електронної перевірки з успіхом користуються платники єдиного податку вже з 01 січня 2014 року. Починаючи з 1 січня 2015 року послуга «електронна перевірка» доступна для всіх представників малого та середнього бізнесу, що працюють на загальній системі оподаткування.
Для всіх платників податків такий сервіс стане доступним з 2016 року.
Проведення електронної перевірки створює безліч зручностей для всіх суб’єктів відносин – це економія часу платника, полегшення роботи контролюючим органам, а також активний засіб протидії корупційним проявам, адже особисте спілкування тут майже відсутнє, нема безпосереднього контакту платника податків і працівника фіскальної служби.
Для проведення перевірки в електронному вигляді, платник повинен подати заяву до територіального органу фіскальної служби, обов’язково зазначити, зокрема, інформацію про податкові періоди діяльності, що підлягають електронній перевірці, систему оподаткування, перелік податків, які будуть перевірені, ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку, ведення в електронному вигляді первинних документів пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.
Форму заяви на проведення електронної перевірки затверджено Наказом Міндоходів України від 3 червня 2013 року № 143. Заява подається керівником або уповноваженим представником платника податків до територіального органу ДФСУ, в якому він перебуває на податковому обліку, не пізніше ніж за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки.
Електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводились документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), та у разі надання до територіального органу ДФСУ відповідних декларацій (розрахунків). Такий податковий період не може становити менше одного базового податкового (звітного) періоду з відповідного податку (збору).
Оформлення та реалізація матеріалів електронної перевірки здійснюється у порядку, викладеному в Податковому кодексі України.
Нещодавно в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська відбувся брифінг першого заступника начальника інспекції Болдаш Наталії. Тема зустрічі «Податок на доходи фізичних осіб».
Наталія Юріївна розповіла, що відповідно до ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (резидентів) є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерелами їх походження в Україні які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Продовжуючи розмову заступник начальника зосередила увагу на оподаткуванні пасивних доходів. Законом України від 28 грудня 2014 р.№ 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 р., внесено зміни до Податкового кодексу України із змінами та доповненнями в частині оподаткування пасивних доходів. Доходи платника податку у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20 %.
Також під час зустрічі перший заступник начальника зауважила про внесення змін до адміністрування єдиного соціального внеску, які мають стимулювати роботодавців до виведення заробітної плати з тіні.
На завершення зустрічі Наталя Юріївна надала відповіді на поставлені питання представнику газети та наголосила, що спілкування і надалі повинно продовжуватись, бо без діалогу ми не зможемо досягти успіху в конструктивній співпраці з бізнесом.
Плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Ставки зі сплати земельного податку, а саме: ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 ПК).
У 2015 році плата за землю справляється відповідно до вимог підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12, пункту 274.1 статті 274 ПК із застосуванням ставок земельного податку 2014 року та з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249.
Громадяни, які офіційно оформили право власності або право користування земельною ділянкою ДПІ у ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська запрошує до 1 липня відвідатиЦентр обслуговування платників, за адресою: вул.Шаумяна,5, для проведення звірки даних та отримання податкового повідомлення-рішення по сплаті податку.
Нещодавно було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” з начальником управління доходів і зборів фізичних осіб Максимом Сидоровим на тему: «Оподаткування фізичних осіб- підприєців на спрощенній системі оподаткування».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу зв’язку "гаряча лінія":
Запитання 1
Яким чином оподатковуються виплати пенсій з недержавного фонду на користь фізичної особи-учасника недержавного пенсійного фонду?
Відповідь:Відповідно до пп. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), податковим агентом платника податку - учасника недержавних пенсійних фондів є адміністратор недержавних пенсійних фондів, який нараховує виплату за договором з недержавним пенсійним фондом.
Згідно із пп. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з 60 відсотків суми виплати пенсії на визначений строк, що проводиться з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, визначені законодавством.
Таким чином, адміністратор недержавних пенсійних фондів при виплаті пенсії учаснику фонду утримує податок на доходи фізичних осіб з 60 відсотків суми виплати пенсії.
Запитання 2
Чи може фізична особа – платник єдиного податку, врахувати до загальної кількості осіб що перебувають з ним у трудових відносинах, працівників яких залучає до виконання робіт по цивільно-правових договорах?
Відповідь:Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування є:
- для платників єдиного податку першої групи - не використання праці найманих осіб;
- для платників єдиного податку другої групи - не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- для платників єдиного податку третьої групи - не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.
У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів (п.п. 6 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Статтею 46 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.
Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.
Згідно із ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) договір - домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) - це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).
Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Враховуючи зазначене, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договорам, до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа - підприємець - платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договорам, до загальної кількості осіб, що перебувають з нею в трудових відносинах.
Запитання 3
Чи є обмеження щодо кількості видів діяльності при подачі заяви на спрощену систему оподаткування?
Відповідь:Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
Запитання 4
Від яких податків звільняється фізична особа на єдиному податку?
Відповідь:Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків:
податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ;
податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;
податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності.
Згідно з . 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
Запитання 5
Фізична особа – підприємець на єдиному податку. Яким чином підприємцю оформляти трудові відносини з найманими працівниками?
Відповідь: Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою.
Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (пункту 14 Порядку).
Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України платник єдиного податку виконує передбачені Податковим кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська звертає увагу платників на те, що на веб-порталі ДФС України в режимі онлайн функціонує сервіс – електронний кабінет платника податків. За допомогою даного сервісу можна формувати податкову звітність з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет. Платник має змогу підготувати, заповнити і надіслати звітність в електронному вигляді та одразу отримати квитанцію про її прийняття (або неприйняття).
Для зручності податкова звітність подається одним пакетом: декларація з усіма додатками. На кожен прийнятий пакет документів надсилається одна квитанція про прийняття декларації.
ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська нагадує, що згідно із пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації.
Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.
Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Критерії, яким повинен відповідати платник податку для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування, визначені п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України.
Визначення відповідності платника податку критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності.
Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України при невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Але, якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня №105, яка почала діяти з 17 березня 2015 року затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
З метою нарахування та утримання єдиного внеску, доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді сум середнього заробітку та компенсаційних виплат з бюджету у межах середнього заробітку, встановлених статтею 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
Особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації одночасно обліковуються як такі, що перебувають в трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями, а також стоять на обліку у військових частинах.
Відповідно, у Звіт з єдиного внеску дані про мобілізованого працівника в таблицю 5 не вносяться, оскільки трудові відносини працівника з підприємством тривають, адже за мобілізованим працівником зберігаються місце роботи, посада (частина третя статті 119 КЗпП).
Єдиний соціальний внесок — обов'язковий платіж, який є джерелом своєчасних виплат пенсій та соціальних гарантій, зокрема, захисту на випадок безробіття та захисту від нещасних випадків і професійних захворювань, а також тимчасової втрати працездатності.
З початку 2015 року в законодавстві України, яке регулює єдиний внесок, відбулася низка змін. У зв’язку з цим багато актуальних запитань виникає у платників податків, як у юридичних осіб так і у фізичних осіб – підприємців.
Заздалегідь дякую за поставлені запитання.
На запитання громадян під час проведення «гарячої лінії» відповідатиме начальник відділу адміністрування єдиного соціального внеску ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Вільховецька Наталія.
1.Як здійснювати нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи) та отримують заробітну плату менше мінімальної?
Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Відповідно до ст. 48 КЗпП трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Згідно з Положенням № 43 сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Робота за сумісництвом у трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції № 58.
Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.
Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.
2.Які штрафні санкції передбачені за неподання та несплату або несвоєчасну сплату по єдиному соціальному внеску у 2015 році?
Відповідь: З 01 січня 2015 року змінено норми Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими регулюється порядок застосування органами фіскальної служби штрафних санкцій.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170 грн.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом (1020 грн.).
Також, збільшено розмір штрафів, зазначених у п. п. 2 і 3 ч. 11 ст. 25 цього Закону, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску — до 20% не сплачених сум, а у випадку донарахування органом фіскальної служби або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ — до 10% зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного соціального внеску.
Вищезазначені зміни визначено Законом України від 28.12.2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
3.Чи нараховується єдиний соціальний внесок на дохід, отриманий фізичною особою за межами України?
Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – юридичні особи та фізичні особи підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем) сплачують єдиний внесок за найманих працівників із сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Громадяни України, які працюють за межами України, мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування єдиного соціального внеску. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату єдиного соціального внеску, у разі укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
4.Який день вважається днем сплати єдиного соціального внеску?
Відповідь: Порядок обчислення і сплати єдиного внеску регламентовано Законом України від від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум ЄCВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;
2) у разі сплати ЄСВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати ЄСВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Звертаємо увагу, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати
єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
5.Які нові критерії для зниження ставки єдиного внеску?
Відповідь: З 13.03.2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 219 – VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».
У 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4 (у 2016 році – 0,6) застосовується до ставки ЄСВ у разі виконання платником одночасно таких умов:
- база нарахування ЄСВ із розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 % і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік;
- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не стосується осіб – підприємців і фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати фізичним особам як за основним, так і не за основним місцем роботи. При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності з ЄСВ. У разі застосування коефіцієнта необхідно зазначити про це у звіті.
Платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право у майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати виниклої заборгованості.
6. Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не отримувала доходів за рік. Чи може такий платник самостійно визначити базу нарахування єдиного соціального внеску?
Відповідь: Платники єдиного внеску відповідно до п. 4-5 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI є фізичні особи – підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.
Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 цього Закону встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464-VI у разі якщо особами, зазначеними у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 вищевказаного Закону, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком таких платників.
Застосувати зазначену норму особи, визначені п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, матимуть можливість при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.
Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, було запроваджено з метою захисту прав таких осіб на зарахування до страхового стажу тих місяців, у яких не було отримано доходу (прибутку).
7.Яким наказом затверджена звітність з 01 червня 2015 по єдиному соціальному внеску?
Відповідь:Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 затверджено новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 року № 460/26905.
Отже, в червні 2015 року звітність за травень 2015 року, платники повинні подавати в порядку та за формами, затвердженими наказом Мінфіну № 435.
8.Чи нараховується єдиний внесок на суму авансу?
Відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного соціального внеску є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з підприємцем якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Роботодавців під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) зобов’язані, на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з виданням зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у встановленому розмірі (абзац другий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Платники ЄСВ, крім платників – гірничих підприємств, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, а гірничі підприємства – не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону №2464).
При цьому, за виплати авансу єдиний внесок сплачується лише в частині нарахувань, в частині утримань ЄСВ сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) місяця, наступного за звітним місяцем.
Отже, враховуючи зазначене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.
Перерахування в бюджет грошових коштів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування забезпечує відрахування до Пенсійного фонду, до фондів страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Тобто, своєчасна оплата ЄСВ – це виплати пенсій та грошове забезпечення соціальних программ в повному обсязі.
Більшість платників звіт по ЄСВ надсилають в електронному вигляді. Це значно спрощує роботу як представників бізнесу, так і працівників державного органу. Подача звітності з єдиного соціального внеску засобами програмного забезпечення дозволяє автоматично проводити розподіл коштів Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховувати за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
Подання звітності з ЄСВ в електронному вигляді - це сучасний метод звітування. Для цього потрібно скористатися електронним цифровим підписом, який видають швидко та безкоштовно у Центрах сертифікації електронних ключів, що знаходяться в ЦОПах територіальних органів фіскальної служби.
ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська звертає увагу, що з 07.05.2015 р. розпочав діяти Закон України від 09.04.2014 р. №321 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань», згідно якого змінено правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб деяких кредитних зобов’язань.
Зокрема, в пункт 165.1.29 статті 165 Податкового кодексу України до переліку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного оподатковуваного доходу включено суму, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимоги на депозит.
Стосовно платника податку, який придбав право вимоги на такий депозит (вклад), то до його загального річного оподатковуваного доходу включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих у результаті реалізації права вимоги, та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту. У разі нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу права вимоги на депозит інформування органів фіскальної служби про оформлення договоруздійснюється нотаріусом у загальному порядку.
Доходи, отримані внаслідок індексації депозиту в гривні у випадку, коли відповідно до умов договору передбачена прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Слід зауважити, що не вважаються додатковим благом платника та не оподатковуються суми процентів, комісії та штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Зворотній зв’язок та оперативне вирішення проблемних питань платників податків - це головні принципи роботи інтерактивного сервісу «Пульс».
На протязі травня 2015р. до ДПІ на сервіс «Пульс» надійшло 1 звернення. Від загальної кількості звернень, більшість питань стосувались звітності та реєстрації податкових накладних.
Слід зазначити, що у січні-травні 2015 р. розгляд звернень на сервіс «Пульс» проводиться відповідно до вимог нового Порядку опрацювання інформації, яка надходить на сервіс «Пульс», затвердженого Наказом ДФС України №6 від 13 січня 2015р.
У вище зазначений період 2015 р. усі звернення оперативно опрацьовано, вирішено по суті порушеного питання та заявникам надано обґрунтовані відповіді.
Не вистачає страхового стажу для призначення пенсії – укладіть договір про добровільну участь
У цьому році до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська області подано 12 заяв про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. З такими особами, після перевірки викладених у заяві відомостей у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви, укладено договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що громадяни, яким не вистачає страхового стажу для призначення пенсії можуть одноразово сплатити єдиний внесок за договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Цим договором може бути передбачена одноразова сплата громадянином єдиного внеску за попередні періоди, в яких такий громадянин не підлягав загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі, за період з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2010 року). При цьому, сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору.
Зазначену форму декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408.
Нагадаємо, що порядок подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до органу фіскальної служби визначено статтею 266 Податкового кодексу України.
Зокрема, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Своєчасно виконати свої обов'язки перед бюджетом, платники податків можуть застосувавши процедуру розстрочення грошових зобов'язань. Розстрочення податкових зобов’язань - це можливість для платника податків перенести не лише термін сплати основної суми того чи іншого податку, а й вберегти своє підприємство від нарахування штрафних санкцій. Отже, для отримання розстрочки платнику необхідно звернутися до податкової інспекції з письмовою заявою, в якій зазначити суму податку, збору, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких необхідно розстрочити, а також строк розстрочення (чи відстрочення) та періоди сплати.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обґрунтування щодо подальшого погашення розстроченого платежу.
Якщо протягом 60 днів платник не погасив суму податкового боргу, орган Державної фіскальної служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. На підставі рішення суду орган Державної фіскальної служби здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, а також здійснює продаж майна платника податків на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
З 1 січня 2015 року в дію вступили зміни до Податкового кодексу України, згідно яких з 1 липня 2015 року платники єдиного податку третьої групи повинні всі розрахунки вести через реєстратори розрахункових операцій (електронні касові апарати), а платники єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.
У ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська наголошують, незважаючи на те, що «єдинники» мають ще два місяці задля придбання, встановлення та реєстрації реєстраторів розрахункових операцій, варто поспішати, оскільки на обліку в регіоні понад 3 тисячі таких бізнесменів і в останні дні здійснити реєстрацію РРО усіх загалом буде проблематично.
Обов’язково повинні придбати і зареєструвати РРО суб’єкти господарювання, які реалізують товари через мережу Інтернет, а також надають послуги.
Від використання РРО звільняються лише платники єдиного податку першої групи та єдинники ІІ та ІІІ груп, які здійснюють діяльність на ринках, або продають товари через дрібнороздрібну мережу за посередництвом засобів пересувної торгівлі.
У податковому відомстві також роз’яснюють, що суб’єкти господарювання, які до 1 липня почнуть використовувати повністю оформлені та зареєстровані, опломбовані та переведені в фіскальний режим роботи електронні реєстратори розрахункових операцій, повністю звільняються від перевірок правильності проведення готівкових розрахунків до 1 січня 2017 року.
