Щодо спрощення умов ведення бізнесу.

14.05.2015 набрав чинності Закон України від 21 квітня 2015 року № 344-VIII «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» (далі – Закон).

Зокрема, Законом передбачено можливість банків та інших фінансових установ відкривати рахунки платникам податків за наявності інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.

Змінено термін надсилання повідомлення до контролюючих органів про відкриття рахунків, а саме: банки та інші фінансові установи повинні надсилати повідомлення у день відкриття рахунка.

Також Законом внесено зміни в частині направлення контролюючими органами до банків та інших фінансових установ повідомлень про взяття або відмову у взятті рахунка на облік.

Так, якщо контролюючий орган протягом встановленого строку (не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунка) не направив повідомлення про відмову у взятті рахунка на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою - у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

З початку року слідчі ДФС Дніпропетровщини повернули до бюджету 18,4 млн. грн.

Впродовж січня – квітня 2015 року у слідчих Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало 366 кримінальних проваджень.

Досудове розслідування закінчено з 89 кримінальних проваджень, з яких до суду направлено 44. З обвинувальним актом до суду направлено 29 cправ. Також, 15 кримінальних проваджень слідчими направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, з яких 11 проваджень - на підставі ч.4 ст.212 КК України, у зв’язку із відшкодуванням збитків під час досудового розслідування.

Крім того, за 4 місяці поточного року за підслідністю скеровано 63 кримінальних провадження, приєднано до інших проваджень – 42, зупинено - 3.

Тож, завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини протягом чотирьох місяців 2015 року збитки, нанесені державі, відшкодовані у розмірі 18,4 млн. грн.

Нова звітність з ЄСВ

ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з 01.06.2015 року звіт з ЄСВ необхідно здавати за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435. У таблиці 1 звіту за формою №Д4 передбачені спеціальні поля для інформації про зниження ставки. Необхідно поставити відмітку про застосування понижувального коефіцієнта — «ТАК» або «НІ». У реквізиті «20» зазначається середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік.

У рядках 2.1–2.4 таблиці 1 та їх розшифрованих складових має бути зазначена фактична сума нарахованого доходу, із якої стягують єдиний внесок, тобто в межах максимальної величини, але без доведення до розміру мінзарплати, а суми різниці між мінінімальною зарплатою та фактичною величиною нарахованих виплат необхідно зазначати в рядках 2.5.1–2.5.5. Звертаємо увагу на необхідності заповнення в таблиці 6 нарахування єдиного внеску окремо за кожною застрахованою особою. Відображення утримань необхідно зазначати в графі 20. Также таблицю 6 доповнили реквізитом «24»: ознака неповного робочого часу (1 — так, 0 — ні).

Надходження від реалізації конфіскованого майна

22 травня 2015 року в медіа-центрі «Днепр-Пост» відбулася прес-конференція на тему: «Щодо надходжень від реалізації конфіскованого на митниці майна і боротьби з контрабандою» за участі начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Віталія Аксютіна.

Віталій Аксютін зазначив, що на початку року за результатами роботи 2014 року до державної виконавчої служби були передані матеріали для здійснення реалізації конфіскованого майна на суму 13 млн 255 тис. 880 грн. А з початку 2015 року, з урахуванням 5 місяців - вже на суму 14 млн 605 тис 830 грн.

"За результатами здійснення реалізації предметів порушення митних правил на початку 2015 року перераховано коштів до Держбюджету (у тому числі органами державної виконавчої служби) у сумі 1 млн 111 тис. 995 грн. За постановами суду та митниці до держбюджету було перераховано штрафів на суму 5 млн 513 тис. 783 грн. У Держсховище було спрямовано ювелірні вироби на суму 251 тис. 730 грн.

За 5 місяців 2015 вже були перераховані кошти до Держбюджету від реалізації предметів порушення митних правил на суму 200 тис. 627 грн. За постановами суду та митниці до держбюджету були перераховані штрафи на суму 355 тис. 833 грн" - відмітив Віталій Аксютін.

З початку року Дніпропетровською митницею складено 40 протоколів про порушення митних правил на загальну суму 5 млн 284 тис. 661 грн. За даними порушень триває провадження.

До відома платників податків та громадян!

Для зручності суб’єктів господарювання та громадян, які телефонують до Контакт-центру ДФС з мобільних телефонів, розглядається можливість впровадження єдиного мобільного номера для абонентів мобільного зв’язку Лайф, Київстар та МТС-Україна, із збереженням існуючого багатоканального номера Контакт-центру ДФС. Вартість дзвінків до Контакт-центру ДФС на такий номер здійснюватиметься відповідно до встановлених тарифів зазначених операторів мобільного зв’язку.

Для визначення думки суб’єктів господарювання та громадян щодо доцільності впровадження єдиного мобільного номера для отримання інформаційно-довідкових послуг Контакт-центру ДФС, на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «Опитування» розміщено питання та варіанти відповідей.

Термін проведення опитування – з 22 травня до 15 червня 2015 року.

Просимо взяти участь та висловити свою думку.

Дніпропетровські місцеві бюджети отримали від ліцензування більше 15,3 млн. грн.

За чотири місяці поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 15 мільйонів 351 тисячу гривень від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 14 мільйонів 335 тисяч гривень - від ліцензування роздрібної торгівлі.

Станом на перше травня 2015 року на території області діє 9,7 тисяч ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з них: 4,8 тисячі ліцензій на алкоголь та 4,9 тисяч - на тютюн.

В той же час, впродовж січня – квітня 2015 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області призупинено дію 527 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 431 ліцензія, з яких 11 - за порушення законодавства в частини продажу неповнолітнім особам алкогольних (3 ліцензії) та тютюнових товарів (8 ліцензій).

5 кроків до застосування РРО

ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що з 1 січня 2015 року сфера застосування РРО суттєво розширилася. З 01.07.2015 року платники єдиного податку ІІ та ІІІ груп повинні застосовувати в своїй господарський діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Першим кроком суб’єктів господарювання, які мають наміри використовувати реєстратори розрахункових операцій, є вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання.

Другим кроком є обрання центру сервісного обслуговування та укладання з ним договору.

Третім кроком є звернення до податкової за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання та подання:

- заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

- копії документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;

- копії документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;

- копії договору із ЦСО (центром сервісного обслуговування);

- отримання довідки про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО.

Четвертим кроком протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО є звернення до ЦСО, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію.

П’ятим кроком є подання копії згаданої довідки та акту до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

До якого фіскального органу подається звітність та сплачується ЄВ, у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

Відповідно до п. 4 частини 1 ст.6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язаний подавати звітність до фіскального органу органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Згідно з п. 7 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у п. 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік. Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

У яких випадках подається таблиця 5 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ?

Відповідно до п. 8 розд. ІV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі Порядок № 435), таблиця 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку № 435 призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб та подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду: було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) із застрахованою особою; було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку; особі надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; особі надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. У разі коли за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод (цивільно-правового договору), надання відповідної відпустки, таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку не формується та не надається до фіскального органу. Якщо протягом звітного періоду страхувальником із застрахованою особою було розірвано трудовий договір, а потім знову укладено, на таку застраховану особу робиться два записи в таблиці 5 додатка 4: перший запис із зазначенням дати припинення трудових відносин; другий - із зазначенням дати початку трудових відносин. У разі коли особі надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку або відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, у звітному місяці зазначається дата початку відпустки. У разі коли у особи закінчилась відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку або відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, у звітному місяці зазначається дата закінчення відпустки.

Яким чином страхувальнику у звіті щодо сум нарахованого ЄВ після закінчення терміну його подання, виправити помилки, що стосуються грошових показників?

Відповідно до п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку. Графа 10 «Код типу нарахувань» заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1 – 12. Коди типу нарахувань 2 – 9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі. Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3:

2 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму ЄВ;

3 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму ЄВ.

Якщо донараховують або зменшують суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року, на суму заробітної плати (доходу), нарахованої застрахованій особі в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 6 – 9, зокрема: 6 - сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року;

7 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року.

Яким чином заповнюється рядок ”Виплачено заробітної плати усього ____ грн., у т. ч. у натуральній формі ____ грн.”, додатка до таблиці 1 звіту щодо сум нарахованого ЄВ?

Відповідно до п.1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму ЄВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Крім того, згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Так, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту).

Пунктом 1 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), визначено, що звіт щодо сум нарахованого ЄВ формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464-VI нараховується ЄВ.

Для розрахунку та виплати заробітної плати використовуються, зокрема типові форми № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника» та № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)», затверджені наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», у лівій частині яких відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, усі доплати, премії, допомоги тощо, а в правій – утримання за їх видами (виданий аванс, ЄВ, податок на доходи фізичних осіб, профспілкові внески, аліменти, аванси в банк і т.д.) і суми до виплати за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою.

Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 435 визначено, що роботодавці формують та подають звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Враховуючи викладене вище, у рядку «Виплачено заробітної плати усього ____ грн., у т. ч. у натуральній формі ____ грн.,» додатка до таблиці 1 звіту щодо сум нарахованого ЄВ зазначається сума заробітної плати, виплаченої у звітному місяці, тобто за вирахуванням військового збору, ЄВ, страхових внесків та сум податку на доходи фізичних осіб, обчисленого із застосуванням податкової соціальної пільги за її наявності .

Чи передбачена відповідальність при самостійному виправлені у звіті щодо сум нарахованого ЄВ помилок, які не впливають на суму нарахованої заробітної плати /доходу та суму ЄВ?

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі – ЄВ) зобов’язаний подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Згідно з п. 15 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі Порядок № 435), відповідальним за правильність заповнення Звіту є страхувальник. Частиною 1 ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом. Слід зазначити, що під недостовірними відомостями, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, слід розуміти невідповідність даних про розмір заробітної плати, страхових внесків, підстав пільгового обчислення страхового стажу, періодів, за які нараховано внески, зазначених страхувальником в індивідуальних відомостях про застраховану особу, даним, які містяться в документах первинного обліку страхувальника та інших документах, які підтверджують підставу для обліку страхового стажу, неправильно зазначені суми лікарняних та суми нарахувань за час відпусток, невідповідність ідентифікаційного номеру в індивідуальній відомості про застраховану особу ідентифікаційному номеру згідно з довідкою контролюючих органів. Якщо в таблиці 5 додатка 4 до Порядку № 435 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи, які передбачені п. 8 розд. IV цього Порядку, він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) з позначкою «додаткова» та таблицю 5 зі статусом «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт, з позначкою «додаткова» не повинен містити таблиць 1 – 4 додатка 4 до цього Порядку. Аналогічно подається таблиця 7 додатка 4 до Порядку № 435 (п. 4 розд. V Порядку № 435). Відповідно до п. 2 Порядку № 435 у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом «скасовуючи» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 435. Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу. Враховуючи викладене вище, до страхувальників, які самостійно виявили недостовірну інформацію у реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, та надали індивідуальні відомості про застраховану особу з позначками «додаткова» або «скасовуюча» та «початкова» до системи персоніфікованого обліку за попередні звітні періоди, фінансові та адміністративні санкції не застосовуються.

Права та обов’язки платника при відмові в прийнятті звітності

Платник податків зобов'язаний за кожний установлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ст. 49 Податкового кодексу України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська звертає увагу платників, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації вповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність і достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог законодавства контролюючий орган, в якому перебуває на обліку платник податків, реєструє податкову декларацію платника датою її фактичного отримання.

У разі якщо платник податків подав декларацію, яка була заповнена з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин відмови за умови: отримання такої податкової декларації поштою або засобами електронного зв'язку — протягом п'яти робочих днів із дня її отримання; особисто від платника податку або його представника — протягом трьох робочих днів із дня її отримання.

При отриманні відмови контролюючого органу в прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення контролюючого органу в порядку, передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України.

Слід зауважити, що незалежно від наявності відмови в прийнятті податкової декларації платник податків повинен погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Податковим кодексом України.

Звіт з ЄСВ за травень подаватиметься за оновленою формою

ДФС на своєму веб-сайті повідомила, що з 1 червня 2015 року звіти за звітний період "травень 2015 року" подаються за новою формою згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435.

У формах звітності тепер передбачена можливість для відображення донараховного ЄСВ (при визначенні бази нарахування єдиного внеску не нижче ніж розмір мінзарплати) та понижуючого коефіцієнта по ЄСВ.

Так у заголовній частині таблиці 1 Форми № Д4 передбачено нові реквізити, введення яких пов’язане з застосування понижуючого коефіцієнта такі як:

• застосування коефіцієнта (за наявності);
• розмір коефіцієнта (за наявності);
• середня заробітна плата за 2014 рік (при застосуванні коефіцієнта);
• середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік (при застосуванні коефіцієнта).

У таблиці 1 Форми № Д4 також виділено окремі рядки для додаткової бази нарахування (із розрахунку мінзарплати) та відображення донарахування (зменшення) сум нарахованого єдиного внеску за минулі періоди, пов’язані з визначенням додаткової бази нарахування та застосування понижуючого коефіцієнта по ЄСВ.

Також введено нові категорії застрахованих осіб:

• «47» ― для сум нарахованої середньої заробітної плати працівників (на яку нараховується (утримується) ЄСВ), який призначений, зокрема, для відображення середнього заробітку мобілізованих працівників, який не підлягає компенсації з держбюджету;
• «48» ― для виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на які не нараховується ЄСВ і не утримується;
• «49» ― застосовується, якщо сума зарплати, нарахована у розмірі меншому за мінзарплату, працівникам, яким на період антитерористичної операції (з урахуванням часу на повернення) надано відпустку без збереження зарплати, згідно з нормами Закону України від 15.01.2015 р. № 121- VIII.

Скоротився й Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, наведений у додатку 3 до Порядку № 435.

З початку року місцеві скарбниці Дніпропетровської області поповнились майже на 3,7 мільярдів гривень

Це на 665 млн. грн., або на 22 відсотки більше, ніж за січень - квітень минулого року.

Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровського регіону залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 1 млрд. 743 млн. грн., або 47,2 відсотки від загальних надходжень.

Від плати за землю надійшло 734 млн. грн., що на 125,4 млн. грн. більше, ніж у січні – квітні 2014 року. Податку на прибуток суб’єктами господарювання сплачено майже 480 млн. грн., що на 455,4 млн. грн. більше фактичних надходжень минулого року.

Представники малого та середнього бізнесу сплатили 247,5 млн. грн. єдиного податку. Цей показник на 64,6 млн. грн. перевищує надходження чотирьох місяців 2014 року.

Розпочато підготовчий процес приєднання України до спільної транзитної системи ЄС

Особливості підготовчого процесу приєднання України до спільної транзитної системи ЄС розглядалися під час першого засідання Наглядової ради з приєднання до СТС, яка створена на базі Державної фіскальної служби України.

Представники Урядового офісу з питань євроінтеграції, Мінфіну, Мінекономрозвитку, ДФС України, а також ЄС та Посол Литовської Республіки обговорили комплекс заходів правового, організаційного, структурного та фінансового характеру, які необхідно буде вжити Україні протягом наступних декількох років на шляху приєднання до СТС (спільної транзитної системи).

«Приєднання до спільної транзитної системи передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС. Це сприятиме розвитку торговельно-економічних відносин між нашою країною та Європейським Співтовариством, оскільки значно прискорить митні процедури та забезпечить ефективну протидію контрабанді», - наголосив заступник Голови ДФС Костянтин Лікарчук.

Він також додав, що підготовчий процес відбуватиметься за активної співпраці з бізнесом та за підтримки ЄС.

Експерт ЄС Вітеніс Алішаускас, який з січня 2015 року співпрацює з ДФС, зазначив, що ЄС готовий надавати експертну та іншу практичну допомогу в розробці нормативно-правових документів, обміні досвідом, навчанні працівників митних органів, проведенні тестового використання СТС тощо.

У свою чергу Костянтин Лікарчук подякував Литві за підтримку фіскальної служби у виконанні Угоди про асоціацію Україна-ЄС у частині митної справи, зокрема, запровадженні уповноваженого економічного оператора, контролі митної вартості, пост-аудит контролі та управлінні ризиками.

Посол Литовської Республіки Марюс Януконіс відзначив добрі традиції литовсько-української співпраці у митній сфері та підтвердив готовність своєї країни до її подальшого розвитку.

За результатами засідання Наглядова рада схвалила План заходів з приєднання України до спільної транзитної системи.

Довідково:

Спільна транзитна системи (Європейська нова комп’ютеризована транзитна система (New Computerised Transit System - NCTS) – послідовність обміну електронними даними про товари, що переміщуються транзитом, між усіма митними органами-учасниками транзиту, а також митними органами та суб’єктами ЗЕД.

Про новації застосування РРО, електронне адміністрування ПДВ представники бізнесу дізнавались під час « круглого столу»

Які зміни відбулись у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій, особливості застосування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, порядок справляння військового збору – ці та інші питання були висвітлені на засіданні « круглого столу» начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, який відбувся цього тижня в Ленінському ДПІ .

Неабияку цікавість викликала тема обов’язкового застосування РРО фізичними особами - платниками єдиного податку ІІІ групи. Оскільки така норма набирає чинності вже з 1 липня цього року. При цьому було зазначено, що відповідно донорм Податкового кодексу України платники єдиного податку ІІ і ІІІ (фізичні особи - підприємці) груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почнуть застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільнятимуться від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Жвава дискусія виникла навколо питання виплат компенсацій середнього заробітку мобілізованим працівникам, що здійснюються відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015р. № 105 «Щодо оподаткування компенсаційних виплат середнього заробітку мобілізованих».

Бізнес також цікавили питання застосування тестового режиму електронного адміністрування ПДВ. Так, присутні отримали роз’яснення з питань порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; правильності проведення коригування податкової накладної у випадку неправильного відображення реквізитів або сум ПДВ; відповідальності постачальників/покупців за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних; виправлення помилок в податкових накладних тощо.

Чи потрібно сільгоспвиробникам застосовувати реєстратори розрахункових операцій?

У 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальний режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою.

РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі, мають застосовувати РРО.

Чи застосовують фізичні особи-підприємці при здійсненні діяльності РРО?

Згідно з п.296.10 ст.296 ПКУ платники єдиного податку 2 і 3 груп (фізичні особи - підприємці) при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку 1 групи не застосовують РРО.

Вимоги щодо застосування РРО набирають чинності:

- для платників єдиного податку 3 групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку 2 групи - з 01.01.2016 (абз.5 п.1 розд.ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

«Пульс» - надійний посередник та гарант захищеності платників податків

«Пульс», – це інтерактивний сервіс ДФС України, за допомогою якого приймаються звернення від платників податків з податкових та митних питань. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС, оперативно вирішити суперечливі питання, які відносяться до компетенції відомства, можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Переваги електронних перевірок суб’єктів господарювання

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що з 01.01.2014 вступила в дію норма Податкового кодексу України, якою передбачено проведення електронних перевірок суб’єктів господарювання.

Така можливість надана наступним платникам податків:

з 01.01.2014, які застосовують спрощену систему оподаткування,

з 01.01.2015 — суб’єкти мікро-, малого та середнього бізнесу,

з 01.01.2016 — всі інші платники податків.

Для цього платник податків повинен подати заяву до територіального органу ДФС, в якому він перебуває на обліку. Крім того, разом із Заявою платник податків подає в електронній формі документи, які відповідно до Податкового кодексу України пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб та у форматі, встановленому відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Слід відзначити такі переваги електронної перевірки:

- дистанційне обслуговування платників податків;

- мінімізація впливу людського фактора;

- підвищення якості проведення перевірки;

- зменшення терміну проведення перевірки;

- впевненість у правильності та повноті оподаткування здійснених фінансово-господарських операцій;

- зниження адміністративного навантаження на платника податків.

Про податок на нерухоме майна

Як зазначає начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев, декларування доходів, сплата податкових зобов'язань – це необхідна складова цивілізова- них відносин між державою та її громадянами. Сплата податків у цілому світі є питанням престижності та честі. Тому декларувати податкові зобов'я- зання та повною мірою сплачувати їх вкрай необхідно, бо змінити життя людей на краще можливо лише маючи стабільний і наповнений бюджет.

В зв'язку з численним змінами в податковому законодавстві стосовно оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб радимо громадянам завітати до ЦОП за місцем реєстрації, для звірки даних та вірного нарахування (правильного визначення) податкового зобов'язання. Фізичні особи в 2015 році будуть cплачувати податок на нерухомість за 2014 р. за ставками, які діяли в 2014 році протягом 60 календарних днів з дня отримання повідомлення рішення від органу ГФС, а саме 1% для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м і будинків, площею не більше 500 кв. м, і 2,7% для квартир з житловою площею понад 240 кв. м і будинків більше 500 кв. м., для різних видів житла 1% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м, сумарна житлова площа якого не перевищує 740 кв. м, і в розмірі 2,7% при перевищенні 740 кв. м.

Пільги зі сплати податку на нерухомість надаються власникам нерухомості, якщо сумарна площа житла не перевищує: для квартир - 120 кв. м, будинків - 250 кв. м, квартир і будинків - 370 кв. м. Застосування пільги обчислюється в 1 кварталі 2014 з розрахунку житлової площі, 2,3 і 4 квартали 2014 року - загальною.

Шановні громадяни, отримайте податкове повідомлення-рішення по сплаті місцевих податків і зборів до 1 липня 2015 року прямо в територіальному органі ДФС!

Це стане вагомим внеском у співфінансування бюджетної сфери Дніпропетровщини.

Орієнтир для платника при зміні місцезнаходження

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Платники податків, для яких законом установлені особливості державної реєстрації, зобов’язані подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання).

Взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням здійснюється протягом місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження.

Суб’єкти господарювання, на яких розповсюджується дія частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України, продовжують сплачувати визначені законодавством податки і збори (обов’язкові платежі) за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду та щодо таких податків подавати податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконувати інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування податків, зборів.

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 Бюджетного кодексу та п. 7.3 розд. VІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), є:

- юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу;

- відокремлені підрозділи юридичної особи;

- самозайняті особи (фізичні особи - підприємці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Крім того, при зміні суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

Роман Насіров зустрівся з представниками Європейської Бізнес Асоціації

Актуальні питання реформування податкової системи та Державної фіскальної служби обговорили Голова ДФС Роман Насіров та представники Європейської Бізнес Асоціації під час робочої зустрічі, яка відбулася 15 травня 2015 року.

«Проведення податкової реформи – це великий та кропіткий процес, до якого не можна підходити без здійснення ґрунтовного аналізу. Одне не відпрацьоване рішення, навіть хороше, у майбутньому може бути великою проблемою. На мою думку, податкова система має бути зрозумілою, простою, легкою для виконання та адміністрування. Для усіх мають бути рівні умови», – наголосив Роман Насіров.

За його словами, досягнення балансу між інтересами бізнесу та держави сприятиме ефективній роботі бізнесу, і держава отримуватиме необхідні кошти для розвитку економіки та наповнення бюджету.

Планується, що розробка податкової реформи має завершитися до вересня поточного року. Водночас має бути проведена реформа і безпосередньо структури ДФС в цілому.

«Державна фіскальна служба має стати сервісною службою яка допомагає платникам платити податки та ефективно їх адмініструє. Звісно, не можливо буде змінити все миттєво. При новій податковій системі наступний рік має пройти в оптимізації процесів та налагодженні дійсно ефективної роботи з платниками податків», – зазначив Роман Насіров.

Серед першочергових завдань на найближчий час керівник служби визначив боротьбу з корупцією в органах ДФС. На його думку, цьому значно сприятимуть внутрішні кадрові зміни.

Крім того, здійснюватиметься автоматизація процесів, за рахунок чого буде проведено оптимізацію кадрів, змінено підходи в адмініструванні податків тощо.

Як мають розглядатися звернення громадян в податковій

Мінфін оприлюднив Наказ «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах» від 02.03.2015 р. № 271 (далі — Порядок № 271). Документ прийшов на зміну відповідним наказам податкової і митної служб, що регламентували порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у цих органах.

Порядок № 271, із-поміж іншого, передбачає таке:

1. Звернення можуть бути подані особою або групою осіб і повинні бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР. Звернення, оформлене з порушеннями, повертають заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження.

2. Податківці розглядають і вирішують звернення у строк не більше ніж один місяць із дня їх надходження. У разі якщо звернення не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, на такі звернення контролери відповідають не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації.

Якщо ж для вирішення порушених громадянами питань слід провести перевірку інформації, викладеної у зверненнях, отримати додаткові матеріали, строк розгляду звернень може бути подовжено. Про це обов’язково повідомляють осіб, які подали звернення. Утім, загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.

3. У разі якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття органом ДФС обґрунтованого рішення, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Яка процедура дії фіскальних органів під час погашення податкових боргів

ДФС затвердила Методичні вказівки щодо взаємодії структурних підрозділів органів ДФС під час здійснення заходів із погашення податкового боргу платників податків за судовими рішеннями наказом від 20.02.2015 р. № 106.

Зокрема, цей документ містить послідовний перелік заходів погашення податкового боргу платника податків, а саме:

•такому платнику надсилається податкова вимога в порядку, затвердженому Порядком № 576;

•здійснюється опис майна платника податків у податкову заставу відповідно до Порядку № 572;

•реєструється податкова застава у відповідних державних реєстрах і вживаються заходи щодо її виключення із таких реєстрів згідно із Порядком № 572;

•здійснюється перевірка стану збереження майна, що перебуває в податковій заставі, відповідно до Положення № 573;

•складаються акт опису майна в податкову заставу, акт про відсутність майна, що може бути описане в податкову заставу, акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу, акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим;

•готуються документи для звернення ДПІ до суду стосовно зупинення видаткових операцій;

•на 61 день із дати надсилання платнику податків податкової вимоги готуються документи для звернення ДПІ до суду стосовно стягнення коштів платника податків.

Отримане підрозділом правової роботи рішення суду про стягнення коштів із платника податків — юридичної особи надається податковому керуючому, який забезпечує виконання рішення суду, а саме — здійснює стягнення коштів із рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника. Також передбачається стягнення готівки, що належить платнику податків — боржнику, у рахунок погашення податкового боргу відповідно до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою № 1244.

У разі якщо стягнутих коштів виявилося недостатньо для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий готує та надає підрозділу правової роботи документи для звернення ДПІ до суду для отримання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Надходження від платників єдиного податку зросли на 18%

З початку року платники єдиного податку Ленінського району м. Дніпропетровська наповнили місцевий бюджет майже на 14,7 млн.грн. З них 3,6 млн.грн. сплатили юридичні особи, 11,7 млн.грн. – фізичні особи - підприємці.

У порівнянні з минулим роком надходження від платників єдиного податку зросли на 2,2 млн.грн. або на 18%, - повідомив начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев.