До місцевого бюджету платники Красногвардійського району м.Дніпропетровська спрямували понад 62 мільйони гривень
За січень-березень 2015 року платниками Красногвардійського району м.Дніпропетровська спрямовано до місцевого бюджету 62,6 млн. грн., що на 11,9 млн.грн. більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Найбільше місцевий бюджет отримав податку на доходи фізичних осіб – 33,5 млн.грн., від плати за землю надійшло 8,8 млн.грн., що на 1,2 млн.грн. більше порівняно з відповідним періодом минулого року.
Суб'єкти малого і середнього підприємництва сплатили понад 10,6 млн.грн. єдиного податку, а це на 3,8 млн.грн. більше, ніж за січень-березень минулого року.
В Красногвардійському районі м.Дніпропетровська з питань декларування завітав до ДПІ багаторазовий чемпіон та рекордсмен Європи, рекордсмен України Микита Сеник
«Як для відомих осіб, так і для кожного громадянина нашої держави, декларування своїх доходів та сплата податків – конституційний обов’язок. Виконуючи який ми виховуємо економічну та податкову культуру України» - наголосив заступник начальника ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Коренєв.
Прикладом для дніпропетровців став Микита Сеник – кращий спортсмен Дніпропетровщини за підсумками 2014 року, майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, багаторазовий чемпіон та рекордсмен Європи, рекордсмен України.
Український спортсмен завітав до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська та отримав відповіді на всі питання щодо декларування доходів та допомогу у заповненні декларації, звертаючись до громадян із закликом виявити свою громадянську позицію та вчасно подати декларації про доходи, отримані у минулому році.
«Добровільне декларування доходів – це загальноприйнята практика у всьому світі, що свідчить про податкову культуру громадян, їх повагу до держави», - зазначив Микита Сеник.
Денис Коренєв нагадав, що податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2014 році, необхідно подати до 1 травня 2015 року, а для тих громадян, які бажають отримати податкову знижку – упродовж всього року. Декларація подається до податкової інспекції за місцем реєстрації платника (місцем проживання) у друкованому або електронному вигляді.
Центром обслуговування платників ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська протягом січня-березня 2015 року надано понад 66 тисяч послуг
Для забезпечення комфортних умов платникам податків в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська працює Центр обслуговування платників, в якому надається якісна правова та податкова допомога, оперативно приймається податкова звітність.
Результативність функціонування Центру обслуговування платників підтверджують кількісні показники роботи. Так з початку 2015 року спеціалістами Центру обслуговування платників ДПІ надано 1256 адміністративних послуг, 62465 інформаційних послуг та 2720 консультаційних послуг.
Нагадуємо, що Центр обслуговування платників ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська працює у понеділок, середу, п’ятницю з 09.00 год. до 18.00 год., у вівторок та четвер з 09.00 год. до 20.00 год., у суботу з 09.00 год. до 16.00 год., вихідний день – неділя.
16 квітня – закінчується час для подання „компромісних” уточнених розрахунків
Згідно із п. 1 підрозділу 92 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПКУ.
Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Скористатися такою процедурою можна у визначені строки – із 17.01.2015 р. по 16.04.2015 р. включно (п. 12 підрозділу 92 розділу XX ПКУ).
Декларуємо доходи, отримані від незалежної професійної діяльності
Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів-бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною діяльністю та іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує працю не більше як чотирьох фізичних осіб (пп.14.1.226 ст. 14 Податкового Кодексу).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію за результатами 2014 року до 1 травня 2015 року.
Податкова декларація заповнюється на підставі даних Книги обліку доходів і витрат, у якій зазначається назва та код виду діяльності згідно з КВЕД, від здійснення якого одержано дохід, сума одержаного доходу, вартість документального підтвердження витрат, пов’язаних з провадженням діяльності, сума чистого оподаткованого доходу.
Неприбуткові організації в умовах дії нових правил оподаткування прибутку підприємств
Нові правила оподаткування прибутку підприємств змінив порядок оподаткування неприбуткових установ та організацій, який до 1 січня 2015 року регламентувала стаття 157 Податкового кодексу України.
Згідно з оновленим ІІІ розділом, стаття 133 Податкового кодексу зазначає, що із числа резидентів платниками податку на прибуток є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. До кола неплатників цього податку відтепер належать бюджетні установи, громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації та пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників та працівників таких організацій за умови включення їх органами Державної фіскальної служби до Реєстру неприбуткових організацій.
Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність. У випадку недотримання вимог профільного закону чи статутних документів, така установа автоматично стає платником податку на прибуток на загальних підставах.
Ті установи, які наведені у новій редакції статті 133 Податкового кодексу у списку неплатників податку на прибуток (бюджетні установи, громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації та пенсійні фонди) та станом на 31 грудня 2014 року були включені до Реєстру неприбуткових організацій, у 2015 році продовжують використовувати статус неприбутковості.
Усі інші неприбуткові організації, які у минулому році були включені до Реєстру, але згідно з новою редакцією статті 133 Податкового кодексу не зазначені у переліку неплатників податку на прибуток, з 1 січня 2015 року сплачуватимуть податок на прибуток на загальних підставах.
Зняття з обліку фізичним особам – підприємцям, місцем проживання яких є територія ВЕЗ «Крим»
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, та припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території, місцем проживання яких (за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та даними відповідних реєстрів) є тимчасово окупована територія, здійснюється за рішенням таких осіб за місцем їх перебування, зареєстрованим відповідно до законодавства. Це визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 541 «Про порядок припинення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності особам, які переселилися з тимчасово окупованої території, за їх рішенням» (далі – Постанова № 541).
Відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням або припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, здійснені відповідно до цієї постанови, передаються до відповідного територіального органу Державної фіскальної служби за місцем перебування осіб, зареєстрованим відповідно до законодавства, для зняття таких осіб з обліку в установленому порядку.
Пунктом 2 Наказу Міністерства фінансів України від 17.11.2014 № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», що зареєстрований у Мін’юсті 17.11.2014 за № 1453/26230 (далі – Наказ) визначено, що у разі отримання відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням або припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб відповідно до Постанови № 541 контролюючі органи за місцем перебування осіб, зареєстрованим відповідно до законодавства, здійснюють обробку таких відомостей та проводять заходи щодо зняття таких осіб з обліку у порядку, визначеному у пункті 11.32 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року N 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за N 503/25280.
Чи має право ФОП, яка застосовує загальну систему оподаткування, включати до витрат вартість ремонту майна як власного, так і орендованого
Фізична особа — підприємець, яка використовує у своїй господарській діяльності власне майно, прямо пов’язане з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, має право включати до витрат вартість ремонту (поліпшення) майна (в тому числі касового апарата).
При цьому вартість ремонту (поліпшення) орендованого майна фізична особа — підприємець має право включати на підставі господарських договорів, у яких передбачено умови експлуатації та їх ремонт.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Підпунктом 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Зокрема, до них належать витрати на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно зі ст. 776 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, здійснюється наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлено договором або ремонт викликано невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведено у розумний строк.
Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Яка дата вважається датою подання заяви про застосування спрощеної системи, якщо її надіслано поштою
Якщо заява про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування направлена поштою, то датою подання такої заяви вважається дата її надходження до органу фіскальної служби, яка проставляється на першому аркуші оригіналу документа.
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Які зміни внесені до ПКУ у 2015 році?
Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 28.12.2014 N 71-VIII, яким, зокрема, передбачено скорочення кількості податків та зборів.
Так, серед загальнодержавних податків залишились лише податок на прибуток підприємств, ПДФО, ПДВ, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата та мито, а серед місцевих податків - податок на майно та єдиний податок.
При цьому залишилось два види місцевих зборів: збір за місця для паркування ТЗ та туристичний збір. Питання щодо встановлення збору за місця для паркування ТЗ, туристичного збору місцеві ради вирішують в межах повноважень, визначених Податковим кодексом.
Крім цього, установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізосіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу. Зазначене обмеження не поширюється на перевірки деяких суб'єктів господарювання з окремих питань.
Закон набрав чинності 1 січня 2015 року, за винятком окремих положень.
Які об’єкти нерухомості звільнені (не є об'єктом оподаткування) від сплати податку:
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
- будівлі дитячих будинків сімейного типу;
- гуртожитки;
- житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
- об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
- об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
- будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств
Коли подається декларація та порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування?
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком - протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.