Місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 345 млн. грн. плати за землю

За два місяці поточного року надходження плати за землю від платників Дніпропетровського регіону склали майже 345,1 млн. грн., зокрема, юридичними особами сплачено понад 324,1 млн. грн., решта – фізичними особами.

Як повідомили фахівці координаційно – моніторингового управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області в цьому році відбулося зростання доходів місцевих громад Дніпропетровщини по платі за землю у порівнянні з січнем – лютим 2014 року майже на 48 млн. грн., або на 16,1%.

«Плата за землю посідає друге місце за обсягами надходжень до місцевих бюджетів області, її питома вага в 2015 році становить понад 20 відсотків у загальній сумі надходжень. Тому, легалізація земельних відносин – один із напрямків нашої спільної з місцевими органами влади роботи”, - підкреслив начальник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів.

Шановні платники ! Скористайтесь податковим компромісом!

ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб'єктів господарювання на те, що до граничного терміну подачі платниками уточнюючих розрахунків або заяв з метою застосування податкового компромісу залишилось 23 календарних дня.

Податковий компроміс – режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Податкові зобов’язання суб’єкту господарювання доведеться сплатити до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

УВАГА ПЛАТНИКІВ!

В зв’язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал) формування податко- вого кредиту у платників ПДВ відбувається на підставі електронних податкових наклад- них та обмежених випадках готівкових розрахунків/ документів (п.198.6 ст. 198 Кодексу) і податкових накладних, які складені постачальником товарів/ послуг у січні 2015 року.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (п.198.3 ст.198 Кодексу).

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання.

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма щодо збереження права на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу.

Таким чином, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень п. р. платник не має права включити суми ПДВ по податкових накладних минулих періодів.

Приклади виправлення показників січня 2015 року:

Якщо платником податку податковий кредит січня 2015 року сформовано за рахунок податкових накладних минулих звітних періодів (наприклад: вересня 2014 року у сумі ПДВ 20 000 грн.) приведення у відповідність показників січня п.р. із позитивним значенням декларування ПДВ відбувається двома способами:

- самостійно платником;

- за результатами перевірки контролюючого органу.

У разі самостійного виправлення показників шляхом подання уточнюючого розрахунку за січень п.р. (ст. 50 Кодексу):

платник сплачує ПДВ всього 20 600 грн., з якої

- сума недоплати - 20 000 грн.

- штраф у розмірі 3 відсотки - 20 000 *3% = 600 грн.

У разі перевірки контролюючого органу:

платник сплачує ПДВ всього 25 000 грн., з якої

- донараховану суму ПДВ - 20 000 грн.

- штраф у розмірі 25 відсотків - 20 000 грн. *25% = 5000 грн.

Таким чином, оптимальний варіант збереження обігових коштів платника – самостійне виправлення помилки.

Продав авто — сплати військовий збір

Об’єктом оподаткування резидента, відповідно до п. 163.1 ПКУ, є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи із джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування, виплати, надання.

Серед доходів із джерелом їх походження з України є також доходи від продажу рухомого та нерухомого майна (пп. «в» пп. 14.1.54 ПКУ). Тобто доходи, отримані від продажу рухомого майна, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Однак для доходів від продажу авто існують спецправила оподаткування, зважаючи на які, починаючи із 01.01.2015 р. у разі продажу двох і більше автомобілів, оподаткуванню підлягає лише частина доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого та наступних авто. Такі доходи обкладаються ПДФО за ставкою 5% та військовим збором — за ставкою 1,5%.

Підприємці-загальносистемними, які не отримують доходу, не зобов’язані сплачувати єдиний внесок

З 1 січня 2015 року суб’єкти господарювання, які обрали для себе загальну систему оподаткування та не отримали доходу у звітному році або окремому місяці звітного року, не зобов’язані за кожен такий місяць нараховувати єдиний соціальний внесок. Вони мають право за власним бажанням самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Тож, згідно норм даного закону у 2015 році суб’єкти господарювання — фізичні особи, які обрали для себе загальну систему оподаткування та не отримували доходу, не зобов’язані сплачувати єдиний внесок за такий період. Відповідна норм передбачена Законом України від 28 грудня 2014 року № 77 » Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

Подання Декларації акцизного податку в електронному вигляді

ДПІ повідомляє про розміщення на офіційному сайті ДФС України оновленого програмного забезпечення для подання Декларації акцизного податку в електронному вигляді за адресою: головна / Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Програмне забезпечення / ОПЗ — програмне забезпечення по формуванню та подачі платниками податків до органів ДПС в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Як оподатковується заробітна плата

Відповідно до п. п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 — 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн. у 2015 році), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Своєчасно сплачені податки — запорука добробуту усіх громадян

Добробут усіх громадян та держави в цілому залежить від своєчасної та рівномірної сплати податків, зборів та обов’язкових платежів. Адже, сплачені податки — це вчасно виплачені пенсії, стипендії, соціальні виплати, зарплата освітянам, працівникам сфери культури, медичним працівникам тощо.

Порядок погашення зобов’язань юридичними або фізичними особами перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, регулює Податковий кодекс України. Саме він зобов’язує платників податків самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, визначених Кодексом.

Платники податків повинні завжди відчувати особисту відповідальність за наповнення бюджету. А отже, не тільки не порушувати законодавчо встановлені терміни сплати, а забезпечувати наповнення дохідної частини державної скарбниці, що забезпечить реальну потребу в коштах для виконання соціальних видатків та відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі.

З метою своєчасного надходження платежів до бюджету, звертаємося до платників податків з проханням забезпечувати рівномірну та своєчасну сплату податків, не порушувати встановлені законодавством терміни.

До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу

Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 — VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс — це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, — за днем її фактичного подання.

За працевлаштування без повідомлення податківців передбачені штрафи

З 1 січня поточного року набрали чинності зміни до трудового законодавства, внесені Законом України від 28.12.2014 р. №77 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

Змінами передбачено, що працівник може отримати допуск до роботи лише після укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органів ДФС про прийняття його на роботу. Порядок подання такого повідомлення має затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Водночас цим же Законом виключено норму, згідно з якою трудовий договір між найманим працівником і фізособою-працедавцем потрібно було реєструвати в державній службі зайнятості.

Окрім цього, статтею 265 КЗпП запроваджені нові штрафи за порушення трудового законодавства, які є фінансовими санкціями й накладаються незалежно від адмінштрафів. Зокрема, у разі допуску працівника до роботи без оформлення трудового контракту, оформлення робітника на неповний робочий час, у разі якщо він фактично працює повний робочий час, або якщо виплати здійснюються без нарахування й сплати внеску й податку на працедавця накладається штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат на момент виявлення порушення (на сьогодні — 36540 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Якщо порушено встановлені строки виплати зарплати чи інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць або виплата їх не в повному обсязі, це карається фінансовою санкцією в розмірі 3 мінімальних зарплат на момент виявлення порушення (3654 грн). У разі якщо роботодавець не дотримується мінімальних державних гарантій в оплаті праці, зазначене порушення обкладається штрафом у розмірі 10 мінімальних зарплат (12180 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Усі інші порушення щодо вимог трудового законодавства призводять до штрафних санкцій у розмірі однієї мінімальної зарплати (1218 грн).

Також звертаємо увагу на зміни, внесені до Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП). Зокрема, у новій редакції викладена ст. 41 КУпАП, в якій прописана відповідальність посадових осіб (юридичних і фізичних осіб — підприємців), які використовують найману працю, у разі порушення норм трудового законодавства. Зазначені особи караються штрафом від 500 до 1000 н.м.д.г. (від 8500 до 17000 грн). Кожне повторне порушення протягом року — 1000-2000 н.м.д.г. (від 17000 до 34000 грн).

Громадяни мають право на компенсацію частини понесених витрат

«Відповідно до Податкового кодексу України громадяни, які в 2014 році отримували дохід у вигляді заробітної плати та сплачували за навчання закладам освіти, сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом, страхували себе або членів своєї сім’ї, оплачували допоміжні репродуктивні технології, всиновлювали дітей, понесли витрати у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, мають право на отримання податкової знижки», — зазначає заступник начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Еліна Бойкова.

Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу, платники податків можуть скористатися правом на податкову знижку за наслідками звітного 2014 року до кінця поточного 2015 року, подавши до податкової інспекції за місцем своєї адреси (реєстрації) декларацію й копію підтвердних документів.

Звертаємо увагу, що право на податкову знижку має лише той, хто отримував заробітну плату. У разі якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Перелік документів, які необхідно мати під час заповнення декларації для отримання податкової знижки на навчання

* паспорт (оригінал, копія);

* ідентифікаційний номер (оригінал, копія);

* довідку з роботи про отриманий у минулому році дохід і сплачені податки (немає вимоги щодо форми довідки, головне, щоб було вказано загальний нарахований дохід за 2014 рік, єдиний соціальний внесок, податкову соціальну пільгу в разі застосування, податок на доходи фізичних осіб);

* довідку про вартість навчання у звітному році (якщо не вказано в договорі);

* копію свідоцтва про народження дитини (для батьків студента), копію свідоцтва про одруження (для чоловіка чи дружини студента);

* оригінал і копію договору з навчальним закладом;

* довідку з навчального закладу про кількість навчальних місяців у звітному році (якщо неповний навчальний рік);

* довідку про термін навчання в навчальному закладі (якщо не вказано в договорі);

* оригінали й копії платіжних документів, що підтверджують сплату за навчання (сплачені у 2014 році).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється протягом двох днів

Процедуру та строки реєстрації платників єдиного податку з 1 січня 2015 року не змінено. Тобто реєстрація платників єдиного податку здійснюється на підставі:

* реєстраційних заяв у паперовому вигляді, поданих до органів ДФС;

* електронних копій реєстраційних заяв, які передаються державним реєстратором до органів ДФС одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця;

* реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Водночас видача витягів із реєстру здійснюється безоплатно й за бажанням платників єдиного податку, але не є обов’язковою умовою під час реєстрації.

Дані з реєстру платників єдиного податку щоденно оприлюднюються на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-порталі ДФС України.

Спрощенці другої та третьої груп застосовуватимуть касові апарати

Змінами до Податкового кодексу України передбачено обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій з 1 липня 2015 року — фізичним особам-підприємцям ІІІ-ої групи, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, а з 1 січня 2016 року — фізичним особам-підприємцям ІІ-ої групи, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі.

Також якщо платники єдиного податку другої та третьої (фізичні особи — підприємці) груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування їх до 1 січня 2017 звільняються від перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Сплата зобов’язань з ПДВ – з електронного рахунку

Сплата податку на додану вартість до бюджету за звітні періоди починаючи з лютого 2015 року / I квартал 2015 року повинна здійснюватися платником податку з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу.

Для сплати податку на додану вартість до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ необхідно перерахувати з поточного рахунку платника на його рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий йому в Казначействі, суму коштів, що дорівнює сумі податкових зобов'язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період.

Таке перерахування на електронний рахунок платнику слід здійснювати не пізніше граничного строку для самостійної сплати податкових зобов'язань, зокрема, для сплати узгоджених податкових зобов'язань за звітний період лютий 2015 року - не пізніше 30 березня 2015 року.

Розрахунки з бюджетом після 01.02.2015 у зв'язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку.

Тобто, з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов'язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.02.2015, а суми податкових зобов'язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунку платника, а з його поточного рахунку.

Отримати адмінпослуги можна у Центрі обслуговування платників

З початку року ДПІ у Ленінському районі м. ДніпропетровськаІ було надано 1646 адміністративних послуг у Центрі обслуговування платників податків. Зокрема, видано 906 карток платників податків, видано 102 довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, зареєстровано 90 книг обліку розрахункових операцій та 80 книг обліку доходів і витрат та інше, - повідомив начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев.

Для відвідувачів ЦОП створені всі умови для комфортного отримання адміністративних послуг. Спеціалісти Центру приділяють увагу кожному платнику,на стендах розміщена необхідна інформація з реєстрації платників податків, заповнення та подачі податкової звітності юридичними та фізичними особами, обчислення та сплати податків до бюджету, графіки особистого прийому громадян посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська та інша корисна інформація.

Нагадуємо, що у Центрі обслуговування платників можна отримати адміністративні послуги у сфері ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

З 2015 року змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій

Після внесення змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71), починаючи з 01 січня 2015 року, змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

Підпунктом 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації - це підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу встановлено, зокрема, що платниками податку на прибуток - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім:

1) бюджетних установ;

2) громадських об'єднань, політичних партій, релігійних, благодійних організацій, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту.

Такі установи та організації не є платниками податку на прибуток лише після їх внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі - Реєстр) контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з положеннями Закону України від 22 березня 2012 року N 4572-VI "Про громадські об'єднання", із змінами та доповненнями, громадським об'єднанням вважається добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, є громадською організацією.

Відповідно до Закону України від 15 вересня 1999 року N 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1045), професійною спілкою (профспілкою) вважається добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Отже, професійна спілка, створена відповідно до вимог Закону N 1045, за своїм правовим статусом належить до громадських об'єднань, які мають право скористатися статусом неприбуткової організації відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу.

До внесення змін до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 N 37, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за N 267/22799, профспілкові організації зі статусом юридичної особи, які станом на 31.12.2014 внесені до Реєстру та відповідають умовам, визначеним пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу (метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій), продовжують використовувати статус неприбутковості та не є платниками податку на прибуток.

Разом з тим повідомляємо, що ті установи та організації, які станом на 31.12.2014 були внесені до Реєстру, повинні подати податковий звіт за 2014 рік за діючими формами в установлений для річного звітного періоду термін - протягом 60 календарних днів по закінченню звітного року, тобто не пізніше 2 березня 2015 року.

Випадки коли платник податку може застосувати процедуру податкового компромісу

Процедура податкового компромісу (згідно з пунктом 2.2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13) поширюється на:

1. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

2. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

3. випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

4. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

5. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Слід зазначити, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (п. 11 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Нагадуємо, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Строки використаня та застосування РРО

Суб'єкти господарювання при продажу товарів у мережі Інтернет, у тому числі ФОП - платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Податковим кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми;

РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу інвалюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (з обов'язковим дотриманням вимог ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг");

з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу інвалюти;

дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів;

тимчасово до 1 липня 2015 року суб'єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу інвалюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Нацбанку, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).