За два місяці поточного року платники податків сплатили понад 1,1 млрд. грн. військового збору
Протягом січня-лютого поточного року до державного бюджету надійшло понад 1,1 млрд. грн. військового збору. З них у лютому на обороноздатність України платниками податків сплачено 656,1 млн. грн.
Загалом, з початку адміністрування військового збору з серпня 2014 року бюджет отримав майже 3,7 млрд. грн. військового збору.
Нагадаємо, що справляння військового збору продовжено до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України
Військовий збір було запроваджено з 3 серпня 2014 року за ставкою 1,5 відс. від об’єкта оподаткування. Його платниками є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і іноземні доходи, нерезиденти з доходами, отриманими в Україні, та податкові агенти.
Об’єктом оподаткування збором для резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
З детальною інформацією щодо можна ознайомитися на веб-порталі ДФС України.
Завдяки фахівцям ДФС понад 2,9 тис. роботодавців підвищили зарплату своїм працівникам
У січні-лютому поточного року завдяки спільним заходам органів ДФС та місцевої влади понад 2,9 тис. суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату своїм працівникам менше мінімальної або на її рівні, підвищили рівень її виплати. За рахунок цього бюджет додатково отримав понад 3,5 млн. грн.
Крім того, за вказаний період виявлено 10 тис. найманих робітників, які працювали без укладання трудових угод з роботодавцями. Вони сплатили до бюджету 1,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та близько 3,2 млн. грн. єдиного внеску.
До державної реєстрації залучено понад 5 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність неофіційно. До бюджету додатково сплачено близько 1,2 млн. грн. податків.
Загалом, з початку 2015 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення виявлено в 62 відс. від загальної кількості перевірених роботодавців. До сплати в бюджет нараховано близько 35 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій.
Щодо режиму роботи ЦОПів ДФС у Дніпропетровській області
З перших днів проведення кампанії декларування в усіх інспекціях ДФС у Дніпропетров- ській області створені максимально комфортні умови для громадян. Фіскальні органи прагнуть, щоб процес декларування був для мешканців Дніпропетровщини зручним, зрозумілим і швидким.
Саме з цією метою центри обслуговування платників переведені в режим посиленої роботи. Час прийому відвідувачів у центрах обслуговування платників (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг) – щоденно у робочі дні з 9 - 00 до 18 - 00 та у суботу – з 9 - 00 до 16 - 00.
Водночас, центри обслуговування платників по вівторках та четвергах здійснюють прийом відвідувачів до 20 – 00.
Крім того, на стендах у ЦОПах територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області розміщені інформаційні матеріали щодо порядку декларації про майновий стан та доходи, зразок ії заповнення, номер телефону «гарячої лінії» з питань консультування платників, у тому числі з питань декларування доходів громадян.
На посилення обороноздатності країни мешканці Дніпропетровщини спрямували майже 400 млн. грн. військового збору
З 3 серпня 2014 року в Україні запроваджено військовий збір. За 7 місяців, із серпня минулого року по лютий 2015 року, на підтримку української армії від платників Дніпропетровської області надійшло 396,2 млн. грн., з них за два місяці поточного року – 131,2 млн. грн.
Загалом спостерігається стабільна динаміка надходжень військового збору. Так, якщо у серпні минулого року, коли запроваджено військовий збір, надходження в Дніпропетровському регіоні складали - 22,3 млн. грн., то вже у лютому поточного року - понад 80,5 млн. грн.
Нагадуємо, що оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка. В той же час, з цього року об’єктом оподаткування збором є доходи, які визначаються по аналогії з доходами, що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Зініціюйте податковий компроміс
ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб'єктів господарювання на те, що до граничного терміну подачі платниками уточнюючих розрахунків або заяв з метою застосування податкового компромісу залишився 31календарний день.
Податковий компроміс – режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Податкові зобов’язання суб’єкту господарювання доведеться сплатити до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.
Інтерв‘ю начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської Митниці ДФС Аксютіна Віталія Івановича.
Які різновиди порушення митних правил передбаченні Митним кодексом України?
У діючому митному кодексі України, який набрав чинності 01.06.2012 передбачено 18 видів порушення митного законодавства. Найбільш розповсюдженими є використання товарів, які знаходяться під митним контролем, без дозволу митного органу; порушення порядку проходження митного контролю у зонах спрощеного митного контролю, а також недекларування товарів, які переміщуються через митний кордон України та підлягають обов’язковому декларуванню.
Який порядок інформування громадян про порядок переміщення товарів через митний кордон України?
У пунктах пропуску через митний кордон України і в Аеропорту м.Дніпропетровська розміщенні стенди з інформацією про порядок переміщення товарів через митний кордон. Також, на сайті митниці розміщенні номери телефонів для отримання безкоштовної консультації про порядок переміщення товарів через митний кордон України. Крім того, громадяни можуть звертатися з питань, які іх цікавлять у адміністративну будівлю до посадових осіб митниці за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Горького 22.
Який порядок інформування для посадових осіб підприємств, які імпортують та експортують товари?
Посадові особи підприємств, які здійснюють декларування товарів, проходять навчання на курсах декларантів в Академії митної служби України. Після здачі кваліфікаційних іспитів у митниці вони отримують кваліфікаційне посвідчення на право декларування товарів. Одним із важливих напрямів у навчанні декларантів є розділ види порушень митних правил та відповідальність за них.
Які види стягнень передбачені за порушення митних правил?
За порушення митних правил передбачені наступні види стягнень: конфіскація товарів, які є безпосереднім предметом порушення митних правил, штраф, попередження. В залежності від виду вчиненого правопорушення і санкції статті стягнення накладається судом або митним органом.
Які результати управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями у поточному році?
У поточному році заведено 26 адміністративних справ про порушення митних правил за ознаками правопорушень, передбачених ст.ст. 469, 470, 472, 483, 485 Митного кодексу України. До адміністративної відповідальності притягнуто 26 осіб. Це є фізичні особи, а також посадові особи підприємств.
У поточному році направлено на розгляд до суду 5 справ на суму 1 млн. 528 тис. 448 грн., за постановами суду та митниці до держбюджету перераховано штрафів на суму 239 993 грн.
УВАГА ПЛАТНИКІВ!
В зв’язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал) формування податкового кредиту у платників ПДВ відбувається на підставі електронних податкових накладних та обмежених випадках готівкових розрахунків/ документів (п.198.6 ст. 198 Кодексу) і податкових накладних, які складені постачальником товарів/ послуг у січні 2015 року.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (п.198.3 ст.198 Кодексу).
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання.
З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма щодо збереження права на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу.
Таким чином, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень п. р. платник не має права включити суми ПДВ по податкових накладних минулих періодів.
Приклади виправлення показників січня 2015 року:
Якщо платником податку податковий кредит січня 2015 року сформовано за рахунок податкових накладних минулих звітних періодів (наприклад: вересня 2014 року у сумі ПДВ 20 000 грн.) приведення у відповідність показників січня п.р. із позитивним значенням декларування ПДВ відбувається двома способами:
- самостійно платником;
- за результатами перевірки контролюючого органу.
У разі самостійного виправлення показників шляхом подання уточнюючого розрахунку за січень п.р. (ст. 50 Кодексу):
платник сплачує ПДВ всього 20 600 грн., з якої
- сума недоплати - 20 000 грн.
- штраф у розмірі 3 відсотки - 20 000 *3% = 600 грн.
У разі перевірки контролюючого органу:
платник сплачує ПДВ всього 25 000 грн., з якої
- донараховану суму ПДВ - 20 000 грн.
- штраф у розмірі 25 відсотків - 20 000 грн. *25% = 5000 грн.
Таким чином, оптимальний варіант збереження обігових коштів платника – самостійне виправлення помилки.
Стартує Кампанія декларування доходів громадян
Запрошуємо громадян задекларувати свої доходи за 2014 рік, а також скористатися правом на податкову знижку.
Нагадуємо, що в обов'язковому порядку подати декларацію повинні ті громадяни, які отримували минулого року доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких не утримувався податок.
Подати декларацію необхідно до 30 квітня включно. А право на отримання податкової знижки діє упродовж всього року.
Пам'ятайте, податок від кожної задекларованої гривні піде до місцевого бюджету, а отже на розвиток міста!
Понад 76 млн. грн. єдиного соціального внеску надійшло від платників ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська
З початку 2015 року платники податків ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська сплатили понад 76 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші виплати.
До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу
Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Фізичні особи-підприємці платники єдиного податку незабаром повинні будуть застосовувати РРО
Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це визначено п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:
- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;
- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
Яким чином в Реєстрі платників єдиного податку зазначаються види господарської діяльності спрощенців третьої групи
До Реєстру платників єдиного податку вноситься інформація про види господарської діяльності незалежно від групи платників єдиного податку (відповідно до п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України).
Разом з цим, фізичні особи – підприємці-платники єдиного податку третьої групи, які були зареєстровані та внесені до реєстру платників єдиного податку до 31.12.2014 року, не зобов’язані подавати заяву щодо внесення до реєстру платників єдиного податку відомостей про види господарської діяльності.
Інформація в Реєстрі стосовно ставки єдиного податку, групи та видів господарської діяльності для платників третьої групи буде приведено у відповідність до норм Податкового кодексу України централізовано в автоматичному режимі.
Формування податкових накладних в електронному вигляді
Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
З метою поліпшення процесу подання податкових документів, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, а також уніфікації форматів документів в електронному вигляді ДФС розробляє та оприлюднює на офіційному веб-порталі формати (стандарти) електронних документів, які відповідають вимогам, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 N 729, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за N 243/25020 (далі - Наказ).
Для формування податкових накладних в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд обирає будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл у форматі, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС, та відповідає вимогам Наказу, або може користуватись програмними забезпеченнями "Системи формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді" та "Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності", які можна безоплатно отримати на офіційному веб-порталі ДФС у розділі "Електронна звітність".
Таким чином, ДФС забезпечує приймання всіх звітних документів, створених у єдиному форматі, затвердженому Наказом, та підписаних за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису. При цьому перевірку достовірності електронного цифрового підпису ДФС здійснює на етапі прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації у Реєстрі.
Також ДФС розроблено новий електронний сервіс для платників податків, який надає змогу платнику податків за запитом до ДФС безоплатно отримувати відомості про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року N 20.
Крім того, покупці - платники податку мають можливість отримувати з Реєстру електронні копії податкових накладних / розрахунків коригування, які зареєстровані в Реєстрі їх контрагентами-постачальниками.
З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в Реєстрі, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Реєстру, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)). Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з Реєстру покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника.
Платники податків мають можливість реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування з 01.01.2015 в Реєстрі після закінчення встановленого ст. 201 Кодексу строку такої реєстрації.
Лист ДФСУ від 16.02.2015 р. N 351/2/99-99-11-02-10
Щодо порядку декларування акцизного податку
Державна фіскальна служба України у зв'язку із численними запитами платників податку та фахівців підпорядкованих структурних підрозділів ДФС щодо кампанії декларування податкових зобов'язань з акцизного податку повідомляє таке.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України (щодо податкової реформи)" (далі - Закон N 71).
З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до пункту 46.5 статті 46 Кодексу розроблено та затверджено наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за N 105/26550 (далі - Наказ N 14).
Наказ N 14 набрав чинності з дня офіційного опублікування - 30 січня 2015 року (опубліковано в Офіційному віснику України, 2015, N 6).
У зв'язку з набранням чинності Наказом N 14 втратили чинність накази Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1026 "Про затвердження форми Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 29/18767, та від 24.12.2010 N 1030 "Про затвердження форми Декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за N 86/18824 (далі - Наказ N 1030).
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно зі статтею 223 Кодексу базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Декларація акцизного податку (далі - Декларація) складається та подається платником щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного періоду.
При цьому платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку.
Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника. Місцем реєстрації платника, що є суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, є місцезнаходження пункту продажу товарів.
Особливу увагу звертаємо стосовно платників податків - суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, - такі платники заповнюють лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації і подають їх до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів. З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Ґ (код операції Ґ2) та додаток 6 до Декларації пов'язані з кодами адміністративних одиниць відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (далі - КОАТУУ).
Таким чином, декларація зазначеними вище платниками акцизного податку подається до контролюючого органу, що обслуговує адміністративно-територіальну одиницю (за кодом КОАТУУ), на якій розташовано пункт продажу підакцизних товарів, а саме:
суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають один або декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться в одній адміністративно-територіальній одиниці, тобто за одним кодом КОАТУУ, зазначають адреси пунктів продажу товарів у графі 07 титульного аркуша Декларації та заповнюють додаток 6 до Декларації відповідно до цього коду КОАТУУ. При цьому до контролюючого органу, що обслуговує адміністративно-територіальну одиницю за вказаним кодом КОАТУУ, подається Декларація з одним додатком 6 до Декларації;
суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають різні коди КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом (наприклад, об'єднана ДПІ або міська ДПІ, яка обслуговує декілька районів міста), зазначають адреси пунктів продажу товарів у графі 07 титульного аркуша Декларації та заповнюють додаток 6 до Декларації окремо за кожним кодом КОАТУУ. При цьому до одного контролюючого органу, що обслуговує відповідні адміністративно-територіальні одиниці з різними кодами КОАТУУ, подається одна Декларація з відповідною кількістю додатків 6 до Декларації;
суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають різні коди КОАТУУ, при цьому кожна адміністративно-територіальна одиниця обслуговується окремим контролюючим органом, подають до такого контролюючого органу, що обслуговує відповідну адміністративно-територіальну одиницю за місцем продажу підакцизних товарів (кодом КОАТУУ), окрему Декларацію з відповідною кількістю додатків 6 до Декларації. У графі 07 титульного аркуша до конкретної Декларації зазначаються адреси пунктів продажу товарів, які відносяться до певної адміністративно-територіальної одиниці (коду КОАТУУ).
Відповідно до статті 46 Кодексу застосування нової форми декларації (розрахунків) можливе після набрання нею чинності, тобто її оприлюднення, та лише з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення. До визначення нових форм декларації, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, звітність з акцизного податку за звітний (податковий) період січень 2015 року для платників акцизного податку, крім платників, визначених підпунктами 212.1.11 - 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, повинна подаватись за формами, затвердженими Наказом N 1030.
Платники, визначені підпунктами 212.1.11 - 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а саме:
суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів;
оптові постачальники електричної енергії, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії;
власники ввезених на митну територію України вантажних транспортних засобів, переобладнаних у легкові автомобілі, з яких справляється акцизний податок, за умови подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації таких транспортних засобів у січні 2015 року,
мають право подати звітність з акцизного податку за звітний (податковий) період січень 2015 року за формами, затвердженими Наказом N 14.
При цьому, оскільки відповідно до статті 49 Кодексу податкова декларація може бути подана за вибором платника (окрім платників податків, що належать до великих та середніх підприємств) як в електронному, так і в паперовому вигляді, представники контролюючого органу не мають права обмежувати платників у способах подання декларації.
Починаючи з 01 березня 2015 року (за звітний період лютий 2015 року), податкові декларації з акцизного податку повинні подаватися всіма платниками акцизного податку тільки за формами у редакції Наказу N 14.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 Кодексу).
Разом з тим, оскільки податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс пов'язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Кодексу), а виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 Кодексу), то незалежно від дати набрання чинності наказом, яким затверджується форма декларації акцизного податку, виконання податкового обов'язку у вигляді сплати у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань з акцизного податку повинно бути виконано у встановлений податковим законодавством строк.
Останній день виконання податкового обов'язку у вигляді сплати у повному обсязі акцизного податку за січень 2015 року - 02 березня 2015 року.
Наголошуємо, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом (пункт 36.5 статті 36 Кодексу).
Щодо встановлення відповідальності за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації акцизного податку за січень 2015 року за формою в редакції Наказу N 14:
не вбачається підстав для застосування відповідальності за неподання до 20.02.2015 податкової декларації акцизного податку за січень 2015 року за формою в редакції Наказу N 14 або несвоєчасне подання такої податкової декларації до 20.03.2015 (граничний строк подання декларації за формою, яка набрала чинності відповідно до Наказу N 14).
Відповідно до змін, внесених до статті 49 Кодексу Законом N 71, обов'язок подавати декларацію акцизного податку у платника виникає за кожний звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, тобто у разі відсутності об'єктів (показників) оподаткування у звітному періоді декларація за такий звітний період може не подаватися. Однак ця норма не стосується платників акцизного податку, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством. Такі платники зобов'язані за кожний звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Лист ДФСУ від 23.02.2015 р. № 6036/7/99-99-19-03-03-17
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Обов'язок подання декларації виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):
- при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
- при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);
- дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);
- іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн. (пп. “є” п. 176.1 ст. 176 Кодексу),
- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.
Подання податкової звітності з податку на прибуток
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України податкова декларація, у тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Разом з тим, п. 22 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що норма п. 57.1 ст. 57 ПКУ у частині граничного терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств застосовується починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III ПКУ, викладена в Законі України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи».
Враховуючи наведені положення Закону №71-VIII та вимоги ст.49 ПКУ, подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 рік здійснюється для базового звітного (податкового) періоду – календарного року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду – до 2 березня 2015 року;
Звертаємо увагу, що платники податків, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, подання консолідованої податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний період – 2014 рік здійснюють, як і у минулому році, відповідно, за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених підрозділів.
Об‘єкти, які не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки це:
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності)
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки,
- житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради
- будівлі дитячих будинків сімейного типу,
- гуртожитки,
- об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину.
- об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках (МАФ);
- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
- будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
Зазначені зміни передбачені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи».
Починаючи з 1 липня 2015 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
З 1 січня 2016 року РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку крім платників першої групи, а також другої і третьої груп лише при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. Такі зміни передбачені Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Декларування!
Проведення інформаційної та роз’яснювальної роботи завжди відіграє важливу роль під час кампанії декларування.
Так і до цьогорічної кампанія декларування активно долучаються громадські активісти – студенти ДДАЕУ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська району м. Дніпропетровська.
Так, нещодавно фахівці комунікаційного сектору ДПІ спільно зі студенти ДДАЕУ проводила роз’яснювальну роботу біля парку ім. Т.Г. Шевченка. Волонтери розповідали про кампанію декларування та податкову знижку, розповсюджували пам’ятки, листівки та буклети, розроблені фахівцями інспекції. Особлива увага приділялась питанню подання декларації в електронному вигляді.
Отримання консультації просто на вулиці було сприйнято дуже позитивно, адже не кожен має час та бажання прийти до податкової інспекції із запитаннями.
Нагадуємо, що для отримання консультацій та подання декларацій необхідно звернутись до Центру обслуговування платників за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, 5, телефони: 370-25-88.
