Задекларуйте свої доходи!
З 1 січня до 1 травня 2015 року триває кампанія декларування майнового стану і доходів, одержаних громадянами у 2014 році. Громадяни зобов'язані подати декларацію, якщо протягом 2014 року вони отримували:
- доходи від осіб, які не є податковими агентами;
- доходи від надання рухомого майна або нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), якщо орендар та орендодавець фізичні особи;
- інвестиційний прибуток;
- будь-які іноземні доходи;
- нецільову благодійну допомогу, якщо її загальна сума протягом 2014 року перевищувала 1710 грн;
- доходи у вигляді спадщини та подарунків;
- доходи, які нараховувалися (виплачувалися, надавалися) платнику податку двома або більше податковими агентами лише у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році – 146 160 грн. (1218х120) тощо.
Додамо, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно самостійно сплатити до 1 серпня 2015 року.
Крім того, подати декларацію можуть фізичні особи, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2014 року. У такому випадку, податкова декларація подається протягом всього 2015 року. Разом із декларацією подаються документи, які підтверджують витрати, включені до податкової знижки.
Звертаємо увагу, що подати декларацію можна на паперових носіях, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або в електронному вигляді через інформаційний портал Державної фіскальної служби України з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису.
Бланки декларацій та консультації щодо заповнення таких декларацій можна отримати в Центрі обслуговування платників за адресою Білецька 1.
Заздалегідь висловлюємо вдячність за вчасно подану декларацію!
Безкоштовні товари, роботи та послуги – є доходом?
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є, зокрема, вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг. Датою отримання такого доходу - є дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих послуг.
Юридичні особи – платники єдиного податку включають до складу доходів вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) визначених на рівні не нижче звичайної ціни на дату підписання акта приймання-передачі зазначених послуг.
Зарплата в «конверті», працівник не оформлений – штраф
Щоб сприяти легалізації заробітної плати та зайнятості населення прийнято Закон України № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який набув чинності з 1 січня 2015 року.
Перш ніж взяти на роботу трудового «нелегала», кожному роботодавцю слід врахувати, що контролюючі органи у випадку виявлення факту виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків мають право застосувати штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, тобто з січня по листопад 2015 року це буде 36 540 грн, а з грудня 2015 року – 41 340 грн.
Крім цієї суми штрафу, яку сплатить суб’єкт господарювання, на його посадових осіб очікує адміністративний штраф в розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, тобто – від 8,5 до 17 тисяч гривень.
«Пульс» ДФС: (044) 284-00-07
Завдяки «Пульсу» представники бізнесу, в тому числі і суб’єкти ЗЕД, мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність співробітників Державної фіскальної служби керівництво відомства та оперативно вирішити суперечливі питання, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю й митного оформлення.
Номер цілодобової телефонної лінії сервісу «Пульс» Державної фіскальної служби: (044) 284-00-07.
Нараховуємо єдиний соціальний внесок правильно
Умови надання відпустки без збереження зарплати регламентуються розділом VІ Закону України “Про відпустки”.Статтею 26 Закону визначено, що відпустка без збереження зарплати може надаватися у зв’язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк не більше 15 календарних днів на рік.
Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зарплата у працівника, який перебуває у відпустці без збереження зарплати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Наприклад: зарплата працівника у січні 2015 року (за неповний місяць) складає 1100 грн. Нараховуємо єдиний внесок за ставкою 36,76 відс.(умовно) у розмірі 447,74 грн. (1218 грн.х 36,76 відс.). Утримуємо єдиний внесок за ставкою 3,6 відс. в розмірі 39,60 грн. (1100 грн. х 3,6 відс.). У випадку, якщо працівник все ж таки перебуває у відпустці без збереження зарплати повний місяць (а це порушення законодавства про працю, і роботодавець може бути притягнутий до адмінвідповідальності), єдиний внесок не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база для його нарахування.
Увага! 1 липня 2015 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи повинні застосовувати РРО
Починаючи з 1 липня 2015 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
З 1 січня 2016 року РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку крім платників першої групи, а також другої і третьої груп лише при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. Такі зміни передбачені Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Платники податків Ленінського району м. Дніпропетровська сплатили за користування землею близько 6,6 млн.
Таку суму надходжень до бюджету забезпечили власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі району у січні-лютому 2015 року. Більшу частину земельного податку сплатили юридичні особи.
Згідно зі змінами, внесеними Законом від 28.12.2014 р. №71-VIII до Податкового кодексу, з 2015 року податкове законодавство у сфері сплати земельного податку зазнало ряд нововведень. Плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, встановлюють органи місцевого самоврядування.
Слід зауважити, земельний податок, як і раніше, регулюється ст. 269 – 287 ПКУ, орендна плата – ст. 288 ПКУ.
Податок на нерухомість
Об‘єкти, які не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки це:
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності)
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки,
- житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради
- будівлі дитячих будинків сімейного типу,
- гуртожитки,
- об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину.
- об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках (МАФ);
- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
- будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
Зазначені зміни передбачені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи».
Декларування доходів
Верховною Радою України 28 грудня 2014 року за № 71 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01 січня 2015 року.
Законом № 71 внесено зміни, зокрема, щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб пасивних доходів, виграшів (призів), пенсій, додаткового блага, а також підвищено рівень прогресивної шкали оподаткування.
Зміни застосовуються до доходів фізичних осіб, нарахованих (виплачених, наданих) після 01 січня 2015 року.
З 01 січня 2015 року розпочато кампанію декларування доходів громадян. Фізичні особи до 1 травня 2015 року повинні подати декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2014 році.
Громадяни при декларуванні доходів у 2015 році застосовують норми та ставки податку на доходи фізичних осіб, які діяли на останній день звітного податкового періоду, тобто на 31 грудня 2014 року.
Податкова декларація щодо доходів, отриманих за 2014 рік, подається за формою, встановленою наказом Міністерства доходів і зборів від 11.12.2013 №793.
При заповненні громадянами податкових декларацій щодо доходів, отриманих у 2014 році, слід враховувати ставки податку:
15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно – правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри;
17%, якщо база оподаткування, визначена з урахуванням норм п.п.164.6 ст.164 Кодексу, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;
30% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшу у державній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів;
5% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу.
Граничний розмір доходу, отриманого у 2014 році, з суми перевищення якого застосовується ставками податку 17%, відповідно до абзацу одинадцятого п.167.1 ст.167 Кодексу обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, тобто 12180 грн.
Для громадян, яким у 2014 році доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно – правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами, граничний розмір річної суми оподатковуваних доходів, що підлягає перерахунку за ставкою 17%, становить 146 160 грн.
Запрошуємо мешканців Ленінського району м. Дніпропетровська, які зобов’язані або мають право подати декларацію про майновий стан і доходи, завітати за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, 5, Центр обслуговування платників, або ж телефонувати за номером: 370-27-46 для отримання додаткової консультації.
Реєстрація платників єдиного податку
Повідомляємо, що процедура та строки реєстрації платників єдиного податку починаючи з 1 січня 2015 року не змінено.
Тобто, реєстрація платників єдиного податку здійснюється на підставі:
- реєстраційних заяв у паперовому вигляді, поданих до органів ДФС;
- електронних копій реєстраційних заяв, які передаються державним реєстратором до органів ДФС одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця ;
- реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Нагадаємо, що видача витягів з реєстру здійснюється безоплатно та за бажанням платників єдиного податку, але не є обов'язковою умовою при реєстрації. Дані з реєстру платників єдиного податку щоденно оприлюднюються на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-порталі ДФС України.
Реєстратори розрахункових операцій
Платники єдиного податку другої і третьої груп, за винятком тих, що здійснюють діяльність на ринках, здійснюють продаж товарів роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року розпочали застосування у своїй господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій, з дати такого застосування до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування таких РРО.
Застосування РРО платниками єдиного податку другої групи розпочинається з 01 січня 2016 року, а платниками єдиного податку третьої групи – з 01 липня 2015 року.
Звертаємо увагу, обов’язковість застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку - фізичними особами другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, та платниками єдиного податку першої групи законодавством не передбачене.
Нововведення стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку викладені в Законі України від 28.12.14 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
УВАГА ПЛАТНИКІВ!
В зв’язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал) формування податкового кредиту у платників ПДВ відбувається на підставі електронних податкових накладних та обмежених випадках готівкових розрахунків/ документів (п.198.6 ст. 198 Кодексу) і податкових накладних, які складені постачальником товарів/ послуг у січні 2015 року.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (п.198.3 ст.198 Кодексу).
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання.
З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма щодо збереження права на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу.
Таким чином, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень п. р. платник не має права включити суми ПДВ по податкових накладних минулих періодів.
Приклади виправлення показників січня 2015 року:
Якщо платником податку податковий кредит січня 2015 року сформовано за рахунок податкових накладних минулих звітних періодів (наприклад: вересня 2014 року у сумі ПДВ 20 000 грн.) приведення у відповідність показників січня п.р. із позитивним значенням декларування ПДВ відбувається двома способами:
- самостійно платником;
- за результатами перевірки контролюючого органу.
У разі самостійного виправлення показників шляхом подання уточнюючого розрахунку за січень п.р. (ст. 50 Кодексу):
платник сплачує ПДВ всього 20 600 грн., з якої
- сума недоплати - 20 000 грн.
- штраф у розмірі 3 відсотки - 20 000 *3% = 600 грн.
У разі перевірки контролюючого органу:
платник сплачує ПДВ всього 25 000 грн., з якої
- донараховану суму ПДВ - 20 000 грн.
- штраф у розмірі 25 відсотків - 20 000 грн. *25% = 5000 грн.
Таким чином, оптимальний варіант збереження обігових коштів платника – самостійне виправлення помилки.
Зініціюйте податковий компроміс
У ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб'єктів господарювання на те, що до граничного терміну подачі платниками уточнюючих розрахунків або заяв з метою застосування податкового компромісу залишилось 36календарних днів.
Податковий компроміс – режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Податкові зобов’язання суб’єкту господарювання доведеться сплатити до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.
Щодо належної сплати податків
Питання своєчасності сплати податків суб’єктами господарювання та ухилення від сплати податків – залишається найактуальнішим під час особистих прийомів громадян, що проводились керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Протягом січня-лютого 2015 року загалом було проведено 1 прийом громадян.
Нагадуємо, що для того, аби потрапити на особистий прийом до керівництва інспекції, необхідно попередньо записатися за телефоном ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 370-27-46, або звернувшись у громадську приймальну Центру обслуговування платників, кабінет 108. Запит на публічну інформацію можна надіслати факсом – 370-25-89, за поштовою адресою м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна,5 або на e-mail:[email protected].
Про труднощі у стосунках з податковою, позиціями щодо вдосконалення роботи служби повідомляйте на телефонну „гарячу” лінію «Пульс»: (044) 284-00-07.
Первинні документи необхідно зберігати
Приватні підприємці - платники єдиного податку зобов’язані зберігати первинні документи, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів і витрат та складалася податкова декларація платника єдиного податку (ЄП) – фізичної особи підприємця (ФОП). До таких документів належить зокрема, виписка з банку, квитанція, чек або документ довільної форми про готівкову оплату товарів, робіт або послуг, якщо вони отримувалися у громадян або у фізичних осіб – підприємців. Також слід зберігати й інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності за іншими податками та зборами – у разі їх сплати.
Первинні документи зберігаються не менше 1095 днів з дня подання податкової декларації платника ЄП – ФОП або іншої податкової звітності, для складання якої вони використовуються.
За незбереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 1020 гривень.
Довідки за телефонами: 370-27-46.
Про нового працівника повідомляйте податкову.
З 1 січня 2015 року допуск до роботи працівника можливий лише за умови укладення трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби. Про це зазначено в оновленій статті 24 Кодексу законів про працю. І хоча такий порядок повідомлення наразі Кабінетом міністрів не встановлено, фахівці ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська радять роботодавцям інформувати податкову інспекцію листами довільної форми з долученням копії укладеного трудового договору. Адже такої суворої відповідальності за порушення вказаної статті до цього часу ще не було.
Як зазначили у відділі комунікацій, відповідальність передбачена як згідно Кодексу законів про працю (далі – КЗ пП), так і згідно Кодексу про адміністративні правопорушення (далі КпАП).
Новою редакцією статті 265 КЗпП передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2015р. – 36 540 грн., а з 01.12.2015р.- 41 340 грн.);
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2015р. –3654 грн., а з 01.12.2015р.- 4 134 грн.);
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2015р. –12 180 грн., а з 01.12.2015р.- 13 780 грн.);
порушення інших вимог трудового законодавства - у розмірі мінімальної заробітної плати ( з 01.01.2015р. – 1218 грн. грн., а з 01.12.2015р.- 1 378 грн. ).
Крім цього, змін зазнала і стаття 41 КпАП, в якій тепер прописано, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору чи контракту тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн. до 17 000 грн.).
Повторне протягом року вчинення такого порушення тягне за собою накладення штрафу на вищевказаних осіб від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн. до 34 000 грн.).
Одночасно повідомляємо, що сплата штрафів не звільняє роботодавців від усунення вказаних виявлених порушень.
Зміни у справлянні акцизного податку
1. Розширення групи підакцизних товарів за рахунок віднесення до підакцизних – електричної енергії, з одночасним скасуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками.
2. Пропорційне збільшення ставок акцизного податку на нафтопродукти (бензин, дизпаливо, скраплений газ) за рахунок скасування малоефективних з точки зору адміністрування податків і зборів (екологічного податку (з палива), збору за першу реєстрацію транспортного засобу).
3. Скасування збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
4. Запровадження сплати акцизного податку з реалізації через роздрібну мережу підакцизних товарів (алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, нафтопродуктів).
5. Відновлення справляння акцизного податку з автомобілів, переобладнаних з вантажних на легкові.
Платники – особи, які ввозять непідакцизні (вантажні) транспортні засоби без сплати акцизу, а потім переобладнують їх в легкові автомобілі, з яких повинен сплачуватися акциз.
З урахуванням принципу рівності всіх платників перед законом та нейтральності оподаткування, сплата акцизу з переобладнаних автомобілів ставитиме в рівні умови оподаткування як виробників та імпортерів легкових автомобілів, які сплачують акцизний податок, так і тих, хто ввозить непідакцизні транспортні засоби і в подальшому, після переобладнання в легкові автомобілі, користується ними без сплати акцизу.
6. Встановлення єдиної ставки акцизного податку на сигарети з фільтром та без фільтру поетапно протягом двох років (норма сприятиме виконанню умов Директив ЄС щодо ставок акцизного податку на тютюнові вироби).
7. Запровадження електронної форми подання декларації про максимальні роздрібні ціни на сигарети (сприятиме спрощенню подання звітності для виробників та імпортерів тютюнових виробів). Ця норма набирає чинності через три місяці з дня опублікування Закону № 71.
8. Утворення акцизних складів на підприємствах, що виробляють нафтопродукти, паливо моторне альтернативне та скраплений газ. Ця норма набирає чинності з 1 квітня 2015 року.
9. Віднесення пива до алкогольних напоїв. Ця норма набирає чинності з 1 липня 2015 року.
Іноземні доходи необхідно декларувати
ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська інформує, що громадяни, які впродовж 2014 року отримали іноземні доходи, в обов’язковому порядку повинні до 1 травня поточного року подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи до органу Державної фіскальної служби за місцем реєстрації.
Крім того, до 1 серпня цього року громадянам необхідно сплатити з суми задекларованих доходів податок на доходи фізичних осіб. Вказана норма передбачена пп.179,7 ст 179 Податкового кодексу України.
Також звертаємо увагу, що із зарплати легально працюючого за кордоном громадянина України сплачується податок за правилами країни отримання доходу. За підсумками року такий громадянин зобов’язаний подати річну декларацію про отримані доходи і сплатити податок.
У випадку, коли між Україною і країною отримання доходу підписано договір (Конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування, і у фізичної особи є легалізована довідка про сплату податку за кордоном, то сума податку, сплаченого ним за кордоном, зараховується під час сплати податку в Україні.
Щодо впровадження системи електронного адміністрування ПДВ
Верховною Радою України наприкінці минулого року прийнято Закон №71-VІІІ пов’язаний із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та одночасно запроваджено нові правила такого адміністрування, який набрав чинності з 1 січня 2015 року.
про нещодавно повідомила перший заступник начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Болдаш Н.Ю. зокрема, що законом №71 система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно:
з 1 січня до 1 липня 2015 року – у тестовому режимі;
з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:
- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунках коригування до них;
- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
- сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Кодексом. Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.
Про податок на додану вартість
Державна фіскальна служба України у зв'язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" повідомляє про окремі особливості складання податкової звітності з податку на додану вартість за звітні періоди, починаючи з лютого 2015 року, та наступні звітні періоди з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71).
Подання податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року та наступні звітні періоди (далі - звітні (податкові) періоди) здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №957 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547 (далі - Порядок № 13).
1. Особливості заповнення окремих рядків розділів І та II податкової декларації з податку на додану вартість
У зв'язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість обсяги коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу (збільшення та/або зменшення податкових зобов'язань) відображаються в окремих рядках розділу І декларації залежно від дати виникнення податкових зобов'язань, що коригуються (до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року).
Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на період до 1 лютого 2015 ^оку, відображається в рядку 8.1 розділу І декларації.
У рядку 8.2 розділу І декларації відображається коригування обсягів постачання згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на період після 1 лютого 2015 року.
Наприклад:
розрахунок коригування, складений у лютому 2015 року, до податкової накладної, складеної у вересні 2014 року, має бути відображений у рядку 8.1.1 (або 8.1.2 чи 8.1.3) декларації за лютий 2015 року;
розрахунок коригування, складений у квітні 2015 року до податкової накладної, складеної у березні 2015 року, має бути відображений у рядку 8.2.1 (або 8.2.2 чи 8.2.3) декларації за квітень 2015 року.
У кожному із зазначених вище випадків у рядках 8.1.3 та 8.2.3 декларації відображається коригування обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість (коригування обсягів операцій, які підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою, звільнялися від оподаткування, та ті, які не були об'єктом оподаткування), і які раніше були відображені в рядках 2.2, З та 4 декларацій, поданих за звітні податкові періоди до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року відповідно.
Коригування обсягів придбання товарів/послуг на підставі розрахунків коригування, які були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) після 1 лютого 2015 року, відображаються в рядку 16 розділу II декларації незалежно від дати складання податкової накладної (до 01.02.2015 чи після 01.02.2015), до якої складаються такі розрахунки коригування.
Розрахунки коригування, які складені у відповідності до норм Кодексу до 1 лютого 2015 року, але з будь-яких причин не відображені в деклараціях за ті звітні періоди, в яких такі розрахунки коригування складено, до декларації за лютий 2015 року не включаються. Такі розрахунки коригування включаються до податкової звітності тих звітних періодів, в яких такі розрахунки коригування складено, шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій за такі звітні періоди.
2. Особливості заповнення окремих рядків розділів III та IV податкової декларації з податку на додану вартість
Щодо відображення в декларації за лютий 2015 року сум залишків від'ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015.
Пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:
або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 200 .3 статті 200і розділу V Кодексу (далі - реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу);
або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, включають в себе:
від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу та відображеної в рядку 20.2 декларації за січень 2015 року;
залишки від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та відображені в рядку 24 декларації за січень 2015 року;
непогашені станом на 01.02.2015 залишки від'ємного значення, задекларовані в рядку 23.2 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів;
непогашені станом на 01.02.2015 залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку в рядку 23.1 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.
Вказані суми залишків, непогашені станом на 01.02.2015, обліковуються у додатку 2 (Д2) до декларації до їх повного погашення.
Слід зазначити, що порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (стаття 200 Кодексу), який діяв до 2015 року, визначено, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, до декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року, у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду лютий 2015 року (рядок 18). Вказана сума не обліковується у додатку 2 (Д2) до декларації та не може бути врахована у збільшення реєстраційної суми та заявлена до бюджетного відшкодування.
Решта непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення в розділі III декларації за лютий 2015 року не відображаються, а тому рядки 20.2 та 20.3 у декларації за лютий 2015 року не заповнюються. Показники таких рядків уперше можуть бути сформовані в декларації за звітний період березень 2015 року та враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи підлягає бюджетному відшкодуванню, або переноситься до декларації наступних звітних періодів.
Щодо особливостей заповнення деяких рядків розділів III та IV декларації.
До рядка 20.1 розділу III декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року.
Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року обліковується в розділі IV декларації за лютий 2015 року та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації.
До рядка 20.1 розділу III декларації починаючи зі звітного періоду березень 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за попередній звітний (податковий) період (наприклад, у рядку 20.1 декларації за березень 2015 року відображається значення рядка 24 декларації за лютий 2015 року).
До рядка 20.2 розділу III декларації переносяться з рядка 27 розділу IV декларації та графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року та на які згідно із задекларованим платником бажанням відповідно до підпункту "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу в поточному звітному (податковому) періоді було збільшено розмір реєстраційної суми з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.
Наприклад, платник задекларував бажання збільшити реєстраційну суму на 10 тис.грн. у декларації за лютий 2015 року, яку подав до контролюючого органу 10.03.2015. Реєстраційну суму збільшено 23.03.2015. У такому випадку сума 10 тис.грн. має бути зазначена платником у рядку 27 розділу IV декларації за березень 2015 року, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року та перенесена до рядка 20.2 розділу III такої декларації.
У рядку 20.3 розділу III декларації вказується сума, на яку збільшено/зменшено залишок від'ємного значення, сформованого після 1 лютого 2015 року, за результатами перевірки контролюючого органу.
Збільшення/зменшення за результатами перевірки контролюючого органу залишку від'ємного значення, сформованого до 1 лютого 2015 року, вказується в графі 10 додатка 2 (Д2) до декларації за звітний період, в якому було винесено та узгоджено рішення за результатами перевірки, та переноситься до рядка 28 розділу IV такої декларації.
Інформація про податкове повідомлення-рішення, яким збільшено/зменшено залишок від'ємного значення податку зазначається в окремій таблиці "***Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення", що міститься після розділу IV декларації.
Сума, на яку збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами подання уточнюючого розрахунку, вказується в рядку 29 розділу IV декларації того звітного періоду, в якому подано такий уточнюючий розрахунок як самостійний документ, або того звітного періоду, за який подається декларація, якщо уточнюючий розрахунок подано як додаток до декларації. До цього рядка включається лише уточнення показників звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року. Ця ж сума вказується і в графі 11 додатка 2 (Д2) до такої декларації.
Додаткове поле в рядку 22.1 розділу III декларації передбачено для відображення реєстраційної суми податку, обчисленої на момент подання такої декларації, а рядок 22.1 передбачений для відображення суми перевищення від'ємного значення, що зазначено в рядку 22 декларації над реєстраційною сумою, вказаною у додатковому полі в рядку 22.1.
Водночас у період роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість у тестовому режимі, податкові накладні реєструються платниками податку в ЄРПН без обмеження реєстраційною сумою, а тому у тестовий період реєстраційна сума може мати від'ємне значення.
Таким чином, з метою недопущення некоректного заповнення показників податкової звітності з ПДВ за звітні періоди з лютого 2015 року до завершення тестового режиму роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість:
якщо реєстраційна сума має позитивне значення, то така сума зазначається в додатковому полі рядка 22.1 декларації, а в рядку 22.1 декларації відображається сума перевищення від'ємного значення над реєстраційною сумою. Така сума перевищення від'ємного значення над реєстраційною сумою переноситься до рядка 24 декларації;
якщо реєстраційна сума має від'ємне значення, то в додатковому полі рядка 22.1 декларації зазначається "0", а сума від'ємного значення з рядка 22 декларації переноситься до рядка 22.1 та рядка 24 декларації.
Значення рядка 23 декларації розподіляється за напрямами використання повністю або частково у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість за його наявності (вказується в рядку 23.1), та/або підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (вказується в рядку 23.2). При цьому сума, яка декларується до бюджетного відшкодування, обчислюється в додатку З (ДЗ) до декларації, а значення рядка 23.2 не може бути більшим за значення рядка 3 додатка З (ДЗ) до декларації.
У рядку 23.3 вказується сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Значення цього рядка обчислюється як різниця значень рядків 23 та 23.1, 23.2.
Звертаємо увагу, що при заповненні рядка 25.2 декларацій 0121-0123, 0130 обов'язковим є заповнення поля декларації "****Реквізити спеціального рахунку" для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника.
3. Особливості заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д 2) до податкової декларації з податку на додану вартість
Загальне правило заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації:
всі підсумкові показники по кожній графі таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказуються в рядку "Усього", який завжди є першим рядком таблиці;
розшифровка показника рядка "Усього" кожної графи таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації здійснюється в хронологічному порядку, починаючи зверху із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто, спочатку відображається найближча дата до дати подання декларації, під нею -більш рання дата;
не можуть бути одночасно заповнені в одному рядку графи 2-5 додатка 2 (Д2) до декларації (так, наприклад, якщо в одному звітному періоді платником було одночасно задекларовано від'ємне значення двох різних категорій, такі суми вказуються в різних рядках та відповідних графах таблиці 1 додатка 2 (Д2) з однаковою датою у графі 1).
У графі 1 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказується звітний (податковий) період, у якому виникла сума від'ємного значення, яка відповідає категорії такої суми, зазначеній у графах 2-5 додатка 2 (Д2) до декларації.
Графи 1-5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум, що відображаються в графах 2-5. Спочатку зверху у графі 1 зазначається звітний період, в якому виникло значення графи 2 ("січень 2015 року" у форматі "01.2015"), потім нижче - в хронологічному порядку (з більш нової дати до більш давньої) звітні періоди, в яких виникли значення графи 3, потім - 4, в останню чергу - графи 5.
До граф 2-5 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року переносяться показники декларації за січень 2015 року та у відповідних випадках -попередніх звітних періодів у розрізі категорій такого від'ємного значення та звітних періодів їх виникнення.
Так, наприклад:
непогашений станом на 01.02.2015 залишок суми, яка була задекларована до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів у тій її частині, яка виникла у грудні 2014 року, повинна бути вказана в графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, а в графі 1 рядка, в якому вказана ця сума, зазначається звітний період "грудень 2014 року" у форматі "12.2014";
непогашений станом на 01.02.2015 року залишок суми, яка була задекларована до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у тій її частині, яка виникла у листопаді 2014 року, повинна бути вказана в графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року у наступному рядку після (нижче) суми, яка була задекларована в грудні 2014 року, а в графі 1 рядка, в якому вказана ця сума, зазначається звітний період "листопад 2014 року" у форматі "11.2014";
сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та сума податку на додану вартість, що була заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, вказані в рядках 24 та 23.1 відповідно декларації за грудень 2014 року, будуть вказані в різних рядках таблиці 1 додатка 2 (Д2) в графах 3 та 5 відповідно, але при цьому в кожному з цих рядків у графі 1 має бути вказаний звітний період "грудень 2014 року" у форматі "12.2014".
У графі 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказується сума від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 20.2 декларації за січень 2015 року), зменшена на суму, зазначену в рядку 20.1 декларації за лютий 2015 року. В графі 1 у цьому випадку вказується звітний період - січень 2015 року у форматі "01.2015".
При цьому, якщо частина значення рядка 20.2 декларації за січень 2015 року, яка відповідає сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у звітному податковому періоді, була перенесена до рядка 22 декларації за січень 2015 року та до рядка 23.1 декларації за січень 2015 року або до рядка 24 такої декларації (згідно з підпунктом "б" пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу), то в графу 2 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року переноситься залишок значення рядка 20.2 декларації за січень 2015 року, не перенесений до рядків 23.1 та 24 декларації за січень 2015 року та не зазначений в рядку 20.1 декларації за лютий 2015 року.
У графі 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказується сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 24 декларації за січень 2015 року) за мінусом суми, що була включена до графи 20.1 декларації за лютий 2015 року. При цьому значення рядка 24 вказується в рядку "Усього", а розподіл цієї суми в розрізі звітних періодів її виникнення (з більш нової дати до більш давньої) зазначається нижче в цій же графі виходячи з показників, задекларованих платником у додатку 2 (Д2) до декларації за січень 2015 року, у хронологічному порядку.
У графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказуються суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 (рядок 23.2 декларацій попередніх звітних періодів).
У графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказуються залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 (рядок 23.1 декларації за січень 2015 року та попередніх звітних періодів у межах непогашених (невідшкодованих) залишків).
Для коректного заповнення сум, які вказуються в графах 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, платникам податку доцільно до дати подання такої декларації звернутися до контролюючого органу, в якому такий платник податків перебуває на обліку, для звірки залишків від'ємного значення станом на 01.02.2015 у розрізі податкових періодів їх виникнення.
Залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, за винятком непогашеного залишку сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до. бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, та суми, що була включена до графи 20.1 декларації за лютий 2015 року, повинні бути повністю перенесені до граф 2-4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року. Ці суми надалі можуть бути спрямовані або для врахування у збільшення реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) або задекларовані до повернення платнику на поточний рахунок у порядку, що діяв у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Непогашений залишок сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, переноситься до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації повністю або частково за бажанням платника.
Таке рішення платник податку повинен прийняти одноразово та відобразити в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року.
Це обумовлено тим, що у випадку, якщо платник має бажання отримати залишки сум бюджетного відшкодування, які залишилися невідшкодованими станом на 01.02.2015, як бюджетне відшкодування на рахунок у банку, такі суми не переносяться до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року і продовжують обліковуватися в інтегрованій картці платника податку (далі - ІКПП) та відшкодовуються на рахунок платника у банку згідно з нормами Кодексу.
Суми, вказані в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.
Залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та перенесені до граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, знімаються з обліку в ІКПП та надалі обліковуються в розділі IV декларації та в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації в наступних звітних періодах до повного їх погашення.
Сума від'ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати для збільшення реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу просимо згідно з підпунктом "а" на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі (вказується словами) збільшити розмір суми податку, на яку ми маємо право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 200.З статті 200 розділу V Кодексу" (далі - поле "а" додатка 2 (Д2) до декларації), та додатково вказується цифрами в окремому полі електронної форми податкової декларації (дублює суму, вказану словами). Ця сума не може бути більшою за значення графи 14 (рядок "Усього") додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.
Сума податку, яку вказано в полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду не вказується, а переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому відбулося збільшення реєстраційної суми. Якщо в рахунок збільшення реєстраційної суми зарахована тільки частина суми, вказаної в полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації, то до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься тільки та сума податку, на яку фактично збільшено реєстраційну суму.
Таким чином, перший раз графа 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації може бути заповнена тільки у таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року (якщо збільшення реєстраційної суми відбудеться у березні 2015 року) та наступних звітних періодах.
Сума від'ємного значення, яку платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу просимо згідно з підпунктом "б" суму залишку від'ємного значення
попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі ______________ гривень
(зазначається словами) (вказується значення рядка 3 таблиці 2 Д2) повернути на рахунок у банку" (далі - поле "б" додатка 2 (Д2) до декларації) у розмірі, не більшому за суму, розраховану в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації та зазначається в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.
Суми, вказані платником податку в графах 2-5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, в наступних звітних періодах можуть зменшуватися на суму збільшення реєстраційної суми в поточному звітному періоді (вказується в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та в рядку 27 розділу IV декларації) або шляхом декларування (крім сум, вказаних у графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2)) в рахунок бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку (вказується в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та в рядку 30 розділу IV декларації).
Суми, включені до граф 2-4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) в декларації за лютий 2015 року та наступні звітні періоди, можна задекларувати як бюджетне відшкодування на рахунок у банку з дотриманням норм пункту 200.5 статті 200 розділу V Кодексу, і тільки у випадку, якщо ці суми не були задекларовані на збільшення реєстраційної суми. Суми, включені до граф 2-4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації та які платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку (зазначені в полі "б" додатка 2 (Д2) до декларації), розраховуються в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації, вказуються в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та переносяться до рядка 30 розділу IV декларації.
Значення сум, вказаних платником податку в графах 2-5 таблиці 1 додатка
2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, може збільшуватися/зменшуватися за рахунок результатів перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення, про що вказується у графі 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, та/або за рахунок показників уточнюючих розрахунків, в яких коригуються залишки від'ємного значення, задекларовані до 01.02.2015, про що вказується у графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації.
Результати перевірки контролюючого органу відображаються у графах 8 -10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому було винесено та узгоджено рішення про збільшення/зменшення залишку відповідного від'ємного значення, що обліковується в додатку 2 (Д2) до декларації. Значення графи 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься до рядка 28 розділу IV декларації.
Сума збільшення/зменшення від'ємного значення на підставі уточнюючих розрахунків, поданих до декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, відображається у графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому подано такий уточнюючий розрахунок як самостійний документ, або того звітного періоду, за який подається декларація, якщо уточнюючий розрахунок подано як додаток до декларації. Сума уточнення вказується в рядку того звітного періоду, який уточнюється.
У випадку декларування платником у полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації сум на збільшення реєстраційної суми, така реєстраційна сума збільшується на значення рядків з графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, в якій задекларовано таке бажання, в першу чергу за рахунок сум податку, відображених у графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, потім - у графах
3 4 по 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації відповідно, в розрізі звітних періодів з дотриманням хронологічного порядку формування від'ємного значення, відображеного у цих графах, починаючи з найдавнішого.
Отже, спочатку у збільшення реєстраційної суми зараховується та відповідно переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації звітного періоду, в якому відбудеться таке збільшення, сума від'ємного значення, вказана у графі 5 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім після повного погашення суми, зазначеної в цій графі, -сума від'ємного значення з графи 4 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім суми, відображені у графах 3 та 2 відповідно у такому ж порядку.
Значення рядка "Усього, в т.ч.:" графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься до рядка 31 розділу IV декларації.
Значення графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду у розрізі звітних періодів переноситься до графи 6 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за наступний звітний період.