Податковий календар на березень

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що:

11.03.2015 – граничний термін сплати податку на прибуток за 2014 рік платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року;

13.03.2015 – граничний термін подання звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за лютий (форма № ЗВР-1), довідки про використані розрахункові книжки за лютий 2015 року, якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за лютий 2015 року (п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III);

16.03.2015 – граничний термін подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з II кварталу 2015 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;

20.03.2015 – граничний термін подання:

- податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року платниками, у яких базовий податковий період дорівнює календарному;

- декларації акцизного податку за лютий 2015 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) роботодавцями за лютий 2015 року;

- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з II кварталу 2015 року платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп;

- податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за лютий 2015 року;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за лютий 2015 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у лютому 2015 році .

20.03.2015 – граничний строк авансового внеску з єдиного податку за березень 2015 року платниками, віднесеними до першої та другої групп.

30.03.2015 – граничний строк сплати:

- авансових внесків з податку на прибуток за березень 2015 року;

- акцизного податку за лютий 2015 року;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2015 року;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за лютий 2015 року;

- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за лютий 2015 року;

- ПДВ за лютий 2015 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- плати за землю за лютий 2015 року;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2015 року;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за лютий на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки.

Іноземні доходи до декларування!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує фізичним особам, які є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, про необхідність декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи. Платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Перелік діючих міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/ у розділі «Діяльність» у рубриці «міжнародне співробітництво».

Для одержання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов'язаний одержати від державного органу країни, де був отриманий дохід (прибуток), уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподатковування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено діючими міжнародними договорами України.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:

• особисто платником або уповноваженою на це особою;
• надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
• засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

Поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації.

Перереєстрація книги обліку доходів і витрат

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що при зміні податкової адреси (місця проживання), пов'язаного із зміною адміністративного району, фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку необхідно зареєструвати нову Книгу обліку доходів і витрат в контролюючому органі за новим місцем обліку. Нагадуємо, що прошнурована і пронумерована Книга обліку доходів або Книга обліку доходів і витрат безкоштовно реєструється в контролюючому органі за основним місцем обліку платників податку.

( Лист ДФС України від 26.12.2014 р. N 9806/6/99-95-42-03-18).

Правильно запрограмоване РРО

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує власникам касової техніки — платникам акцизного податку з роздрiбного продажу пiдакцизних товарiв про нагальність програмування реєстраторів розрахункових операцій та звернення з цією метою до центрів сервісного обслуговування.

З метою доведення відповідної інформації до виробників та центрів сервісного обслуговування РРО Державною фіскальною службою України направлено листи з роз’ясненнями на адресу Асоціації «Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати» (УкрЕККА) від 30.01.2015 №1811/6/99-99-22-07-03-15 та від 31.01.2015 №1848/6/99-99-22-07-03-15.

Розрахунковий документ обов’язково повинен містити ставку й суму акцизного податку:

У ряду реєстраторів, внесених до Державного реєстру РРО до 1 сiчня 2015 року, не передбачено механiзм розрахунку акцизного податку з роздрiбного продажу пiдакцизних товарiв, у таких РРО дозволяється використовувати для облiку акцизного податку з роздрiбного продажу пiдакцизних товарiв алгоритм, який забезпечує нарахування суми 5 % збору, розробленого виробником (постачальником) даних моделей РРО.

1. Для РРО, у яких реалiзовано механiзм розрахунку додаткового збору, цей механiзм може бути використаний для облiку акцизного податку з роздрiбної торгiвлi пiдакцизними товарами. Якщо пiдiбрати вiдповiдне значення при програмуваннi додаткового збору - реєстратор розрахункових операцiй буде коректно виконувати облiк акцизного податку.

Наприклад, якщо цiна товару без ПДВ становить 100 грн., ПДВ - 20 грн., а акцизний податок за ставкою 5 відс. - 6 грн., то фактична роздрiбна цiна цього товару складає 126 гривень.

Для того, щоб у сумi акцизного податку в розмiрi 5 відс. коректно враховувався податок на додану вартiсть, допускається і необхiдно встановити значення акцизного податку 6 вiдсоткiв.

У тих випадках, коли значення акцизного податку з роздрiбної продажi пiдакцизних товарiв відрізнятиметься вiд 5 відс., вiдповiдне значення додаткового збору може буде розраховане по формулi:

ДЗ = (100 + ПДВ) * АКЦИЗ / 100,

де ДЗ - значення додаткового збору у вiдсотках, яке необхiдно запрограмувати;

ПДВ - значення податку на додану вартiсть у вiдсотках;

АКЦИЗ - значення акцизного податку з роздрiбної продажi пiдакцизних товарiв у вiдсотках.

2.Для РРО, в яких реалiзовано механiзм розрахунку додаткового збору за допомогою окремої податкової групи, допускається використовувати таку форму чека:

3. Для РРО, в яких не реалiзовано механiзм розрахунку додаткового збору, дозволяється для облiку акцизного податку з роздрiбної продажi пiдакцизних товарiв використовувати окремий вiртуальний товар, який повинен мати назву "доп. акциз 5 відс.", вiдноситься до податкової групи, яка не є об’єктом оподаткування, а цiна такого товару повинна дорiвнювати 5 відс. вiд вартостi реального пiдакцизного товару. Цей вiртуальний товар не повинен враховуватись при веденнi облiку товарних запасiв на складах та/або за мiсцем реалiзацiї.

Такий чек повинен мати таку форму:

4.Для суб’єктiв господарювання, якi не є платниками ПДВ, при використаннi РРО, в яких не реалiзовано механiзм розрахунку додаткового збору, для облiку акцизного податку з роздрiбної торгiвлi пiдакцизних товарiв може використовуватись така форма чека:

Щодо адміністрування єдиного соціального внеску

З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі –Закон № 77) надано можливість роботодавцям зменшити навантаження на фонд оплати праці, зокрема шляхом легалізації фонду оплати праці та зменшення діючої ставки єдиного внеску при дотриманні певних умов. Так, пунктом 3 розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 платникам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), надається право на застосування понижуючого коефіціента. Отже, на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – Реєстр)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру). Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною 5 статті 8 Закону № 2464. Єдиний внесок для роботодавців зменшується, якщо вони відповідатимуть таким умовам: 1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 раза або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому разі коефіцієнт не може бути менше 0,4); 2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік; 3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень; 4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 01 січня – 1218,00 гривень, з 01 грудня – 1378,00 гривень. Таким чином, тільки при одночасному дотриманні всіх зазначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, який в 2015 році може становити від 0,4 до 0,99 залежно від того, наскільки збільшилась база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок. Оскільки на сьогодні вносяться зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160 (далі – Порядок № 454), де передбачено відображення понижуючого коефіцієнта роботодавцям, які виявили бажання застосовувати понижуючий коефіцієнт, формування та подання до фіскальних органів за основним місцем обліку звітності здійснюється таким чином. Таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 454 формується у звичайному режимі. Після заповнення і закриття таблиці 6 додатка 4 необхідно сформувати таблицю 1 додатка 4. При закритих таблицях додатка 4 необхідно вибрати меню «Правка» і зняти позначку заповнення таблиці 1 із таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 454. Далі у відкритій таблиці 1 в меню «Правка» необхідно обов’язково відключити функцію «автоматичний розрахунок». Суми про нараховану заробітну плату, нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 454, а саме: у рядку 1 (в т.ч. рядки 1.1 – 1.5) зазначаємо загальну суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цівільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; у рядку 2 (в т.ч. рядки 2.1 – 2.5) – суми нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок. У рядках згідно з категорією платників, до яких віднесено роботодавця, робимо відповідні коригування: у рядку 3.1.1 таблиці 1 – рядок 2.1.1 х (36,76 відс.-49,7 відс.) х на відповідний коефіцієнт; у рядку 3.1.2 – рядок 2.1.2 х 36,3 відс. х на відповідний коефіцієнт; у рядку 3.1.3 – рядок 2.1.3 х 45,96 відс. х на відповідний коефіцієнт; у рядку 3.1.7 – рядок 2.1.7 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт; у рядку 3.2.1 – рядок 2.2.1 х 34,7 відс. х на відповідний коефіцієнт; у рядку 3.2.3 – рядок 2.2.3 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт. Перевіряємо і перераховуємо суми «усього». Після відправки звіту необхідно повернути позначки на місце.

Щодо порядку подання податкової звітності в електронному вигляді

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська нагадує суб’єктам господарювання, що при поданні звітності в електронному вигляді немає обмежень щодо кількості надсилань звітних документів протягом одного дня. Тобто, якщо платник не отримав першу квитанцію, то він може надсилати звітність вдруге того ж дня.

Також, платник має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки у разі виявлення та виправлення помилок до настання граничного терміну подання відповідної звітності, вказавши при цьому тип документа «Звітний новий».

Слід зазначити, що якщо платник надіслав до контролюючого органу декілька примірників одного звітного документа (у разі виправлення показників, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважатиметься електронний документ, який був одержаний останнім, за умови, що його було внесено до бази даних, про що платнику було надіслано другу квитанцію.

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська також повідомляє, що на веб-порталі Державної фіскальної служби України розміщені сервіси «Електронна звітність» та «Електронний кабінет платника податків», які створені для надання допомоги при формуванні, перевірок та передачі податкової звітності, надають змогу дистанційно перевірити розрахунки з бюджетом, дізнатися про терміни сплати податків, а також одержати іншу корисну інформацію.

Для звітування в електронній формі платнику необхідно мати електронний цифровий підпис.

Увага! 1 липня 2015 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи повинні застосовувати РРО

Починаючи з 1 липня 2015 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

З 1 січня 2016 року РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку крім платників першої групи, а також другої і третьої груп лише при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. Такі зміни передбачені Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Податок на додану вартість. Податковий компроміс. Акцизний податок. РРО.

Нещодавно в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська відбулась чергова «гаряча лінія» на тему «Податок на додану вартість. Податковий компроміс. Акцизний податок. РРО».

На питання учасників «гарячої лінії» відповіла перший заступник начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Болдаш Наталя Юріївна.

Під час «гарячої лінії» надійшло чимало питань.

Отож пропонуємо вашій увазі актуальні запитання, які поставили учасники під час «гарячої лінії» та відповіді на них.

1.Які зміни передбачені для реєстрації платником податку на додану вартість з 2015 року?

З 2015 року збільшується з 300 тис.грн. (без ПДВ) до 1 млн.грн. (без ПДВ) граничний обсяг загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців, із досягненням якого особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу (пункт 181.1 статті 181 розділу V Кодексу).

Тобто з 01.01.2015 суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн.грн. (без урахування ПДВ).

Правила, встановлені розділом V Кодексу, для добровільної реєстрації особи як платника ПДВ не змінилися.

Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн.грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.

2. Яким чином система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно?

З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом № 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу):

з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;

з 1 липня 2015 року – на постійній основі.

Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та розрахунках коригування до них;

- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

- сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

3. Які критерії для автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ у 2015 році ?

З 01.01.2015 року платники ПДВ, що мають підстави для автоматичного відшкодування ПДВ повинні відповідати наступним критеріям:

- не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

а) відсутність підтвердження відомостей;

б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі, якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також:

а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) або

б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) споруджених необоротних активів незалежно від того чи були вони введенні в експлуатацію;

- не мають податкового боргу;

Зазначені зміни передбачені Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

4. В яких випадках платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?

Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПКУ.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Орган ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

5.Які періоди можуть бути враховані для застосування процедури податкового компромісу?

Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди. Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.

6.Які існують умови для подання заяви про податковий компроміс?

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати:

- відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ, та заяву для застосування до нього податкового компромісу (далі – Заява про компроміс);

- заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових-повідомленнях рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов’язань неузгоджені відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Заява про компроміс по ППР).

Заява про компроміс та Заява про компроміс по ППР подаються платником податків у довільній формі з 17.01.2015 по 16.04.2015.

7. Розкажіть, будь-ласка, що саме повинно бути в заяві про компроміс?

З 17.01.2015 набув чинності Закон України від 25.12.2014 № 63-VIII.

При складання Заяви про компроміс рекомендується зазначати:

1. Про подання уточнюючого розрахунку для застосування процедури досягнення податкового компромісу;

2. Про згоду на проведення перевірки з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу;

Перелік операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації. Для можливості чіткої ідентифікації кожної господарської операції, щодо якої здійснюється уточнення,

8. Чи можливо скористатись податковим компромісом та подати заяву по неузгоджених сумах податкових зобов’язань?

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових-повідомленнях рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження,

При складанні Заяви про компроміс по ППР необхідно вказувати:

1. Дату, номер податкового повідомлення-рішення;

2. Стан узгодження;

3. Відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення;

4. Суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

З метою єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу, інформаційні матеріали щодо основних положень Закону №63 розміщені на веб-порталі ДФС України, банер «Податкові зміни 2015».

9. Яким чином здійснюється процедура застосування податкового компромісу при поданні документів?

Контролюючий орган протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс, приймає рішення про необхідність або відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 9² розділу XX «Перехідні положення» Кодексу день отримання платником податків рішення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки є днем узгодження податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

У разі, якщо контролюючим органом прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки, така перевірка проводиться відповідно до норм пункту 3 підрозділу 9² розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Документальна перевірка залежно від обставин може бути виїзна або невиїзна та проводиться за процедурою, встановленою Кодексом.

Разом з тим, при визначенні термінів проведення перевірки враховується передбачена пунктом 3 підрозділу 9² розділу XX «Перехідні положення» Кодексу загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу (не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку).

10.В які терміни розглядається заява про компроміс та чи правда, що платник податків сплачує лише 5% від суми ?

Загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу –

до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності Закону України від 25.12.2014 № 63-VIII .

У визначений термін платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК, в яких визначити суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.

Орган ДФС протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

При отриманні позитивної відповіді по процедурі застосування податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95% такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.

Єдиний податок

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що з 1 січня 2015 максимальний поріг доходу, що дозволяє обирати першу групу єдиного податку, підвищується до 300 тис. грн. Нагадаємо, що до 1 січня 2015 року ця сума становила 150 тис. грн. Для платників другої групи єдиного податку максимальний поріг доходу становить 1,5 млн. гривень (до 1 січня 2015 року — 1 млн. грн.).

Крім того, зменшуються відсоткові ставки єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку, річний дохід складає до 20 млн.грн, а саме:

· 3% або 5% від доходу зменшено до 2% — у разі сплати ПДВ;

· 5% або 7% від доходу до 4% — без сплати ПДВ.

Нагадаємо, що фізичні та юридичні особи можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий перехід можливий один раз протягом календарного року.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування визначено пп. 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.

Єдиний податок: коли можна відмовитися від 1 або 2 групи?

Платник єдиного податку І або ІІ групи для надання послуг іншим особам, ніж передбачено умовами застосування цих груп, повинен перейти на іншу ставку

Однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на першій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання побутових послуг населенню, а на другій групі - здійснення господарської діяльності з надання послуг платникам єдиного податку та/або населенню (п.п. 1, 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку першої або другої групи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, при здійсненні діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

При виявленні органом ДФС під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку зазначених груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, платник єдиного податку першої або другої групи для надання послуг іншим особам, ніж передбачено умовами застосування вказаних групах, повинен здійснити перехід на застосування іншої ставки (третя групи платників єдиного податку) на умовах, встановлених п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Якщо платник не здійснив перехід на застосування іншої ставки та надав послуги іншим особам, ніж передбачено умовами застосування першої або другої групи платників єдиного податку, то контролюючий орган, який під час проведення перевірки виявив вищезазначені порушення, має право анулювати реєстрацію такого платника єдиного податку на підставі акта перевірки. При цьому такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Попередні підсумки кампанії декларування доходів громадян за 2014 рік в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська

Хоча кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2014 р., завершиться лише на початку травня, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вже підбивають її попередні підсумки.

За оперативними даними до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська подали декларації 179громадян. З них 62 – для отримання податкової знижки, 117 громадян мали задекларувати доходи за законом, ще 5 громадян задекларували доходи котрі перевищують 1 млн грн. Всього задекларовано 185 млн.грн.

За наслідками проведених розрахунків до сплати громадянам нараховано 406,5тис . грн. податку на доходи фізичних осіб. З нарахованих сум до бюджету вже надійшло більше 66 млн. грн.

Громадянам, які скористалися правом на податкову знижку, до повернення з бюджету нараховано 96,4 тис. грн.

Нагадуємо, що декларацію про майновий стан і доходи у 2015 році зобов’язані подати громадяни – платники податку, відповідно до вимог Податкового кодексу України, які протягом 2014 року отримували наступні доходи:

- від осіб, які не є податковими агентами (тобто осіб, які не утримували податок);

- від нерезидентів (іноземні доходи);

- від здійснення операцій з інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпоративних прав та інше);

- від надання майна в оренду фізичним особам;

- від фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності;

- у вигляді спадщини та подарунків;

- від сума боргу платника, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

у разі отримання заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році – 146 160 грн.);

Декларація про майновий стан та доходи подається до 1 травня 2015року.

Хто звільняється від обов’язку подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи

Платники податку звільняються від обов’язку подання декларації незалежно від виду та суми отриманих доходів,якщо вони:

- перебувають під арештом або є затриманими чизасудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

- є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року. (Однак, обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст. 179 ПКУ).

Тобто, податкова декларація про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником до фіскального органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною)).

Хто з громадян зобов’язаний подати декларацію про майновий стан і доходи

Декларацію про майновий стан і доходи у 2015 році зобов’язані подати громадяни – платники податку, відповідно до вимог Податкового кодексу України, які протягом 2014 року отримували наступні доходи:

- від осіб, які не є податковими агентами (тобто осіб, які не утримували податок);

- від нерезидентів (іноземні доходи);

- від здійснення операцій з інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпоративних прав та інше);

- від надання майна в оренду фізичним особам;

- від фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності;

- у вигляді спадщини та подарунків;

- від сума боргу платника, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

у разі отримання заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році – 146 160 грн.);

Нагадуємо, що декларація про майновий стан та доходи подається до 1 травня 2015року.

Бланк декларації та роз’яснення щодо її заповнення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС () у рубриці електронні форми документів.

Увага телефони «гарячої» лінії з актуальних питань податкового законодавства!

Головним управлінням державної фіскальної служби у Дніпропетровській області запроваджено роботу «гарячої» лінії у кожному Центрі обслуговування платників ДПІ області для надання консультацій з питань оподаткування, єдиного внеску та іншого податкового законодавства.

За телефоном «гарячої» лінії у Центрі обслуговування платників фахівці Державної податкової інспекції області надаватимуть консультації, а також сприятимуть оперативному вирішенню будь-яких питань, які виникають у платників з питань податкового законодавства.

Консультації у Центрі обслуговування платників будуть надаватись платникам відповідно до місця їх реєстрації (обліку). (http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/187781.html)

Скористайтеся правом податкового компромісу

ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська звертає увагу суб'єктів господарювання на те, що до граничного терміну подачі платниками уточнюючих розрахунків або заяв з метою застосування податкового компромісу залишилось 37календарних днів.

Податковий компроміс – режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Податкові зобов’язання суб’єкту господарювання доведеться сплатити до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

На Дніпропетровщині більше половини ПДВ відшкодовується в автоматичному режимі

Протягом двох місяців нинішнього року дніпропет-ровським платникам відшко-довано з бюджету 101 млн. грн. податку на додану вартість, з яких 64,5 млн. грн. (63,9%) – грошовими коштами, а майже 36,5 млн. грн. (36,1%) підлягають відшкодуванню в рахунок їх майбутніх платежів.

Загалом, за останні два роки сума податку на додану вартість, що відшкодовується в автоматичному режимі, збільшилась майже в 2 рази. В регіоні у 2013 році за січень - лютий «автоматом» відшкодовано ПДВ на суму 28,4 млн. грн., тоді як цього року ця сума складає вже 51,7 млн. грн.

«З початку року за допомогою автоматичного відшкодування бюджетну компенсацію своєчасно отримали двадцять платників Дніпропетровської області. Прагнення реального сектору економіки будувати стосунки з державою цивілізовано – з дотриманням визначених законом норм цілком зрозуміле: сумлінний бізнес зацікавлений у тому, щоб отримувати відшкодування з держбюджету якнайшвидше», - зазначив начальник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів.

За два місяці поточного року до бюджету сплачено 25,8 млрд. грн. єдиного внеску

Протягом січня – лютого 2015 року фіскальні органи забезпечили надходження єдиного внеску на загальну суму 25,8 млрд. гривень.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”.

Відповідно до прийнятих змін, з початку поточного року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску (середньозважена ставка – 41%), застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (середньозважена ставка – 16,4%) при виконанні платником одночасно таких умов:

1) загальна база нарахування єдиного соціального внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік;

(якщо загальна база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує в 2,5 рази середньомісячну базу нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує розрахунковий коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного соціального внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно - правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат (у 2015 році – 3 654 грн.).

Детальніше зі змінами у справлянні єдиного внеску можна ознайомитися на веб-порталі ДФС України.

Слідчими ДФС забезпечено відшкодування 194,4 млн. грн. збитків, завданих державі порушниками податкового законодавства

У січні – лютому поточного року в провадженні слідчих фінансових розслідувань Державної фіскальної служби перебувало 3 417 кримінальних проваджень, з яких 1 743 – про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Безпосередньо у поточному році розпочато 1 420 проваджень. У свою чергу, протягом зазначеного періоду 503 провадження закінчено, 208 – направлено до суду.

У направлених до суду кримінальних провадженнях порушниками податкового законодавства держбюджету завдано збитків у сумі 265 млн. грн. Слідчими фінансових розслідувань ДФС забезпечено відшкодування 63 відс. від зазначеної суми, а саме – 194,4 млн. грн.

У зв`язку зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів), а також відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) у січні – лютому 2015 року на підставі ч. 4 ст. ст. 212 і 212-1 ККУ до суду направлено 49 кримінальних проваджень. Сума відшкодованих по ним збитків складає 156,5 млн. грн.

У закінчених провадженнях арештовано коштів та майна в розмірі 119,6 млн. грн.

За минулі вихідні митники ДФС вилучили понад 67 тис. дол. США

За останні 3 дні (з 8 по 10 березня) посадовими особами Київської митниці ДФС припинено 7 спроб переміщення через «зелений коридор» валюти в обсягах, що перевищували встановлену законодавством України норму (понад 10 000 Євро). Загалом вилучено майже 67,7 тис. доларів США, 6,6 тис. Євро та 40 тис. російських рублів, що за курсом НБУ становить понад 1,7 млн. грн. В усіх випадках складено протоколи про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України.

Посадовими особами Закарпатської митниці ДФС припинено спробу переміщення іноземної валюти у кількості 20 тис. доларів США (за курсом НБУ становить понад 460 тис. грн.) з приховуванням від митного контролю. Правопорушник намагався перемістити валюту через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом розміщення у конструктивних порожнинах транспортного засобу – під сидінням водія та пасажира. За даним фактом Закарпатською митницею ДФС 07.03.2015 складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Надходження єдиного податку від платників ДПІ у Ленінському районв м. Дніпропетровська

Надходження до місцевих бюджетів за січень – лютий 2015року по єдиному податку склали 9 млн. 968 тис. грн. Більше двох мільйонів (2 млн. 311 тис.) гривень перерахували юридичні особи, а від фізичних осіб – підприємців надійшло – 7 млн. 322 тис. гривень.

«Я бачу позитивні перспективи розвитку державної фіскальної служби на рік прийдешній, бо вдосконалення податкової системи буде продовжуватися, адже рівень роботи з платниками має стати найвищим. Завдяки тісній взаємодії з місцевими органами влади та самоврядування, покращання сервісних послуг, покликаних допомогти платникам прозоріше декларувати доходи та добровільно сплачувати податкові зобов’язання, ми зможемо виконати найголовніший обов’язок перед державою – наповнити казну, стати надійним партнером для платників.» - зазначив начальник ДПІ Ленінському районі м. Дніпропетровська Віктор Саранцев.